П’ять миттєвостей листопада

Сьогодні, 15 листопада, декілька сотень людей зібралися на мітинг біля будівлі Верховної Ради. Серед причин, через які вони туди прийшли, люди називали «поверніть наші гроші». Також протестанти виголошували інші гасла, на кшталт, «Гонтарєву – геть!» і, що неабияк здивувало кореспондента агентства, «Вимагаємо відставки Яценюка».

- Яценюк уже ж у відставці – шепнув журналіст середнього віку жіночці, яка викрикувала це трохи несвоєчасне гасло.

- А, у відставці? Ну, то й ще краще! – швидко знайшлась вона.

... А починалося все так.

10:25. А де ж металошукачі на Хрещатику?

Кореспонденти «Укрінформу» вирушили до Верховної Ради (маршрут: м. Театральна – вул. Хрещатик – Європейська площа – вул. Грушевського – ВР)

По дорозі до урядового кварталу рух на головній вулиці столиці, як і обіцяв пан Арсен Аваков, було перекрито. Через кожні 100 метрів стояли групи поліції та нацгвардійців, деякі з них у цивільному. Ще один момент, який би хотілося згадати – обіцяних на Хрещатику металошукачів не було.

За десять хвилин кореспондент дістався до кафе «Два Гуся», що між Майданом Незалежності і Європейською площею. Саме там він натрапив на групу (50-60 осіб) з числа молодиків атлетичної зовнішності, вдягнених в кросівки і спортивки. Відповідати на питання журналіста про те хто вони, звідки приїхали та їхні основні вимоги до влади хлопці відмовилися, приховуючи своє обличчя. Буквально через 5 хвилин по команді чоловіка в чорній куртці «Ну, что едем?», мабуть, це був їхній керівник, всі згрупувалися в колону по двоє і вирушили вверх по Грушевського. Слідом за ними вирушили декілька поліцейських. До них примкнув і наш кореспондент.

11:00. «Зараз цей ***ий син сидить у Верховній раді»

Журналіст дістався до стін Верховної Ради. Мітингарів тут було близько тисячі осіб. Більшість з них - старші люди віком від 50 років, які озброївшись прапорами банків «Михайлівський», «VAB», «Форум», Дельта» та плакатами «Бахматюк вор», «Жеваго – сучий пес» тощо, викрикували гасла - «Верніть наші гроші» і «Гонтарєву геть». Декілька хвилин кореспондент просто ходив між людьми, в надії почути щось незвичне, але всі кричали про одне і теж (Див. вище). 

- Доброго дня! Як вас звати? Звідки приїхали та за що стоїте? – запитав Укрінформ в одного з них.

- Мене звуть Тетяна, - відповіла жінка з плакатом «Бахматюк вор», - Ми з Києва. Чекаємо, коли депутати приймуть законопроект, який в п’ятницю до Верховної ради вніс Петро Олексійович. Тобто, ми прийшли допомогти їм прийняти правильне рішення.

-  А якщо не приймуть?

- Ну, тоді це вже буде їхня проблема, - вигукнула подруга Тетяни Валентина Іванівна.

- В інтернеті ходять чутки, що ви стоїте за гроші. Скажіть, це правда?

- Ви думаєте, що я, жінка пенсійного віку прийшла сюди на милицях за гроші? Ні, це не правда. Насправді на схожі мітинги з вимогами повернути наші гроші ми ходимо вже два роки, але ніхто нічого не робить. Лише пусті обіцянки.

Після цього обидві бабусі вирушили пити чай, бо замерзли. Кажуть, що стоять тут від самого ранку. А кореспондент, щоб не гаяти часу, просунувся між людьми поближче до Верховної ради, звідки почув барабани. Перед огорожею, за якою стояли силовики, декілька людей, на чолі з бравим дідусем, який задавав ритм, піднімали дух протестувальникам. Барабанний бій подобався і Нацгвардійціям, адже я помітив, як дехто із них пританцьовує ногами.

