Чи загрожує українській Бессарабії проросійський реваншизм?

Поки в Києві розмірковують, ким замінити "відставний" тандем Саакашвілі-Лорткіпанідзе, в Одесі вирують пристрасті довкола низки "засвічених" кандидатур на посаду голови облдержадміністрації. Більшість - вихідці з бізнес-груп, що донедавна підтримували режим Януковича, а деякі навіть вимагали розправи над учасниками Майдану й голосували за "диктаторські закони". Але після трьох років політмімікрії вони знов опинились на гребені хвилі, тепер екс-регіонали та бізнесмени чекають високих державних призначень.

Утім, і представники громадськості - в очікуванні. Про градус напруги може свідчити, для прикладу, публічний виступ Наталії Пранжу - члена координаційного штабу волонтерів "Сармат" при Міноборони України: "Одесити підтримають лише управлінця-патріота, який за Одесу, за Україну, за її суверенітет і цілісність. Якщо до керівництва Одеською ОДА спробують протягти когось із бессарабського лобі на кшталт Антона Кіссе, можу сказати: ми до третього Майдану готові. Є намети, генератори, дрова, шини! Я прийду першою..."

"НАМ СОРОМНО ЗА ДОДОНА..." ЧИ "РІВНЯННЯ НА ПУТІНА"?

Ускладненню політичної ситуації, насамперед, у південних бессарабських районах, сприяв і нетривіальний перебіг виборчої кампанії в сусідній Молдові, де тоді ще кандидат у президенти - соціаліст Ігор Додон - пообіцяв, що після перемоги буде "рівнятися на Путіна". Більш того, розмахуючи "проектом федералізації Молдови", не втримався від політичних спекуляцій на міждержавному рівні, заявивши: "Крим належить Росії". Оцінку цим заявам відразу ж оприлюднило Посольство України в Республіці Молдова. У свою чергу, МЗС України відкликав главу дипмісії з Кишинева для проведення консультацій.

Характерно, що на цьому тлі спалахнули дві потенційно "гарячі точки": у столиці Молдови, що опинилась на політичному роздоріжжі, представники молодіжного руху провели перед Посольством України флешмоб "Нам соромно за Додона. Вибачте, будь ласка!" А в Болграді молодіжне крило Асоціації болгарів України виступило на захист свого лідера нардепа Антона Кіссе, якого звинуватив у сепаратизмі Міхеїл Саакашвілі. Про це повідомила місцева газета "Обозрение плюс", але "крайніми" замість "сепаратистів з "Нашого краю" Антона Кіссе", на чому акцентував політик, чомусь виставила... усіх мешканців бессарабських районів.

"Молодь Бессарабії обурена заявою губернатора Саакашвілі, який звинувачує жителів регіону в сепаратизмі", - так подало позицію обласної влади видання, яке редагує лідер Одеської облорганізації партії "Наш край" Марія Попова. Але це, на думку політичних експертів, не подивувало читачів, які звикли до практики зміщення акцентів. "Більш того, бачимо під час моніторингу місцевих ЗМІ, - зауважив голова облорганізації КВУ Анатолій Бойко, - що деякі політики та підконтрольні інформаційні проекти намагаються штучно створити й популяризувати на півдні Одеської області міфологему про якусь окремішність та особливу самоідентичність цього регіону. Лунають заклики навіть до створення автономії".

Це дуже схоже на технологію, яка була застосована росіянами у Криму, акцентував експерт, коли вони зіграли на "виключності" та "окремішності" кримської автономії від України. "Бессарабські політики в даній ситуації переслідують, у першу чергу, свої особисті меркантильні інтереси щодо формування власного "князівства" та його оформлення. Але в даній ситуації їхні інтереси та дії свідомо чи несвідомо грають на руку противникам України", -додає Бойко.

