Правий хук для Меркель

Аналітика 09.09.2016 15:43 978

Меркель, яка не раз демонструвала здатність «фенікса», повинна гідно витримати і цей черговий удар

Сумна новина про програш на виборах до земельного ландтагу (парламент) у минулу неділю партії Християнсько-Демократичний союз, головою якої є Ангела Меркель, застала канцлера в далекому Китаї, на саміті G20. Поразка ще більш гірка, тому що федеральна земля Макленбург-Передня Померанія вважається «політичною батьківщиною» самої Меркель. Дарма, що це одна з найбільш малонаселених земель ФРН - 1,6 мільйона чоловік. Дуже прикро. Але головне те, що вибори саме в цій землі називали «лакмусовим папірцем» для правлячої партії.

І ось цей «тест» показав, що популярність ХДС продовжує своє падіння, і виною тому, в першу чергу, є невдоволення німців політикою біженців, яку проводить канцлер. Інших причин для скарг бути у громадян начебто не повинно: як показують дані, оприлюднені у зв'язку з обговоренням у ці дні в бундестазі бюджету на 2017 рік, зайнятість в Німеччині зростає, зростають зарплати та пенсії, інфляція зовсім невелика. Але у людей немає більше відчуття безпеки, відчуття захищеності. Причина - вже згадані біженці.

ПРОВИНУ ВИЗНАЛА, НЕПРАВОТУ - НІ

Меркель частину своєї особистої провини у результатах голосування визнала. Причому виступила із заявою для німецьких ЗМІ прямо в Ханчжоу. Випадок екстраординарний, тому що раніше канцлер ніколи не робила заяв на внутрішньополітичні теми, перебуваючи за кордоном.

Визнати то визнала, але при цьому продовжує наполягати на тому, що вжиті нею (майже одноосібно, без погодження з партнерами, і в цьому, схоже, і криється основна проблема) рішення пустити до країни біженців були в принципі правильними. І вважає, що головне зараз - переконати власний народ у тому, що так воно і є, що ситуація за рік значно покращилася. Те, що приплив нових шукачів притулку суттєво скоротився, прийнято аж два пакета міграційних законів, спрощена і прискорена процедура депортації, тим, хто прибуває зараз, чітко сказано: хто хоче інтегруватися, будьте люб'язні жити за нашими правилами, хто не хоче - просимо на вихід, не треба нам в нашому монастирі чужого статуту. Те, що тероризм прийшов у Європу зовсім не на хвилі біженців.

«Ми всі повинні подумати над тим, як відновити довіру громадян», - заявила Меркель в Ханчжоу. І повторила те ж саме в середу в Бундестазі. До того ж, звернули увагу журналісти, під час свого виступу вона виглядала більш впевненою у собі і розслабленою, ніж можна було б очікувати в такій ситуації. Свій виступ, в якому Меркель зробила акцент на тому, що її уряд витрачає гроші аж ніяк не тільки на біженців, але і на поліпшення добробуту власних громадян, підвищення конкурентоспроможності країни - це в першу чергу, завершила канцлер фразою, яку, судячи з повторюваності останнім часом, вибрала за своє нове гасло: «Німеччина залишиться Німеччиною з усім, що нам любо й дорого!». Пора вже змістити акценти і поміняти «візитну картку», якою протягом року була фраза «Ми впораємося!».

А гасло, загалом оптимістичне, буквально постало в горлі кісткою не тільки у опонентів глави уряду, а й соратників. Все більш жорсткі ноти критики поступають від партнерів по правлячій коаліції - Соціал-Демократичної партії Німеччини і Християнсько-Соціального союзу. Вони вимагають як мінімум встановлення верхньої межі прийому біженців, вказуючи, що приймати щороку по мільйону людей не зможе навіть така економічно стабільна благополучна країна, як ФРН.

ШАНС ДЛЯ «ДРУЗІВ ПУТІНА»

СДПН, хоч і входить до широкої коаліції, партія для ХДС конкуруюча і цілком автономна, напередодні виборів у бундестаг восени 2017 року, у спробах завоювати електорат зліва, критикує не тільки політику щодо біженців, але й непохитну позицію Меркель щодо антиросійських санкцій. Про це красномовно говорять висловлювання останніх місяців віце-канцлера Зігмара Габріеля і глави МЗС Франка-Вальтера Штайнмайєра.

Штайнмайер

Але найбільш різкі нападки здійснює партія, яку в Німеччині називають «сестриної» для ХДС/ХСС. Її шеф, прем'єр Баварії Хорст Зеехофер вже не перший місяць висуває канцлеру буквально ультиматуми, а наприкінці цього тижня збирається з'ясувати стосунки в Берліні. (До речі, друг Володимира Путіна Зеехофер, за інформацією Укрінформу, збирався до Москви у жовтні цього року, однак скасував візит. Цей політик також виступає за повернення до business-as-usual відносин з РФ). Баварією розгулюють демонстранти з гаслами «Не потрібна нам ця берлінська політика». В ХСС не на жарт стурбовані: при таких рейтингах, яка ж ми народна партія? Треба уточнити, що народними через високу підтримку населення, у країні вважаються три названі партії.

