Захід про е-декларування в Україні: головне - наступні кроки

Аналітика 04.11.2016 13:49 1026

Політики і ЗМІ вважають оприлюднення декларацій лише першим етапом боротьби з корупцією

Численні об'єкти нерухомості, будинки вартістю мільйони доларів, мільйони готівки, десятки квартир одного власника і коштовних годинників, творів мистецтва і навіть мощі та храми, які перебувають у власності. Заповнені українськими чиновниками декларації останніми тижнями стали беззаперечним топ-чтивом. На фоні обговорень у соцмережах, гострих заяв внутрішнього політикуму та навіть закликів до нового майдану, досить стримана реакція Заходу видалася не зовсім природною. Укрінформ звернувся до західних політиків та експертів за коментарями першого етапу е-декларування та подальших перспектив процесу.

РЕАКЦІЯ США: З ПОЧИНОМ, УКРАЇНО!

Американська реакція на результат запровадження системи е-декларування не передбачала ні здивування розмірами статків, ні засудження. Напевно через те, що фінансова розвідка США вже давно знала про всі схеми та надавала всію інформацію в Білий дім. А може й тому, що Україна - далеко не перша у списку країн, де застосовувалися обкатані механізми прозорості. В принципі, це пояснює, чому Байден у своїх промовах про Україну надто часто нарікав на корупцію та необхідність почати процес чистки.

У Держдепі назвали запровадження е-декларування "новаторським кроком уперед", «успіхом», але нагадали й про необхідність подальшого розслідування окремих випадків. Звичайно, ця прозорість, що викрила багатомільйонні статки "викликає інші запитання, які є властивими здоровій демократії", зауважили в Вашингтоні, тому важливо, щоб український уряд "розслідував та притягував до відповідальності чиновників, які використовували свої посади для отримання фінансової вигоди". 

В перекладі з дипломатичної мови це означає, що е-декларування - це лише почин у процесі очищення влади, на який українські можновладці були вимушені піти під тиском умов та обставин того ж МВФ, США та інших міжнародних донорів.

Тим часом, центральні американські ЗМІ попри відверту переповненість своїх шпальт президентськими виборами, все ж знайшли можливість згадати про Україну. The Washington Post, the Associated Press цитували члена правління "Центру протидії корупції" Олександру Устінову, назвавши е-декларації "свого роду революцію в Україні". Розкриття інформації про розкішні подарунки та наявність майна мають спонукати розслідування урядовими антикорупційними органами, вказали ЗМІ.

Газета The New York Times разом з Reuters звернули увагу на "неодноразові спроби" саботувати та взагалі завалити антикорупційну реформу з боку високопоставлених чиновників і політичних груп в Україні. "Тепер починається важливий етап перевірки поданих електронних декларацій", - зауважили ЗМІ.

Більш емоційно ситуацію описав відомий економіст, співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд: "Задеклароване багатство дійсно виявилося приголомшливим". Його здивувало те, що багато чиновників мають статок понад 100 млн доларів. "Один очевидний висновок полягає в тому, що монументальне беззаконня в українському суспільстві залишається послідовним процесом як до, так і після Революції Гідності. Досі поняття честі або ганьби не увійшли в українську політику. Жоден чиновник не подав у відставку через явно незаконно зароблені статки", - звернув увагу економіст.

Андерс Аслунд

Проте, зазначив він, прозорість в цій ситуації є набагато важливішим фактором. Тепер уже не вдасться "відкатити" все назад, і потреба пояснювати походження величезних скарбів зберігатиметься. Те, що відбулося - це разючі зміни в пронизаній корупцією країні, вважає Аслунд. З досягненням навіть такого рівня прозорості в Україні, місцева еліта навряд чи зможе повернутися до своїх старих таємних схем, а це означає, що відтепер набагато простіше побудувати в Україні більш чесне суспільство, зауважив експерт.

Іншими словами, у Штатах просто не сумніваються в тому, що наступний крок - розслідування й можливо суди. Принаймні так це працює на Заході.

МЕССЕДЖ ЄС: УКРАЇНА ЗМІНЮЄТЬСЯ НА КРАЩЕ

Керівництво Європейського Союзу загалом позитивно оцінило сам факт уведення електронного декларування для українських державних службовців. Про це заявив Президент Європейської ради Дональд Туск. Але на даному етапі йдеться лише про саму систему, як значний, але проміжний прорив у викоріненні корупції. Про зміст самих декларацій державних службовців України поки офіційні посадовці ЄС висловлюватися не поспішають. У Європарламенті на запит Укрінформу відгукнувся депутат від Польщі, друг України Міхал Боні. На його переконання головне завдання е-декларування в Україні, як потужного інструменту для забезпечення прозорого інформування з боку урядовців та бізнесменів, досягнуте.

