Вікторія Сюмар, голова Комітету ВР України з питань свободи слова та інформаційної політики
Шквал критики до влади менш страшний, аніж її неспроможність відповідати на болючі питання 
15.09.2016 13:01 1454
  •  
  •  
  •  

Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар упевнена, що правда рано чи пізно переможе, що Україні бракує грамотного проактивного відстоювання своєї позиції, що журналісти, політики та актори мають відповідати перед суспільством своїми рейтингами. Про це вона розповіла в інтерв'ю кореспонденту Укрінформу. Депутат також вважає несправедливими дорікання Заходу на системні порушення свободи преси в державі. Це вона намагалася довести, в тому числі, під час "круглого столу" на тему "За гранню війни: свобода преси в Україні", який відбувся днями у Берліні.

ДИСКУРС ПРО СТРАШЕННІ ПОРУШЕННЯ СВОБОДИ У ФОКУСІ УВАГИ

- Вікторіє, цього разу ви приїхали до Берліна для участі у даній дискусії чи не тільки?

- Так, але були й інші зустрічі, присвячені питанню свободи преси в Україні. Виглядає так, що зараз за кордоном активно розганяється дискурс про якісь страшенні порушення у сфері свободи слова. Мені здається, що це досить таки необ'єктивна картинка, оскільки я працювала і за Кучми, і за Януковича, і в «помаранчеві» часи.

У нас є свобода, але дуже часто вона підміняється волею власників ЗМІ - замість свободи слова і свободи журналістської діяльності. Але це - інша проблема. Водночас, якщо держава почне регулювати у цій сфері то, звісно, у першу чергу будуть звинувачення якраз у порушенні принципів свободи слова.

- З ким ви у Берліні зустрічалися, кого ви намагалися переконати, що це не так...

- Ми зустрічалися з депутатами Бундестагу, були у Посольстві, зустрічалися з керівництвом Deutsche Welle. Говорили про кілька актуальних питань, оскільки у них суспільне мовлення, вони працюють над реформою нашого суспільного мовлення...

Плюс, у них (у Німеччині - Ред.) є своє бачення, пов'язане з тим же сайтом «Миротворець», оскільки у них свої журналісти були. Власне, весь цей комплекс проблем ми й обговорили.

- Щодо сайту "Миротворець" позиція німецької сторони досить критична. Чи є тиск на нас, і як ми вирішуватимемо це питання?

- Думаю, що тиск неприпустимий з жодного боку, окрім як тиск закону. Чітко зрозуміло, що сайт "Миротворець" (я про це неодноразово говорила) порушив закон у частині оприлюднення приватних даних журналістів. Вони мають бути прибрані, ці приватні дані. Якщо сайт це не робить добровільно - будь-хто з постраждалих може з цим піти до суду. І тиснути на будь-які ЗМІ в цьому контексті влада не повинна.

Але, звісно, є стурбованість цією проблемою. Ми постійно піднімаємо її на Комітеті, і треба розуміти, які наслідки ця ситуація має для репутації України. Ті, хто вважають себе патріотами країни, не повинні ослаблювати її позицій на міжнародній арені й не давати агресору, росіянам, спекулювати на цій темі.

Все має бути у відповідності до закону. Розумію тих людей, які хотіли оприлюднити переписку так званого «міністра інформації ДНР» і масив даних, які там були. Зважаючи на їх суспільну цінність, оскільки Україна має право знати, наскільки так звані ДНР і ЛНР керуються з Москви відповідними пропагандистами, як це відбувається, як технологічно побудована ціла система, машина пропаганди. Але приватні дані захищені законами України та захищені міжнародним законодавством, потрібно на це зважати.

ДІЇ ІНТЕРА ТА 95 КВАРТАЛА ВИХОДЯТЬ ЗА МЕЖІ ПРАВОВОГО ПОЛЯ

- Питання щодо діяльності телеканалу "Інтер". Як воно буде вирішуватися? Чи будуть все ж якісь зміни їх інформаційної політики?

- Законодавство, знову ж таки, чітко передбачає, як має відбуватися позбавлення ліцензії. Має бути відповідний моніторинг, доведені такі речі як, наприклад, пропаганда війни чи ненависті. Якщо такі факти є, то Нацрада з питань телерадіомовлення може звернутися до суду в зв'язку з цим.

