Питання №1: чому охорона «Інтера» не зупинила підпалювачів?

Аналітика 07.09.2016 19:34 1735

Давайте розберемося не в «кому вигідно» і «хто зробив», а як це було організовано. Тоді і решта запитаннь дістануть свою відповідь

Хто підпалив «Інтер», кому це вигідно, а також усілякі заяви «про залиті водою камери спостереження» ми не збираємося аналізувати - Інтернет цими новинами аж кишить. Відтак, зацікавило нас просте і очевидне запитання: як могли підпалювачі без проблем пройти охорону телеканалу, адже там не сидить яка-небуть бабуся «боже телятко», що мухи не образить, а професіонали з числа колишніх силовиків. Це люди з серйозною фізичною підготовкою, які на подібні речі реагують швидко, бо відповідно навчені і проінструктовані.  І які, крім усього іншого, у разі виникнення загрозливих ситуації мають право застосувати травматичну зброю: від пневматики – до газових балончиків і пістолетів. І взагалі,  «Інтер» - це об’єкт серйозний, аби кого там в охорону не поставлять. Її (охорони) можливості не обмежуються камерами відеоспостереження і двома хлопцями при вході. Так що ж з ними сталося? Чи міг це бути спонтанний напад хуліганів «з вулиці»?

Укрінформ спробував знайти відповідь на ці питання в Мережі. Колишній журналіст «Інтера» Юрій Колесніков на своїй Фейсбук сторінці пише, що не вірить версіям щодо підпалу телеканалу зловмисниками з вулиці. За його словами, проникнути в офіс доволі проблематично – зазвичай потрібно пройти турнікети і коридори охорони – суворих «дядів», які «навіть ментів викидали з приміщення».

Юрій Колесніков: «Повірив би, якщо б не працював там свого часу журналістом.  По-перше, там, прямо на вході, сидить дуже професійна охорона. Маю право це оцінювати, адже сам пропрацював рік (1992-1993 рр.) "лічніком" у Придністров’ї. Повірити, що ті, хто там на вході сидять, когось пропустять всередину? Це треба бути дитиною, щоб в таке повірити. Вони ментів із рішенням суду і силовим супроводженням викидали з приміщення! Які "поджигатєлі в масках"? Ми про що? Єдине, що могло бути, - охорону зняли - підготували коридор для "підпалювачів".

Схожі думки з цього приводу висловлює журналіст «Українського тижня» Денис Казанський. На його думку, людині з вулиці прорватися у будівлю «Інтера» не «так-то просто».

Денис Казанський: «Кажу це як людина, яка часто буває на телебаченні і знає, що прорватися в будівлю телеканалу не так-то просто - зазвичай потрібно пройти кордони охорони і турнікети. Маю великі сумніви, що якісь люди з вулиці могли просто так пройти в приміщення і підпалити студію. Спочатку я подумав, що коктейль Молотова могли кинути з вулиці у вікно, але коли співробітники телеканалу самі заявили, що горючу суміш розлили всередині будівлі, виникли серйозні сумніви, що це міг зробити хтось із сторонніх».

Ну, дуже дивна охорона

Укрінформ зателефонував з охоронну службу «Сіріус», де нам детально пояснили, які заходи повинен був вжити охоронець у такому випадку. У підприємства що охороняється є, як і внутрішні, так і зовнішні камери спостереження. Відтак, якщо під будівлею, щось відбувається, то працівнику охоронної служби про це відомо, адже на екрані комп’ютера все добре видно. Тому, у разі проникнення сторонніх осіб в середину охоронець повинен:

По-перше, натиснути «тривожну кнопку» і спробувати потягнути час до приїзду «пультової охорони» або поліції.

По-друге, якщо співробітникам телеканалу або безпосередньо працівнику охорони загрожує небезпека, то він має право застосувати засоби фізичного впливу та спеціальні засоби - травматичну зброю.

Звичайно, перед застосуванням пневматичного пістолета необхідно здійснити попереджувальний вистріл вгору.   

Однак, на відео, що «гуляє» просторами Інтернету видно, як люди в масках, застосувавши в якості зброї вогнегасник, проникають у середину офісу телеканалу «Інтер» фактично без спротиву зі сторони працівників охорони. Один з охоронників підняв руки, ніби намагаючись зупинити нападників – у нього пирскнули з вогнегасника. Другий охоронець за цим просто спостерігав. Відомо, що на шляху нападників були і інші пости, які нічого не зробили, щоб зупинити зловмисників. Дивно? Не те слово!

Закон каже: охоронники мали всі права «гасити» нападників

Журналісти Укрінформу «витягнули» з Мережі типовий «Договір» на охорону об’єкта, який укладають між собою замовник та охоронна служба. У ньому зазначено основні заходи безпеки, що здійснюються персоналом Охоронної фірми. Зобов’язання охоронця розписані у шести пунктах. Цитуємо лише два:

1. Організувати та забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей та грошових сум Замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання та не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкти, що охороняються;

2. Забезпечувати дотримання встановлених правил пожежної безпеки на постах силами працівників охорони під час несення ними служби, а у випадку виявлення на об'єкті, що охороняється, пожежі або спрацьовування охоронно-пожежної сигналізації внаслідок технічної несправності, негайно повідомляти про це пожежну частину та вживати заходів щодо ліквідації пожежі та наслідків технічної несправності охоронно-пожежної сигналізації.

Також слід зазначити, що згідно статті 16 Закону України «Про охоронну діяльність» чітко прописаний порядок застосування персоналом охорони заходів фізичного впливу та спеціальних засобів. Так, під час здійснення охоронної діяльності персонал охорони має право застосовувати до осіб, які посягають на об'єкт охорони, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в особливих випадках, якщо інші заходи не привели до припинення посягання або до виконання особою законної вимоги персоналу охорони, у разі:

1) захисту себе або іншої особи від нападу, що становить загрозу життю та здоров'ю або майну;

2) запобігання незаконній спробі насильницьким шляхом заволодіти спеціальними засобами;

3) необхідності затримати правопорушника, який незаконно проник на об'єкт, що охороняється, або який вчиняє інші протиправні дії та чинить опір.

Застосовувати за потреби кийки, сльозогінний газ, затримувати та обшукувати людей тощо мають право лише ті охоронні приватні структури, що мають відповідні ліцензії МВС.

Ви хочете сказати, що найкрупніший телевізійний канал України охороняла якась не така охоронна структура, що не мала подібного дозволу? Висновок тут може бути лише один: охорона не виконала свого прямого обов’язку в очевидній ситуації. Чому?

Швидке розслідування: треба лише захотіти

Повернімося до початку. Заваруха навколо «Інтера» - пікетування,  підпал, реакція правоохоронців, влади, опозиції, соціальних мереж. Десятки людей у полі зору відеоспостереження і «на гачку» у поліції, купа свідків. Це ми до того, що маємо справу не з тих, які не розслідуються, або розслідуються роками. Навпаки, це можна зробити швидко і з гарантією достовірності у 100%. Безперечно, про це знали організатори і пікету, і підпалу, і адміністрації каналу. Передивіться запис на прохідній «Інтера», де охорона ледве не честь віддає нападникам: сумнівів у тому, що це не спонтанна акція немає жодних. Все було сплановано. Чому ж пішли на це? Бо мали гарантії. Варіантів немає. Власне, неупередженому слідству треба встановити  саме це: хто і по якому ланцюжку ці гарантії давав.

Мирослав Ліскович, Київ

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-