Справа Єфремова: кінець угоди «не посади – і сам не сидітимеш»

Справа Єфремова: кінець угоди «не посади – і сам не сидітимеш»

Аналітика
Укрінформ
Поки Єфремов сидітиме в КПЗ, влада здаватиме тест на щирість того, що вона робить

Єфремова взяли під арешт на два місяці. За цей час багато чого має з’ясуватися і, найперше, - чи цього разу  це у ГПУ серйозно – і боротьбу з корупцією і відвертою зрадою перестануть лише удавати. 

Так, ніби уже смішно через два з половиною роки починати переслідування «за сепаратизм» Олександра Єфремова, чиї рахунки блокувалися ще влітку 2014 року за те, що з них оплачувалося захоплення луганської СБУ. В лютому 2015-го свіжопризначенний, на той момент, генпрокурор Віктор Шокін, навіть починав свою каденцію, як і належало, «з дуже рішучого кроку в напрямку справедливості»: проти Єфремова порушили справу «за сепаратизм», принаймні, саме так пише у статті про Єфремова українська Вікіпедія.  А потім це все тишком-нишком звелося до «зловживання службовим становищем» під час прийняття «диктаторських законів 16 січня», смішною заставою у 3,6 млн. гривень, закриттям справи з, м’яко кажучи, туманних причин.

Тепер от знову. Але давайте відверто. «Сепаратизм» тут уже ні при чому. Питання стояло інакше: чи наважиться нова адміністрація у судовому порядку реально переслідувати «аж до посадки» ключові фігури адміністрації попередньої? Поки що не наважувалась, а домовлялася – і все це є головною та єдиною причиною всього вищевикладеного. Було очевидно, що у владній еліті діє негласна угода: «не посади – і сам не сидітимеш». Щоправда «папєредники», розгорнувши переслідування Юлії Тимошенко аж до Качанівської колонії, цю угоду порушили, а, відтак, після зміни влади, не мали б права ображатися на симетричну відповідь. І все ж – початок наступу відкладали аж до серпня.

Звісно, «тримання під вартою» ще нічого не означає. Є чимало варіантів юридичного крутійства, за допомогою якого, «тримання під вартою» можна і переглянути. Тепер все буде залежати від часу, на який затягнеться слідство, коли справу буде передано до суду. Адже «справа Єфремова» не з тих, чиє розслідування може тягнутися роками, двох місяців після двох років затягування цілком достатньо, щоб довести її до кінця, або ж традиційно провалити: все на поверхні – заяви свідків ( від яких можна і відмовитись ), номери рахунків ( але питання у якості доказів того, що саме з них велося фінансування сепаратистів).

То ж ці два місяці не лише Єфремов сидітиме в КПЗ, весь цей час влада проходитиме вирішальний тест. Адже всі ці гучні «зняття недоторканості» у купі з анонсуванням допитів і вручення підозр, після яких розігрується спектакль «ось він тут щойно був, але вже кудись втік» – дратувати публіку почали вже не на жарт.

Світлана Крук

«Укрінформ» попросив експертів прокоментувати останні події навколо Олександра Єфремова

Сергій Таран, політолог: Єфремов у 2010 році отримав замість вироку Орден Ярослава Мудрого

Очевидно, що за час від арешту Єфремова у 2015 році прокуратура знайшла нові докази і свідків. Тому що в таких справах доказова база, яка вважається зазіханням на територіальну цілісність, дуже складна. Треба, щоб були люди, які фізично свідчитимуть, що він персонально давав гроші на ту чи іншу сепаратистську діяльність, чи що він безпосередньо організовував заходи, які сприяли сепаратизму, російському тероризму.

Ще в 2005 році проти Єфремова була порушена справа за сепаратизм. Це було після відомого ПіСУАРУ (Південно-Східна Українська Автономна Республіка – проект автономного утворення з південних і східних областей України у відповідь на Помаранчеву революцію 2004 року. – Ред.). Тоді відбувся з’їзд депутатів, що були за Януковича, які сказали, що готують автономну республіку. Про цей факт уже забули, але за статтею було порушено кримінальну справу проти Єфремова. І якби вона тоді була  б доведена до кінця – у нас, можливо, і війни не було б зараз. А замість цього Єфремов у 2010 році отримав замість вироку Орден Ярослава Мудрого. І тому тут треба бачити не лише контекст того, що відбувається зараз, а уявити, що можна було б багато чого вберегти і врятувати, якби свого часу люди, які брали участь у сепаратизмі, просто сіли за ці статті. Тут питання в тисячах життів, які б можна було спасти свого часу.

Можна передбачити, що далі буде арештоване оточення Єфремова. Але в будь-якому разі дуже важливо, що на цей час знайшли конкретних людей, які надали докази.

