Ян Пєкло, новопризначений посол Польщі в Україні
Успіх євроінтеграції в Україні змінить і Росію
27.05.2016 13:00 2517
  •  
  •  
  •  

Cкладно й уявити сьогодні польсько-українські відносини без цієї постаті. Він багато років активно діє в неурядовому секторі, організовуючи і беручи участь у численних конференціях і форумах з української тематики. Польські телебачення й радіо завжди охоче запрошують його до себе, знаючи, що він один із найбільш компетентних експертів з українських питань, який добре розуміє Україну і ментальність її народу, і зможе спокійним, дещо притишеним голосом пояснити меандри української та довкола української політики.

Колишній воєнний кореспондент на Балканах, автор кількох книг, зокрема "Запах ангела", виданої зовсім нещодавно, вже понад 10 років професійно займається Україною, обіймаючи посаду виконавчого директора фонду польсько-української співпраці PAUCI.

Побувавши сотні разів в Україні і досконало вивчивши українську мову, він знову сюди повертається, але вже надовго і, за його ж визначенням, у "новому капелюсі". Свою майбутнє місію в Україні він називає значним викликом, але й великою честю. Думками про свої плани щодо роботи в Україні, стан та перспективи українсько-польських відносин і регіональну безпеку Ян Пєкло поділився в ексклюзивному інтерв'ю з власним кореспондентом Укрінформу.

Є ДУЖЕ БАГАТО ЗНАКІВ ЗАПИТАННЯ

- Пане посол, як ви бачите свою місію в Україні?

- Я задоволений своїм майбутнім приїздом до Києва. Як посол Польщі в Україні маю намір налагодити співпрацю з українськими друзями, яких дуже ціную, в дещо іншому, політичному вимірі. Йдеться про представників Верховної Ради, Уряду, громадянського суспільства. До останнього часу, як діяч неурядових організацій, я займався співпрацею з представниками громадянського суспільства в Україні. І я не маю намірів відмовлятися від цього, а продовжуватиму співпрацювати дуже міцно.

- Ви маєте величезний досвід у неурядовому секторі, але до цього часу не мали досвіду дипломатичної роботи. Як це може вплинути на вашу роботу?

Робота посла буде для мене значним викликом. Є дуже багато "знаків запитання"

- Не зовсім так, що я не маю дипломатичного досвіду. Я був членом керівного комітету громадянського суспільства "Східного партнерства". Те, що ми робили в рамках цього комітету, було чимось на кшталт публічної дипломатії, де відбувалися різні зустрічі, зокрема з Єврокомісаром Штефаном Фюле, чиновниками Єврокомісії, і обговорювалися різні вразливі питання. Я маю також певний брюссельський досвід на тему Східної Європи, і не лише цього регіону. Думаю, що це мені стане в нагоді в майбутній роботі. Тобто, дипломатичний досвід у мене є, але він просто має трохи інший характер.

Зрозуміло, що робота посла буде для мене значним викликом, оскільки, коли я приїду до Києва, то невідомо, що буде, наприклад, з Мінськими домовленостями, якою буде перспектива санкцій проти Росії, якими будуть виклики, що стоять перед новим урядом України і прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом. Отже, є дуже багато знаків запитання. Шлях до успіху буде спільним зусиллям моїх українських партнерів, моєї ролі як посла, польської влади, МЗС Польщі і громадянського суспільства обох країн.

ПОВЕРНЕННЯ ДО РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

- Що зміниться у вашому житті після приїзду до Києва?

Сьогодні Україна і Польща мають величезний шанс, щоб реалізувати проект тісної співпраці, який досі не вдавалося реалізувати

- Я вже не буду директором PAUCI, яку я представляв до цього часу, а представником польського уряду в Україні. Це свого роду новий капелюх на моїй голові. Зрештою, те що мені запропоновано цю посаду, є для мене великою честю. Я вважаю, що сьогодні Україна і Польща мають величезний шанс, щоб реалізувати проект тісної співпраці, який до цього часу з різних причин не вдавалося реалізувати. Тут я маю на увазі Першу Річ Посполиту (середина XV - кінець XVIII cт. - ред.), коли, на жаль, Київська Русь не стала частиною великого спільного проекту, також і з огляду на діяльність Московії. Це також не відбулося і потім, коли Польща отримала незалежність після Першої світової війни, і знову була спроба відновлення союзу з Україною в рамках проекту маршалка Юзефа Пілсудського. В результаті тоді було підписано Ризьку угоду, у відповідності до якої Польща змушена була інтернувати на своїй території вояків (УНР - ред.) Симона Петлюри. А пізніше були складні моменти, пов'язані з Другою світовою війною, Волинню...

