6 жовтня: найголовніше за день
06.00
Підпал телеканалу «Інтер». Суд вимагає від СБУ відкрити справу про теракт
Шевченківський районний суд Києва зобов'язав Службу безпеки України відкрити кримінальну справу у зв'язку з нападом на офіс телеканала «Інтер» в Києві у вересні. Про це йдеться в ухвалі суду, повідомляють "Українські Новини".
«Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Національні інформаційні системи «задовольнити», – йдеться в ухвалі. У рішенні також йдеться, що телеканал звертався до СБУ з заявою про відкриття кримінального провадження за статтею 258 Кримінального кодексу (терористичний акт).
«Укрінформ»: До тих пір поки не названі справжні організатори та виконавці «підпалу», у виграші залишається виключно телеканал. Редакційна політика залишилась незмінною, одіозні редактори на місці, імідж «потерпілих» за власну позицію розкручено на всі сто. А чому? Тому що «темпи», з якими ведеться розслідування практично очевидною справи – з купою свідків та відео – просто шокують.
07.00
Трамп заявив, що не любить Путіна, а ставиться до нього нейтрально
Кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп на передвиборчому заході в Неваді скорегував свої висловлювання про російського президента Володимира Путіна. Про це пише Deutsche Welle.
"Я не люблю Путіна і не ненавиджу. Може бути, у нас будуть хороші стосунки, а може бути - жахливі. А може, щось середнє", - сказав Трамп. На зустрічі республіканець заявив, що готовий працювати з Москвою проти терористів Ісламської держави, незважаючи на розбіжності.
«Укрінформ»: Уточнення розраховане виключно для виборців.. Про реальне ставлення Трампа до Путіна ми зможемо дізнатися тільки після президентських перегонів. Не виключено, що усі його публічні загравання з Кремлем, натяки на відміну санкцій та визнання російського Криму, це насправді порожні слова.
10.30
Фракція БПП проти візового режиму з Росією. Гончаренко каже, це в інтересах українських громадян
Фракція «Блок Петра Порошенка» не підтримуватиме проект постанови Верховної Ради щодо звернення до Кабінету міністрів про припинення дії міжурядової угоди стосовно безвізових поїздок українців до Росії. Про це журналістам заявив у кулуарах парламенту заступник керівника фракції Олексій Гончаренко, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Я розумію емоційність цього кроку, показати щось там Путіну, але Путіну від того ні холодно, ні жарко, а мільйонам українців від того може бути дуже боляче. Тому тут треба думати перш за все про українських громадян, а не про те, як отримати якийсь політичний піар», - сказав нардеп.
За словами Гончаренка, у цьому зв'язку фракція вирішила не підтримувати запровадження візового режиму з РФ.
«Укрінформ»: Тему українських заробітчан в Росії вже обсмоктали в контексті відміни безвізового режиму усі кому не ліньки. Втім, істерики тут передчасні. Візи не обмежують права і якщо людина під час фактичної війни готова туди їхати працювати, то хай готує 30-50 євро за штамп. Насправді ж візовий режим більше направлений на вхід. Це буде реальна можливість фільтрувати увесь російський непотріб, що зібрався до нас.
11.30
Обмеження російської медіа продукції в Україні не буде. Рада відхилила закон
Народні депутати відхилили законопроект стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора. Як повідомляє кореспондент Укрінформу, за пропозицію підтримати проект закону за основу проголосували 174 народних обранців з 226 необхідних, за повернення в профільний комітет документа на доопрацювання - 205 нардепів, а за повернення суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання - 222 парламентарії.
Відповідно до пояснювальної записки, метою законопроекту № 4303 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора» є запровадження правового механізму захисту національної безпеки України в інформаційній сфері шляхом обмеження участі громадян держави-агресора, які активно підтримують окупацію частини території України та політику РФ, у театральних постановках, теле- та кінофільмах, гастрольних заходах, обмеження трансляції музичних творів за участю таких осіб.
«Укрінформ»: Тут питання підходу до проблеми. Або обрати найлегший шлях і все заборонити, або ж почати виробляти гідну контрпродукцію. Зрозуміло, що за умов гібридної війни немає часу на перевиховання. Між тим, глава парламентської комісії з питань духовності та культури Микола Княжицький («Народний Фронт») на знак протесту відмовився брати участь в засіданнях.
12.50
Рада ухвалила зміни до бюджету. На оборону дали додатково 7,1 млрд гривень, на чиновників – 1,4 млрд
Верховна Рада ухвалила закон про виділення в 2016 році додаткового фінансування на безпеку і оборону та зарплату чиновників.
За ухвалення законопроекту №5217 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за основу і в цілому проголосували 265 народних депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів. Перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова повідомила, представляючи законопроект, що документ розроблено виходячи з необхідності додатково профінансувати держоргани, які відповідають за безпеку і оборону країни, у розмірі 7,1 млрд грн.
«Це, в першу чергу, Міністерству оборони – 3,8 млрд грн, Національній поліції – 2 млрд грн, Державній прикордонній службі – 1 млрд і деяким іншим», - сказала Маркарова. Також депутат повідомила, що законопроект вносить зміни до бюджету щодо фінансування нових витрат у зв'язку з ухваленим раніше законом про державну службу. На це пропонується спрямувати 1,4 млрд грн, із яких 1 млрд грн піде обласним держадміністраціям.
«Укрінформ»: Нагадаємо, що в цілому на фінансування сектору безпеки і оборони було закладено 114 млрд гривень. Додаткові кошти потребують і додаткового контролю за їх витрачанням. Очікуємо, що силовики не приховуватимуть своїх витрат. Насамперед, перед контролем українського суспільства.