Боротьба з корупцією і покарання за скоєні злочини – це дуже серйозна вимога суспільства. І якщо вона не буде задоволена, то тоді важко буде підтримати легітимність влади. Це буде виклик нібито реформованій судовій системі, щоб вона довела це розслідування і винесла по ньому вирок.

Олександр Палій, політолог, кандидат політичних наук: У нас реальної боротьби з корупцією не було вже не 25 років, а 300

У нас мала практика застосування статей по державній зраді, і зараз це вже треба розвивати. Кримінальна стаття по державній зраді виписана дуже добре – це і фактично допомога ворогу, і загроза інформаційній безпеці держави.

Єфремову вдалося уникнути покарання раніше, оскільки Генпрокуратура тоді була не дуже рішуче налаштована. А зараз ситуація змінилася, прокурор серйозно ставиться до справи.

Це початок реальної боротьби з корупцією і державною зрадою. У нас реальної боротьби з корупцією не було вже не 25 років, а 300. Ми бачимо зараз антикорупційно налаштованого Президента, прем’єр-міністра, спікера ВР, генерального прокурора і керівників нових організацій, створених для боротьби з корупцією. Такої ситуації у нас не було дуже давно.

Під такі статті може підпасти дуже багато людей. Якщо почати реально застосовувати статтю про державну зраду, 111 стаття КК України, то там є безліч визначень. Навіть ті люди, які виступають у Москві на ефірах і допомагають московській пропаганді, теж потрапляють під цю статтю. Просто в нас її ніколи не застосовували, і нарешті починають це робити.

Єгор Фірсов, колишній депутат партії «УДАР» та БПП: За півтора місяці прокуратура на чолі з Луценком зробила більше, ніж Ярема, Махніцький та Шокін разом узяті

Раніше у 2015 Єфремову вдалося уникнути покарання так само, як і всім іншим сепаратистам і людям, причетним до режиму Януковича, які крали державні гроші в силу того, що вони домовилися з Банковою. Петро Олексійович намагається контролювати всі державні напрями, і тому всі, хто так чи інакше були причетні до сепаратистського розкрадання державних коштів, до вбивств на Майдані тощо домовлялися з Банковою.

Звичайно, краще те, що відбуваються хоч якісь арешти. За останні півтора місяці прокуратура на чолі з Луценком зробила, напевно, більше, ніж Ярема, Махніцький та Шокін разом узяті. Але є інша сторона медалі - певна недовіра. Тому що немає ніяких затримань людей з близького оточення Петра Порошенка - будь-кого, хто краде. Немає ніяких затримань людей, наприклад, пов'язаних з Ахметовим, Льовочкіним, Яценюком. Тому що ми всі розуміємо, що Юрій Луценко залежить від телефонного дзвінка Петра Олексійовича.

Корупції в країні менше не стало. Якщо найближчим часом затримають хоча б когось одного з оточення Президента – тоді можна говорити про щирість та незалежність Юрія Луценка, і про те, що в країні почалася реальна, а не фейкова боротьба з корупцією. На принциповість Юрія Віталійовича «чекають» міські голови, які організовували референдуми на користь Росії, які вивішували на державних органах російські триколори, які закликали Путіна прийти на Донбас, – це колишній мер Маріуполя Хотлубей, це мер Дружківки Гнатенко, це мер Добропілля Аксьонов. У цих людей немає недоторканності, на них є доказова база, навіть більше – вона на відео в Інтернеті. Чому прокуратура досі не діє - сказати складно.

Ігор Лапін, депутат ВР від фракції «Народний фронт»: ЛНР – це Єфремов, ДНР – це Ахметов

Головна причина, чому рік тому не посадили Єфремова – це гроші. Корумпована система прокуратури – це була закрита консервна банка, яка не впускала в себе нічого і нікого нового. Там мінялися стільцями – пересідали то на одні посади, то на інші. Людина пенсійного віку, яка виросла в цій системі (колишній генпрокурор Віктор Шокін - Ред.) не могла нічого змінити, вірніше вона не мала і бажання щось міняти. Але це питання не пов’язане лише з Шокіним і його структурою – воно комплексне. Воно пов’язане як з системою прокуратури, так і з системою правосуддя.

Луценко – це політик. Він збирається «грати в довгу» і буде робити популярні кроки, які вимагає суспільство, інакше буде політичним трупом. Другий момент, Луценко – людина зі сторони, яка розкрила консервну банку з тухлими шпротами. Звичайно, йому буде тяжко, бо треба підбирати особовий склад, повністю міняти цю структуру. Повертаючись до Єфремова, ще наголошу: ЛНР – це Єфремов, ДНР – це Ахметов. Сподіваюсь, що Генпрокурор буде працювати у цьому напрямі. 

Записала Юлія Горбань

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-