«Я розумію фрустрацію українців... Ми також пройшли складний період в історії Польщі. Але лише наполегливість та воля до перетворень зробили нас рішучими та успішними. Я упевнений, що Україна перетворюється на краще», - наголосив європейський політик.

Водночас Боні застеріг, що не варто спекулювати навколо самої системи е-декларування, оскільки найбільш важливо відслідковувати зміст та зміни у деклараціях у подальші роки і це має грунтуватися на справедливих оцінках.

Міхал Боні

Водночас іншій політик ЄС, який попросив не згадувати його ім'я, відзначив, що на сьогодні у Брюсселі (а також у представництві ЄС у Києві) ще осмислюють саме зміст декларацій. «Мільйони доларів готівкою у приватних віллах, десятки коштовних годинників і навіть приватні храми... І це у багатьох людей, які усе життя служили своєму народу», - відзначив у неформальній бесіди європейський дипломат.

Загалом у країнах ЄС різні правила декларування доходів, але всі вони грунтуються на принципах верховенства права, відкритості та системі, що має запобігти від ухилення сплати податків. З цією метою у системі керівних інституцій ЄС діє спеціальний антикорупційний орган - Європейський офіс із протидії шахрайству (OLAF), а кожен політик і чиновник розміщують на своїх офіційних сайтах звіти про матеріально-фінансові справи та статки.

Без розслідувань та скандалів навіть за таких умов не обходиться. Наприклад, тривають судові розгляди справи колишнього єврокомісара з питань торгівлі Карела Де Гухта, якого обвинувачують у порушенні податкового законодавства країни. Він, нібито, вивіз свій бізнес із агресивної бельгійської системі оподаткування та продав його за більш ліберальними правилами у Великій Британії.

Також не вщухає скандал із можливою роботою екс-президента Єврокомісії Жозе-Мануеля Баррозу, який, маючи гідну пенсію від ЄС, нібито розпочав співпрацювати із великою фінансовою установою.

Відносно Бельгії, то, не електронні, але паперові декларації, тут мають заповнювати усі громадяни, включаючи закордонних резидентів. Форма декларування дуже складна, іноді навіть вимагає залучення до заповнення паперів професійних бухгалтерів або фінансистів.

Дональд Туск

ФРН: ВПЕВНИЛИСЯ В ТОМУ, ПРО ЩО І ТАК ПІДОЗРЮВАЛИ

Німецькі політики, як вони це нерідко демонстрували вже і з інших питань, вирішили утриматися від будь-яких гучних коментарів з приводу оприлюднення в Україні даних про доходи і володіння чиновників і політиків.

На запит Укрінформу у відомстві федерального канцлера відповіли, що бачать в цьому «ще один крок в правильному напрямку», і рішучість влади «підкріплювати також і справами свої наміри в боротьбі з корупцією». При цьому додали, що розраховують на те, що тепер компетентні органи ретельно перевірять відомості, аби виявити «будь-які порушення».

А міністр юстиції Німеччини Хайко Маас на запитання власкора агентства щодо оцінки перших результатів е-декларування в Україні знітився і зізнався, що взагалi не може нiчого сказати з цьогу приводу.

Хайко Маас

Детальнiше ситуацію прокоментувала добре знайома з українською проблематикою депутат німецького Бундестагу від партії Союз 90/Зелені, член ПАРЄ Марі-Луїза Бек. Вона виділила такі моменти: система електронного декларування - «важливий крок на шляху до більшої прозорості в парламенті, де лякаюче пов'язані політика і бізнес»; навіть якщо декларації і не повною мірою відображають справжню картину, вони все ж відповідають духу того, що люди вимагали на Майдані; після початку роботи системи у Європи не залишається навіть морального права і далі відкладати в довгий ящик питання безвізового режиму.

Марі-Луїза Бек

Схоже, не такими вже й несподіваними були задекларовані дані. «Звичайно, фактично ми всі про це знали. Хоча це буде мати інший ефект, коли це вже задокументовано на папері», - говорить експерт по Україні Німецького фонду зовнішньої політики (DGAP) Вільфрід Їльге. Це він про те, що «картина або образ України в очах німців, скажімо так, може не покращитися». Причому не тільки через оприлюднення неабияких навіть за західними мірками багатств українського політичного бомонду, але і через випадки, коли деякі персонажі відверто намагалися дискредитувати систему і всю антикорупційну боротьбу. В цілому ж Їльге вважає сам факт початку роботи системи електронного декларування досить втішним і прогресивним кроком. Головне, щоб висновки з цього були зроблені відповідні і не розчарували в черговий раз.

Вільфрід Їльге

Експерт із зовнішньої політики Карстен Фогт говорить про те, що «підтвердження в черговий раз того, що в дуже бідній країні є дуже багато багатих політиків, драматично». З іншого боку, зазначає він, ці декларації показують, що Україна стає більш транспарентною, що політики тепер реально перебувають під тиском громадських дебатів, громадської думки. Початок декларування доходів експерт, який щойно повернувся з України, вважає «певним кроком вперед у напрямку боротьби з корупцією».

