Марк Фейгін, російський адвокат

Ефесбешникам важко уявити, що не все у світі пояснюється грошима

26.07.2016 15:18

У колишніх адвокатів Надії Савченко Марка Фейгіна, а також його колеги та бізнес-партнера Миколи Полозова, як і завжди, багато роботи. Причому останнім часом особливо багато справ кримсько-татарських політв'язнів. І це не дивно - репресії, залякування корінної народності Криму стають масовим явищем. І Фейгін, політичний адвокат, як він сам себе називає, пропонує підходити до проблеми системно, комплексно.

- Марку Захаровичу, останнім часом ви багато займаєтеся справами кримських татар. Можете коротко сказати, що зараз відбувається?

- Скажу не тільки про себе. Наша група адвокатів взялася за забезпечення захисту основних кримськотатарських справ. Коротко нагадаю ці кейси. По-перше, справа «26 лютого». Там інтереси заступника голови Меджлісу кримсько-татарського народу Ахтема Чийгоза захищає Микола Полозов. Я сам займаюся справою Ільмі Умерова, заступника голови Меджлісу. Чоловік відомий, давно в політиці. Ще у мене продовжується справа «Мустафа Джемілєв проти ФСБ», в якій заперечується заборона на в'їзд на територію Криму. Через місяць-півтора чекаємо на розгляд справи у Верховному суді РФ. У справі Алі Асанова вступає адвокат Аліса Образцова. (Раніше вона, до речі, допомагала Чірнію). Ну і ще Микола Полозов займається справою Хайсера Джемілєва, якого, як і раніше, утримують на території Росії. Фактично, в якості заручника, щоб була можливість впливати на його батька, Мустафу-ага.

- Зрозуміла ваша думка. Ви давно говорили, що правильніше було б розглядати всі ці справи не ізольовано, а системно.

- Так. Ось, наприклад, є необхідність захищати не тільки окремих затриманих, а й весь Меджліс кримсько-татарський народ, в самому Криму заборонений. Захист, взагалі, повинен розширювати діяльність з кримсько-татарськими справами, не обмежуючись однією лише юридичною практикою. У цих справ має бути відповідне політичне звучання. Тому ми склали і ведемо список політично мотивованих арештів у Криму. На даний момент у ньому 18 осіб, включаючи затриманих у справах Хізб-ут-Тахрір, мусульманської організації, в Україні дозволеної, а в Росії забороненої... І, звичайно, потрібно обов'язково згадати, згадати добрим словом кримських адвокатів, які займаються цими справами на місці, у щоденному режимі.

- Ви і ваші колеги так само скаржилися на ситуацію з Кримом. На те, що правовий та інформаційний вакуум дуже заважає працювати захисту. Щось змінилося?

- Ні. Ця ситуація, як і раніше, надзвичайно складна. Через статус окупованої території Крим продовжує залишатися «чорною дірою», не тільки в юридичному сенсі, а й в інформаційному. Дивіться, що відбувається. Щоб бути законослухняними громадянами, журналісти, правозахисники, дипломати повинні їхати в Крим через територію України, через Чонгар. Що, саме по собі, надзвичайно ускладнює логістику (а це все і бюджет часу, і фінанси). Але, крім того, це набагато спрощує контроль російській владі. Адже прикордонна служба входить до складу ФСБ. Тому за будь-якої, вигаданої на місці причини, там на перешийку, після Чонгара в'їзд можна заборонити будь-кому. І такі випадки вже були. Я прекрасно розумію резони української сторони. Природно вона не хоче, щоб авіасполучення Москва-Сімферополь ставало в світі звичним, якби офіційно визнаним. Але що відбувається? Запрошені російською стороною, союзницькі парламентарії з різних країн літають у Крим і потім транслюють всім свої враження. А ті, хто підтримують світову позицію про неприпустимість відторгнення території інших держав, побоюється це робити через санкції. В результаті інформаційний вакуум зберігається і навіть посилюється. Якщо порівнювати з нашим минулим процесом, який відбувається у Донецьку Ростовської області, то там, звичайно, теж були складності з освітленням. Але не порівнянні з тими, які зараз є в Криму.

- До чого це може призвести?

