Еміне Джеппар, перший заступник міністра інформаційної політики України
Повернення Криму залежить від бажання кожного українця 
18.05.2016 12:00 2417
  •  
  •  
  •  

18 травня Україна відзначає сумну дату - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Через 72 роки після примусового виселення з Криму, цей народ і сьогодні продовжує зазнавати утисків з боку Росії, насамперед, на окупованому півострові. Перемога на Євробаченні Джамали з піснею "1944" засвідчила, що світова спільнота не байдужа до цієї проблеми. Втім на політичній арені, у тому числі в ООН, вирішення цього питання залишається не таким простим.

Про те, як сьогодні продовжується боротьба кримських татар, який супротив чинить Росія, що має зробити Україна, та як може допомогти міжнародна спільнота, в інтерв'ю Укрінформу розповіла перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар, яка впродовж кількох днів перебувала з візитом у Сполучених Штатах.

НАЙКРАЩИЙ ПІАР ДЖАМАЛІ ЗРОБИЛИ РОСІЯНИ

- Еміне, передусім, хочу привітати з перемогою Джамали на Євробаченні. Це дійсно важливо для всіх нас. Як ви зустріли цю подію тут, у США?

- Я вважаю це і своєю перемогою. Не тільки як людини, яка особисто знає Джамалу, але також кримської татарки, яка сьогодні не може бути в Криму, так само як і вона. Джамала насправді зробила дуже велику справу для кожного кримського татарина, хто був змушений переїхати з півострова на материкову Україну, але також і для тих, хто залишився в Криму й потерпає сьогодні від політичних репресій, і від того, що у них забрали свободу. Джамала хоча би на кілька годин виступу повернула їм цю свободу, а своєю перемогою вона дала більше - підтвердила надію, що Крим повернеться, надію, яку намагається сьогодні знищити Росія.

- У Москві перемогу Джамали сприйняли як удар по власних політичних інтересах. Ви згодні з таким визначенням?

- Росія взагалі дивує мене своїм сприйняттям і розумінням багатьох речей по-своєму. Там існує своє бачення того, що відбувається. Наприклад, питання Голодомору. Це тема історична, яка вивчалася українською стороною, і їй була дана певна юридична кваліфікація. А росіяни з самого початку робили вигляд, що це політика, спрямована проти них, і на всіх своїх майданчиках намагалися гасити українські ініціативи. Так само вони роблять з темою депортації, й подібним чином навіть з пісні (Джамали - ред.) вони зробили політику - з теми, яка є частиною нашої історії, історії України. Але це був, напевно, найкращий піар, який ми могли би очікувати.

В ООН Я ЗУСТРІЛА ПРОРОСІЙСЬКУ НЕПРОБИВНУ ПОЗИЦІЮ ПО КРИМУ

- Кілька днів тому ви виступили у Нью-Йорку на Постійному форумі ООН з питань корінних народів, зосередившись на проблемі кримських татар. Яким був ваш головний меседж, і якою була реакція міжнародної спільноти?

- На цьому форумі я виступала від імені Меджлісу кримськотатарського народу, як представницького органу корінного народу. Постійний форум - це майданчик, у роботі якого кримські татари - і Меджліс так само - брали участь уже багато років. Україна на початку не мала відношення до форуму, але, на щастя, зараз офіційна політика щодо кримських татар трансформована. Ми довели всій Україні, що кримські татари - це головні патріоти, і не повинно бути ніяких фобій. Україна визнала кримських татар корінним народом, а це вже зовсім інший статус, ніж національна меншина. Це той статус, за який ми все життя боролися.

Мої головні меседжі стосувалися, в основному, ряду правопорушень, які досі мають місце в Криму. Але взагалі, Постійний форум - це один із трьох механізмів, які опікуються корінними народами в ООН, і для них такі питання не є політикою, це є життям. Репресії, загибель людей, голод - з такими проблемами корінні народи збираються там, щоб їх голос почули. Кримські татари, на жаль, не єдині. Але сьогодні вони є жертвою агресії, і це продовження геноциду, започаткованого в 1944 році.

Що я відзначила для себе особисто, це те, як поводяться російські представники в ООН. Форум складається з 16-ти членів. Там є регіони Східної Європи, Закавказзя й Середньої Азії. Традиційно цей географічний блок був зайнятий у буквальному сенсі Росією. Це начебто мають бути незалежні експерти, які представляли би інтереси всіх корінних народів у світі. Але за фактом я відчула, що це абсолютно залежні від офіційної риторики Кремля експерти. Ми показували на цьому форумі свій відеоролик "Ми - кримські татари". Це шість хвилин про те, хто ми такі за своїми посилами, і ми намагалися зробити обговорення цієї теми. Позиція - непробивна. Ці експерти поводяться так, ніби питання Криму вже вирішене, що Крим - це Росія, і тут жодних дискусій не повинно бути.

Якщо Україна сьогодні не буде головним адвокатом повернення Криму, ми не можемо просити міжнародну спільноту допомагати

- Як, на вашу думку, це можна змінити?

- Тут є кілька рівнів. Перший і найголовніший рівень - це Україна. Останні цифри, які я бачила по опитуванню в Україні щодо Криму, вказують: багато хто не піддає сумніву, що Крим - це Україна. Але майже половина українського суспільства - 47% не вважають за потрібне повертати півострів. Це насправді жахлива цифра, бо якщо Україна сьогодні не буде головним адвокатом повернення Криму, ми не можемо просити міжнародну спільноту допомагати. Тому це має бути соціальним запитом сьогодні в Україні. Кожен українець має знати й розуміти, навіщо нам повертати Крим, і повинен бути зацікавленим у цьому. Тільки після того ми маємо апелювати до наших міжнародних партнерів з тим же посилом, що Україна сьогодні тільки стає незалежною, і нам потрібна допомога.