Керівник відділу аналітики ГО "Оберіг" Вадим Лабас теж зазначив у коментарі для Укрінформу, що "занепокоєний деякими тенденціями та процесами, які тут відбуваються. Вважаю однією з ключових проблем півдня Одеської області те, що в деяких південних районах намагаються реанімувати устої феодалізму. Довгий час центральна влада не звертала на це уваги, напевне, тому зараз на теренах української Бессарабії виросло декілька місцевих "царків", яким тут належить практично все".

Такі-от збіги в поглядах експертів на поточну ситуацію в бессарабських районах Одещини, по сусідству з якими завершувалися вибори в Молдові, на яких перемогу отримав проросійський кандидат у президенти Додон. Як це може позначитись на відносинах із сусідами-молдованами, в тому числі з урахуванням скандальної заяви Додона з приводу окупації Криму? Чи тамтешні політичні баталії взагалі ніяк не впливають на політичний клімат у прикордонних бесарабських районах?

На думку політичного аналітика Артема Філіпенка, що донедавна очолював Регіональну філію Національного інституту стратегічних досліджень, "істотного впливу на політичну ситуацію в Україні навряд чи варто чекати. Принаймні, досвід попередніх кампаній свідчить, що перипетії передвиборчих перегонів у сусідній країні, пов'язані з внутрімолдовськими проблемами, не викликають шквалу емоцій в одеситів. Хіба що якась подія зачепить "рикошетом" прикордонні бессарабські райони, де компактно мешкає частина болгарів і гагаузів".

Поділяє цю позицію й експерт Бойко, вважаючи, що проведення в листопаді міжвідомчої операції на українсько-молдавській ділянці кордону з використанням повітряної розвідки - актуальний комплекс заходів. Поки зарубіжна спецагентура не відмовиться від стереотипу про Бессарабію як своєрідну зону для сепаратистських експериментів.

Власне, одна з останніх спроб путінських адептів інспірувати "сходку" на підтримку проросійських бойовиків ОРДЛО відбулася не деінде, а в бессарабському Болграді. Запросили групу виборців, переважно літнього віку, на зустріч із місцевим депутатом Віталієм Градинарем, а її завершення функціонери "Українського вибору" Медведчука плавно трансформували в... установчі збори для формування якоїсь групи для захисту бойовиків ОРДЛО та інших незрозумілих цілей.

Чому саме Болград обрали агенти впливу для провокаційної акції? На думку експертів, "могли, звісно, обрати й Білгород-Дністровський, де три роки тому нардеп групи "Відродження" Віталій Барвіненко проголосив себе "комендантом Антимайдану всієї Бессарабії". Чому ні? Але після викриття й засудження групи сепаратистів, що проводили тут "сходку", напевне, не з руки було збирати групу пенсіонерів-статистів, яка їм потрібна для "звітної" телефотозйомки.

Інша справа в Болграді, де зусиллями місцевого пропагандистського пулу давно й старанно підтримується атмосфера ностальгії за радянським режимом, що канув в Лету, а комуністи у статусі депутатів групи "Нова держава" засідають у райраді - легше знайти підходящі кадри для участі в конспіративному проросійському шабаші. Крім того, деякі ключові ідеї та проекти учасників сепаратистських "сходок", які тиражують проросійські ЗМІ, як не дивно, де в чому збігаються з публічною позицією ще одного бессарабського представника з групи "Відродження" Верховної Ради Антона Кіссе.

Що характерно, переважно такий електорат сусідньої Молдови, зауважив експерт Філіпенко, й вивів соціаліста Додона у лідери президентських перегонів. Полюючи на голоси виборців старших за 40 років, він тонко експлуатував міф про те, що шляхом установлення добросусідських відносин з Росією, денонсації угоди про асоційоване членство Молдови в ЄС і входження до складу Митного союзу він допоможе їм повернутися у "золоті часи" СРСР, з яким у багатьох із них пов'язані спогади про роки юності й молодості.

