Лопай креветок, лобстерів жуй!..
Близько 1 мільйону штук устриць, 15 тон лобстерів, 10 тон крабів та майже 2 тисячі тон королівських креветок з’їли українці з початку року – в цілому на 32% більше, ніж торік. А ви кажете, інфляція тарифи, електроенергія, газ, долар, Майдан…
Красиво жити не заборониш. Здається, споживачі остаточно облишили гастрономічну аскезу, прийняту в тій чи іншій мірі в останні кризові роки. Дані Асоціації українських імпортерів риби і морепродуктів (UIFSA) свідчать, що за 9 місяців поточного року імпорт риби, рибної продукції та морепродуктів високої цінової категорії (крім ікри) виріс на 32% - до 4 тисяч тонн. В грошовому еквіваленті імпорт зріс на 54% - до $16 млн.
З огляду на загальний економічний стан в Україні, дехто зі знавців схильний вважати, що подібний ріст елітного сегменту означає суттєве зменшення частки сірого імпорту в оптовій торгівлі морепродуктами. Але, на наш погляд, версія не достатньо аргументована. Загальний тренд все ж має «споживчу» природу. «В першому півріччі 2016 загальний імпорт риби і морепродуктів перевищив показники аналогічного періоду 2015 року на 46%. Це в першу чергу свідчить про позитивні показники росту ринку і збільшення споживання рибної продукції»,- так пояснюють в UIFSA.
Що вже казати про «непересічних» українців, які не зважаючи ні на що, полюбляють балувати себе морськими делікатесами - омарами, крабами, устрицями і т.ін. Як повідомляють джерела Укрінформу в середовищі продуктових дистриб’юторів, навіть в самі сутужні економічні часи об’єми постачання найбільш популярних елітних морепродуктів – устриць та омарів, не знижувались.
Купуй українське. Навіть якщо це молюск
Існує легенда, що знаменитий герой-коханець XVIII століття — Казанова на сніданок щодня вживав по 50 устриць і на своєму прикладі довів висловлену вченими гіпотезу, що цей делікатес є потужним підсилювачем потенції.
Українці, за нашими підрахунками, з’їдають на рік близько 1 мільйона штук цих молюсків (в середньому 60-65 тисяч тонн в перерахунку на вагу). Вартість коливається від найдешевших – 30-35 грн за молюск до найдорожчих 200 грн. Тобто, українському козаку легендарний сніданок Казанови, наприклад, обійшовся би у суму від 1750 до 10 тис. грн. (це щоб переконатися, що оказія дійсно варта того – Авт.). Зазвичай, ресторанна таця для вечері на двох розрахована на 6-10 штук устриць. Тобто, трохи багатший за середнього українець в принципі може собі дозволити таке романтично-гастрономічне задоволення.
Схема роботи ринку дуже проста: завезення свіжих устриць - реалізація закладам HORECA - роздрібний продаж. Основними країнами імпорту устриці є Франція, Голландія, Іспанія, Італія, Греція. Основна проблема – зберегти молюски живими під час їх подорожі від моря до столу.
Підприємливі українці в свій час змогли налагодити промислове вирощування чорноморських устриць (вони дещо нижчої гастрономічної категорії, але досить популярні через ціну). Події в Криму в 2014 році змусили власників ферми перенести її в Херсонську область. Не дивлячись на труднощі, вони рук не опустили (опустиш тут, коли такий попит! – Ред.). Найближчим часом фермери обіцяють закидати ринок устрицями вітчизняного виробництва та потіснити імпорт.
Омар, він же лобстер
Інший символ достатку і багатства – лобстер – популярна страва в меню елітних ресторанів. І зарубаймо собі на носі: лобстер - це гастрономічна назва крупних морських ракоподібних, що вживаються в їжу – омарів та лангустів.
В Україну імпортують два види омарів дикого лову, ареали яких не перетинаються, - канадський (або він ще називається американський). Розповсюджений в північних широтах. Основні країни-экспортери Канада, Ісландія, Скандинавія. І європейський вид омарів (Північне море, Середземне, Атлантика).
Обидва види омарів доставляються в Україну літаками. Канадські, «летять» з пересадкою в європейських хабах. Оскільки омар здатний витримати без води максимум 36 годин, без такої складної авіа-логістики не обійтись. І саме вона значно здорожує цей вид морепродуктів для вітчизняних споживачів.
Найменший рачок (так звана вагова категорія «чікс», 480-500 г) вартує в ресторані 300 грн за 100 грам. Тобто скромного лобстера можна посмакувати не менше ніж за 1,5 тис. грн.
Більші за вагою ракоподібні (від 1 кг) – коштують 500 грн/100 г. і далі. Гігантські омари, що важать до 4,5-5 кг – велика рідкість в українських ресторанах. Віддавати 20-25 тис. грн. за вареного рака, хоч і великого, навіть українські е-декларанти не всі хочуть.
На відміну від більш простих і доступних устриць, омарів імпортують в Україну в незначних кількостях – щорічно десь 10-15 тонн. Ріст споживання у цьому сегменті залишається стало помірним. Але можливі сплески, як бачимо.
Краби-нелегали та російський слід
Ще дорожчі і більш рідкісні морепродукти – живі краби. Вони ще гірше переносять дорогу до України, тому фірм, які здатні організувати їх доставку буквально по пальцям перерахувати. Тим паче, на європейських товарних біржах, де в основному закуповуються українські дистриб’ютори, виставляють інколи граничні вимоги до товарної партії - не менше 50 кг, наприклад. Це стримує легальних імпортерів.
При цьому наявний ринковий попит стимулює нелегальних постачальників, що завозять в Україну крабів з Росії. Адже найсмачнійший краб, кажуть гурмани, - далекосхідний (або камчатський). Він найбільший з промислових ракоподібних, і відповідно найдорожчий - може коштувати від 10 тис. грн. за «малюка» вагою 2-3 кг. Сірий імпорт цих крабів з Баренцового моря потихеньку процвітає. Хоча їх рідко можна зустріти в меню ресторанів. Скоріше, поставки йдуть в приватному порядку для домашнього приготування.
По-перше, у ресторанній страві такий краб дуже дорогий (знову ж таки, для кого як). А, по-друге, ні один поважний ресторатор не візьме його на кухню без відповідних санітарних сертифікатів (як і інші морські делікатеси). Репутація закладу і власне здоров’я дорожчі. Адже вітчизняні клієнти, що можуть собі дозволити чудо-страву за кілька тисяч гривень, у випадку отруєння навряд чи стануть вимагати компенсації через суд.
Бережіться устриць
Зауважимо, подібні неприємні випадки траплялися. Наприклад, в березні цього року після вечері у ресторані 5-зіркового готелю «Хаятт» у лікарню з гострим отруєнням після споживання устриць були доставлені два іноземці та офіціантка закладу. У постраждалих виявили синьогнійну паличку, яка є збудником низки інфекційних захворювань і яку дуже складно вивести з організму.
Представник компанії-імпортера морепродуктів тоді пояснював правоохоронцям та епідеміологам, що через підвищення курсу долара намагався здешевити свій товар, і змушений був везти устриці автотранспортом, а не літаком. Дорога з тієї ж Франції або Італії займає близько доби. Якщо через добу устриці не потрапили до столу, то їх треба викидати. Але так роблять далеко не завжди.
Оксана Поліщук. Київ.
