Чим Зеленського Бог обділив?

Аналітика 12.09.2016 18:33 3653

…Відчуттям міри. І в такому масштабі, що забути йому «юрмальські хохми» ніяк не випадає

Володимир Зеленський оперативно зреагував на тотальну критику в українському сегменті Мережі за його «юрмальські хохми». Перше враження: О, ця безподібна тональність хама, який дуже поспішає! Як в знаменитому фільмі Ельдара Рязанова, коли жінку хочеться, а часу на вмовляння-роздягання витрачати не хочеться і тоді само собою вискакує: Сама! Сама! А Зеленський швиденько-швиденько каже своїй публіці так: « Не все гладко ребята, не все просто, но, плиз, не ведитесь на политическую херню, которую печатают продажные, заказные и мелкие особи. Их то и людьми не назовёшь».  Ну, типу, я не принижував Україну, а критикував її керівництво, яке ще і ще набирає кредитів, а розплачуватися по них доведеться нашим дітям і онукам. Обурення через те, що ти при тому обізвав шлюхою не керівництво, а Україну, та ще й перед іноземцями, те все «политическая херня» від «продажных, заказных и мелких особей». А ми – тут Зеленський знову каже швиденько, мимохідь – «Ми патріоти»!

Зеленський не Сальєрі, але Пушкін мав рацію

Не будемо мірятися з Зеленським «патріотизмами». Справжня проблема в іншому, і ця відповідь у ФБ остаточно знімає всі сумніви. Геній і злодійство є несумісними – написав Пушкін про Сальєрі. Ні, Боже збав, Зеленський тут ні при чому, але якщо говорити про нього, то дуже підходить ця конструкція абсолютного виключення: дефіцит відчуття міри і власної гідності є несумісним з деякими професіями. Мудрого клоуна з Зеленського не вийшло і вийти не може в принципі, бо нема на те у нього відповідного хисту. Для того, щоб бути «блазнем при королі», короля – Україну, треба, як мінімум, поважати, а от «зіркою»  у  ярмарковому балагані - це  скільки завгодно, і він, як бачимо, дуже старається.

Уміння сміятися з себе – одна з ознак здоров’я нації. Якщо таке чудо трапляється, то в сміху тому одночасно є все – і злий гумор, і гірка сатира, і сміх зі сльозою, і навіть, десь на тлі, не прямо в очі, - милування зі своїх, якими вони б не були, ті, кого обсміюють. Французи це уміють: доведено генієм Луї де Фюнеса. Англійська королева пожалувала титул сера сину лондонського таксиста Норману Джозефу Уіздому - він же Містер Піткін, з пригод якого до сліз сміявся, без перебільшення, увесь світ. А американці просто зняли «Поліцейську академію» - і знову весь світ сміється.  І що, це якимось чином зачепило, поставило під сумнів гідність французького жандарма, надійність англійського солдата, чи професіоналізм американського копа?  Ми так не вміємо. Дай Бог, щоб поки що. Але Володимир Зеленський з його «Кварталом» точно не з тих, кому дано в цьому плані щось змінити.

Його справжня аудиторія: хто ці люди?

Звідки взялись «политическая херня» и «продажные, заказные и мелкие особи»? Тут ясно: Зеленський натякає, що у такий спосіб, опоненти хочуть «наїхати» на канал «1+1» і його власника. Виходить, що йому – з відеозаписом – про те, як він конкретно і публічно образив Україну, а Зеленський у відповідь – з «буковками» - про якихось анонімних «мелких особей». Запитується: хто ж тоді, насправді, займається цією «п.х.»?

Не будемо про політику. Кого Зеленський переконує в своєму патріотизмі? Навряд чи його базова аудиторія здатна цінувати таку чесноту. Дуже не хочеться, але треба інколи знімати з носа рожеві окуляри: хіба весь Київ стояв на Майдані, хіба вся Україна, навіть, західна її частина його підтримувала? Коли вранці, 19 лютого 2014-го, Майдан горів і, здавалося, от-от порветься тоненький ланцюжок його захисників, у ту саму мить, під центром столиці їхали «запаковані» ранковим людом електрички метро. Серед цієї маси були різні люди, але й чимало тих, кого і ворогами незалежної Української держави не назвеш, але вона їм, скажемо так, муляє.

Це особливе відчуття, підсвідоме, в багатьох випадках і з тим, ззовні, нічого уже не зробиш. Нинішня Україна їм заважає жити так, як вони звикли – з головою повернутою «на Москву» - тільки там все справжнє – і театр, і книги, і серіали, і попса… Варіант про нашого «брата-журналіста»: там експерти, особистості, школа, там, зрештою, гроші…  Їм не болять українські болі, для них «в этой стране никогда ничего не будет», їх не бісить «какая разница» і вони легко погодяться на мир на будь-яких умовах, хоч би і з Плотницьким у Верховній Раді, аби знову все повернулося, як було, і їхнє «сонце» сходило там, де вони звикли його бачити. Це вони щодо жартів Зеленського здатні простодушно дивуватися: «А что, он же правду сказал!» Поки «їхні» канали відключені, а кумири не гастролюють в київських театрах і в палаці «Україна»  – «Квартал» з «Інтером» - з небагатьох втіх, що їм залишились. В моральному плані їм насправді некомфортно жити в нинішній Україні. Але ми не будемо їх жаліти, і переконувати – теж не будемо. При тому вони мають відчути: повернення не буде, не дочекаєтесь. А «патріот» Зеленський своєю відвертою зневагою до України  дарує їм чергову примарну надію. І тому просто так забути юрмальські репризи на тлі сьогоднішніх пояснень ніяк не випадає. Дивитися «квартал з Зеленським» це не поганий тон, а дуже поганий тон, як мінімум.

Від імені тих, кого «и людьми не назовёшь»,

Сергій Тихий, Київ

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-