Не варто випускати з уваги й той важливий фактор, наголосив Філіпенко, що "прологом нинішніх президентських виборів (у Молдові, - ред.) стали масові акції протестів у молдовських містах, які дехто навіть порівнював з акціями українського Майдану. Протестний рух, у якому брали активну участь соціалісти, мав в основному антиолігархічне, антикорупційне забарвлення, і цієї осені багато хто з учасників тих акцій голосує за соціаліста Додона. Людей не влаштовує політика корумпованих урядовців - проєвропейський вектор розвитку, по суті, став жертвою олігархату та корупціонерів. Власне, масова корупція в органах влади, що спричинилися до кризових явищ у молдовському суспільстві, може також їх гальванізувати і в українському, в тому числі на теренах Одещини. І в підсумку нести потенційну загрозу зміни політичного вектора розвитку, хоча такі процеси не швидкоплинні".

Хоча, переконаний аналітик, попри перемогу Додона «слід врахувати, що повноваження глави Молдовської держави ледь не церемоніальні порівняно з тими, якими наділено, приміром, Президента України». Тому щоб зробити, скажімо, різкий геополітичний розворот, нинішній переможець перегонів просто не має конституційних повноважень. І те, що популіст Додон обіцяв виборцям, денонсувати Угоду про асоційоване членство Молдови в ЄС і забезпечити вступ до Митного союзу, скоріш за все, обіцянками й залишиться. Так само не просто здійснити федералізацію, під час якої місту Бєльці планується надати статус третього адміністративно-політичного центру Молдови - крім Тирасполя і Камрата. Оскільки у депутатів-соціалістів усього 24 із 101 парламентських мандатів. Ще 7 голосів можуть, звісно, додати комуністи. Але для ухвалення важливих законопроектів, пов'язаних, скажімо, зі зміною політичного вектора розвитку, потрібно заручитися також підтримкою членів "фракції, що не приєдналися", до якої входять 26 депутатів. При цьому навряд чи парламентарії зможуть проігнорувати той красномовний факт, що протягом останніх років структури ЄС надали Молдові 782 млн євро в рамках реалізації євроінтеграційних проектів.

АГЕНТИ ВПЛИВУ ФСБ

Що стосується скандальної заяви "Крим належить Росії", то зробити її соціаліст Додон міг, на думку експертів, скоріш за все, під впливом кремлівських кураторів. Так само в попередні роки в Молдові готувались націлені на Україну проекти з "обміну територій Бессарабії та Буковини на Придністров'я", "об'єднання земель Буджацького межиріччя Дністра і Прута" тощо. Секретом полішинеля є те, що комуністи й соціалісти РМ упродовж багатьох років діють у фарватері зусиль російських спецслужб, які координують їх зусилля з представниками самопроголошеного Придністров'я, болгарської партії "Атака" тощо.

Власне, хіба співучасть молдовських агентів впливу ФСБ у підривних акціях на території Одещини є для когось новиною? Мало в кого є сумніви, зокрема, з приводу того, що своєрідним прологом референдуму на Кримському півострові була успішна апробація спецагентурою схожого геополітичного проекту 2 лютого 2014 року в районах компактного проживання гагаузького та болгарського населення Молдови. У відпрацьованому політтехнологічному ланцюжку - "міжнародні форуми" з участю кількох десятків представників національних меншин і проросійських ЗМІ, де учасники акцентували на ущемленні прав і свобод, а далі - йшли гучні заяви про автономізацію, вимога провести референдум про надання статусу культурно-національної чи територіальної автономії, а на завершальному етапі - розчленування країни під сурми параду суверенітетів.

...Як не згадати, що якраз у серпні 2014 року, коли українська армія вела кровопролитні бої з російськими окупантами в районі Іловайська, саме соціаліст Додон опублікував відеоролик, за ностальгійним контентом якого чітко проглядались зазіхання на території Української Бессарабії. Напевне, тому підривні акції на території Одеської області у наступні роки "нев'їзному" в Україну Додону московські куратори не доручали - відряджали на таємні зарубіжні "сходки" інших провокаторів, у тому числі його радника Володимира Букарського, що демонстрував неабияку активність, проголошуючи звернення чи інші наміри сепаратистів, замовлені спецслужбами. Якщо восени створювали фейкову "Бессарабську народну республіку", то навесні - "Народну раду Бессарабії".

