Підвищення «мінімалки» - життя вдвічі краще?

Аналітика 26.10.2016 20:06 6997

«Укрінформ» починає серію матеріалів, де ми розбиратимемося, які наслідки матиме підвищення мінімальної зарплати одразу вдвічі?

На сьогоднішньому засіданні Кабміну прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про збільшення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року вдвічі.

«Ми забезпечимо у країні двократне збільшення мінімальної заробітної плати. З 1 січня 2017 року жоден громадянин України не буде отримувати менш ніж 3200 грн. І це стосується не тільки недержавного сектору, а це стосується і державного сектору», – сказав прем’єр.

Володимир Гройсман

Питань після цього несподіваного, але довгоочікуваного кроку стільки, що одразу на них відповісти складно. От лише деякі з них – ті, що на поверхні:

  1.  Як збільшення мінімальної заробітної платні в першу чергу вплине на зростання цін? Який рівень інфляції прогнозується тепер у наступному році?
  2. Звідки гроші? Чи означає те, що їх знайшлось настільки багато, що їх раніше просто не шукали?
  3. Чи не будуть компенсовані бюджетні втрати від підвищення «мінімалки» за рахунок інших статей бюджету, в тому числі, соціальних? Наприклад, скорочення компенсацій за комунальні послуги…
  4. Як буде викручуватися приватний бізнес, якому з бюджету нічого не перепаде, а витрати  на Єдиний соціальний внесок зростуть більш ніж істотно? Чи не призведе це до втрати робочих місць?
  5. Як тепер бути з проектом бюджету, який уже поданий до Верховної Ради і прийнятий у першому читанні? Чи не доведеться починати бюджетний процес «з нуля»?

Відтак, поки що, Укрінформ звернувся до експертів, аби з’ясувати – яким може бути джерело такого підвищення і чи може бути політична складова у цього, на перший погляд, дуже несподіваного рішення, адже у проекті бюджету на 2017 рік про це підвищення і не йшлося.

Володимир Фесенко, політолог

«У цьому рішенні перш за все працює економічна логіка»

У цьому випадку йдеться про початок реформування системи заробітної плати в цілому. Це в першу чергу не стільки політичне, як економічне рішення. У такий спосіб має відбутися детінізація економіки. І це сприятиме змінам заробітної плати у багатьох сферах, адже зростуть ставки працівників державних установ. З цього випливає, що збільшиться і єдиний соціальний внесок, тобто, надходження у Пенсійний фонд, а ми знаємо, що пенсії в Україні надзвичайно малі. А це матиме і додаткові наслідки – підвищення внутрішнього попиту. Головне прорахувати це підвищення так, щоб при цьому не було ризиків, таких, як інфляція.

У цьому рішенні є економічна логіка. Адже владі доводилося раніше здійснювати непопулярні кроки, як от - підвищення тарифів. Тобто зараз підвищення рівня життя людей необхідне в першу чергу. Це рішення я не вважаю дуже несподіваним. Воно було потрібне одночасно з підвищенням тарифів, але, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Швидше за все, що це підвищення і раніше обговорювалося, а тепер, коли здійснили економічні підрахунки, вирішили, що зараз це можливо зробити. Звичайно, воно має і певну політичну складову, адже саме такі рішення і додають у рейтингу.

Андрій Новак, голова союзу економістів України

«Різке підвищення соціальних платежів провокує стрибок інфляції як мінімум»

Анонсоване прем’єр-міністром підвищення мінімальної зарплати в 2 рази можна здійснити з трьох джерел:

1. Інфляційний ефект, для чого буде здійснюватися подальша штучна девальвація гривні до показника 27.2, який анонсований і в бюджетній резолюції, і в проекті бюджету на наступний рік, а девальвація тягне за собою підвищення інфляції.

2. Друге джерело – це скорочення працівників в усіх сферах – медицини, освіти, науки, спорту і переведення на лише частину ставки, але з тим же навантаженням.

3. За рахунок збільшення державного боргу – внутрішнього і зовнішнього.

