Єгор Божок, виконувач обов'язків глави Місії України при НАТО
Наступна зупинка для України – клуб найбільш сумісних партнерів Альянсу
16.09.2016 13:52 1808
  •  
  •  
  •  

Для успішного продовження курсу на інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір та ефективної протидії гібридній війні, яку продовжує Російська Федерація, Україна має максимально швидко виконати домашнє завдання - створити дієвий механізм імплементації комплексного пакету допомоги, ухваленого на Варшавському саміті НАТО. Про досягнення критеріїв готовності вступу до Альянсу та можливий проміжний статус держави на цьому шляху в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу в Брюсселі розповів виконувач обов'язків глави Місії України при НАТО Єгор Божок.

- Наприкінці серпня Президент України Петро Порошенко провів щорічну нараду з послами-керівниками українських диппредставництв за кордоном. На ній, а також у своєму посланні до Верховної Ради глава держави поставив конкретні завдання українським дипломатам щодо просування і захисту національних інтересів України. Нагадайте, на чому Президент акцентував увагу в діяльності Місії України при НАТО, які головні пріоритети і завдання визначені у новому політичному сезоні в умовах розв'язаної Росією гібридної війни?

Повноцінна інтеграція у європейський простір можлива лише при досягненні європейських і євроатлантичних стандартів

- Магістральним курсом внутрішньої і зовнішньої політики України сьогодні є європейська і євроатлантична інтеграція. Цей курс розглядається керівництвом держави у синергії, адже це є взаємопов'язані процеси. Неможлива євроатлантична інтеграція без європейської, і навпаки. Чому? Євроінтеграція - це весь комплекс питань, пов'язаних із соціально-економічною і політичною сферами, а євроатлантична - це ті ж питання - плюс - оборонний і безпековий сектор. Таким чином повноцінна інтеграція у європейський простір можлива лише при досягненні європейських і євроатлантичних стандартів. І це є сьогодні одним із пріоритетів України.

Але зараз, нарешті, ми почали підходити до цього питання виважено та прагматично, концентруючись не на політичних гаслах, а на досягненні реальних результатів. Тому, були відкладені розмови про «подачу заявки на членство в НАТО» або «необхідність термінового прийняття нас в Альянс» - це все на сьогодні завчасно і безпідставно. Також не мають доданої вартості спекуляції на тему Плану дій щодо членства в НАТО. Адже ми маємо усі необхідні інструменти для належної підготовки до членства в НАТО, для реформування України у відповідності з необхідними стандартами. Нам потрібно зосередитися саме на цій роботі. І у цьому ми маємо абсолютно безпрецедентну і дуже суттєву підтримку з боку НАТО. Сьогодні ми маємо Річну національну програму, яка є практичною частиною Плану дій щодо членства в НАТО, потужний інститут радників НАТО в Україні. На Варшавському саміті НАТО в липні цього року ми отримали комплексний пакет допомоги - унікальний в історії НАТО інструмент надання консультативної, практичної, матеріально-технічної та фінансової підтримки країні-партнеру для імплементації завдань у сфері євроатлантичної інтеграції. Цей пакет охоплює 40 напрямів допомоги, переважно зорієнтованих на сектор безпеки і оборони, включаючи 8 цільових трастових фондів  НАТО для України.

Наше «домашнє завдання» - досягнення сектором безпеки і оборони стандартів країни-члена НАТО до 2020 року

Варшавський саміт став історичним не лише для НАТО, але й для України і наших відносин з Альянсом. Ви знаєте, що Україна була єдиною країною-партнером НАТО, яка в рамках саміту мала окреме засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. Фактично, за результатами цього засідання ми завершили формування усього політичного і практичного інструментарію, який дозволяє нам абсолютно ефективно реалізовувати курс євроатлантичної інтеграції. В середньостроковій перспективі наше «домашнє завдання» полягає у досягненні сектором безпеки і оборони стандартів країни-члена НАТО до 2020 року. Й Альянс нам вже допомагає і ще більше допомагатиме у цьому.

Отже, на сьогодні ми маємо повноцінну базу для абсолютно успішного просування у напрямку нашої стратегічної мети - досягнення усіх критеріїв для членства в НАТО. Потрібно тепер системно і важко над цим працювати.

Свого часу дружні грузинські колеги мені розповіли про те, що Грузії знадобилося більше року, щоб налагодити ефективну імплементацію суттєвого пакету співробітництва з НАТО, що держава отримала на саміті Альянсу в Уельсі у 2014 році. Слід враховувати, що цей пакет був меншим, ніж комплексний пакет допомоги, який Україна отримала на Варшавському саміті НАТО. Наше завдання зараз - швидко налагодити ефективну роботу із виконання цього Комплексного пакету допомоги.

