Визнано міжнародним судом: Росія – агресор

Аналітика 15.11.2016 20:53 2338

Які можливості це відкриває перед Україною? Найширші. Від аргументацій для майнових позовів до аргументів для Дональда Трампа

Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда у звіті щодо попереднього розслідування української справи «Ситуація в Україні», опублікованому 14 листопада, визнала: «Ситуація на території Криму і Севастополя рівнозначна міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією». Крім того, важливо, що початком міжнародного збройного конфлікту за звітом вважається 26 лютого.

Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда

А саме: «Цей міжнародний збройний конфлікт почався не пізніше 26 лютого, коли Російська Федерація задіяла особовий склад своїх збройних сил для отримання контролю над частинами території України без згоди уряду України. Право міжнародних збройних конфліктів можна застосувати і після 18 березня 2014 року тією мірою, якою ситуація на території Криму і Севастополя буде рівнозначна стану окупації, що триває. Встановлення факту правомірності початкової інтервенції, яка спричинила за собою окупацію, не потрібне. Для цілей Римського статуту збройний конфлікт може бути міжнародним за своєю суттю, якщо одна або більше держав частково або повністю окуповують територію іншої держави».

Чи не вперше на рівні міжнародного права визнано, що ситуація на території анексованого Криму і Севастополя рівнозначна збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією. І війну цю – розпочала Росія. І нехай це ще не рішення суду в Гаазі, а висновок у звіті прокурора – але для нас він надзвичайно важливий. Відтак Укрінформ поцікавився у експертів – які ж тепер кроки після такого довгоочікуваного рішення має зробити сама Україна і чи зробить їх врешті-решт?

Богдан Яременко, дипломат: «Тепер доцільно ратифікувати Римський статут»

«Це попередня доповідь, результати якої цілком Україну влаштовують. Україна повинна створювати юридичні підстави для роботи міжнародного кримінального суду в Україні по окупації Криму і війни на Сході України і залишатися відкритою, надавати відповідну інформацію. Важливо, щоб пропагандистська позиція України перетворилася на правову позицію. Очевидно доцільно ратифікувати Римський статут, тобто зробити так, щоб Міжнародний кримінальний суд отримав повну юрисдикцію України. Не треба боятися правових наслідків цього, потрібно йти на співробітництво. Якщо росіяни нищать міжнародне право і інституції, які його реалізують, - наша позиція має бути чіткою у дотриманні своїх міжнародних зобов’язань.

Насправді нам не потрібно рішень ніяких правових інституцій для того, щоб назвати війну війною. Це не роблять в Україні з інших причин – українська влада боїться наслідків своїх рішень, щоб називати речі своїми іменами і боїться, що правові рішення у такому плані можуть підірвати їхні економічні активи  - нерухомість, заводи, створити проблеми у торгівлі з Росією чи з іншими державами. Ми суверенна держава і можемо давати правові оцінки будь-чому і наполягати, що це правда. А в цьому випадку Міжнарожний кримінальний суд – це та інституція, яка визначає правду, коли не співпадають позиції двох чи більше учасників ситуації. Висновок у цьому звіті дуже важливий – такі рішення цілком підіграють Україні».

Вадим Карасьов, політолог: «А що тепер скаже Трамп»?

«Це дуже важлива новина на тлі різних версій політики нового американського президента і його передвиборчих висловів щодо ситуації навколо Криму і РФ.

Дуже важливо, що це доповідь міжнародного кримінального суду. Сама поява доповіді від такої поважної європейської інституції дає карти в руки Україні – тобто відкриває можливості для судової перспективи щодо питання Криму. А це питання не тільки анексії, а й ті, що мають майновий статус. Це конфіскація активів державних компаній, наприклад «Чорноморнафтогаз», який приблизно оцінювався ще до анексії Криму в 17,5 млрд дол. і інших майнових активів держави Україна. Тому потрібно працювати економістам, правникам і іншим дотичним експертам, щоб збирати і сортувати цю доказову базу. Цим має займатися перш за все Мін’юст з профільними комітетами ВР, з юридичною спільнотою. Потрібно, щоб такі доповіді трансформувалися не тільки у потужні політичний, дипломатичний, але і в юридичний тиск на державу, яка незаконно анексувала територію України. Європейська спільнота робить нам кроки на зустріч, але вона не зробить нашу роботу за нас.

Влада робить певні кроки, але вони «розфокусовані». Нам треба більше зосередитися на результаті. Меседж – це безперечно важливо в сучасній дипломатії і зовнішній політиці, але результат – був, є і буде найбільш важливим».

Ігор Гузь, заступник голови комітету Верховної Ради у закордонних справах: «Це заклик до світової спільноти продовжувати санкції»

«На жаль, МЗС, як на мене, не веде у правильному розумінні агресивної політики до російської агресії в контексті звернень і відстоювання інтересів міжнародних інституцій, зокрема і в суді в Гаазі.

Це важко імплементувати в реальність, навряд чи ми повернемо Крим цим рішенням, але це перемога політичного характеру. Це додатковий аргумент стосовно санкцій і протидії російської агресії в Криму і на Донбасі. Це заклик до світової спільноти продовжувати санкції тощо. 

Росія по Криму не виконуватиме жодних міжнародних рішень – чи Ради Європи, чи Міжнародного суду в Гаазі. Але це не означає, що нам не потрібно в цих інституціях відстоювати свої позиції, добиватися рішень міжнародних структур на нашу користь. Якщо хтось досі думає, що є юридичні рішення, які Росія виконає і залишить Крим, – на жаль, треба бути відвертими, таких рішень немає. Але дуже важливо добиватися рішень, які додають нам сили і аргументів в геополітичній міжнародній боротьбі з Російською Федерацією».

Юлія Горбань. Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-