Про повернення Криму до України доповість президент США

Про повернення Криму до України доповість президент США

Аналітика
Укрінформ
Підтримка України може стати лейтмотивом політики США з реалізації її власних національних інтересів

Міжнародна група з розслідування катастрофи малайзійського Boeing-777 рейсу MH-17 17 липня 2014 року над Донбасом на прес-конференції в Амстердамі оголосила результат своєї діяльності. В результаті – Кремль практично відкрито названо вбивцею 298 мирних людей. Світ отримав черговий потужний доказ прямої російської агресії проти України та злочинів російського режиму проти людяності. Можна вже говорити про неминучість покарання всіх, хто був залучний в організації та виконанні цих злочинів. Це може бути гарантовано і тим, що «українське питання», опинившись у центрі міжнародного дискурсу стосовно майбутнього системи міжнародних відносин, стає також ключовим для реалізації національних інтересів США.

21 вересня 2016 р. Палата представників Конгресу США одностайно схвалила законопроект H.R. 5094 «Про підтримку стабільності й демократії в Україні» (далі – Законопроект). Одразу велика кількість оглядачів та експертів прокоментувала цей факт, зосередившись переважно саме на забороні визнання Сполученими Штатами анексії Російською Федерацією Криму та питанні надання допомоги Україні летальними оборонними системами озброєнь. При цьому можна було спостерігати велику кількість діаметрально протилежних думок стосовно мети, змісту, та правових механізмів, передбачуваних Законопроектом, залежно від того, чиї інтереси представляли коментатори. Цілком природно, що українські коментатори зосередились на тих аспектах, які мають важливі наслідки для нашої країни та які повинні сприяти відновленню її територіальної цілісності, що було порушено в зв’язку з агресією Російської Федерації. В свою чергу, російські коментатори, а також представники вже не настільки чисельної, як хотілось би кремлівським стратегам, проросійської п’ятої колони в Україні та Європі зосередились саме на аспекті надання США Україні летальної зброї, акцентуючи такі коментарі красномовними заголовками типу «Лицензия на убийство. Конгресс США дал добро на летальное оружие для Украины». А сумнозвісний своїми неадекватними «експертними» оцінками Сергій Марков, який позиціонує себе як директор цілого російського «Інституту політичних досліджень», взагалі заявив про те, що «це закон про заохочення масових військових злочинів і геноциду російського народу», «забувши» про злочини проти людяності, що кожного дня кояться громадянами РФ в Україні, Сирії та інших місцях через примхи путінського режиму. А даремно, бо, якщо відсторонитись від емоцій та проаналізувати ретельно текст законопроекту H.R. 5094 «Про підтримку стабільності й демократії в Україні» через призму спадковості зовнішньої політики США, то можна віднайти немало значущого, що не знайшло відображення в експертних коментарях, але може бути знаковим – не тільки для України, але й для майбутнього РФ. І тоді вже навіть «невеличкі неприємності» через збитий MH-17 у небі над Донбасом, на фоні масових вбивств російськими військовими мирного населення в Україні, Сирії, Грузії, Абхазії, Ічкерії та інших місцях, що з чиєїсь примхи були визнані, як «зона впливу Росії», для декого в РФ не покажуться такими вже невинними.

Україна – в центрі політики США

Вже самі назви законопроекту H.R. 5094 (окрім «Про підтримку стабільності й демократії в Україні», «Stability and Democracy for Ukraine Act» також озаглавлюється, як «Підтримаймо Україну», або більш емоційний варіант перекладу - «Повстаньмо за Україну» (‘‘STAND for Ukraine Act’’ – де використовується абревіатура від загальної назви STability ANd Democracy)) є красномовними та відображають всі нюанси політики США - як стосовно оцінки російської агресії проти України та її наслідків для інтересів США й світопорядку в цілому, так і ролі й місця нашої країни як ключового суб’єкта міжнародних відносин на даному етапі.

В статті 2 Закону визначено основи «української» політики США. Всі формулювання тут є недвозначними і красномовним і визначають у якості пріоритету «надання подальшої підтримки українській владі у відновленні суверенітету й територіальної цілісності держави для стримування, відвернення та недопущення російської агресії шляхом запровадження комплексних та скоординованих із союзниками та партнерами зусиль, що включають санкції, дипломатію та допомогу народові України, у тому числі летальними оборонними системами озброєнь, з метою зміцнення демократії, розвитку вільної ринкової економіки та для реалізації права на самозахист».

У якості додаткових елементів політики США з підтримки України визначається два таких:

1). Використовувати свій голос, голосування та вплив на міжнародних форумах, щоб спонукати інших надати допомогу Україні, подібну до тої, яку визначено в зазначеному законі для США.

2). Забезпечити умови, за яких будь-яке відповідне полегшення санкцій для Російської Федерації залежало б від своєчасного, повного і такого, що піддається перевірці виконання Мінських домовленостей, особливо в частині відновлення Україною повного контролю над своїм східним кордоном з Російською Федерацією.