Але цього не відбувається, натомість відбуваються речі, які не є у правовому полі. Це не є добре для ситуації зі свободою слова, оскільки сьогодні дуже важливо утримувати баланс і не допускати силових перекосів, особливо по відношенню до журналістів, тому що це завжди невдячна справа.

Хоча, з іншого боку, наш Комітет розглядав це питання, і ми водночас наголосили на відповідальності самих журналістів. Тому що правова держава будується на відповідальності кожного: і політика, і чиновника, і суддів, і, звісно, самих журналістів...

- Інша гучна справа. "Квартал 95" та їхній "жарт" у Юрмалі. На вашу думку, наскільки є потреба, можливість, доцільність реагувати на такі інциденти?

- Це - зі сфери моралі, зі сфери етики. Оскільки творчі професії, такі як журналістика, акторство, мають право на своє довільне трактування, на гіперболу. Це теж міжнародні норми. Але коли країна переживає настільки важкі часи, коли дуже багато людей гинуть для того, щоб відстояти честь країни, її територіальну цілісність, чи доцільно в цей час використовувати досить принизливі порівняння і гіперболізувати те, що країна змушена брати ці запозичення? Таке ставлення і такі порівняння не є адекватними, з моєї точки зору. Тобто, завжди потрібно співвідносити свободу і певні етичні норми, і відповідальність за свої слова. Але це є питання етичного характеру. Дифамацію сюди не можна застосувати. Це питання честі й гідності країни. Але, щоби країна подала до суду на "95-й Квартал"...

- То їх просто розлюблять, і все...

- Так, думаю, що політик за свої рішення несе політичну відповідальність, актор за свою поведінку несе відповідальність своєю популярністю, своїм рейтингом. І канал, до речі, теж несе відповідальність своїм рейтингом.

ТРЕБА ВИЗНАЧИТИСЯ: МИ ХОЧЕМО БІДНИХ ЧИ ЕФЕКТИВНИХ ПОЛІТИКІВ

- Випадок з вашим колегою, депутатом і колишнім журналістом Сергієм Лещенком, який теж, схоже, вже несе відповідальність. Але чи не можна розглядати це як кампанію, спрямовану на те, щоби суспільство не довіряло журналістам, у тому числі тим, які пішли в політику? Чи це теж пролягає в етичній площині?

- Не думаю, що це кампанія. НАБУ має перевірити факти і дати свої висновки. НАБУ - це вже не етика, звісно, це питання про закон. Оскільки мова йде про чиновника, оскільки мова йде про народного депутата. Я думаю, це правильний правовий підхід, по-перше.

По-друге, тут є багато етичних складових. Ви праві в тому, що все це ляже негативом на ціле нове покоління політиків. Тому що все це породжує один мем - #всівониоднакові. Вони всі хочуть у першу чергу для себе і хочуть добре жити.

Сергій сам завжди виставляв надзвичайно високі вимоги до політиків, не зважав на їхні декларації, коли говорив про те, що вони прагнуть розкоші, вважаючи, що політики мають бути скромними. Він сам багато років привчав до цього країну. Тепер він сам має справу з цим. Звідси, напевно, такий широкий резонанс. Якщо б мова йшла про когось іншого, хто не декларував таких підходів, звісно, цей розрив не діяв би.

Але, думаю, що це завдання для всіх нас - навчитися жити по закону і зважати: якщо людина порушила закон, це проблема для суспільства і держави. Вчинки можуть подобатися або не подобатися, але вони не мають порушувати закону. Нам потрібно виставляти вимоги щодо ефективності й законності дій політиків значно більше, ніж до площин «мені подобається» чи «не подобається». Ця емоційність в оцінюванні політиків ні до чого доброго не призводить. Тому що при всьому скандалі довкола Лещенка ніхто толком не підняв питання: а давайте оцінимо його ефективність як політика. Це, вважаю, дуже важлива площина, до якої нам треба підійти. А саме - а чого ми хочемо від влади і від політиків: щоб вони були бідними чи якимись критиканами завжди, чи щоб вони просто якісно робили свою роботу? Суспільство звикло сприймати політику, як якесь шоу. Сприймати її емоціями та серцем, а не холодним розумом. Тут, на Заході, інші підходи, і нам варто було би в них повчитися.