ПРО КРИМ ПОПЕРЕДЖАВ ІЩЕ ДУДАЄВ

- Державний департамент США неодноразово виступав із закликами до Росії припинити жорстокість у Криму та припинити анексію. Наскільки це допомагає?

Те, що ми бачимо сьогодні по різних заявах - світ досі не готовий і не знає як бути з питанням Криму

- Це дійсно допомагає. Те, що відбулось у 2014 році, було абсолютно несподіваним. Водночас, для Росії це був проект, який виношувався вже багато років. Ще Дудаєв (Джохар Дудаєв, лідер чеченського визвольного руху - ред.) у 1995 році казав, що після Чечні Росія на сто відсотків візьметься за Крим. У принципі, всередині російського суспільства це питання підспудно піднімалося час від часу. Втім, світ не був готовий, і те, що ми бачимо сьогодні по різних заявах, світ досі не готовий і не знає як бути з цим. Адже з боку РФ була застосована абсолютно гібридна форма з мілітаризованою агресією, яка не передбачає симетричної відповіді.

Я думаю, що глибинні процеси, які почалися в Україні щодо повернення Криму - з відкриттям Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, появою запиту на формування стратегії з деокупації - це повинно мати свій вплив і перейти на міжнародний рівень. Сполучені Штати на сьогодні - це головний гравець на міжнародній арені, й без їх позиції важко чогось досягти. Єдине, ми маємо враховувати, що зараз у США тривають президентські вибори, й поки нова адміністрація не зайде до Білого дому, ми не очікуємо переломних кроків.

НОВІ ПРОЕКТИ МІНІНФОРМПОЛІТИКИ

- Минулого місяця ви отримали призначення першого заступника міністра інформаційної політики. На чому будете зосереджувати свою роботу? Чи є в планах проведення реформ або створення нових проектів?

- Нові проекти абсолютно точно плануються. Моє призначення відбулося лише недавно, втім я певний час була "навколо" міністерства в якості активіста, по суті волонтера, радника міністра з інформаційної політики, й вела тему Криму. Вона так само залишатиметься під моєю безпосередньою опікою, але вже більш формалізовано. Отже, це точно тема Криму, це питання євроінтеграції, це питання комунікаційної реформи, створення офісу страткомунікацій. Це абсолютне продовження комунікаційних кампаній, які ми розпочали з темою Криму, можливо те ж саме будемо робити й по Донбасу. У планах також створення продукції - фільмів, роликів, брошур, газет. У принципі, це вся та діяльність, яка вже була частково запроваджена іншими людьми в міністерстві.

- Чи будуть проекти, спрямовані на міжнародну аудиторію?

- Такі проекти точно будуть, зараз вони в планах. Для прикладу, ми сьогодні показували фільм ("Crimea. The Resistance", стрічка англійською мовою - ред.), це теж продукція нашого міністерства, і вона розрахована на міжнародну аудиторію.

В ОКУПОВАНИХ РЕГІОНАХ ПОТРІБНА АЛЬТЕРНАТИВА РОСІЙСЬКОМУ ТБ

- Два тижні тому ви розповіли про наміри встановити вежу мовлення на адміністративному кордоні з Кримом. Які взагалі існують плани щодо відновлення мовлення українських ЗМІ на території півострова, а також в окупованих регіонах на сході України?

- Темою відновлення мовлення займається Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Але я можу сказати, що була створена робоча група, і ми разом працюємо над цією темою, зокрема, щодо вежі. Зараз дійсно Херсонська ОДА має виділити земельну ділянку, на якій вона буде збудована. Вежа буде швидко поставлена, адже вона вже готова, і її треба просто привезти та зібрати на місці. Її висота - 150 метрів, і якщо на неї змонтувати кілька потужних передавачів, ми можемо забезпечити сигнал до Сімферополя. Натомість зараз ще потрібно пройти процес міжнародної координації частот з країнами Чорноморського регіону, щоб не створювати завади іншому телерадіомовленню.

Що стосується сходу України, там теж будуються три вежі.

- Наскільки, на ваш погляд, реально змінити уяву людей в окупованих регіонах України, які продовжують дивитися російське ТБ, і що для цього потрібно зробити?

У Росії всі ЗМІ заведені під одну інстанцію, яка зветься Кремль. Державний канал чи приватний - не важливо, всі відпрацьовують одні меседжі

- Це питання вибору. На сьогодні існує альтернатива. Наприклад, щодо телебачення - у багатьох є можливість приймати супутниковий сигнал. На практиці - це умовно 100 каналів, серед яких частина українських. Але багато людей там все-одно обирають російське ТБ.

Для нас головне, щоб альтернатива цьому дійсно існувала, і вона насправді є -  через супутник. До речі, мовлення, яке ми намагаємося відновити через радіовежі - це теж один із кроків, щоб створити таку альтернативу.

Захистити інформаційний простір на сто відсотків неможливо, бо коли ти живеш в еру інтернету і соціальних мереж, ти не можеш поставити паркан чи якось по-іншому регулювати цей простір. Україна - це демократична держава, і вона не обирає для себе шлях, подібний російському. В Росії всі заведені під одну інстанцію, яка зветься Кремль. Державний канал чи приватний - не важливо, всі відпрацьовують одні меседжі. У нас - не так. Ми маємо свободу слова, і це те, чим ми пишаємося.

Ярослав Довгопол, Вашингтон

Фото: Укрінформ, Михайло Марків, Юрій Ільєнко

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-