Лише незалежна, інтегрована з Європою Україна у змозі забезпечити безпеку всього європейського проекту і східних кордонів ЄС

- І ці проблеми все ще залишаються актуальними. Чергові річниці трагічних подій на Волині весь час це підтверджують. Яким чином можна врешті наблизитися до вирішення цієї проблем у двосторонніх відносинах?

- Я дивлюся на це з оптимізмом, адже в нас не має іншого виходу. Якщо ми хочемо реалізовувати проект європейської інтеграції України, то мусимо піднятися над злобою і проблемами минулого, і думати про майбутнє. Без сумніву, в цьому випадку важливим є те, що Росія розпочала агресивні дії проти України. Зараз очевидною є підтримка України з боку Польщі, і ми б дуже хотіли, щоб процес європейської інтеграції України завершився успіхом. Якщо зможемо це зробити, то це допоможе змінити також існуючу систему в Росії, адже Україна буде неї прикладом.

З іншого боку, ми не маємо іншого виходу: лише незалежна, інтегрована з Європою Україна є у змозі забезпечити безпеку всього європейського проекту і східних кордонів ЄС. Якщо ми не зможемо цього зробити і станеться катастрофа проекту інтеграції України з ЄС, тоді Росія зможе реалізувати свій план по дестабілізації державності України. Тоді реальним може стати варіант мільйонів біженців на польсько-українському кордоні. Цей варіант не підходить ані українцям, ані полякам. Тому, у нас є неповторний історичний шанс реалізувати спільний проект, незважаючи на всі перешкоди режиму Путіна.

ПОЛЬЩА - ЗА ПРОДОВЖЕННЯ САНКЦІЙ

- Власне про Росію. В Європі все частіше чути думки, що, незважаючи на війну на сході України, яка все ще триває і не видно їй кінця, потрібно це вже не брати до уваги, а повернутися до відносин з Росією як перед війною, наприклад скасувавши економічні санкції влітку цього року. Як польська дипломатія діятиме в цій ситуації?

Позиція Польщі: слід продовжити санкції проти Росії, доки вона не перестане здійснювати агресивні дії по відношенню до України і не поверне кримський півострів

- Позиція Польщі в цьому питанні є очевидною: слід продовжити санкції проти Росії, доки вона не перестане здійснювати агресивні дії по відношенню до України і не поверне кримський півострів. Насправді, ситуація є складною, оскільки з'являються голоси, що санкції треба відмінити і повернутися до реалізації бізнес-проектів з Росією. Наприклад, йдеться про Нордстрім-2, який німці вважають економічним проектом, а Єврокомісія, навпаки, політичним. Тестом на польсько-німецькі відносини буде рішення щодо майбутнього цього проекту, тобто, чи буде досягнуто згоду по відмові від реалізації Нордстрім-2. Якщо не зможемо, то це буде втратою як для України, так і Польщі та балтійських країн. Зараз уже з'являються голоси деяких країн Вишеградської групи, Німеччини, зрештою про це говорив нещодавно міністр Штайнмайєр, що слід сприймати Росію як партнера. У перспективі ми ще маємо президентські вибори у США, де невідомо, хто переможе: демократи чи Дональд Трамп, який певною мірою був би зацікавлений нормалізацією відносин з РФ.

Польська політика стоїть на позиції, що санкції слід утримувати доти, доки Росія не виконає Мінські домовленості. Водночас, ці положення є настільки туманними, що існує їх різна інтерпретація. Утім, зовсім очевидним є те: якщо у так званих сепаратистських республіках "ДНР" і "ЛНР" мають відбутися вибори, то однією з умов їх проведення є відновлення Україною контролю над східним кордоном. Зараз ніхто не знає, як це забезпечити. Нещодавно з'явилася пропозиція міністра Штайнмайєра щодо введення туди озброєної поліцейської місії, на що з обуренням відреагували представники сепаратистських республік. Зараз не видно поступу на шляху реалізації Мінських домовленостей і це свідчить про те, що Мінський формат потроху вичерпує свої можливості. Можливо, з'являється простір для нового формату переговорів, який передбачав би також якусь роль Польщі, що колись декларував президент Дуда.