Але оголосити себе народною поспішила «вискочка» «Альтернатива для Німеччини» («АдН»). Шалений успіх (21%), друге місце (після СДПН) на виборах у Макленбурзі стали навіть більшим шоком, ніж саме по собі падіння голосів ХДС (до 19%). Заради справедливості треба зауважити, що «АдН» відібрала голоси не тільки у християнських демократів, а у всіх без винятку партій.

У Німеччині прийнято було вважати, що на політичному ландшафті не повинно бути нікого правіше за ХДС/ХСС, а тут таке. «АдН» іменують не інакше як правопопулістською. Вони самі, правда, сильно на це ображаються і вважають таке визначення несправедливим. А про те, що їхні ідеї знаходять відгук у співгромадян, свідчить те, що партія, утворена в лютому 2013 року, представлена в ландтагах вже 9 з 16 федеральних земель. І можна з упевненістю сказати, що вона подолає прохідний бар'єр на виборах у Берліні, які відбудуться 18 вересня, за збігом обставин в один день з виборами в Росії. До речі, «АдН» роблять у своїй передвиборчій кампанії велику ставку на численних вихідців з Росії. Так, наприклад, в «російському районі столиці Марцан з електоратом працюють на багатьох точках, стендах «спеціально навчені люди», аргументи яких падають на сприятливий грунт. Ще б пак - керівники партії (деякі з яких нерідкі гості посольства РФ у Берліні) постійно говорять про нагальну необхідність якнайшвидшого налагодження відносин з Росією, про те, що Крим справедливо був повернутий «в лоно» і все в тому ж дусі. В німецьких спецслужбах виникли якісь підозри щодо джерел фінансування партії, результати їхнього розслідування повинні бути представлені цієї осені.

Взагалі, звертає увагу на себе те, що найбільш вороже до біженців ставляться ті, хто сам не так давно був у ролі прохача притулку. Що праві ідеї знаходять куди більший відгук у «нових» землях, що входили раніше до НДР, ніж у західних регіонах.

ОСЛАБЛЕНІ, АЛЕ ПОКИ НЕПЕРЕМОЖЕНІ

При всьому цьому, як свідчать оприлюднені 9 вересня дані, у загальнонаціональному плані блок ХДС/ХСС підтримує 34% німців (це все одно перше місце, хоча і не надто переконливе), СДПН - 23%, Зелених - 11%, Лівих - 9%, «АдН» - 12%.

Як би там не було, але особистий рейтинг Меркель впав до мінімального з 2011 року показника, позитивно діяльність глави німецького уряду оцінюють лише 45% опитаних соціологічним інститутом Infratest dimap. І 51% виступає проти четвертого терміну на посаді канцлера ФРН. Втім, сама Меркель ще навіть не оголосила, чи хоче вона йти ще раз на вибори. З одного боку, вона не може цього зробити, не заручившись підтримкою ХСС, з іншого, може вона й справді сама не знає, чи потрібно воно їй.

Після макленбурзьких виборів газетні заголовки рясніли словами «фіаско Меркель», «АдГ» прямо проанонсувала «початок кінця ери Меркель» і замахнулася у майбутньому навіть увійти в уряд (дарма що зараз з цією партією навіть з її відсотками ніхто входити в коаліцію не хоче категорично).

Але за зростаючого невдоволення, при тому, що Меркель вилетіла навіть з першої п'ятірки найпопулярніших політиків, самі німці зізнаються, що насилу можуть уявити когось іншого на посаді канцлера. Уявити когось, хто не тільки міг би керувати країною в такий складний історичний період, але ще й грати, по суті, першу скрипку в загальноєвропейських справах. А Меркель неспроста називають «канцлером Європи».

До федеральних виборів ще більше року. І багато чого ще може статися - як з числа того, що дійсно поставить крапку на політичному довгожительстві Меркель, так і того, що, навпаки, покаже її безальтернативність. Те, що вона так вперто займає свою позицію, можна розглядати не тільки як негнучкість та недолік, але і як рису дуже позитивну, що свідчить про її послідовность. Тим більше, що не така вже й вона непохитна, ця позиція, її носителька її все ж змінює, просто це не виглядає як розворот на 180 градусів.

ЯК ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ ПОЗНАЧАТЬСЯ НА УКРАЇНІ

У Києві, звісно, стежать за політичними колотнечами у Німеччині і, очевидно, сподіваються на те, що «залізний канцлер» вистоїть і під цим ударом. Це і зрозуміло: не так багато на європейському просторі політиків, які не тільки словом і ділом послідовно підтримують нашу країну в ситуації, але ще й можуть впливати на прийняття рішень в рамках ЄС у цілому. Ангелу Меркель заслужено називають щирим другом України. І, звичайно ж, зацікавлені, щоб вона якомога довше залишалася біля керма німецької політики. Це буде вирішуватися через рік, але на вибори у бундестаг-2017 нинішні земельні вибори, які відображають настрої суспільства, безумовно вплинуть. Але поки навряд чи варто очікувати якихось серйозних змін курсу.