ЗАКОНИ БЛОКУЮТЬ ТІ, ХТО ЗАКУПИВ КОНЦЕРТИ БАСКОВА Й НЕ ХОЧЕ ВИТРАЧАТИСЯ НА ПОНОМАРЬОВА

- Закон, що виводить російський продукт з українського ринку, який готував ваш Комітет. Нарешті у вівторок Президент підписав його, після чотирьох місяців. Що зміниться після введення закону в дію?

- Я багато разів публічно закликала Президента це зробити. Думаю, це якісь були технічні непорозуміння. Хоча розумію, що введення цього закону означатиме збільшення українського продукту і виведення російського. І це може не подобатися певним медіа-групам, що сидять на закупівлях концертів Миколи Баскова і не хочуть витрачатися на запис Олександра Пономарьова. От приблизно в такому ключі все відбувається.

- А не може тут бути такого, що в АП побоювалися налаштувати проти себе російськомовних українців?

- Такі аргументи треба було би подавати в вето. Якщо вето не відбувається, то це схоже на чиновницьке затягування процесу з тим, аби використати всі медіа-продукти до кінця цього інформаційного сезону і не витрачатися на нові. Не думаю, що це позиція Президента. Мені видається, це питання чиновників його адміністрації.

- А ви самі не думаєте, що це може відштовхнути певну частину населення, яке звикло споживати медійний продукт російською мовою?

У нас є квота європейського продукту, але ця квота повністю закривається російським продуктом. Чому? Який стосунок має Росія до Європи?

- Мова йде не про мову. Мова йде якраз про програми. Російські гумористичні програми, концерти - все, що обурювало суспільство на Інтері. Ось про це йде мова.

Цей закон - не стільки про російське, скільки про логіку. Даруйте, Україна інтегрується до Європейського Союзу. Саме через це в нас є квота європейського продукту, але ця квота повністю закривається російським продуктом. Чому? Який стосунок має Росія до Європи? Де вона пропагує європейські стандарти та цінності? Жодним чином ні. Це абсолютно інша мораль, абсолютно інші цінності «русского міра», це прямо протилежне.

Ми включили Росію чому? Тому що в нас немає мовного бар'єру? Але Росія використовує інформацію як засіб ідеологічної обробки. Отже, мова йде не про мову в даний момент. Це про усвідомлення підходів.

- Отже, якщо український канал готує новини російською, то його це не стосується?

- Звичайно, ні. Мова йде про продукт виробництва Росії.

НАМ ПОТРІБНІ НОВІ ЄВРОПЕЙСЬКІ ЗАКОНИ

- А яка доля проекту державної доктрини інформаційної безпеки, що був погоджений ще в жовтні 2015 року?

- Його мала схвалити РНБО. Я - не член РНБО. Це не наша компетенція. Наскільки мені відомо, там є низка термінів, які викликають питання.

- А на рівні законодавчого органу, Верховної Ради, готуються якісь нові закони чи поправки?

- Ми на захист інформаційного простору зробили достатньо багато у цій каденції. Спробуємо утримувати баланс і далі. Напевно, дамо повноваження Нацраді штрафувати телеканали за порушення, пов'язані, у першу чергу, зі сферою безпеки.

Варто сказати, що готуватимемо новий закон про аудіовізуальні послуги. Це буде великий комплексний закон, який стане базовим для всіх гравців на інформаційному ринку. Фактично, це новий закон про телебачення та радіомовлення. Оскільки сьогодні з'явилася маса нових технологій, платформ, саме у зв'язку з цим нам потрібні нові європейські закони. Ми це узгоджуємо з позицією Ради Європи, законами ЄС.

- Про штрафи. На скільки все ж можуть штрафувати в разі порушення? Є в абсолютних цифрах показник?