НАТО БЕЗЗАПЕРЕЧНО ПІДТРИМУЄ УКРАЇНУ В ПРОТИСТОЯННІ РОСІЙСЬКІЙ АГРЕСІЇ

- Президент Порошенко ще особливо наголошував на консолідації дипломатичних зусиль у протистояння російській агресії...

- Архіважливим завданням дипломатичної служби, у тому числі Місії України при НАТО, залишається протистояння російській агресії, консолідація єдності євроатлантичної спільноти в питанні підтримки України та продовження політичного і економічно тиску на агресора для того, щоб змусити його повернутися в рамки міжнародного права.

Так, на жаль, останнім часом спостерігаються певні хитання у західноєвропейських політичних колах відносно політики щодо Росії. Цьому сприяє агресивна російська пропаганда, певна втома від розв'язаної Москвою гібридної війни, а також робота російських спецслужб із мобілізації протестного електорату, радикальних сил, корумпування європейських політиків задля підриву єдності на підтримку України в ЄС і НАТО. Але, незважаючи на всі зусилля кремлівської машини, вже більше двох років західний світ є єдиним у своїй підтримці України, невизнанні та неприйнятті агресивних дій РФ.

НАТО твердо і чітко залишається на позиції беззаперечної підтримки України, продовжує тиск на Росію з метою примушення її до повернення у рамки міжнародного права.

УКРАЇНА ЗДАТНА ЗАХИЩАТИСЯ, АЛЕ НАТО МОЖЕ ДАТИ ЗБРОЮ У РАЗІ  ЕСКАЛАЦІЇ

- Це питання, напевно, вам вже набридло, якщо можна так сказати. Але все ж таки, як можна оцінити актуальні настрої серед союзників по Альянсу у питанні військово-технічного співробітництва з Україною? Чи можна вже вважати, що деякі країни-члени «дозріли», щоб надати Україні летальну зброю?

- Мій підхід такий: краще не годувати рибою, а дати вудку і навчити рибалити. Це сучасна філософія нашого практичного співробітництва з НАТО у питанні підвищення обороноздатності України. Так, летальна зброя - це важливо. Але треба дивитися глибше в коріння. За останні два роки наша спроможність забезпечувати себе зброєю зросла у рази, і це є очевидним прогресом.

Питання полягає у ступені агресивності Росії. На сьогодні Україна здатна захистити себе, протидіяти російській агресії у тому масштабі, який нині є. Ми систематично продовжуємо нарощувати наші оборонні спроможності за підтримки НАТО. Втім, звичайно, якщо буде подальша суттєва ескалація, то питання надання військової допомоги Україні буде розглядатися в НАТО крізь іншу призму. І тут не можна виключати радикальних рішень аж до надання Україні летальної зброї для захисту від агресії.

СТВОРЕНІ ЗА ДОПОМОГОЮ НАТО СИЛИ СПЕЦОПЕРАЦІЙ ВЖЕ ОТРИМАЛИ З РУК ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ БОЙОВИЙ ПРАПОР

- Продовжуючи тему практичного співробітництва з партнерами: які навчання за участі українських військових планується провести у 2017 році?

- На цей рік було заплановано десять військових навчань. Шість - на території України, чотири - за кордоном. Ми намагаємося не пропускати жодного маневру, куди нас запрошують, і у яких нам дають змогу брати участь оперативні й тактичні обставини у контексті протистояння російській агресії. Адже, об'єктивно, не завжди ми маємо можливість відправити наші підрозділи за кордон, адже Росія продовжує нарощувати своє військове угруповання в Україні та на кордоні з нашою державою.

Водночас, хочу наголосити, що на наступний рік планується проведення не меншої кількості навчань під егідою НАТО, або у партнерстві з окремими союзниками. Цей план зараз погоджується.

Також хочу нагадати, що сьогодні в Україні працюють інструктори зі США, Канади, Великої Британії та Литви, які допомагають в підготовці нових українських військових. Також слід відзначити допомогу НАТО у створенні Сил спеціальних операцій, які, незважаючи на всі скептичні закиди, вже отримали з рук Президента України бойовий стяг на військовому параді з нагоди 25-ї річниці Незалежності України. Я особисто цим пишаюся. Ті зусилля, які ми спільно докладали з Міністерством оборони, Генеральним штабом, нашими партнерами зі штаб-квартири та Командування сил спеціальних операцій НАТО, вже принесли результати.

У КРАЇНАХ НАТО ПРОЙШЛИ ЛІКУВАННЯ І РЕАБІЛІТАЦІЮ БЛИЗЬКО 500 УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ

- Як сьогодні розвивається співробітництво з партнерами по Альянсу в питанні лікування та реабілітації поранених українських військовослужбовців? Скільки вже пройшло лікування, скільки ще планується направити?

