Лешек Бальцерович: Люди ззовні мають відіграти свою роль в Україні

Аналітика 26.04.2016 17:02 1276

Усі усвідомлюють, що демократична Україна, яка розвивається, є найбільшою загрозою для нинішнього режиму в Росії

Лешек Бальцерович погодився відіграти визначну роль в історії України - допомогти країні здійснити значні економічні перетворення в умовах кризи й російської агресії. Ініціатор ключових реформ переходу Польщі з соціалізму до капіталізму кінця 80-х років, які увійшли в історію під назвою “шокова терапія”, разом зі словаком Іваном Міклошем став співголовою групи стратегічних радників, які працюватимуть для української влади, радником президента Петра Порошенка й одночасно його представником в уряді країни.

Після повернення з Києва Бальцерович провів у Варшаві брифінг для ЗМІ. Укрінформ пропонує ряд його відповідей на запитання польських журналістів.

НА ПОЧАТКУ БАЛЬЦЕРОВИЧ РОЗПОВІВ ЯК ДОРОГО КОШТУЄ УКРАЇНІ ВІДКЛАДЕННЯ РЕФОРМ

- Я хочу розпочати з очевидного, що не всі усвідомлюють: демократична і стабільна Україна, яка розвивається, а це - велика країна, важлива не лише для українців, а й для нового, кращого геополітичного ладу, створеного після розпаду СРСР, зокрема і для Польщі. Успіх України буде успіхом Польщі, оскільки захищатиме нас від великої небезпеки. 

Тому, з 1992 року я зацікавився Україною, бував там ще працюючи в Національному банку Польщі, намагався більше читати про неї. Головний висновок: на прикладі України добре видно, як дорого коштує відкладення радикальних і всеохопних реформ, які ми здійснили в Польщі, починаючи з 1990 року. В Україні були реформи, але вони були частковими і неповними. В результаті цього, там створено систему, яка нібито й не була соціалістичною, але не стала й хорошим капіталізмом - з обмеженою конкуренцією, надмірною політичною владою так званих олігархів. Варто сказати, що не всі великі бізнесмени в Україні є олігархами. Олігархами є люди, які почали будувати своє багатство, використовуючи свої політичні впливи у мутній системі.

Більшість плутає складну ситуацію в Україні з поганою політикою влади в Україні. Це різні справи

Ми всі слідкували за Помаранчевою революцією, а потім були розчаровані, що вона не призвела до прискорення реформ, хоча деякі зміни було зроблено. Янукович теж розпочав реформи, потім швидко їх згорнув і зайнявся максимізацією свого майна. Потім знову був Майдан - велика подія, організований зрив громадянського суспільства, а після Майдану розпочалася російська агресія - і не лише пропагандистська, але й економічна. Ця російська агресія (в економічному плані - ред.) - це так само, як заблокувати Польщі експорт до Німеччини. Крім того, в Україні залишилася складна спадщина після років влади Януковича. Я розповідаю про це, оскільки більшість плутає складну ситуацію в Україні з поганою політикою влади в Україні. Це різні справи. Будь-яка економічна політика в Україні не була у змозі запобігти рецесії, послабленню гривні й інфляції. З огляду на ситуацію, що вимагала змін, в Україні здійснено багато кроків, які дали змогу запобігти економічній катастрофі. Дефіцит бюджету в 2014 році становив 10% ВВП, а минулого року він склав 2-3%. Зверніть увагу, яка це зміна, і це в ситуації, в якій Україна, не маючи армії, мусила різко збільшувати витрати на оборону. Зміни відбуваються, але треба усвідомлювати їх масштаби. Між іншим, нинішня українська влада зробила те, чого не зробили попередники: обмежила субсидії - доплати до газу і тепла. Це призводило до гігантської корупції, оскільки можна було дешево купувати газ для населення і дорого продавати економіці країни. Нова влада, особливо Національний банк, запобігли катастрофі банківської системи, стабілізували ситуацію, зупинили подальше падіння гривні.

Усі повторюють, що в Україні нічого не змінилося. Там багато змінилося, але потрібно це розуміти

Усі повторюють, що в Україні нічого не змінилося. Там багато змінилося, але потрібно це розуміти. Звісно, всього ще не зроблено, але, наприклад, зменшено вплив так званих олігархів. І ще треба буде подумати, що слід зробити, аби взагалі викорінити це явище.

