Флешмоб з труною – за зрив децентралізації
15 вересня, вдруге за тиждень під стінами Закарпатської обласної державної адміністрації зібралися мітингувальники. Це представники із громад, що намагаються об'єднатися, зокрема, мешканці Хустщини. Пікетують ОДА люди через те, що їм не підписують усі зібрані й належно оформлені, за їхніми словами, для цього документи. Люди кажуть про саботаж реформи децентралізації з боку влади, а влада офіційно ситуацію не коментує. Що цікаво, у той час, коли Москаля пікетують через зрив децентралізації на Закарпатті, він - на зустрічі з Гройсманом у Вінниці, де обговорюють перспективи децентралізації в країні.
«МИ АПЕЛЮЄМО ДО УРЯДУ, БО В ОБЛАСТІ НАШЕ БАЖАННЯ ОКРЕМО РОЗВИВАТИСЯ ПРОСТО САБОТУЮТЬ»
- Наше сьогоднішнє зібрання під ОДА в Ужгороді - це уже апеляція не до обласної влади, бо вони відверто блокують наші намагання об'єднатися у окремі громади, а до уряду, до Верховної Ради, - сказав депутат Хустської районної ради Олександр Липчей, що захищає інтереси хустських громад.
Три дні тому мітингувальники уже збиралися у приміщенні Закарпатської облдержадміністрації - вимагали від влади пояснень, чому не підписують їхні документи на об'єднання в громаду жителів кількох сіл Хустщини - а саме Копашново, Хустець, Лунка, Поляна та Нижнє Селище. Ці окремі населені пункти готові утворити об'єднану громаду з населенням у понад 8 тисяч осіб, мають на те зібрані усі необхідні документи й передали їх на затвердження до ОДА. Але їм так і не дали позитивного висновку.
- Делегати від цих громад вісім разів приїжджали до ОДА з приводу утворення об'єднання, - каже Липчей. - Протягом 2015 року ми провели багато роботи, яка стосувалася саме питань об'єднання наших територіальних громад. Нижньоселищенська та Копашнівська сільські ради прийняли позитивне рішення щодо об'єднання. Згідно з відповідним законом ми підготували всі необхідні рішення та документи, також зібрали підписи місцевих громадян. До слова, більше 60% жителів цих сіл підтримують ініціативу обєднання. Однак, нинішня влада замість того, аби йти на зустріч громаді, вважає наше прагнення до об'єднання певною дестабілізацією в регіоні та сепаратизмом. Нам цілеспрямовано ставлять палиці в колеса, бо бояться сильної, потужної, незалежної громади, яка швидко наведе лад у своєму домі. Зараз повністю нівелюється наш вибір, наше конституційне право, тому ми змушені долати більше 100 кілометрів, щоб відстоювати свої права, - каже Олександр Липчей.
Також він заявив, що акцію вирішили провести вчергове саме сьогодні - адже наразі у Вінниці за участю прем'єра Гройсмана презентують офіційний початок програми «U-LEAD з Європою», за якою на розвиток децентралізації громади можуть отримати 100 млн грн на розвиток.
- Ми теж хочемо розвиватися, і уряд, власне, - єдина інстанція, до кого нам лишилося апелювати, бо в області наше бажання саботують, - коментує Олександр Липчей. - Це наша бороться за свій розвиток. Ми бачили, вивчали досвід тих двох громад на Закарпатті, які зареєстровані, на Тячівщині, вони за рік зробили відчутний стрибок у розвитку, вони будуть школи, вулиці. Нам не дають змоги розвиватися таким чином. Тому мусимо звертати на себе увагу мітингами та пікетами, - сказав Липчей.
До слова, акцію мітингувальники оформили креативно: принесли під стіни ОДА труну зі стрічкою «децентралізація», маючи на увазі, що на Закарпатті влада ховає державну реформу. Замовили навіть похоронних музик.
За словами Олександра Липчея, сьогоднішня акція в Ужгороді громадянам нічого не дала, як власне й попередні. А оскільки на Закарпатті, за словами Липчея, «нічого не світить, від влади годі добитися результату» - делегація у складі представників громад, що бажають об'єднатися, поїде на прийом до прем'єр міністра. Хустяни маються надію, що там їх можливо краще почують.
МОСКАЛЬ: «ХАЙ ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ, ЯКЩО ЗМОЖУТЬ САМІ СЕБЕ ЗАБЕЗПЕЧИТИ»
Цікаво, що власне сьогодні Геннадій Москаль відбув до Вінниці, на зустріч із прем'єром Гройсманом, який якраз презентує там програму із децентралізації - разом із комісаром ЄС із питань розширення та політики добросусідства Йоханессом Ханом. Тому реакції на пікет громади від очільник ОДА мітингувальники не дочекалися. Як і минулих разів, до них вийшов заступник Москаля пан Мікулін та пояснив, що «добро» на об'єднання не дають через висновок комісії про неплатоспроможність цієї громади.