Тож, коли цей Законопроект стане законом, Україна може сподіватись не тільки на вирішення поточного конфлікту з РФ, але й на унеможливлення подібних конфліктів у конкретно взятій частині Планети в майбутньому. З яких причин – це може кожен уявити собі після остаточного ознайомлення з Законопроектом. Цьому може сприяти навіть побіжне ознайомлення з історичними прикладами застосування подібних інструментів реалізації національних інтересів США.

Україна повертає США до Доктрини Стімсона

Якщо говорити про сутність змістової частини Законопроекту в цілому, то основним його спрямуванням є прагнення американських законодавців затвердити на рівні федерального законодавстві різноманітні підзаконні акти – так звані виконавчі накази (Executive Orders), які були відпрацьовані в США у відповідь на агресивну політику РФ по відношенню до України і визначали санкції проти РФ та заходи з підтримки України. В Законопроекті передбачено механізм, який пов’язує можливість полегшення санкцій, що були введені проти РФ у зв’язку з її агресією проти України, з діями Росії по припиненню конфлікту з Україною, в тому числі в контексті окупації частини Донбасу. Цей механізм передбачає, що санкції, запроваджені проти РФ за спробу анексії Автономної Республіки Крим, залишатимуться чинними «…доти, допоки Президент США не надасть Конгресу свідчення про відновлення суверенітету України над Кримом». При цьому будь-яке полегшення санкцій проти РФ залежатиме від своєчасного, повного та доведеного виконання нею Мінських домовленостей, насамперед у частині, що стосується відновлення Україною контролю за всім східним державним кордоном з РФ у зоні конфлікту.

Крім того, Законопроект затверджує у якості політики США по відношенню до Криму «політику невизнання», яка була ними успішно використана у відносинах з мілітаристськими режимами і увійшла до історії міжнародного права та дипломатії як Доктрина Стімсона (англ. Stimson Doctrine).

Останній раз дієвість політики невизнання була продемонстрована на прикладі окупованих в 1940 році Радянським Союзом Прибалтійських країн – Естонії, Латвії та Литви. Хоча заходи цієї політики тривали майже 52 роки, вони неухильно призвели до розвалу головного геополітичного ворога США – Радянського Союзу. І процес руйнування радянської імперії розпочався саме з виходу з СРСР Прибалтійських країн, а якщо бути більш точним – саме з окупації СРСР Естонії, Латвії та Литви і завдяки неухильному дотриманню США Доктриниа Стімсона.

Слід відзначити, що Доктрина Стімсона була обрана тодішнім керівництвом США у якості одного з основних невійськових засобів у протистоянні з СРСР. На відміну від США, радянське керівництво в стратегії протистояння зі своїм заокеанським візаві зробило ставку на військові засоби, що неминуче призвело до поразки – через виснаження ресурсів в «гонці озброєнь».

«Політика невизнання», яка затверджується законопроектом H.R. 5094 по відношенню до окупованого Росією Криму, спрямована на подальше розширення існуючих санкцій США проти Росії шляхом створення більш жорстких умов щодо можливого ухилення від їх дії і регулярного звітування про діяльність зарубіжних фінансових інститутів, які незаконно контролюють державні активи України в Криму.

Законопроект передбачає, що «жодне державне відомство США не повинно вживати будь-яких дій прямих або опосередкованих, які передбачали б визнання суверенітету Росії над Кримом, його повітряним простором, або територіальними водами». Окрім того, закон прямо забороняє Управлінню з видавництва урядових документів (Government Publishing Office) друкувати будь-який офіційний документ із зазначенням Криму в складі Російської Федерації.

Контрольні точки – зброя, права людини та інвестиції в Україну

Особливе значення має прописане в Законопроекті положення про обов’язкове застосування положень закону про контроль над експортом озброєнь (Arms Export Control Act), що передбачає механізми впливу на всі країни-члени НАТО з метою недопущення надання ними РФ (доки ця країна «силою здійснює окупацію території України») оборонного обладнання та послуг, що містять технології та/або компоненти зі США. При цьому відповідні органи США зобов’язуються здійснювати контроль і своєчасно виявляти можливі факти надання країнами-членами НАТО Росії обладнання та послуг воєнного призначення.

Тут слід відзначити, що навряд чи в жодній країні НАТО можна знайти «оборонне обладнання або послуги», які тим чи іншим чином не містять «технології США». А в разі, якщо таке щось і знайдеться, то навряд чи хтось у країнах НАТО зможе набратись рішучості мати з цього приводу інше бачення – без ризиків економічних, політичних та інших наслідків для себе…

В Законопроекті також відчутне прагнення американських законодавців розширити сферу дії так званого Закону Магнітського до будь-яких територій, що окуповані, або контролюються РФ іншим чином – зокрема Абхазії, Криму, Південної Осетії і Придністров'я, де російські військові фізично присутні, а також тих територій, які можуть контролюватися невійськовими засобами.