Заради чого? Чи не для приводу звернутися через ЗМІ за підтримкою "зелених чоловічків" і для нової серії скандувань "Путин, приди"? На яких територіях сплановані осередки сепаратизму? В адмінмежах Болградського, Ізмаїльського, Татарбунарського, Тарутинського, Ренійського, Арцизького і Біляївського районів Одеської області та Гагаузії. А повноваження для визначення столиці сепаратистського державного утворення, автори проекту розчленування України, милостиво делегували учасникам місцевого референдуму...

Після здійснення низки підривних акцій, де озвучувались декларації про возз'єднання Південної Бессарабії з Гагаузією та відтворення республіки Буджак, група сепаратистів опинилась у камерах СІЗО, поруч із "терористами-підривниками", а згодом у Москві, звідки раніше отримували фінансування й інструкції для проведення злочинних акцій на території Одеської області. Серед них - журналісти Віталій Діденко та Олена Гліщинська, що здійснювали сепаратистську діяльність і були обміняні владою РФ на українських політв'язнів Геннадія Афанасьєва і Юрія Солошенка. Причому Гліщинська була радником нинішнього члена депутатської групи "Відродження" у Верховній Раді України Віталія Барвіненка, з яким їздила на зустрічі до Москви.

Туди ж, до Білокам'яної, під крило ФСБ виїхав після відбуття частини 3-річного строку в Одеському СІЗО, за даними видання "Без пиара", й колишній помічник народного депутата Антона Кіссе (група "Відродження") та Марії Попової (депутат облради від партії "Наш край") Артем Буян, що під псевдонімом "Артем Бузила" редагував інтернет-сайт "Топор" і брав участь у згаданих сепаритистських "сходках". Відтоді бессарабський "Топор" не поширює публікацій відверто антиукраїнського спрямування, однак, схоже, частково місію зомбування читачів, зокрема, пропагування ненависті до ідей Майдану, перехопила редакція газети "Обозрение плюс". Про те, яким варивом щотижня пригощають бессарабців на цій пропагандистській кухні, легко уявити хоча б із публікації на всю шпальту "Священная обезьяна с гранатой". Про кого йдеться? Саме такий збірний образ прагне сформувати газета в читачів про учасників столичного Майдану. "Носіїв ідеалів Майдану", як уточнює видання (номер за 1 жовтня), редаговане екс-регіоналкою і помічницею нардепа Кіссе, що очолює Асоціацію болгарів України.

Чи варто, власне, дивуватися, що інший впливовий член депутатської фракції "Нашого краю" в Одеській облраді Юрій Дімчогло навідріз відмовився надати днями коментар для Укрінформу щодо можливого впливу скандальної заяви Додона на політичну ситуацію в Українській Бессарабії. Мав намір автор цих рядків принагідно з'ясувати й позицію заступника голови облради Дімчогло щодо законності референдуму в молдовському Камраті, звідки він родом і де перебував разом з нардепом Кіссе у лютому 2014 року. Поцікавитись, чи поділяє держчиновник позицію редагованої партсоратницею Поповою газети "Обозрение плюс" про те, що "носії ідей Майдану - священні мавпи з гранатами". Але не склалося...

Проте група депутатів на чолі з лідером облорганізації партії "Наш край" Поповою зуміла того ж дня "викроїти" час для поїздки з Болграда до Одеси, щоб висловити на екстреному брифінгу колективне обурення з приводу "необгрунтованої заяви Саакашвілі" про сепаратистську діяльність депутата Кіссе та причетність до корупції екс-керівника Тарутинської райдержадміністрації Івана Кюссе, якого, за даними екс-голови ОДА, бессарабське лобі знову намагається "протягти" на ту ж посаду. Хоч звільнено було чиновника з роботи за відомою юристам підставою "у зв'язку з появою обставин, які заважають перебуванню на державній службі".