За словами Віктора Мікуліна, якщо у ході сьогоднішньої зустрічі з прем'єром та єврокомісаром буде зрозуміло, що на розвиток об'єднаних громад будуть залучатися в область якісь додаткові кошти - можливо, в наступному році створення цієї громади буде реальним.
Сам Геннадій Москаль щодо Нижньоселищенської громади свою позицію виклав наступним чином:
«Що стосується Нижньоселищенської громади, то фінансові розрахунки вказують, що дане територіальне об'єднання не зможе забезпечити себе необхідними коштами. Освітня й медична субвенції, яку мають виділити громаді в разі її створення, покриватиме тільки зарплату педагогічних та медичних працівників. Решта витрат - комунальні послуги, зарплата техпрацівників, поточні ремонти, утримання шкільних автобусів та автомобілів швидкої допомоги тощо - залишаються незабезпеченими. Тільки на цей рік нестача коштів у разі створення громади складе п'ять мільйонів гривень, а на наступний рік ця сума перевищить десять мільйонів гривень. Тому Нижньоселищенська громада в разі створення виявиться неплатоспроможною. Нагадаємо, що Хустський район на Закарпатті є найбільш дотаційним з усіх районів Закарпаття - на 92%», - пояснюють у Москаля.
Також, за словами Геннадія Москаля, досвід існування територіальних об'єднаних громад на Закарпатті вказує, що такі адміністративні одиниці можуть функціонувати як успішно (Тячівська об'єднана громада, щодо якої немає жодних проблем), так і проблемно (Вільховецька громада, в якої через суд доводиться «вибивати» кошти на медичну допомогу другого рівня).
- Тому обласна державна адміністрація закликає здійснювати об'єднання громад за прикладом Тячева - довкола платоспроможного центру, який здатен забезпечити необхідними коштами прилеглі населені пункти, - зазначає голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.
ПОЛІТОЛОГ: «ЦІ ПОДІЇ МАЮТЬ ПОЛІТИЧНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ»
- Загалом по ситуації децентралізації в Україні не відбувається майже ніяких зрушень. Цей процес заморожений, й переведений в площину розмови заради розмови, - коментує ситуацію закарпатський політолог Віктор Пащенко. - Від розмов про децентралізацію влада відмовитися не може - бо є стратегічна політика європейського напрямку, де без децентралізації ніяк. Але якщо розібратися, процес децентралізації по-серйозному у нас навіть не починався. Навіть із приходом Гройсмана, який усіляко демонструє свої позитивні наміри щодо децентралізації. Але в той же час Президент, на мою думку, усіляко демонструє свої наміри щодо централізації. Тому й маємо результат: є риторика, а роботи - нема. Що стосується Закарпаття - то воно нічим особливо не відрізняється на цьому тлі. Те, що у нас найменше об'єднаних громад в країні, їх власне, дві, майже ні про що не говорить. Бо загалом по країні не відбувається поступу в цьому.
Події, що зараз відбуваються в області навколо питання децентралізації, мають політичне забарвлення. Представники обвинувачують владу в небажанні фіксувати їхнє об'єднання. При цьому, говорять про це під час акцій - а мав би вестися постійний «піар», де б розказували конкретні факти про те, чим вигідне це об'єднання громад, хто від того і як виграє, що конкретно покращиться уже зараз. Оскільки такого посилу нема, то це вказує на певні спекуляції - як з боку представників громад, так і з боку влади. Адже влада також не вказує на те, кому в конкретному випадку об'єднання буде гірше від цього.
Треба розуміти, що Москаль - старий апаратчик. Він думає перш за усе про те, хто за цим стоїть. А Хустщина - цікавий в цьому плані регіон. Тут депутатом є Павло Балога, до цього регіона має відношення колишній губернатор Губаль. Очевидно, що нардеп Валерій Лунченко, який теж із Хустщини, не згоден з цим об'єднанням - це розходиться із його баченням розвитку регіону.
Тому доля цієї громади вирішується, очевидно, в отаких-от дріб'язкових політичних іграх.
Очевидно також, що цим громадянам потрібно викласти свої аргументи щодо користі від їхнього об'єднання для регіону. І тоді це уже не питання області вирішувати - об'єднуватися їм чи ні (хоча з іншого боку, обов'язок ОДА - сприяти покращенню життя в області. Якщо вони не сприяють - чому?) Це можна зробити на рівні уряду, ВР - бо це питання загальнодержавного значення.
Тетяна Когутич, Ужгород.
Фото: Сергей Гудак
