Саботаж спецконфіскацїї: Кому вигідно?
Позавчора п'ята версія законопроекту про спецконфіскацію активів, здобутих нечеснім корупційним шляхом (у цій версії він звучить, як повернення у дохід держави необґрунтованих активів) так і не була внесена до порядку денного.
Серед тих, хто не проголосував, утримався і голосував проти - 78 осіб фракції БПП. Неголосування за спецконфіскацію з тих чи інших причин об'єднало, здавалося б, одвічних опонентів-єврооптимістів, Березенка, Грановського. Серед стійких противників законопроекту - Батьківщина і Опоболок.
Цікаво, що частина фракції БПП саботувала включення питання, незважаючи на публічні звернення і Президента, і Прем'єр-міністра України.
Більш за те, з вуст Прем'єра пролунала фраза, що півтора мільярда доларів із засіків високопоставлених чиновників вже закладені в бюджет 2017 року.
КАРЛ ВОЛОХ: «ПРЕЗИДЕНТ КОЖНОГО К..ЗЛА МАВ ОСОБИСТО ЗАПИТАТИ: ЧОМУ НЕ ГОЛОСУВАВ
«Вчорашнє (у четвер - авт.) неголосування показало: справа не в тому, що законопроект про спецконфіскацію поганий. А справа в тому, що його приймати просто не хочуть, - ділиться з Укрінформом думками громадський активіст Карл Волох. - Рік тому, коли я починав цим займатися, то був переконаний, що закон потрібен, оскільки правоохоронці настільки корумповані, що попродавали речові докази, що не вміють, не знають і не хочуть цим займатися. Я думав, що якщо б правоохоронна система працювала, то можна було б обійтися без спецконфіскації. Сьогодні я думаю, що навіть при гарній прокуратурі, НАБУ і МВС, це нічого не змінить. Ці гроші неможливо конфіскувати інакше, ніж через закон із зворотного презумпцією. Неможливо.
Як стало відомо про ці гроші? Відразу після Майдану була внутрішня розвідувальна інформація, де регіонали зберігають гроші. І ось хтось сказав, що ці компанії зберігають гроші тут. Наклали арешти, послали запити за кордон, отримали розвідувальну фінмоніторингового рівня інформацію про те, що, судячи з усього, до компаній мають відношення люди, пов'язані з Арбузовим. А тепер уявімо, що якби у нас були геніальні слідчі, як ці суми конфсиковать?
Ці гроші пов'язані з конкретним злочином? Ні. Ці гроші вже могли бути десять разів відмиті. Ці гроші взагалі могли бути сформовані з хабарів. Були хабарі, їх могли вивезти за кордон, внести на рахунок, а потім загнати сюди і купити цінні папери.
У якій справі? На підставі чого їх можна стягнути? По жодній. Далі, нам скажуть - доведіть будь-які економічні злочини Арбузова, і в рамках цього конфіскуємо все майно. Так, але як ви доведете, що це гроші Арбузова? У нас є дані, що до компанії мають відношення родичі або топ-менеджери Арбузова. Поки це офшорна компанія, даних про реальних власників немає. На якій підставі їх конфіскувати?
Якби у нас закон про спецконфіскації, то розвідувальної інформації про те, що до грошей мають відношення люди, пов'язані з Арбузовим, вистачило, щоб поставити їм запитання: звідки грошенята? Вони повинні показати і довести. Якщо вони не доведуть, то гроші можна конфіскувати.
Якщо ж ми повинні щось доводити, то нам нема чого доводити. Нічого. Іншими словами, усі люди, які голосують проти прийняття закону - просто злочинці, яким наплювати на країну і на Бюджет».
Недоброзичливці у кулуарах розповідають, мовляв, валити закон було прямим указом Банковій. Найзліші голоси взагалі нашіптують, що БПП, мовляв, «приховує крутяцькі бабки» на майбутню кампанію Петра Олексійовича. Хоча – однією рукою підганяти, а інший притримувати – не надто хитромудро?
Ті, хто м'якші, дають поради, що Прем'єру варто було викликати мажоритарників і просто сказати: грошей до фонду народного депутата не отримаєш, поки не проголосуєш.
Карл Волох взагалі не соромиться у висловах: «президент повинен особисто прийти на фракцію, підняти кожного к.зла і запитати: будеш голосувати? Сподіваюся, що «грантові» депутати теж будуть голосувати, оскільки ЄС дала добро. До речі, єврооптимісти підняли на вуха всю країну через е-декларування. Це їх питання, вони його лобіювали. Електронне декларування - прекрасна річ, але воно жодної копійки в бюджет не поверне. Це лише спосіб очистити держслужбу, це не має стосунку до правосуддя та повернення викраденого, це всього лише люстрація за майновою ознакою. А там, де правосуддя, де повернення викраденого, то ніхто не виступає, ніхто не б'ється, ніхто труси не розвішує. Ех... прекрасні люди».
