У Раді

У Раді "зависли" 34 євроінтеграційні закони

Укрінформ
На сьогодні 34 законопроекти у сфері європейської інтеграції, вже ухвалені у першому читанні, потребують першочергового розгляду у Верховній Раді.

Про це Укрінформу повідомили в Урядовому офісі з питань європейської інтеграції.

Зокрема, серед них законопроекти "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2489 та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг" №2966, прийняття яких дозволить Україні виконати необхідні критерії для отримання макрофінансової допомоги ЄС на суму 600 млн євро. 

Також є необхідність прийняти в цілому кілька законопроектів у межах дії зони вільної торгівлі: "Про внесення змін до Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною" (щодо узгодження його положень у сфері поводження з продуктами тваринного походження, що належать до категорії ІІ, з вимогами законодавства ЄС)" №2150а; "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин" № 0906; "Про корми" № 2845-1, "Про внесення змін до деяких законів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин" № 3565; "Про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції" № 2431.

Є потреба прийняти 11 законопроектів у сфері політичного діалогу та юстиції, які також внесені до ВР та розглянуті у першому читанні.

Усього на сьогодні урядом розроблено та впроваджується понад 150 планів імплементації актів законодавства ЄС, передбачених Угодою про асоціацію.

За півтора року з моменту початку тимчасової дії Угоди про асоціацію (з 1 листопада 2014 року) Урядовий офіс з питань європейської інтеграції підготував понад 500 експертиз на відповідність європейському праву для уряду та Верховної Ради щодо поданих законопроектів та підзаконних актів.

"Більшість нормативно-правових актів, які розроблялися, доводилось доопрацьовувати відповідно до стандартів ЄС, і Урядовому офісу вдалося здійснити цю колосальну за обсягом та складністю роботу у тісній співпраці з заступниками міністрів з питань європейської інтеграції, яких було обрано на відкритих конкурсах за фаховим принципом. Підбиваючи перші проміжні підсумки цієї роботи хотілось би також висловити вдячність європейським експертам, які допомагали нам працювати над підвищенням якості поданих документів", - зазначила в коментарі журналістам заступник міністра Кабінету міністрів України - директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції Наталія Гнидюк.

Вона додала, що ще півтора року тому мало хто вірив в ідею створення дієвого механізму з імплементації європейської інтеграції, але досвід показав, що багато чого вдалося: забезпечили проведення конкурсів з відбору заступників міністрів з питань європейської інтеграції, налагодили їх співпрацю з профільними фахівцями в ЄС; підготували нормативну базу для роботи двосторонніх органів асоціації Україна - ЄС; провели 2 засідання Ради асоціації (на рівні Прем'єр-міністра); 2 засідання Комітету асоціації (на рівні заступників міністрів); 5 засідань підкомітетів асоціації (на рівні директорів департаментів).

Фактично лише до кількох урядових законопроектів, які торкаються Угоди про асоціацію, були певні зауваження у європейської сторони, що свідчить про ефективний двосторонній діалог, який вдалося налагодити фахівцям у профільних міністерствах, юристам Урядового офісу у тісній взаємодії з європейськими спеціалістами, резюмувала Гнидюк.

Але, за її словами, амбітних викликів ще чимало - лише до кінця року має бути імплементовано кілька десятків нормативно-правових актів ЄС, з урахуванням вже впроваджених директив ЄС загалом їх має бути 55, згідно з планами імплементації, ухваленими урядом.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-