З цих трьох джерел і буде реалізовуватися підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі, адже це підвищення не передбачено проектом бюджету, який уряд нещодавно подав, а Верховна рада прийняла у першому читанні.  Це означає, що сьогоднішня ініціатива і анонсування прем’єр-міністром перекреслює цей бюджет, прийнятий у першому читанні і зобов’язує уряд фактично заново почати бюджетний процес і подати інший проект бюджету на 2017 рік. Підвищення мінімальної заробітної плати змінює структуру як дохідної, так і витратної частини бюджету.

Різке підвищення соціальних платежів провокує стрибок інфляції як мінімум і ставить під ризик виконання бюджету у витратній частині і тих статей, які не є соціальними, – так звані статті розвитку, будівництва, ремонту тощо.

Якщо підвищення соціальних платежів відбувається поступово, то тоді вплив на інфляцію мінімальний, а коли так різко…

Єдине неінфляційне джерело, яке існує, - це ріст економіки. А цього року він буде між 0 і 1%, наступного року прогнозується на рівні 3%, а мінімальна зарплата піднялася аж у два рази.

Сергій Таран, політолог

«Дискусії щодо бюджету теоретично мають становити основну частину роботи депутатів»

Ідея полягає в тому, щоб зрівняти прожитковий мінімум і мінімальну зарплату. У нас ніколи не було відповідностей між цими двома речами. Це означає також перерахунок всіх інших соціальних виплат. Завжди у будь-яких реформах, які відбулися у Східній Європі та інших країнах, підвищення соціальних стандартів не було ніколи першим, бо, як правило, це починалося тоді, коли економіка починала зростати, а відповідно з’являлися гроші в бюджеті.

Процес ухвалення рішень в Україні, як правило, триває довго, і дискусії щодо бюджету теоретично мають становити основну частину роботи депутатів, бо це найголовніший документ, за який голосують парламентарі. Те, що відбувається зараз, можливо, є для нас спонтанним, але корекція бюджету і його обговорення має, повторюю, становити основну частину роботи. Якби бюджетний процес реально тривав в Україні півроку, то це було б для країни краще. Бо як правило депутати займаються іншими справами і піаром.

Тепер треба чекати детального економічного обґрунтування і відповіді на питання звідки з’являться гроші.

Щодо політики? За великим рахунком, немає жодних політичних підстав для цього рішення. Політики про рейтинги і підтримку уряду турбуються завжди, а будь-яку подію з цим пов’язувати було б неправильно. А загрози розпаду коаліції і дочасних виборів зараз немає.

Галина Третьякова, генеральний директор Української федерації страхування

«В першу чергу компенсатором може стати збільшення доходу пенсійного фонду»

Компенсатори для того, щоб уникнути інфляції, є. В першу чергу компенсатором може стати збільшення доходу пенсійного фонду. У пенсійному фонді є дефіцит, який покривається за рахунок державного бюджету. Він становить близько 140 млрд, якщо ми виграємо15-20 млрд в Пенсійному фонді за рахунок підвищення доходів від ЄСВ, то ми ці гроші зекономимо в державному бюджеті.

Дохід державного бюджету набагато більший в цьому році від попереднього. Зростання ВВП теж може бути компенсатором. У нас 969 млрд публічних коштів, з яких близько 700 млрд – це кошти державного бюджету. Підйом мінімальної заробітної плати – це дуже правильний крок. Знайти компенсацію тут можна і потрібно.

У зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати збільшиться оплата держслужбовців, а значить буде інше ставлення до цих людей, буде підтягування і по інших ставках. Це оздоровлюватиме відношення до праці. Зменшиться дефіцит бюджету пенсійного фонду, збільшиться надходження від єдиного соціального внеску.

Це підвищення відповідає європейським стандартам – там не рахують кількість шкарпеток і краваток, які потрібні людині. У Європі прийнята методологія, за якою мінімальний рівень життя прив’язаний до середньої заробітної плати. Якщо в нас мінімальна заробітна плата буде більше 3000, а середня зараз 5000, то таким чином ми наблизимося до Європи. Відчувається політична воля у цього рішення.

Юлія Горбань. Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-