Карстен Фогт. Фото: ZB/Karlheinz Schindler

Місцеві ЗМІ також не «захлинулися» новинами про несподіване багатство бідної країни. Ряд провідних німецьких видань помістили на своїх сторінках повідомлення, лейтмотивом яких стали «ексклюзивні» випадки. До таких вони одностайно віднесли дані про те, що найбагатшим чиновником країни є її президент з імовірно 867 мільйонами євро статків на фоні того, що мінімальна заробітна плата становить 51 євро. Також те, що далеко не бідними у списку з 100 тисяч чиновників виявилися й інші керівники держави. Не залишилися байдужими ЗМІ й до таких задекларованим об'єктів як, наприклад, церква. При цьому журналісти нагадують, що МВФ виділяє гроші Києву допомогу на боротьбу з корупцією.

ПОЛЬЩА: ПОЧАТОК ШОКУЄ, АЛЕ ПОТРІБНО ПРОДОВЖУВАТИ

У Польщі декларування статків українських урядовців і політиків не викликало якогось надзвичайного ажіотажу і хоча про це згадано у ЗМІ, на експертів і політиків це не справило якогось особливого враження.

Колишній мер Варшави, чинний депутат Сейму Марцін Свенціцький у коментарі агентству лаконічно зауважив: "Добре, що ці декларації врешті з'явилися, хоча з точки зору поляка викладена в них інформація шокує".

Марцін Свенціцький

З цією думкою погодився голова Об'єднання українців у Польщі Петро Тима. Він назвав це "безпрецедентним" і "революційним" кроком як на українські реалії. Голова ОУП зазначив, що результати декларування показали ряд серйозних проблем України, зокрема те, що навіть перші особи держави не вірять фінансовій системі своєї країни і тримають гроші вдома.

За словами Тими, зараз дуже важливо уникнути демагогії і комуністичних закликів на кшталт "відібрати і розділити". Він наголосив, що багаті люди є всюди і у кожній країні є порушення. Тима зазначив, що в Польщі також були гучні скандали з непрозорими доходами чиновників, починаючи від керівників поліції і закінчуючи президентами. Утім, багато відомих людей в Польщі змушені були піти з політики, не змігши пояснити наявних доходів чи майна.

Петро Тима

Важливим для України він назвав другий етап після е-декларування, коли чиновники змушені будуть показати джерела своїх прибутків. В іншому випадку, як підкреслює голова ОУП, перший етап може втратити свій сенс.

Експерт з українських питань, головний редактор інтернет-видання polukr.net Даріуш Матерняк зауважує, що більшість польських ЗМІ усвідомлюють проблему з корупцією, яка є в Україні. "Тому, якщо з'являється в Україні якась інформація, що той чи інший чиновник має якийсь великих маєток, і що це не відповідає його доходам, то в Польщі це вже нікого не дивує і не сприймається як сенсація",- констатував він.

Експерт з українських питань Інституту міжнародних відносин Варшавського університету Анджей Шептицький найважливішим назвав те, що систему е-декларування в Україні введено в дію, і що це потенційно є шляхом до подолання корупції і певного оздоровлення ситуації у країні.

Він зауважив, що декларації не показують, звідки у людей з'явився маєток і ймовірно не з'ясують цього.

"Ймовірно, що це є спосіб легалізації отриманих нелегальних доходів",- зауважив він, додавши, що можливо це може бути єдиним шляхом, яким може зараз піти Україна: вимагати чесності від чиновників на майбутнє взамін за те, що вони зможуть зберегти те, що в них вже є.

Шептицький зазначив, що у процесі е-декларування був присутній і комічний елемент.

"Якщо хтось декларує мільйони доларів, то це не викликає здивування, але якщо хтось декларує мощі святого чи церкву, то це вже викликає посмішку. Це інформація із серії - смішні новини від східного сусіда, у якого багато, що діється ",- констатував експерт.

Щодо ЗМІ, то популярне польське видання Gazeta Wyborcza звернуло в першу чергу увагу на декілька декларацій високопосадовців, зокрема президента та прем'єр-міністра України. Газета звернула увагу, що прем'єр Володимир Гройсман окрім дорогого майна задекларував готівкою значні суми в доларах, євро та гривнях, а президент, попри свої попередні заяви продати свій бізнес, в 2015 році все ще володів великою кількістю фірм. Газета Rzeczpospolita при цьому зазначила, що президент Порошенко разом з декларацією виклав заяву у Фейсбуці в якій пояснив, що усі свої кошти заробив ще до того, коли став президентом країни.

Ярослав Довгопол (Вашингтон), Андрій Лавренюк (Брюссель), Ольга Танасійчук (Берлін), Юрій Банахевич (Варшава).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-