Вже кілька місяців поспіль я ще більш інтенсивно цікавлюся Україною, бував там кілька разів без особливого розголосу. Різні спекуляції існують щодо того, які посади мені пропонували в Україні. Але я завжди вважав, що прем'єром має бути хтось із України. Натомість, було прийнято мою пропозицію: створити групу стратегічних радників, які працюватимуть для всієї української влади - уряду, президента і парламенту для покращення координації і щоб брати участь у процесах прийняття рішення від самого початку. Не йдеться про те, щоб оцінювати щось по факту, а мати експертний вплив на перші проекти, стратегічні плани, і мою пропозицію було прийнято. 

Я запропонував видатному словацькому реформатору Івану Міклошу, який вже понад два роки перебуває в Україні і радить міністерству фінансів, стати співголовою групи, і він погодився. Необхідна дуже хороша команда. Міклош запропонував до групи три дуже хороші кандидатури, я запропонував дві чи три. Моїм заступником буде пан Єжи Міллер, який був моїм співробітником в 1997-2000 роках. Він є одним із найвидатніших чиновників державного рівня. Я не знаю жодної іншої особи, яка мала б настільки хороший досвід на різних посадах. Він володіє не лише теоретичними знаннями, а й великим багажем практичних знань. Іншим членом групи є Мірослав Чех, який є відомим зі ЗМІ й "живим мостом" між Польщею й Україною. Вони обидва зараз перебувають в Україні і діють відповідно до визначеного плану. Крім того, я також погодився на почесну функцію радника президента і його представником в уряді. Це не означає бути членом уряду. Оскільки я не буду в змозі бути весь час у Києві, моїм заступником в уряді буде Єжи Міллер. Тут усе вирішуватиме організація і дуже хороша команда.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА Є НАЙБІЛЬШОЮ ЗАГРОЗОЮ ДЛЯ НИНІШНЬОГО РЕЖИМУ В РОСІЇ

- Пане професоре, які проекти ви ініціюватимете з самого початку вашої роботи? 

- Як завжди в таких ситуаціях, треба подивитися на план. Україна мала багато попередніх планів, і треба розібратися, які з них ще функціонують, що треба доповнити. Кожен план української влади враховує шлях України до ЄС - певні зобов'язання, які є в інтересах України. Це стосується також програми, узгодженої українською владою з МВФ. Ця програма має сенс, оскільки враховує елементи, необхідні для подальшої стабілізації ситуації в Україні, покращення умов для приватного підприємництва, особливо малого і середнього.

Новий український уряд незабаром представить дуже коротку, але змістовну програму 100 днів, яку я вже також маю. Вона доповнюватиметься у співпраці з групою стратегічних експертів.

- Пропонуватимете суттєві зміни, реформи?

Ми прийшли допомагати у проведенні реформ, що є в інтересах України й опосередковано - в інтересах Польщі й Європи

- Я не вимагаю змін у Конституції України (сміється). Найважливішою є неформальна співпраця. Звичайно, якщо виявиться, що щось не було враховано, а в цьому є потреба, то ми пропонуватимемо. Але це не відбуватиметься за принципом: підемо спочатку до ЗМІ та говоритимемо їм, що ось такі погані українці щось не врахували, а вестимемо діалог, адже для цього й існують партнери. Ми прийшли сюди допомагати у проведенні реформ, що є в інтересах України й опосередковано - в інтересах Польщі й Європи.

- Чи у вас є побоювання щодо роботи в українських реаліях?

- Якщо хтось побоюється побоювань, то нехай не виходить з дому, адже як вийде з дому, то його може збити автомобіль. Зрозуміло, що певні реформи може бути заблоковано, але ж не обов'язково. Якщо якісь реформи блокуються, то це гірше для суспільства. 

- Про побоювання...

- ...Чому ви всі говорите про побоювання? (сміється).

- Ви не побоюєтеся, що можете стати ворогом України і колись почуєте на свою адресу: Бальцерович має піти, як ви це чуєте в Польщі від політичних супротивників?

