Е-декларації: скандал з можливим хеппі-ендом

На вчорашньому засіданні НАЗК ухвалено рішення, згідно з яким суб’єкти декларування подаватимуть електронні декларації з 1 вересня 2016 року. Саму програму спеціалісти теж обіцяли швидко довести до кондиції. Між тим, доки журналісти і політики критикували недоліки системи е-декларування, деякі особливо дисципліновані держслужбовці вже вносили свої дані на сайт. Укрінформ встиг проаналізувати перші 24 зареєстровані декларації чиновників – як вони живуть і на чому їздять.

Ми вирішили з кожної необхідної графи декларації брати найбільший і найменший показних. У результаті отримали такі собі діапазони того, як де-юре виглядають статки тих, кого перш за все підозрюють в роботі «на свою кишеню». Чи приховують вони щось? Ми не ставили собі завдання когось на чомусь підловити. Нам було цікаво побачити тенденцію. Звісно, це не тягне на «наукове» дослідження, але будьте певні: загальна тенденція саме такою і буде.

Житло: Не бомжі, звісно, але без шику. Навіть скромного

• Найскромніше житло виявилися у Віктора Свінціцького, завідувача сектору інформаційних технологій та захисту інформації Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, якому належить третина блоку гуртожитку площею 31.9 кв.м.
• Найбільша за площею квартира не вражає своїм розміром – усього 89.6 кв. м у Миколи Сокирко, директора департаменту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Щоправда в реєстрі знайшлося і 5 таких держслужбовців Марина Кулінська - прокурор Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області, Ірина Бовт - начальник відділу правової та кадрової роботи Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Юрій Мачулянський - завідувач сектору містобудівного кадастру управління містобудування та архітектури Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, Андрій Поліщук - заступник начальника відділу організації розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації управління обслуговування платників Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві, Сергій Гренчевський - заступник командира загону - начальник групи по роботі з персоналом Державної прикордонної служби України, які взагалі не мають жодної нерухомої власності – ані квартири, ані будинку, ані шматочка землі, де можна було б хоч халабуду поставити. Можливо, вони просто так натхненно працюють, що аж живуть на роботі?

Земельні ділянки: від легендарних 6-10 соток

• Найменша ділянка має площу 800 кв. м (8 соток), яка належить Броцькому Олегу, старшому слідчому прокуратури Вінницької області.
• Найбільша ділянка – 2500 кв. м (25 соток) у Поліни Лі, заступника керівника апарату Миколаївського районного суду Львівської області.

Із земельними ділянками явно трапилася якась плутанина. У земельних актах площа зазвичай зазначається у гектарах, а в деклараціях її треба вказувати у квадратних метрах. У 2-х деклараціях вказані земельні ділянки, які мають площу всього 0.12 і 0.14 кв. м. Ну, це вже занадто, панове! Швидше за все, декларанти мали на увазі гектари, бо ж виходить, що на таких «угіддях» можна поставити хіба що одну ногу та й то не більшу 37-го розміру.

Можна припустити, що схожу помилку зробила у декларації і Світлана Рощупкина, начальник відділу управління персоналом, з організаційних питань та інформаційної політики апарату Нікольської райдержадміністрації Донецької області. На її чоловіка записана земельна ділянка площею 540 соток – майже 5.5 гектара. Такі помістя, особливо навколо столиці, не така вже й рідкість. Але якщо це помилка, то вона в прямому сенсі коштуватиме чималих грошей, оскільки з власника буде стягуватися відповідний податок.

Версаль трішки менший за «хатинку». Але це, схоже, помилка

Будинки відверто скромні. Зверніть увагу: найбільший – це однозначно «середній» клас в пропозиціях ріелторів. Найменший – то взагалі «дачна будка».