- В абсолютних цифрах немає. Це 25 відсотків від ліцензійного збору. Залежить від каналу та його ліцензії. Це максимальний штраф. Штрафи - європейська практика, поширена. Водночас, в Європі набагато більша довіра до національних регуляторів у сфері телебачення та радіомовлення, а у нас неможливо без рішення суду позбавляти телерадіомовників ліцензії. В Європі кабельні оператори та інтернет-провайдери можуть зупиняти контент через порушення авторських прав. А в Україні усі ці речі сприймаються надзвичайно гостро, і ми досить ліберально підходимо до впровадження таких норм, обираючи більш м'які підходи.

НА ПОЛІЦІЮ СКАРЖАТЬСЯ ЧАСТІШЕ, НІЖ НА ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЖУРНАЛІСТІВ

- Я ось не можу згадати випадків позбавлення ліцензій...

- Не було таких випадків. Єдине, що нам вдалося, це закрити російські телеканали, та й те - тимчасово і рішенням суду.

- Чи часто до вас звертаються журналісти зі скаргами на цензуру, порушення свободи слова?

- Знаєте, значно частіше скаржаться на порушення прав і бездіяльність силових структур. Оскільки в нас є випадки, на жаль, вбивств і побиттів. Проблема є у відсутності розслідувань справ проти журналістів, а не в тотальній цензурі з боку держави.

- Убивства. Як просувається розслідування у справі Шеремета?

- У нас на Комітеті звітувала Служба безпеки про те, що вони співпрацюють з низькою міжнародних структур, таких як ФБР, Інтерпол. Тобто сьогодні всі силові структури включені в це розслідування. Будемо чекати, що за кілька тижнів нам звітуватимуть більш детально.

- А у справі Бузини?

- У справі Бузини, наскільки я розумію, є просування. Питання суду й покарання.

- Запитую, оскільки у декого виникає враження, що справу Бузини спустили на гальмах, тому що він був, мовляв, проросійським, а ось справою Шеремета опікуються всім світом. Ви не вважаєте, що є певна упередженість?

- Я так не думаю.

ВЛАДА МАЄ ДАТИ ВАРІАНТИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ДОНБАСУ

- Досить великий резонанс викликала ваша пропозиція щодо винесення питання подальшої долі Донбасу на референдум і вже після цього розробки політики відносно цього регіону. Які відгуки від ваших колег? Чи вони підтримують?

- Це моя власна позиція, справді. Мені здається, що влада має сьогодні критично пред'явити суспільству варіанти вирішення проблеми Донбасу та бодай почати загальнонаціональне обговорення, як їх можна вирішувати. Оскільки, чим далі, тим більше нам дорікатимуть на відсутність стратегії вирішення базової проблеми для державності. І не треба сприймати референдум як відразу відділення. Референдум варто сприймати як дискусію, осмислення варіантів вирішення проблеми і загальнонаціональний консенсус об'єднання довкола одного з цих варіантів. Тому що країна готова боротися за визволення цих територій. І треба розуміти, що військовий бюджет має бути набагато більшим, і обороноздатність має бути пріоритетом. Мінські домовленості - це зобов'язання, які були взяті на себе, так сам потрібно кроки в цьому напрямку робити.

Але дуже правильно ви запитали: а що кажуть колеги? Всі кажуть одне: правильно ставиш питання, потрібно дискутувати. Але всім страшно піднімати цю тему, така вона непопулярна, завжди комусь щось не сподобається, завжди будеш мати шквал критики. Як на мене, шквал критики менш страшний, аніж загальна фрустрація і усвідомлення неспроможності влади давати відповіді на найболючіші питання.

- Для Донбасу треба робити окремий інформаційний продукт?

Телевежі на Донбасі фактично контролюють росіяни. Вони їх захоплювали одними з перших і утримували міцніше, ніж адміністрації

- Для Донбасу не потрібен окремий продукт. Для початку треба контролювати там засоби поширення інформації. Телевежі там сьогодні фактично контролюють росіяни. Російські інженери займалися перекомутуванням каналів. Вони їх захоплювали одними з перших і утримували міцніше, ніж адміністрації. Треба давати собі звіт про те, що готові ми вести війну на цій території, щоб фізично захопити цю вежу, скільки це коштуватиме в усіх вимірах. І вже тоді говорити про підготовку продукту. Але, це не найбільша проблема сьогодні. Значно більша проблема - як повернути контроль над самими територіями. Так, є воєнний шлях, так є шлях, який нам нав'язують росіяни через федералізацію (не думаю, що це прийнятний для України шлях) і, так, є варіант «розійшлися, так розійшлися». Це чесно - сказати, що такі варіанти є. То давайте дискутувати: чого ми хочемо, скільки це коштує, і чи готові ми за це платити таку ціну.