- Ми можемо позитивно відзначити цей вимір співробітництва. На сьогодні у країнах НАТО лікування і реабілітацію пройшли і продовжують проходити близько 500 українських військовослужбовців. Зараз у нашому актуальному списку, який було поширено серед країн Альянсу, ще 15 військових. Вони є представниками усіх силових структур України. З них чотири - вже прийняла на лікування Угорщина. Ще одинадцять - будемо працювати з союзниками далі. Ми тримаємо це питання у штаб-квартирі НАТО на контролі щоденно.

- Яка ситуація щодо реалізації програм започаткованих трастових фондів? Як триває процес їх фінансового наповнення з боку наших партнерів з країн Альянсу?

- Сьогодні Україна має вісім спеціалізованих трастових фондів від НАТО. Їхньою метою є допомога нашій державі у реформуванні сектору безпеки та оборони або вирішення критичних безпекових питань. Йдеться про трастовий фонд з реформування системи логістики і стандартизації Збройних сил України. Окремо слід відзначити трастовий фонд з реформування системи командування та управління, який тепер поширюється не тільки на Збройні сили, але й інші складові сектору безпеки та оборони, зокрема, такі, як Національна гвардія, Державна прикордонна служба і Апарат Ради національної безпеки та оборони України.

Далі ми говоримо про трастовий фонд з медичної реабілітації та нарощення національних спроможностей України у цій сфері. Тут робота йде за двома напрямами: розвиток наших національних можливостей у сфері медичної реабілітації військовослужбовців та протезування поранених українських військових за кордоном.

Четвертий трастовий фонд спрямований на розвиток спроможності України у сфері кібернетичного захисту. Зараз ми завершуємо першу фазу із реалізації цієї програми. Триває тендер на закупівлю обладнання - кібернетичних лабораторій, які будуть передані до Служби безпеки Україні, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, а також до Міністерства закордонних справ України. Зазначу, що МЗС було визнано, як один із державних органів, що найбільше потерпає від кібератак.

П'ятий трастовий фонд опікується безпечним перезахороненням радіоактивних відходів, які залишилися з часів колишнього СРСР. Це відносно маловідома програма, але дуже важлива. Ми вилучаємо за допомогою НАТО ці небезпечні матеріали і безпечно перезахоронюємо. Бюджет цього фонду вже складає півтора мільйони євро.

Наступний трастовий фонд сприяє розвитку соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас - переходу від військової до цивільної кар'єри. У рамках цього трастового фонду вже створено багато навчальних курсів із перепідготовки.

Трастовий фонд, який опікується утилізацією застарілих боєприпасів, є найстаршим та діє із 2004 року. Зараз, звичайно, надлишкових боєприпасів у нас уже немає, але застарілі, що несуть загрозу, потребують знищення.

Восьмий трастовий фонд на Варшавському саміті НАТО очолила Словаччина. Він спрямований на розвиток в Україні системи знешкодження мін та саморобних вибухових пристроїв. Погодьтесь, це є для України сьогодні архіважливе питання, насамперед у зоні АТО, де підтримувані Росією бойовики буквально «сіють» вибухівку по територіях, куди має доступ цивільне населення.

УКРАЇНА СПРОМОЖНА ЗАБЕЗПЕЧИТИ СТРАТЕГІЧНІ АВІАПЕРЕВЕЗЕННЯ НАТО БЕЗ РОСІЇ

- У 2014 році НАТО призупинило практичне співробітництво з країною-агресором - Росією. Яка ситуація щодо продовження участі України у програмі стратегічних авіаційних перевезень НАТО (SALIS), але вже без російської сторони?

Довідково. Програмою SALIS опікується NATO Support and Procurement Agency в інтересах 14 країн-членів НАТО та ЄС. Головним підрядником у рамках проекту є компанія Ruslan SALIS GmbH (ФРН), створена державною компанією «Авіалінії Антонова» (Україна) та російською компанією «Волга-Днепр». Термін дії трирічного контракту, підписаного Україною та Росією в рамках програми SALIS, збігає у грудні 2016 року.

- Україна на вищому політичному рівні прийняла рішення призупинити співробітництво з російською стороною в рамках наступної фази програми SALIS. На сьогодні Альянс оголосив тендер на наступний період імплементації програми SALIS, починаючи з січня 2017 року. Незважаючи на активні лобістські зусилля російської сторони, у цьому тендері українська державна компанія «Авіалінії Антонова» бере одноосібну участь.

Позиція української сторони, яку, наголошую, поділяють у НАТО, є чіткою: за умови зростаючої агресивності і непередбачуваності російської сторони взаємодіяти з РФ у таких чутливих з позиції безпеки питаннях, як стратегічні авіаперевезення, - нелогічно, неможливо і недоцільно.