П'ЯТЬ ВЕРСІЙ СПЕЦКОНФІСКАЦІЇ, ВКЛЮЧАЮЧИ УРЯДОВУ ТА ЄС
Таким чином, поки не схоже, що піврічна історія із законопроектом про спецконфіскації активів наближається до завершення. Нагадаємо сюжет.
Лютий 2016 року. Довгі парламентські і телевізійні розмови про те, як повернути до бюджету гроші найвідомішої в Україні «сім'ї», матеріалізуються у законопроект 4057. Законом вносилися зміни до Кримінального процесуального кодексу і полегшувалася процедура перетворення на дохід держави коштів, цінностей і доходів від них. Тоді в політичному лексиконі з'явився вираз «зворотна презумпція», згідно з якою власник активів мав доводити їх законність.
Авторами, натхненниками і лобістами законопроекту були «Народний Фронт» (Тетяна Чорновіл, Сергій Пашинський, Юрій Береза), а також Міністерство юстиції, плюс лобістом став громадський активіст, член люстраційного комітету Карл Волох. Без останнього, до речі, цю історію взагалі складно уявити. Він і Тетяна Чорновіл були головними публічними захисниками цієї та трьох наступних версій проекту закону про спецконфіскації.
Цікаво, що проти першій версії законопроекту «спецконфіскації» ополчилися не тільки нардепи Опоблока (захищати активи колишніх їх прямий, скажімо так, родинний обов'язок), не тільки старі-нові опозиціонери з числа демократів (за однією версією, «сім'я» їм просто проплатила позицію, за іншою - вони дуже бояться, що в недалекому майбутньому фраза «активи, придбані незаконним шляхом» стане гільйотиною для них самих). Проти закону виступили і антикорупціонери з профільних НВО, а також деякі їх журналісти-розслідувачі.
Кілька тижнів на початку року соцмережі стежили за часом принизливою дискусією Волоха з антикорупціонерами, але сперечатися з Волохом на телебачення представники експертного антикорупційного співтовариства просто не приходили. Вони не переставали розповідати про гроші Сергія Курченка (нібито незаконно придбаний у нього бензин), залишаючи відкритим питання: чому 250 мільйонів доларів, на які нагріли державу, так заважають їм повернути півтора мільярди з рахунків «сім'ї».
Звертаючись до міжнародного досвіду, цитуючи аналогічні норми європейського законодавства, прихильники закону доводили, що спецконфіскацію треба приймати, інакше гроші не повернуться до бюджету ніколи.
Противники антикорупції доводили, що закон викличе невдоволення в країнах ЄС, що настільки недосконалий закон дозволить сім'ї Януковича повернути кошти через суди. Часом складалося враження, що причиною стійкого подразнення штатних антикорупціонерів був чи то їх страх заробити мінус у грантодавців, чи то ревнощі, що не вони стали головними двигунами повернення коштів.
Цікаво, що до опонентів закону приєднався і сам Віктор Янукович, він, як і штатні антикорупціонери, зробив заяву про загрозу закону для всіх власників.
Влітку законопроект про спецконфіскації (доопрацьований оборонним комітетом, який отримав номер 4811) знову був внесений в порядок.
І знову пішла критика аналітичних структур.
У кінцевому підсумку в липні з'явився проект закону 4890, який вважався узгодженим усіма фракціями. Восени на відкритті сесії президент України Петро Порошенко підкреслив, що закон має бути ухвалений, хай навіть він включить всі запобіжники. Того самого дня в кулуарах парламенту Тетяна Чорновол заявила, що це її головний пріоритет - законопроект про спецконфіскації, це єдина можливість завантажити оборонні заводи.
Не можна сказати, що НВО зменшили запал. Їх аргументація проти закону 4890 полягала в тому, що він, мовляв, загрожує прийняттю безвіза. Знову спалахнули взаємні звинувачення.
При цьому Тетяна Чорновол не втомлювалася повторювати, що на оборонний комплекс не потрапило 7 млрд гривень коштів Януковича.
«У нас є всі підстави вважати, що гроші вкрадені, - говорив глава оборонного комітету Сергій Пашинський, - Люди не розуміють примітивних речей. Вчора депутати кричали: так ухваліть закон щодо Януковича. Але Янукович святий чоловік. У нього, крім ондатрової шапки, вкраденої в 1962 році, нічого немає. Це все підставні офшорні компанії, через які проходили ці кошти. Або депутати читати не вміють, або мають гонорари з Москви».
Остання вже урядова версія законопроекту про спецконфіскації №5142 була м'якою, отримала схвалення Єврокомісії і стосувалася тільки конфіскації грошових коштів і цінних паперів. Але щось не включилося.