Жінка, яка тримала плакат з величезним написом «Живаго – сучий пес»  сказала нам таке:

- Мене звуть Марина Максимівна, я киянка. Представляю громадську організацію «НБУ». Наша організація вимагає, щоб Живаго повернув наші кошти, які він у нас взяв, вклав у свої підприємства, а нас залишив ні з чим. Зараз цей ***ий син сидить у Верховній раді. Відтак сюди ми прийшли, аби його провідати і вкотре нагадати про себе.

12.00. Скільки стояти буду? До упаду!

По дорозі до НБУ і АП, де також проходили протести. ми натрапили на чергову «Мирну ходу», яка направлялася до ВР. Так, до речі,  вона і називалася - «Мирна хода» було написано на плакаті, який несли в голові колони.

- Ви також обдурені вкладники банків?

- Ні! Ми за Тимошенко. Вимагаємо зменшити тарифи і… хочемо, аби Гонтарєва пішла у відставку.

- Як вас звуть та звідкіля будете?

- Ольга Йосипівна. Я приїхала з Київської області, з міста Ржищева. Звідки інші люди – не знаю.Я приїхала сюди сама за свої гроші. Зранку сіла на маршрутку. Ви журналісти мені напевно не повірите, бо думаєте, що мені за це хтось заплатить. Але ні, мені ніхто не платить.

- Довго плануєте стояти?

- Так. Стояти буду до упаду (сміється).

На шляху до Нацбанку, ми, нарешті, побачили металошукачі, обіцяні Аваковим, подумав кореспондент і став у невеличку чергу, аби пройти до Інституцької. Поліція обшукувала всіх ретельно. Мене попросили відкрити сумку, щоб пересвідчитися чи нема зброї. На журналістське посвідчення правоохоронці відповіли, що всі люди мають бути в рівних умовах. Проте, коли пропустили вибачились: мовляв, це наша робота.

12:15. Будівля НБУ. Прихильники Рабиновича і Генадій Балашов

Тут мітингують прихильники партії «За життя». В основному – літні люди, які викрикували ті ж самі гасла, що й активісти Тимошенко і вкладники банків під стінами Верховної ради: «Гонтаревій ганьба», «Гонтарєву у відставку», «Долар по 8 гривень», «Вимагаємо дешеві тарифи» тощо. Краєм вуха почув, як колеги з «24 каналу» запитували в студента скільки платять за мітинг. Він відповів, що обіцяють від 70 до 130 гривень, але стояти треба 5 годин. На питання звідки він приїхав хлопець сказав, що він родом з Сум, а в Києві навчається в інтернатурі.

Тут же, біля будівлі НБУ ми натрапили на лідера партії «5.10» Генадія Балашова.

- Пане Генадій,  що ви тут робите? Невже «5.10» тепер підтримує Вадима Рабиновича?

- Ми знаємо, що сюди декілька днів поспіль приводять, так би мовити, продажних бабусь. Тому ми вирішили «попаразитувати» на цьому мітингу?

- ???

- Ми прочитали лекцію про «5.10»: що це за партія (сміється).

- Тобто ви участі в мітингу не брали.

- Ні, в нашої партії тут зранку також проходив мітинг, але паралельно з ними.     

13.30. Здоровенькі були, пане екс-глава СБУ!

Спустившись на Хрещатик, побачили чергову колону, яка направлялася під Верховну Раду. Можливо, не звернув би на них увагу, але людина, яка йшла в голові ходи таки зацікавила. Це був, ніхто інший як пан Валентин Наливайченко – екс-голова СБУ – зі своєю політичною силою «Справедливість».

- Пане Валентин, доброго дня! І ви тут?

- Так. Ми вимагаємо звільнення Гонтаревої. Крім цього, мали бути позбавлені депутатської недоторканості і заарештовані Кононенко, Грановський, а також інші люди, які задіяні в корупції вже по всьому світу. Тобто, офшорники. Акція має назву «Вимагаємо покарання». І важлива вона тим, що зібравши по всій країні реальні підписи від людей, ми вимагаємо покарати винних, але тут і зараз – протягом цього тижня.    

Мирослав Ліскович, Київ.