- До надзвичайно негативних наслідків. Умовно кажучи, до того, що найближчим часом у Криму буде не 18 політично мотивованих ув'язнених, а 100. Згадаймо, що в Криму нещодавно проживало 300 тисяч кримських татар. Але в даний момент 35 тисяч виїхало за межі Криму. Тобто тримає політика видавлювання кримських татар за межі Криму і одночасно - їх упокорення на його території. Це жахливо. І не треба себе тішити ілюзіями, що у Кремля будуть якісь труднощі, практичні або моральні, з проведенням такої політики. Подібний досвід вже є. І Кремль не лякає спогад про 1944 рік. Це робить ситуацію ще більш трагічною. Оскільки для Москви кримські татари - це просто нелояльна маса населення. Проблема, яка потребує розв'язання тим чи іншим способом.

- Однак ви говорили, що плануєте підсилити звучання цієї теми на міжнародному рівні.

- Так. Але для того, щоб, наприклад, Конгрес США прийняв якусь резолюцію щодо кримських татар потрібно, як мінімум, щоб там знали про їхні проблеми. Щоб ці проблеми були чітко артикульовані. Причому не тільки для істеблішменту. Ця тема має стати мейнстрімом в політичному житті та інформаційному полі. А без цього нічого не буде... Зараз же, повірте мені, у світі, на Заході про це знають дуже мало, практично не знають. Там є усереднене, банальне уявлення, що Крим - це така спокійна курортна територія - море, сонце. Там немає уявлення, розуміння того, що в Криму пропадають люди. Що інші люди беззаконно позбавляються заробітку, бізнесу...

- Який же може бути вихід?

- Я спілкувався з прес-секретарем Президента Станіславом Цеголком, я спілкувався з людьми в українському МЗД та інших відомствах. Наскільки розумію, українське зовнішньополітичне відомство повинне вийти з пропозицією, підзаконним актом в Кабмін, щоб дозволи на в'їзд на територію Криму (не обов'язково через Чонгар) давалися оперативно, але в індивідуальному порядку. Адже це не масово - це для обмеженої, референтної групи людей, фахівців, журналістів, дипломатів. Налагоджена система видачі акредитацій (у тому числі екстрених) на рік, два, три вирішила б проблему. А без їхніх регулярних човникових поїздок, які приводять до інформування світової громадськості з приводу кримських справ, ми не зможемо досягти позитивних змін. Від українських відомств, від швидкості прийнятих ними рішень залежить дуже багато. Якщо рішення буде прийнято чітко і продумано, то нам вдасться переламати ситуацію, зупинити репресії, що розгортаються . Якщо ж ні, то, повторюся, найближчим часом ситуація може значно погіршитися.

- А ви самі як в Крим їздите?

- Ну саме у мене і Полозова це питання вирішене. Ми самі можемо прилетіти туди з Росії. Питання в тому, щоб подібним чином були вирішені проблеми інших людей, які займаються чи готові зайнятися проблемами кримських татар. Я вам скажу більше. Україні сьогодні донести розуміння кримських проблем на Захід не менше, а можливо, і більш важливо, ніж на територію Криму. Потрібно більше та ефективніше працювати на Захід. І ця робота дасть свою віддачу у вигляді санкцій, у вигляді тиску, здійснюваного на кремлівську владу.

- На початку серпня очікується візит президента Туреччини Реджепа Ердогана в Росію. Ви говорили, що робите у зв'язку з цим якісь дії.

- Так. Відносини Росії з Туреччиною покращуються. Але я впевнений, що при цьому питання про кримських татар не зникне з порядку денного. Ми, в свою чергу, робимо все, щоб зробити на ньому акцент. Подробиці поки що розкрити не можу. І в цілому - зараз складається така ситуація, що незрозуміло, чого можна очікувати. Я б, наприклад, не виключив навіть варіанту амністії кримськотатарських політв'язнів. Зрозуміло, що ймовірність такої події невелика, але вона є.

- З недавнього часу у російських органів з'явилася нова опція - «обшуки вихідного дня».