КОРУПЦІЮ ПОДОЛАЄ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ

- Окрім вирішення історичних проблем, які перешкоджають нормальним відносинам України і Польщі, на чому ще ви хотіли б акцентувати увагу під час своєї дипломатичної місії в Україні?

- Мені здається, що ключем для вирішення багатьох українських проблем є децентралізація і реформа місцевого самоврядування. Вона значною мірою обмежить корупцію, оскільки не всі кошти з податків потраплятимуть до Києва і значно складніше буде місцевим чиновниками вчиняти корупційні дії на локальному рівні, адже люди зможуть дивитися їм на руки. Ці реформи є дуже важливими для України, і тут польський досвід може стати Україні в нагоді.

Наприклад, фундація PAUCI реалізовувала проект "громадський бюджет" у невеликих українських містах, і він викликав значне зацікавлення. Українці бачили в цьому шанс на свою більшу участь у розподілі коштів на місцевому рівні. Наш офіс у Києві продовжує отримувати багато телефонних дзвінків і прохань від місцевих органів залучити їх до цієї програми, або, принаймні, отримати інформацію про польський досвід.

Це нас дуже стимулює до роботи і є свідченням того, наскільки змінилася Україна, наскільки трагічні події Революції Гідності, анексії Криму тощо вплинули на свідомість українців, що вони бачать свою роль і суб'єктність у формуванні державності. Це - великий дар і сподіваюся, що це продовжуватиметься й надалі. Думаю, що в питанні децентралізації і реформування місцевого самоврядування Польща може надати Україні допомогу.

- В Україні зараз є значний десант польських радників і топ-менеджерів, зокрема співголова групи стратегічних радників Лешек Бальцерович чи новий гендиректор "Укрзалізниці" Войцех Бальчун. Вони допомагатимуть реформувати Україну. Як у Польщі ставлять до їхньої присутності в Україні, чи це є позитивним сигналом для двосторонніх відносин?

Аби щось змінити в Україні, тут треба працювати зранку і до ночі

- Це приємно і добре, що поляки хочуть тут працювати і декларують підтримку для реформ в Україні. Зараз в Україні новий уряд. Це новий етап, і цікаво, що в ньому з'являється також і польський слід. Участь колишнього польського віце-прем'єра Бальцеровича не є польською урядовою ініціативою. З нею до Бальцеровича звернувся президент Петро Порошенко. Аби щось змінити в Україні, тут треба працювати зранку і до ночі, як це робитиме новий гендиректор "Укрзалізниці" Бальчун. Натомість, Бальцерович декларував, що перебуватиме тут від часу до часу. Його функція буде більше іміджевою і дорадчою, а не тяжкою працею, яка дуже потрібна Україні.

СИГНАЛИ САМІТУ НАТО

- У липні у Варшаві відбудеться саміт НАТО, де одним з пунктів буде засідання Комісії НАТО-Україна. Які на ньому можуть бути прийняті рішення у контексті підтримки України?

- Присутність на саміті президента Порошенка є дуже важливим сигналом для Росії, Євросоюзу, для нас усіх. Він там не буде просто так, на саміті з'являться якісь конкретні пропозиції щодо України. Звичайно, на порядку денному ще деякий час не буде питання про членство України в НАТО. Але пам'ятаймо, що є рішення про створення спільної литовсько-польсько-української бригади (ЛитПолУкрбриг - ред.). Польща і Литва є членами НАТО, а тому формування спільної військової формації з Україною є підготовкою України до стандартів НАТО і усвідомлення думки, що у певний день Україна може опинитися в НАТО. Зрештою, це було сказано Генсеком НАТО: двері до членства в Альянсі для України і Грузії є відкритими. Напевно, в якійсь формі це буде повторено і у Варшаві.

Юрій Банахевич, Варшава.

Фото: Володимир Фалін, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-