Так, берлінський політолог, співробітник німецького відділення Фонду Маршалла, експерт по Центральній і Східній Європі Йорг Форбріг вважає, що прямий вплив виборів, які пройшли минулої неділі та майбутніх в Берліні земельних виборів, "швидше за все, буде обмеженим". Зрештою, це всього лише регіональні вибори, подія суто внутрішньої політики. Тим не менш, існує непрямі ефекти: з одного боку, Меркель виглядає постраждалою стороною, що робить для неї більш важким завдання формування єдності, необхідної для європейських рішень. Наприклад, у тому, що стосується антиросійських санкцій. Це заохочує інших в Європі і в самій Німеччині, наприклад, її партнера по коаліції - СДПН - посилати Москві сигнали, які помітно відрізняються від сьогоднішніх. Це ми вже бачили в ситуації з віце-прем'єром Зігмар Габріель з питання "Північного потоку-II" і глави МЗС Франка-Вальтера Штайнмайєра по темі НАТО. Кремль же, в свою чергу, заохочує подвоїти своє втручання в німецьку політику, розпалювати незадоволення Ангелою Меркель і сподіватися, що вона більше не пройде на пост канцлера. З іншого боку, Меркель змушена більше відволікатися. В доповнення до вирішення цілого ряду проблем ЄС - від біженців і до Брексіта, їй доведеться витрачати більше часу на те, щоб добитися "політичного одужання" дому. Це залишить канцлеру значно менше можливостей, ніж коли-небудь за останні два роки, щоб приділяти увагу Україні.

Експерт німецької ради із зовнішньої політики (DGAP) Вільфрід Йільге погоджується з колегою в тому, що швидкого й прямого впливу на політику щодо України побоюватися не варто. Зовнішня політика ФРН швидко не змінюється, оскільки являє собою певний консенсус з головних напрямків між усіма представленими в парламенті силами, хіба що крім Лівих. Наприклад, між Штайнмайєром і Меркель є деякі розбіжності, проте, на практиці, навіть незважаючи на риторику Штайнмайєра в останні місяці, ці розбіжності поки не є великими. «Просто в Україні це іноді сприймається досить емоційно», - коментує експерт. Він наводить як приклад «нормандський формат», щодо якого Штайнмайєр фактично не робив кроків, на які Україна не була б готова, завжди заявляючи про необхідність прогресу у політичному процесі. І все-таки певні висловлювання Штайнмайєра, наприклад, з питання про поступове полегшення санкцій ЄС проти Росії, "були передчасними, вони дають Росії неправильні сигнали, можуть створити у неї враження, що можна лише почекати з імплементацією Мінських угод, у Кремлі можуть думати, що рано чи пізно санкції будуть зняті». Що стосується Меркель, то «вона не змінить свою політику щодо України, тому що впевнена у необхідності відновлення принципів безпеки в Європі". Йільге вважає, що пріоритет України не зміниться помітно, оскільки «це дуже важлива проблема для Німеччини». Це стосується і канцлера, і міністра закордонних справ Німеччини. Про це, зазначає Йильге, свідчить і візит глави МЗС України Павла Клімкіна в Берлін 8 вересня, і візит його німецького колеги Франка-Вальтера Штайнмайєра до Києва на наступному тижні (в середу).

Посол України у ФРН Андрій Мельник змушений прогнозувати, що «тиск на лідера ХДС Ангелу Меркель, яка особисто визнала гірку поразка, істотно зросте як з боку все більш критичного коаліційного партнера - ХСС, так і всередині самої партії. Очевидно, слід очікувати прискореного пошуку шляхів коригування визначеної позиції щодо теми біженців, адже саме вона стала визначальною у цих виборчих перегонах. Дехто схильний вважати, що крісло під канцлером стало серйозно хитатися, Ангела Меркель, мовляв, не витримає цього шаленого внутрішньопартійного тиску. «Безумовно, ризики існують, однак їх не слід перебільшувати», - каже Мельник. Він переконаний, що глава федерального уряду гідно витримає черговий удар і зуміє в черговий раз продемонструвати лідерство і ще більш сильною вийти з цього випробування. За інсайдерською інформацією українського посла, канцлер, незважаючи на зростаюче невдоволення у власних рядах, продовжує мати більш стійкі позиції і гарантовано отримає підтримку з боку однопартійців у разі її рішення заново балотуватися на пост лідера ХДС і чергове висунення кандидатом на виборах в бундестаг в 2017 році. «Не секрет, що саме такий сценарій був би, звичайно, оптимальним і для України, адже саме Ангела Меркель стала наймогутнішою опорою нашої держави у боротьбі з російською агресією», - наголошує дипломат.

Якою б не була ситуація, яка склалася на сьогодні, влаштовувати «політичні похорони» Меркель, мабуть, все-таки зарано. Вона не раз демонструвала здатність «фенікса», виходячи, здавалося,з безвихідних ситуацій більш сильною і готовою до нових викликів.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-