НА ЗАХОДІ ВІДЧУВАЄТЬСЯ ВІДСУТНІСТЬ ПОЗИЦІЇ УКРАЇНИ

- Ви відвідали Німеччину. Вплив російської пропаганди тут відчувається...

- Знаєте, що ще відчувається? Не тільки вплив російської пропаганди, а вплив відсутності твердої й сильної позиції України. Ми не спроможні відстоювати та продавати, що називається, в інформаційному просторі свої досягнення. Це велика проблема, оскільки, вважаю, що за два роки Україна пройшла величезну трансформацію. Такого рівня прозорості, як зараз є в Україні, немає в Німеччині: починаючи від реєстрів власності осіб, продовжуючи реєстрами публічних фінансів, електронного декларування. Це дуже серйозні кроки в напрямку прозорості.

Маємо правильний напрямок руху, в нас повільне просування у цьому напрямку

Поступово ми, звісно, маємо дійти до реформи судочинства, без якої глобально не можемо сказати про те, що в нас відбулися стабільні реформи. Тим не менше, у нас створено такий антикорупційний орган як НАБУ. Все це говорить про те, що країною за останній час були зроблені досить неординарні заходи. Вже мовчу про інформаційну сферу. Фактично, всі зобов'язання, які ми брали перед європейськими інституціями, реалізували за півтора роки. І, тим не менш, нам постійно повторюють про відсутність реформ.

Справа в тому, що законодавчий рівень - це одне, а імплементація - інше. Дуже часто на імплементацію йде час, і це нормально. Жодна західна демократія не мала становлення впродовж двох чи трьох років.

Тому, звісно, в нас є проблеми, але є і здобутки. Треба чесно про це говорити. Маємо правильний напрямок руху, в нас повільне просування у цьому напрямку. Але головне, що зростає нове покоління, і що еволюційним шляхом, без соціальних потрясінь ми будемо переконливо поступово рухатися.

ПРАВДА - НАША ОСНОВНА ЗБРОЯ

- Як можна говорити «голосніше» із західним споживачем інформаційного продукту? Як все ж переконливіше доводити свою позицію?

- На жаль, у нас немає ресурсів на ведення інформаційних кампаній, бо вони коштують дорого. Ми можемо хіба що самі бути активними. Унас досить активне посольство в Берліні, посол. Вони можуть влаштовувати різні зустрічі та публічні заходи для того, щоб презентувати позицію України. Громадська дипломатія має бути просто тотальною, масовою.

Потрібно мати більше інформування наших посольств про здобутки, які є в Україні, про успішні кейси розслідувань, всього того, що відбувається сьогодні. Це структура стратегічних комунікацій, яка має бути скоординована між різними відомствами. Це абсолютно нормальний підхід.

Сьогодні це не працює. Думаю, це завдання для нас усіх, і ми теж це розглянемо, щоб активізувати роботу і навчитися говорити однією мовою - мовою Держави Україна.

- Чи можна це зробити, використовуючи наявні ресурси, майданчики, не вкладаючи шалені гроші, як, приміром, у російський «Sputnik»?

- Тут ми не можемо конкурувати з Росією, звісно. Ми такої структури взагалі не маємо. Але, на нашій стороні правда. Правда - це ресурс розумних людей. Розумні люди, як правило, формують громадську думку. Тому журналісти, політики переважно розуміють, що відбувається в рамках конфлікту в Україні. Тому правду треба і залишати своїм ресурсом. Це означає доносити інформацію, але й мати спроможність до чесної розмови, до визнання своїх помилок, визнання проблем, до критичного підходу до власних дій.

Треба просто усвідомлювати: ресурс твій – правда, і це те, чим ти відрізняєшся від махрової пропаганди.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-