• Найменший будинок у Наталії Іосипової площею 46 кв. м, яка є начальником відділу у РАЦСі на Дніпропетровщині.
• Найбільший  у Дениса Савченко (посада і місто не вказані), площею 289.1, який, за декларацією, все ж таки не є його безпосереднім власником. Ну, це по нинішніх часах дуже скромно. Справжня «корупція» проживає в палацах десь від 500 «квадратів».

Звичайно, спершу впав у очі будинок тієї ж таки Світлани Рощупкиної з площею увага! – 72 000 кв. м у смт Нікольське Донецької області. Для порівняння, площа Версальського палацу – 70 000 кв. м, а Білого дому взагалі якихось «жалюгідні» 5 100 кв. м.

Які зареєстрували автомобілі: нічого особливого

• Найдорожче із задекларованих авто – BMW Х1 2012 року випуску, яке за даними декларації,  коштувало уже згаданій раніше Лі Поліні 316 000 грн.
• Найдешевшою машиною теж виявилось дітище баварського автопрому -  BMW 730i 1995 року, вартістю 10 000 гривень, яка є у власності батька держслужбовця Дмитра Ругаєва. Проте не відомо, наскільки точний такий підрахунок, адже гривня була введена з 1996 року.

Ціна ж найдорожчого авто у принципі близька до правди, оскільки в декларації вказана вартість на дату набуття машини, коли курс долара втричі був нижчий від нинішнього. 35 тисяч доларів за новий «паркетник» BMW? Нині така машина коштує в салоні від 800 000 – 1 200 000 гривень. Тобто 30 «з хвостиком» - до близько 50-ти тис. доларів. Правдоподібно, тобто.

Вартість найдешевшого «бумера» нам порівняти з нинішніми реаліями не вдалося: у 1995 році гривні ще не було, як його оцінював «декларант» - нам зясувати не вдалося.

Окрім зазначених, держслужбовці задекларували  Hyundai Tucson, Toyota Corolla, Mazda 6, Dodge Avandger, Subaru Impreza, Hyundai ix35, Geely, Renault Mascott, а також ВАЗ 21103, ВАЗ 2106 і ЗАЗ 1103. Як бачите, за винятком хіба що  Dodge, машини далекі від представницького класу.

Висновок: Треба слідкувати за динамікою чиновницької власності

Отже, як виявилось, наші пересічні державні службовці живуть не так вже й багато, як дехто може уявляти, їздять на бюджетних автомобілях, а дехто навіть мешкає у гуртожитку. «Версаль» у Донецькій області, як видається «Укрінформу, все-таки, скоріш помилка.

Цікаво, звичайно, що після 1-го вересня задекларують Президент, прем’єр, генпрокурор – статків найвищого чиновництва України поки що у вільному доступі нема. Але по тому, що і як декларують представники середнього прошарку, можна робити певні висновки. Ми не побачили і не побачимо сенсацій: все дуже скромненько – і у самих декларантів і у їх родичів. Так, можливо і поспішили саме ті, кому і справді нема чого приховувати. Але й решта – люди грамотні і знають, як підстрахуватися. Хіба що по динаміці щорічних декларацій можна буде робити якісь висновки про те, чи не використовує якимось чином чиновник свою посаду для свого збагачення. І те навряд, адже, повторимо, ці люди добре навчені не підставлятися.

У чому ж таки позитив системи е-декларування, чи не дармні це зусилля? Нам видається, що ні, не даремні. Е-декларування, це як запобіжник, як постійно присутнє в житті людини нагадування про те, що треба тримати себе в рамках пристойності і закону. Звісно, знайдуться ті, кого це не зупинить. Але то вже інша справа, і проходить вона по інших відомствах – ГПУ, НАБУ…

Юлія Горбань. Київ

P.S. За учорашній день декларацій прибавилося майже вдвічі – їх було 54. Найактивніші державні службовці виявилися у Київській області – 13, у Донецькій і Вінницькій «задекларувалися» по 5, а всього заповнили декларації держслужбовці із 14-ти регіонів. Примітно, як ми уже говорили,  що серед них немає декларації жодного високопоставленого чиновника.