13.45
Порошенко нагадав, що Україна вже не сидить на «газовій голці» Росії. Ми більше року як енергетично незалежні
Україна більше не сидить на «газовій голці» Росії, у цьому зв’язку влада змушена була підвищити тарифи, та позитивом є те, що ми почали споживати на 30% менше блакитного палива. Про це Президент України Петро Порошенко сказав на зустрічі зі студентами-істориками з нагоди 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Раніше держава сиділа на газовому гачку, а сьогодні вже півтора року, як Україна має велику розкіш не бути під шантажем Росії та демонструвати повну енергетичну незалежність», - сказав Порошенко.
Якщо раніше, наголосив президент, дефіцит НАК «Нафтогаз України» становив понад 140 млрд грн, то сьогодні ця цифра - 0. Держава витрачає кошти через механізм субсидій та соціальну підтримку тих громадян, які цього потребують. Вже зараз через ці механізми Україна споживає на 30% менше газу», - сказав він.
«Укрінформ»: Так, ми поки що не здатні повністю обійтися без російського газу. Для нормального проходження опалювального сезону Україні доведеться ще кілька років бути клієнтом «Газпрому». Однак, обсяги закупівель невпинно зменшуються. На жаль, причина зменшення закупок у Росії це не лише економія чи імпорт газу з ЄС. Це ще й занепад української промисловості, яка вимушено скорочує споживання газу.
14.30
В Україні запровадять єдиний електронний квиток на міський транспорт. Бюджету одного міста це коштуватиме 15 млн євро
За попередніми розрахунками, запровадження системи єдиного електронного квитка для проїзду у громадському транспорті для одного міста коштуватиме до 15 млн євро. Про це під час брифінгу заявила радник міністра інфраструктури Яніка Мерило, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Радник міністра запевнила, що існує «достатня кількість міжнародних донорів», які готові фінансувати такі проекти, наприклад, ЄБРР.
«Ми просто хочемо запровадити стандарт для держави. Якщо місцева громада зможе використовувати інший спосіб розрахунків за проїзд у громадському транспорті – нема питань. Аби лише така система стикувалась із державним стандартом», - наголосила Мерило.
У свою чергу мер міста Дніпро Борис Філатов заявив, що запровадження електронного квитка підтримують в 11 великих містах України. Зокрема, за його словами, під відповідним листом підписалися мери Вінниці, Львова, Черкас.
«Укрінформ»: Аргументи на користь такого квитка очевидні – зрозумілі тарифи на перевезення в муніципальному транспорті, відсоток на пільговиків, скорочення «тінізації» перевезень. З часом єдиний квиток забезпечуватиме проїзд і у приміських електричках.
15.35
Справа Сущенка. В СБУ вважають, що так Росія прагне відволікти увагу від розслідування трагедії МН17
Росія використовує заарештованого українського журналіста у своїй політичній грі. Зокрема, щоб відволікти світову спільноту від власної винуватості у збитті малайзійського Боїнга в небі над Донбасом 2014 року. Про це в ефірі "5 каналу" заявив радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт.
За його словами, скандал із затриманням Сущенка спалахнув саме тоді, коли міжнародна слідча група спільно з прокуратурою Нідерландів оприлюднили результати розслідування катастрофи літака рейсу МН17.
"Очевидно мені, як (представнику) Служби безпеки, що його (Сущенка) будуть використовувати у грі. Більш того, з нього намагаються вибити свідчення. Його цілком можуть використовувати, як "тіньовий" фактор, який відволікатиме громадськість, наприклад, від подій дворічної давнини. Це події, які пов'язані з віроломним вбивством майже 300 ні в чому не винуватих людей на малайзійському судні. І ми знаємо, що напередодні цих подій, коли у Росії відбувся удаваний "скандал" щодо затримання нашого громадянина, фактично, європейський інформаційний простір був саме збуджений звітом (щодо катастрофи рейсу МН17)", - зазначив Тандіт.
«Укрінформ»: Все більш очевидним є той факт, що «шпигунство» журналіста Укрінформу Романа Сущенка – це брудна політична гра Росії. Наразі ми можемо лише прогнозувати які дивіденди хоче отримати з цієї справи російська влада. Обмін, гучний процес, піар-проект – використати можуть усе. Позиція України та світу має буде однозначна – максимальний тиск на Росію.
17.00
Україна вимагає більш жорстких санкцій від ЄС для Росії. Серед питань, чому європейські кораблі й досі заходять в порти окупованого Криму
Українська делегація під час 4 раунду двосторонніх зустрічей ЄС-Україна, які відбудуться 7 жовтня в Брюсселі, порушить питання щодо ситуації в Криму, а також донесе до інших учасників заходу позицію нашої держави щодо необхідності продовження санкцій проти Російської Федерації. Про це перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова, сказала в ефірі «112 Україна».
«Завтра зранку розпочнуться в рамках 4 раунду переговорів «Європейський Союз - Україна» консультації. У порядку денному буде обов’язково незаконне входження кораблів представників країн Європейського Союзу до кримських портів, момент заборони Меджлісу і репресії в Криму, обшуки у домівках, а також свобода слова. Тобто, буде зачитано цілий спектр питань, пов’язаних із Кримом», - сказала Джапарова.
«Наша позиція незмінна - політика невизнання має продовжуватися, санкції мають бути ще жорсткішими», - наголосила перший заступник міністра інформполітики.
«Укрінформ»: За два роки анексії Криму Росією в порти півострова зайшли 28 суден під прапорами країн ЄС. Звісно, Україну турбує питання чому винних й досі не покарано. Головні претензії до Греції, Туреччини і Румунії. Ці країни навіть не відповідали на запити українських журналістів та МЗС.
Огляд підготував Святослав Василик, Київ
