Оперета про е-декларації: дія друга

Аналітика 08.09.2016 16:57 1301

Пройшов тиждень. Переважна більшість «дійових осіб і виконавців» відсиджуються за лаштунками. Чогось чекають?  

Сьогодні виповнюється тиждень, як державні службовці заповнюють е-декларації після першої невдалої спроби запуску системи електронного декларування 15 серпня. І хоча тоді подачу декларацій було призупинено через відсутність атестату відповідності, Укрінформ встиг проаналізувати майже половину із заповнених (24) і дійшов висновку: державні службовці, які подали декларації, не такі вже й багаті, як комусь, може, здавалося. Але декларацій найвищих чиновників там не виявилося. Можна припустити, що саме через відсутність атестату та побоювання стороннього втручання в їхню власність, декларувати свої статки високопосадовці не поспішали. Але цього разу на такі відмовки не слід розраховувати – голова НАЗК  Наталія Корчак запевнила, що система захищена, сертифікована і життєздатна. Тож ми вирішили ще раз прослідкувати, яка ж тенденція у заповненні електронних декларацій цього разу, коли все стало серйозніше.

За повідомленням Наталії Корчак, станом на 6 вересня було подано 118 декларацій. Зранку 7 вересня їх уже було 123, проте деякі з них повторювалися – можливо, через брак досвіду користувачів. Ми переглянули усі декларації і трохи здивувалися – зі 123-х свої статки реально вказали лише 30, хоча і з них не всі були багатослівними. У інших 93-х деклараціях поки що були зазначені лише імена, місце роботи й посада, а отже вносити свої дані ніхто особливо не поспішає.

Знову задекларувалися представники середнього прошарку

Найменша за площею зареєстрована квартира – 16 кв. м у Ігоря Пакульця, начальника Володимир-Волинської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області. А от найбільша – у Людмили Новик, начальника відділу правової допомоги управління міжнародно-правового співробітництва ГПУ загальною площею 144 кв.м.

Здавалося б, можна зробити узагальнення, що розмір житла відповідає розміру доходів, але не все так просто. Приміром, у тієї ж пані Людмили Новик виявилися і найбільший і найменший за площею житлові будинки – 404 кв. м і 23 кв. м відповідно. Та в середньому держслужбовці не оприлюднили нічого особливого.

Серед задекларованих земельних ділянок найменша має площу 24 кв. м, (0,23 сотки), власником якої є Ярослав Чабан, заступник начальника - начальник Мостиського відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл. Найбільша – 72 300 кв. м (723 сотки) у власності Валентина Філімоненка, прокурора Каховської місцевої прокуратури Херсонської області, звісно дуже вирізняється на фоні 24 кв. м, проте не є кричущо великою, де б можна було розгорнути  суперприбуткову підприємницьку діяльність.

Задекларовані автомобілі також не вражають:  KIA SOUL 1.6 LX WAG 6M/T, ВАЗ 111740, Сhevrolet Aveo, Hyundai Santafe, Тойота Королла, Subaru Outback,  Peugeot 107, Шевролет Такума, Ford Fiesta, ЗАЗ ПІКАП В 110557,  Chevrolet Aveo, Кіа Sportage.   Практично всі – «бюджетні» машини – ніяких «Мерсів» і «Бойових машин вимагателів».      

Отже, історія повторюється – через тиждень від початку е-декларування свої статки оприлюднили лише ті чиновники, яким, схоже, нема чого приховувати. Декларацій найвищих державних службовців знову ж таки немає.  Решта – чогось вичікує. Чого?

Або падишах помре, або віслюк здохне

Відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру у 2016 році» найвищі державні службовці зобов’язані подати електронні декларації протягом 60 днів з моменту запуску програми НАЗК. З одного боку часу достатньо, і можна відкласти цей неприємний момент на пізніше. Але ж безумовно є й такі, хто сподівається, що за цей час чи то знову із сайтом щось станеться, чи то внесуть зміни в законопроект про електронне декларування доходів чиновників і дещо з майна можна буде приховати – як у притчі про Ходжу Насріддіна, віслюка і падишаха.

Останній варіант, до речі, уже не забарився - депутат від «Народного Фронту» Тетяна Донець пропонує оприлюднювати не всі статки, приміром,  не згадувати в е-деклараціях вартість майна на момент набуття у власність, володіння або користування, а ще в «разі відмови члена сім'ї суб'єкта декларування надати будь-які відомості або їх частину для заповнення декларації» вказати про це в декларації, у той час як нині треба вказувати усю відому інформацію про члена сім’ї. Можемо припустити, що схожих поправок і вичікують ті чиновники, чиї статки викличуть зацікавлення у НАЗК і громадськості. І те, що за перший тиждень повноцінно задекларувалися лише близько 30 людей і всі із середнього, скажемо так, класу, є тому підтвердженням.

Утім відтягування із заповненням е-декларацій – не єдиний вихід для тих, хто хоче уникнути відповідальності за незаконно надбане майно. Наприклад, за даними Вищої ради юстиції, з початку року від суддів надійшли 1132 заяви на звільнення за власним бажанням, а це від кожного 7-го українського судді. До речі, лише за липень, перед початком першої спроби запустити е-декларування, судді написали 400 заяв. ЗМІ припускають, що це спричинене новим законом, який вступає у силу з вересня. Згідно з ним суддів матимуть право звільняти через незадеклароване майно. Тож, імовірно, страх засвітити свої статки і бути притягненим до кримінальної відповідальності узяв гору над тим, щоб і далі продовжувати незаконно збагачуватися. А отже система електронного декларування навіть у такий спосіб дає свої плоди.

Юлія Горбань, Київ

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-