ХТО НЕ ГОЛОСУЄ ЗА СПЕЦКОНФІСКАЦІЮ, ВІДВЕРТО ПРАЦЮЄ ПРОТИ КРАЇНИ
Ми попросили прокоментувати ситуацію депутата від БПП Олександра Бригинця, який проголосував за закон про спецконфіскацію.
- Мені здається, що все, що відбувається в парламенті, давно вийшло за рамки здорового глузду. Велика кількість людей, присутніх у сесійній залі, давно працює на інший політичний проект, і вірять, що їхній політичний проект саме зараз успішно пройде до парламенту. Таким чином, провалюючи спецконфіскацію, вони просто хочуть погіршити ситуацію в країні.
Якщо б я міг розповісти все, що знаю, ви б жахнулися, які зусилля чинять нібито порядні патріоти, щоб країні не давали кредити і зброю. Вони реально хочуть погіршити ситуацію, вивести ситуацію з-під контролю і тоді реально можна було б провести вибори і пройти до парламенту.
Я завжди кажу людям, які виступають проти спецконфіскації, наступне: «Ви - народні депутати. Проголосувавши за спецконфіскацію, ви особисто можете взяти під депутатський контроль її виконання. Ви можете слідкувати». Але вони не бояться зловживань, які, на їх погляд, може потягнути за собою конфіскацію грошей. Їм головне - зменшити бюджет. Головне завдання популістів - зменшити надходження до бюджету, зменшити витрати на бюджет. Таким чином перетворити країну на банкрута.
На наше запитання, чому не голосували Березенко і Грановський, чи не означає це кулуарної гри самої Адміністрації Президента, яка не дала дозволу на голосування, Олександр Бригинець відповів:
- Я член БПП і не чекав додаткової відмашки Президента. Я навіть уявити не можу. Я не виключаю закулісної гри, яка завжди є в політиці. Але є прямий заклик Президента проголосувати за закон. Тобто кожна людина, яка не дотримується заклику, демонструє неповагу до його позиції. Якби Президент був готовий до подвійної грі, навряд чи б він робив публічний заклик, і навряд чи в цій грі так проявили б себе згадані вами депутати.
В цьому випадку причину неголосування треба шукати глибше. Зрештою, є спікер парламенту, який завжди знає, скільки голосів за той чи інший законопроект.
У мене не склалося враження, що це голосування було підготовлено добре. У невключення проекту закону до порядку денного дві причини. Перша - погана підготовка голосування. Друга - люди, які обіцяли голосувати, потім зривають голосування. Зрив таких голосувань має одну ціль: дискредитацію Верховної Ради і подготвку нових парламентських виборів. Мені так здається. Я не можу знайти іншої причини.
Є закон. Публічно заявлено і до букви прописано, що конфісковувати будуть конкретні гроші. Ми всі - публічні свідки заяв всього топ-менеджементу країни, міністрів, глави уряду, Президента, що ці гроші потрібні бюджету, і для чого вони потрібні. Чому б нової так званої опозиції не проголосувати, а потім контролювати, хапати за руку владу при використанні цих грошей?
Але Юлія Володимирівна, наприклад, не хоче цього робити. Чому? Та тому що вона не хоче поповнювати бюджет на 40 мільярдів гривень, не хоче стабілізувати гривню, зміцнити армію. І що тоді робити нещасним політикам, націленим на перевибори? Це ж жахливо, життя прожите марно!
П'ята колона - не тільки Опоблок, є багато людей, які усвідомлено чи ні працюють проти інтересів країни. І це найпростіша історія. Колоніальна нація, яка була в рабстві століттями, готова працювати проти своєї влади (вона її психологічно вважає злочинною).
Я думаю, що рік тому парламент і попередній уряд зробив помилку. Якщо б ці сорок мільярдів були закладені в Пенсійний фонд, то тоді питань не було, наш популістський парламент не зміг би відмовити у фінансуванні такої статті. А зміцнення Збройних сил не входить в інтереси ані Опоблока, ані Батьківщини.
ПОСТСКРИПТУМ.
Нам залишається лише гадати, чому у повернення грошей «Сім'ї» стільки супротивників усередині президентської фракції, і робити ставки, коли законопроект з'явиться знову.
Спостерігаючи за перипетіями законопроекту, приходжу до висновку, що його опоненти не зрозуміли до кінця, наскільки суспільство подорослішало, наскільки помітний саботаж такого законодавчого акта. Я обговорювала останню ситуацію з колегами, одні з них були переконані, що молоді реформатори не голосують не через Європу, а просто щоб не підняти престиж Народного фронту. Інші висловлювали думку, що всім тим, хто не голосував, перепаде щось із грошей Януковича на культурні, дослідницькі і слідчі проекти. Треті філософськи зазначали, що пацифістам із завжди відкритою візою абсолютно байдужа військова стаття.
У нас поки що не склалося чіткої думки, чи все зробила влада, щоб закон пройшов. Почекаємо, це буде зрозуміло найближчим часом.
Лана Самохвалова, Київ