Які ж саме звинувачення так обурили депутатів від партії "Наш край" Попову та її колег Олександра Кащі та Івана Кюссе? "Саакашвілі обізвав Бессарабію, жителів краю "бандитами, сепаратистами, місцевими царками". Раніше такі речі дозволяли собі тільки ура-патріоти. Подібні висловлювання є неприйнятними для такого високого посадовця", - заявив керівник фракції "Нашого краю" в облраді Кащі. "У своєму виступі Саакашвілі звинуватив мене і мого батька в розкраданні бюджетних грошей. Його дуже обурює, що в результаті конкурсу на посаду глави Тарутинської РДА був обраний мій батько..." - підтримав колегу Кюссе.

Коли ж один із журналістів поцікавився, чи все-таки розслідували правоохоронці кримінальну справу, пов'язану з розкраданням багатомільйонних коштів, Кюссе уточнив, що йдеться не про 82 мільйони, як сказав Саакашвілі, а про 81 мільйон гривень. До того ж розкрадання не було доведене - кримінальну справу закрили...

Між тим, керівник ОДА мотивував свою позицію тим, що саме зараз вирішується питання про призначення на посаду голови Тарутинської райдержадміністрації Івана Кюссе, якого після подій Майдану "з тріском вигнали з роботи, коли розслідували кримінальну справу про крадіжку майже 82 мільйонів гривень. А зараз Кюссе знов проявляє прямий фінансовий інтерес... Хто очолює у нас партійний проект "Наш край", який просуває Кюссе? Місцевий сепаратист... Або взяти інший факт. Чому такий інтерес і підтримку демонструють депутати облради до КП "Облтрансбуд"? Бо виконання всіх контрактів за бюджетні кошти облради здійснюється через це підприємство. По суті, йдеться про своєрідну годівницю. А коли я вирішив перевірити роботу КП, депутати двох райрад вирішили висловити на сесіях недовіру підлеглим мені керівникам РДА..."

ПАРАД "ВОТУМІВ НЕДОВІРИ"

За оцінками голови облорганізації КВУ Бойка, серія "вотумів недовіри", проголосованих депутатами низки райрад, в тому числі в бессарабських районах, є насправді добре спланованими й організованими акціями колишніх "господарів районів", відсторонених від влади після Революції - незалежно від того, в яких яких партіях перебували і до яких належать зараз. Ситуації різні: в одних райрадах проти голів райдержадміністрацій, що очолили райони за підсумками конкурсного відбору, об'єдналися депутати "Опозиційного блоку" спільно "Батьківщиною", в деяких до цього процесу долучилися, на жаль, навіть представники правлячої БПП. А в бесарабських районах активно лобіюють недовіру головам РДА представники "Нашого краю".

Причому, за даними експертів КВУ, "використовуються абсолютно надумані причини: як не питання децентралізації, то конфліктні кадрові ситуації тощо. Мета в ініціаторів серії "переворотів" одна: реванш і повернення до влади, до відпрацьованих корупційних схем, тіньових фінансових потоків і подальшого розкрадання ресурсів країни. Маємо факти, коли рішення про недовіру ухвалили з порушенням норм регламенту, інших процедур, відсутності необхідних для відставки двох третин голосів. Представники КВУ беруть участь у підготовці апеляцій і добиваються скасування в судах таких рішень".

Хоча іноді навіть у таких бессарабских районах, як Саратський, який вважають вотчиною нардепа Кіссе та партійців "Нашого краю", сесійна атака на "немісцевих" провалилась. Надто вже грубо й цинічно добивались вотуму недовіри голові РДА Михайлу Леву, що прибув до Сарати з Київщини! А звіт про роботу засвідчив про низку важливих здобутків, у тому числі добру підготовку до зимового періоду, утвердження нових відносин з людьми. І все це - всупереч "чорній мітці" з боку "групи депутатів "Нашого краю", в тому числі скасування з ініціативи фракції рішення облради про виділення цьогоріч майже 5 мільйонів гривень на модернізацію райлікарні.