Слід відзначити, що Законопроект скеровує дії адміністрації США на спільну роботу з керівництвом України по створенню міжнародного консорціуму для управління приватними інвестиціями в Україну за рахунок мінімізації і об'єднання політичного ризику для потенційних приватних інвесторів. Це може мати таку собі особливу форму міжнародного страхування ризиків потенційних інвесторів (під гарантії США) і забезпечити прихід в Україну потужних міжнародних корпорацій з їхніми капіталами. А це вже, своєю чергою, сприятиме скорішому перетворенню нашої країни на одну з найпотужніших економік світу.

Перевага – нелетальним засобам

Що стосується більш широкого впливу на простір довкола України, то законопроект H.R. 5094 зобов’язує зовнішньополітичне відомство США «розробити і впровадити Стратегію реагування на дезінформацію та пропагандистські зусилля Кремля, що спрямовані на російськомовні райони в країнах, що межують з Росією (далі - Стратегія»).

Зазначена Стратегія має передбачати:

1). Розробку заходів у відповідь на пропаганду і кампанії з дезінформації, як елементів триваючої в Україні кризи, зокрема:

- сприяння нарощуванню можливостей українських військових по документуванню всього, що відбувається в зоні конфлікту і поширення інформації в режимі реального часу;

- сприяння підвищенню можливостей по веденню телетрансляції з наземних телевізійних передавачів на території Східної України;

- проведення заходів з медіа-освіти посадових осіб уряду України.

2). Встановлення партнерських відносин з урядами країн-партнерів і організаціями приватного сектору з метою забезпечення телерадіомовних компаній, що ведуть трансляції в районах компактного проживання російськомовного населення, що межують з Російської Федерацією, розважальними програмами та новинним контентом.

3). Здійснення оцінки ступеню впливу РФ на політичні партії, фінансові установи, засоби масової інформації та інші організацій, які намагаються здійснювати політичний вплив та вплив на громадську думку на користь політики Російської Федерації по всій Європі.

Також Законопроект встановлює підзвітність Державного секретаря США з питань підготовки та реалізації Стратегії Комітету у закордонних справах та Комітету у справах збройних сил Палати представників та Комітету із зовнішніх зв'язків та Комітету з питань збройних сил Сенату США.

Ці положення матимуть ключове значення, як для України, так і для решти країн, що межують з РФ, зокрема таких країн, як Азербайджан, Вірменія, Казахстан, та решти пострадянських країн, котрі потерпають від агресивної російської пропаганди, не маючи нічого адекватного, щоб можна було протиставити їй на захист власних інтересів.

Крім того, це має сприяти створенню надійних механізмів протидії російські пропаганді в країнах Європи та в самих США, які, як нещодавно виявилось, теж відчувають намагання РФ впливати навіть на результати виборів у цій країні.

Слід зазначити, що тим, що законодавці в США віддають пріоритет відпрацюванню Стратегії реагування на дезінформацію та пропагандистські зусилля Кремля – на перевагу питанню надання Україні летальної зброї (що не виключається у якості крайньої міри) –підтверджуються послідовність та спадковість політики США, яка велась по відношенню до СРСР. Тут знову США віддають пріоритет невійськовим засобам – на відміну від РФ, яка зосередилась на створенні на західному напрямку потужних стратегічних угруповань та перетворила окуповані території Донбасу й Криму на найбільш мілітаризовані території не тільки Європи, а й усієї Планети. З огляду на це, можна уявити собі й кінцевий результат цих стратегій, і подальші наслідки для одного з «гравців», який вперто рухається вслід за СРСР.

США визначаються, що далі…

Найважливішим з усього, що передбачає Законопроект, мабуть є те, що в ньому закладається механізм, який би забезпечував послідовність американської політики з підтримки України у її  протистоянні з РФ і унеможливлював зміну цієї політики залежно від того, хто стане президентом США. Бо відмінити дію закону - це зовсім не те, що відмінити дію виконавчого наказу (по суті – розпорядження колишнього президента).

Залишається сподіватись на швидке проходження Законопроекту через сенатські комісії (де він вже перебуває з 22 вересня цього року), схвалення його Сенатом та підписання президентом США.

На фоні дій РФ, що нагадують поведінку слона в посудній лавці (як приклад – хоча б той же випадок зі збитим в небі над Донбасом малайзійським Boeing-777, що вже складає основу для кримінальної справи в Міжнародному кримінальному суді), всі підстави для цього є. До того ж, законопроект H.R. 5094 «Про підтримку стабільності й демократії в Україні» підтримують рівною мірою як представники Демократичної, так і Республіканської партії, що є гарним відображенням двопартійного консенсусу в США щодо підтримки України у протистоянні із РФ. Бо «Підтримаймо Україну» («Повстаньмо за Україну») – не просто слоган, обраний у якості назви одного з чергових законопроектів США, а – лейтмотив політики США по реалізації власних національних інтересів.

Тож – зберігаймо оптимізм, маймо надію на світле майбутнє і… робімо свою частину справи, будуючи сильну, безпечну та заможну Україну без породжень «совка» – корупції, здирництва чиновників та інфантилізму громадян…

Валерій Рябих, експерт Defense Express

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-