Українська державна компанія «Авіалінії Антонова» спроможна самостійно забезпечити усі потреби Альянсу в галузі стратегічних авіаційних перевезень. Ми у цьому впевнені. На жаль, у цьому питанні ми відчуваємо серйозну дискредитаційну кампанію, яку проти нас проводить російська сторона. Проте правда полягає в тому, що саме Росія є залежною від України в питанні експлуатації літаків «Руслан». Лише українське Конструкторське бюро «Антонов» єдине у світі має права продовжувати термін льотної придатності цього типу літаків.

Отже, тендер триває. Ми активно працюємо. Державна компанія «Авіалінії Антонова» має велику підтримку з боку української дипломатичної служби. Я упевнений, що результат буде позитивним. Принаймні, я так можу казати, зважаючи на ту підтримку, яку відчуваю у цьому питанні в НАТО.

СБУ РЕФОРМУВАТИМЕТЬСЯ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО

- Які візити українських високопосадовців до штаб-квартири НАТО плануються найближчим часом?

На черзі - реформування за натівськими стандартами Національної гвардії, Державної прикордонної служби

- Ми маємо насичений графік. На порядку денному у нас - активний діалог на високому політичному рівні. Плануємо до кінця вересня засідання Комісії Україна-НАТО. Українську сторону представлятиме заступник міністра закордонних справ Вадим Пристайко. Засідання буде присвячено безпековій ситуації у та навколо України, розвитку Нормандського формату, Мінського процесу. Ми постійно обмінюємося цією інформацією з НАТО на щоденній основі у форматі політичних, військових, розвідувальних контактів. Друге питання запланованого засідання буде стосуватися реалізації рішень Варшавського саміту.

Також до кінця вересня плануємо засідання спільної робочої групи високого рівня Україна-НАТО з питань воєнної реформи. Йтиметься про два елементи комплексних зусиль з реформування сектору безпеки і оборони - продовження реформи оборонного відомства України, а також реформування Служби безпеки України. Ми включаємо реформу СБУ у трек нашої взаємодії з НАТО. На черзі - реформування за натівськими стандартами Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Підготовча робота в цьому напрямі активно йде.

Другим питанням цього засідання стане започаткування платформи Україна-НАТО з вивчення особливостей гібридної війни, яку розв'язала Росія. Рішення про започаткування цієї платформи також було прийняте на Варшавському саміті НАТО. Слід очікувати, що діяльність цієї платформи розпочнеться вже цього року. Очікуємо, що з української сторони цей проект координуватиме директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін. Поступово долучаються до цієї платформи й інші українські та міжнародні експерти, у тому числі з неурядового сектору.

ПРО ПОСИЛЕНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ НАЙБІЛЬШ СУМІСНИХ ПАРТНЕРІВ

- До 2020 року Україна не подаватиме заявки на членство в НАТО. Сьогодні ми маємо з Альянсом рівень співробітництва у форматі «особливого партнерства». Чи можна розглядати інші, більш просунуті, посилені варіанти партнерства нашої держави з військово-політичним блоком, як проміжний етап до набуття повноцінного членства України в Альянсі?

- Якщо ми говоримо про критерії членства України в НАТО, то перший крок - це досягнення стандартів. Поки що це питання не вирішене. Тому обговорення інших проблем - політико-безпекових умов, підтримки союзників - сьогодні просто недоцільне і не має сенсу. Але паралельно і поступово нам необхідно зміцнювати довіру і поглиблювати відносини у безпековій сфері з Альянсом. І хоча би вийти на той рівень, який мають Швеця та Фінляндія. Коли у НАТО неформально обговорюють, що треба зробити, щоб, наприклад, Швеція стала членом НАТО, то відповідь така: отримати заявку і під'єднати до внутрішніх інформаційних мереж Альянсу. Тут ідеться про повний рівень сумісності й довіри з НАТО, хоча ця країна не є членом Альянсу. Ось про це ми також думаємо. Є такий формат, як «посилені можливості для найбільш взаємно сумісних партнерів». Він охоплює такі країни, як Швеція, Фінляндія, Грузія. Україна також заявила про намір долучитися до цього формату. На саміті у Варшаві було прийнято рішення, що союзники розглянуть це питання. Отже, таке зобов'язання від Альянсу вже є. Отже, наступна зупинка на шляху євроатлантичної інтеграції України - клуб найбільш сумісних партнерів НАТО. Наша мета на найближчу перспективу - приєднатися до цієї програми. У її рамках є кілька рівнів взаємодії. Наприклад, у випадку Швеції - це максимальний рівень. Грузія - початковий. Але ми хоча би маємо вскочити на цей потяг.

Андрій Лавренюк, Брюссель.

Фото: nato.mfa.gov.ua; перше фото: censor.net.ua.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-