Утім, зауважує аналітик Лабас, "кожен випадок потрібно розбирати окремо. Спостерігаємо і "реванш" старих сил, і особисті інтереси тієї чи іншої структури. Маємо також факти незадовільної роботи нових керівників РДА". У тій же Сараті депутатська більшість не просто провалила вотум недовіри, а й висловилась проти переводу голови РДА Лева на посаду заступника голови Одеської ОДА, бо показав себе вмілим управлінцем.

Влада Сарати також надає всебічну підтримку і взаємодіє з командирами двох потужних військових підрозділів - 18-го мотопіхотного батальйону Одеської мехбригади ЗСУ та артилерійською бригадою ВМС України, що є надійними запобіжниками від активізації різного роду деструктивних сил, просування ідей "русского міра" та загроз територіальній цілісності уздовж цього сегменту держкордону.

Подбали тут про забезпечення ретрансляції 6 центральних українських каналів у форматі аналогового і 22 українських каналів у режимі цифрового мовлення. А ретрансляцію передач телеканалів із Придністров'я та Гагаузії РРС-станція "Сарата" просто не веде. Хоча у глядачів є доступ до більш як 100 супутникових телеканалів. Доволі впливові у бессарабских районах також місцеве видання "Обозрение плюс", інформсайт "Топор", інші підконтрольні партії "Наш край" ресурси, однак у їхніх публікаціях нерідко в критичному світлі подається євроінтеграційна політика органів центральної та обласної влад, процеси децентралізації, проглядаються, як не дивно, намагання дискредитації ідей Революції гідності.

Характерно, що організаторам "вотуму недовіри" на сесії сусідньої Болградської райради теж не вдалося нав'язати депутатській більшості рішення про незадовільну роботу голови РДА, однак після запеклої атаки депутатів "Нашого краю" та їхніх ситуаційних союзників голова РДА Олег Голован вирішив, що співпрацювати з таким депутатським активом більш не зможе - сам подав у відставку.

Чим пояснити таке загострення відносин між представниками виконавчої та представницької влад і чи не загрожує це політичною дестабілізацією в бессарабських районах? Адже буквально днями відбулася перша акція протесту селян Бессарабії, які вимагають повернення земель, незаконно захоплених місцевими чиновниками та підприємцями.

КОМУ СПЛУТАЛА КАРТИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ?

Справді, у нинішніх умовах реформування влади, констатував експерт Бойко, "процеси децентралізації порушили відлагоджені відносини, рвуть зв'язки і руйнують вибудувану ієрархічну систему - все було під контролем, а децентралізація змішала карти. Перед політиками районного рівня постала перспектива фактичної втрати влади. Оскільки об'єднані громади отримують статус міст обласного підпорядкування й стають, по суті, незалежними від районного керівництва. Насамперед це не влаштовує домінуючу в деяких бессарабських районах політсилу "Наш край", функціонери якої при реалізації Перспективного плану формування об'єднаних територіальних громад області можуть втратити контроль над вибудуваною ієрархічною структурою, в умовах якої вони контролювали керівників районів, а ті, в свою чергу - місцеві ради". Натомість формується масив додаткових суб'єктів, продовжує експерт, які району більш не підпорядковуються і з якими потрібно домовлятись окремо. Причому керівництво "Нашого краю" не може бути певним, що на чолі об'єднаних громад стануть підконтрольні їм люди. Більш того, можна констатувати, що деякі новостворені об'єднані громади вже очолили люди, які не лише їм непідконтрольні, а й будуть опонувати.

У цій напруженій ситуації з боку обласної виконавчої влади й пролунало гучне застереження правоохоронцям та громадськості: на півдні Одещини тліє небезпечний осередок сепаратизму!