- Так, у суботу пройшли обшуки в зв'язку зі справою іншого мого підзахисного - Андрія Піонтковського (звинувачення в сепаратизмі у зв'язку з давньою статтею, опублікованою на сайті «Эхо Москвы», про Чечню і можливості надання їй незалежності, - ред.). Розумієте, з процесуальної точки зору тут все було досить очікувано. Але дивує, що це робилося з ентузіазмом. Тобто, обшуки пройшли не тільки в квартирі самого Піонтковського, який з Росії виїхав, а й у квартирі, де проживають його дочка і два онуки. Це вже симптом. Схоже на те, що Кремль цікавить не тільки Піонтковський (сама по собі заведена справа абсурдна: публіцист, аналітик висловив свою думку - і більш нічого), а разом і «Эхо Москвы». Подібна атака на лояльне ЗМІ з надлояльним головним редактором виглядає цікаво. Схоже, Кремль хеджує (від англ. hedge - страховка, гарантія; в економіці термін означає відкриття угод на одному ринку для компенсації ризиків від протилежної позиції на іншому ринку, - ред.). Так, в даний момент на «Эхо» на всякого Шендеровича припадає десяток якихось абсолютно «дрімучих» авторів. Але, можливо, владу в принципі перестала влаштовувати присутність в ефірі Шендеровича. Йому ж рота не заткнеш. А те, що він говорить, стало вже дуже дискомфортним.

- Тобто чого ж нам слід очікувати у справі Піонтковського?

- Тут політ фантазії і її широкі рамки. Ситуація може розвиватися, як завгодно. Ну, можна висунути Піонтковському, який знаходиться зараз у безпеці, заочне звинувачення. Можна провести суд, на якому я, адвокат, буду представляти інтереси підзахисного. Але який у цьому сенс? Це не здається таким виграшним... У будь-якому випадку, поки що справа розвивається лінійно. Але ніяк не можна виключити і можливість її розростання, появу нових статей (крім звинувачення в «сепаратизмі» ще й «екстремізм»). Найближчим часом побачимо, яка буде розвилка.

- До початку судового процесу у справі про вбивство Нємцова ви написали кілька твітів про те, що на думку співробітників ФСБ, «Нємцова убили через борги та операції з 'обналу'». Уточніть будь ласка, що мається на увазі?

- А ви самі як думаєте?

- Я думаю, що це маячня. Судячи з інших процесів в Росії, якщо б у сформованій ситуації була мінімальна зачіпка, можливість списати вбивство Нємцова на економічні мотиви, «суперечку господарюючих суб'єктів», то, звичайно, це вже було б зроблено. І кому це знати, як не офіцерам ФСБ.

- Абсолютно вірно. Звичайно, я писав процитовані вами рядки з іронією. Вони, по-моєму, дуже показові.

- Але як ефесбешники взагалі можуть всерйоз говорити це?

- А їм так простіше. Їм важко уявити, що щось у світі пояснюється переконаннями, політичними поглядами. Вони у всьому бачать матеріальний інтерес, грошики. Це їхня картина світу. Їм важко прийняти те, що Бориса вбили як політика, за його погляди. А борги, переведення в готівку - нормально. Це їхня картина світу, абсолютно монетократична. І це уявлення чоловіків років 30-35, але мізки у них вже зовсім засмічені. Вони відтворюють погляди своїх старших товаришів, нинішньої російської еліти... Це взагалі моя давня думка, але зараз вона знаходить все нові підтвердження. У Росії створено той капіталізм, який службістська еліта таврувала в часи СРСР, але таємно про нього мріяла. Хижацький, акулячий, в якому головна мета - насолодження різного роду задоволеннями. В той час як на Заході суспільство зараз зовсім інше. Там капіталізм криейтерів. Люди самі заробляють гроші, а потім великий відсоток спадщини залишають на благодійність. У Росії ж, розуміння капіталізму - на рівні XVIII-XIX століття... Ось, скажімо, приходили хлопці робити обшук у квартирі Піонтковського. Думаю, вони там шукали гроші ЦРУ. Тому що в їхньому розумінні людина не може писати те, що пише, просто так, лише тому, що вона так розуміє ситуацію.

Олег Кудрін, Москва

Фото: rusvesna.su; Багмут Павло, Данило Шамкін / Укрінформ.