Реагуючи через кілька днів на звинувачення, співголова "Нашого краю" Кіссе спробував перекинути його чомусь на "всю Українську Бессарабію: "Заявляю, що ми нікому не дозволимо ображати мешканців цього регіону, працьовитих і законослухняних людей, і у нас є сили, щоб захистити їх від нападок різних політичних авантюристів і радикалів".

Чим зайвий раз привернув увагу до своєї позиції щодо автономізації України, яка - хто б міг подумати! - по суті не відрізняється від задекларованої мети учасників минулорічної сепаратистської "сходки" в Одесі, які намагались створити сумнозвісну "Народну раду Бессарабії".

Ось на що, приміром, націлили московські куратори придністровця Дмитра Затуливітра: "Свою місію ми вбачаємо в тому, щоб Бессарабія отримала статус національно-культурної автономії, - заявив сепаратист на "сходці". - Наші народи повинні бути гідно представлені в політичному та економічному житті України, наші громади повинні впливати на рішення, які стосуються нашого краю".

А таку публічну позицію з цього ж приводу "засвітив" депутат Кіссе: "Я позитивно ставлюся до створення національно-культурної автономії, яке має свою реалізацію в багатьох країнах, в тому числі в Росії. І в мене підготовлені документи та напрацювання щодо відповідного законопроекту".

І там, і там - проекти й напрацювання! Чим же істотно вони, обидві позиції, відрізняються у конкретній ситуації, яка склалась у межиріччі Дністра й Прута? Хіба тим, що лідер болгарської громади Кіссе не уявляє гарної перспективи для реалізації завдань у мовно-культурній та історичній сферах без надання державою особливого національно-культурного статусу району компактного проживання болгарів. А голова НРБ Затуливітер не менш за Кіссе переконаний, що для реалізації аналогічних завдань для представників семи національних меншин, які тут проживають, ніяк не обійтись без надання особливого національно-культурного статусу всім районам Української Бессарабії. Тільки й усього!

Хоча - ні, ще одна відмінність у тому, що сепаратиста-придністровця Затуливітра у квітні 2015-го співробітники УСБУ в Одеській області оперативно "замели", як і багатьох інших "підопічних" ФСБ РФ, і притягли до відповідальності за сепаратистську діяльність. Торкнулись схожі процедури й інших осіб за публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до посягань на територіальну цілісність, зміну меж території або державного кордону, а недоторканний нардеп Кіссе свою діяльність безперешкодно продовжує.

У тому числі здійснює ефективне багатомісячне блокування через вплив на своє оточення - фракцію депутатів-однопартійців в Одеській облраді - реалізації Перспективного плану об'єднання територіальних громад Одеської області, ухваленого Урядом України на виконання Закону про децентралізацію. Зокрема, депутати "Нашого краю" стійко протидіють створенню чотирьох громад - Болградська, Городненська, Кубейська та Василівська - на території Болградського району. Зауважимо: не тому, що вони фінансово неспроможні чи Регіональний офіс з децентралізації допустив якесь порушення, а саме з мотивів, що випливають із певних далекосяжних цілей нардепа Кіссе та його найближчого оточення...

Про що свідчать ці факти, в тому числі спроможність противників реформування української влади, протягом року блокувати реалізацію Перспективного плану об'єднання територіальних громад Одеської області, ухваленого Кабміном? Чому так склалося, що успішна протидія реформам в Одесі стала предметом гордості функціонерів різних політсил, про що недавно звітували на брифінгу, зокрема, керівник депутатської фракції та голова облорганізації партії "Наш край"? Як вийшло, що напередодні 3-ї річниці Революції гідності депутатська більшість Одеської облради могла блокувати рішення, прийняті на виконання вимог Закону про декомунізацію, і такі свої дії вважає проявами "українського патріотизму"? Чи ті нові смисли й запити формують нинішні одеські політичне та бізнес-лобі, передусім вихідці з межиріччя Дністра й Прута? Чи будуть явні прояви реваншизму належно оцінені суспільством і владою?

Час покаже.

Михайло Аксанюк, Одеса.