- У кожній країні, де є якісь реформи, завжди знайдеться хтось, хто повторюватиме ці гасла. І це має бути аргумент, щоб не покращувати життя у країні? Це ж смішно...

- Як ви особисто ставитеся до цього виклику. Чи так само, як колись на початку польської трансформації, чи по іншому?

Не всі усвідомлюють наслідків російської агресії, у тому числі економічної

- Так само серйозно. Чому? Що може бути головнішим за бажання покращити устрій у країні. Тут велике значення має хороша команда, яка повинна мати доброго лідера (сміється). І одне, й друге є необхідним. Зараз робота ведеться відповідно до визначеної стратегії. Тут немає великих інтелектуальних проблем, коли невідомо яким чином і що покращувати (в Україні - ред.). Звісно, ще багато всього треба доопрацювати. Однак, найголовніше - бути у змозі реалізувати програму, що, між іншим, вимагає хорошої комунікації з українським суспільством. Природно, що багато людей бачать складну ситуацію в країні і звинувачують у цьому уряд. Утім, не всі усвідомлюють наслідків російської агресії, у тому числі економічної. А тому люди ззовні, які не займають публічних посад в Україні, мають відіграти свою роль. Тут я мушу визнати, що скільки б я не перебував в Україні, я не відчуваю відсутності зацікавлення з боку українських ЗМІ. І я намагатимуся використовувати це зацікавлення і пояснювати, звідки беруться проблеми, що потрібно робити, щоб їх вирішувати. Схожа ситуація панує на Заході, де також складну ситуацію в Україні, що виникає з наявної спадщини й агресії Росії, плутають з поганою політикою. Тому маю намір, якщо підтверджуватимуться факти реформ, відразу про них інформувати, аби більше не плутали складну ситуацію в Україні з поганою політикою української влади. Це дуже потрібно.

Усі усвідомлюють, що демократична Україна, яка розвивається, є найбільшою загрозою для нинішнього режиму в Росії. 

- Чи ви вважаєте, що Володимир Гройсман буде природнім лідером, який пояснить українському суспільству, можливо за вашою допомогою, необхідність цих реформ і буде у змозі їх провести?

- Не вимагайте від мене таких категоричних декларацій. Але маю визнати, що мої враження від спілкування з паном Гройсманом є позитивними. Він виглядає особою, яка у змозі швидко зрозуміти суть проблеми, і старанно але швидко приймати рішення.

КОМАНДА І ПІДГОТОВКА ПРОГРАМИ

- Чи можете назвати свої перші дві-три найголовніші пропозиції під час роботи в Україні?

- Перша пропозиція - створення команди, друга - аналіз і підготовка програми, яка має бути конкретною й одночасно зрозумілою. Ця програма має бути підставою для прийняття чергових практичних рішень і базою для комунікації як з українським суспільством, так і з Заходом. 

- На яких реформах ви хочете зосередитися - адміністративних, місцевого самоврядування, банківського сектора чи інших?

- Я не говорив, що займатимуся лише банківською системою. Я маю досить багатий досвід. Ми почали з викорінення тієї частини української системи, яка потребує виправлення і змін. З упевненістю можу сказати, що йдеться про юридично-адміністративне оточення підприємництва, особливо у сфері малого бізнесу. Тут потрібні зміни. Це вимагатиме рішучих кроків, що потребуватиме швидких дій, зокрема роботи агенцій чи інспекцій, якщо виявиться, що підприємцям перешкоджають.

По-друге, в Україні є 1,5 тис. державних підприємств, які або не діють, або погано функціонують, що є типовим для державного сектора. Необхідним є процес реструктуризації й після цього через певний час - приватизації, щоб не консервувати цього стану, і тут немає упереджень з боку української влади.

По-третє, треба здійснити аудит законодавства і подумати, що варто ліквідувати. При цьому ліквідувати треба так, щоб воно потім не відродилося.

Звичайно, необхідно стабілізувати бюджет. Тут потрібно особливо підкреслити роль міністра фінансів Наталії Яресько, яка виконала гігантську роботу. Вона разом зі своїми співпрацівниками й урядом Яценюка врятувала Україну від бюджетної катастрофи. Але необхідним є зміцнення нової стабільності й уникнення дестабілізації, зокрема шляхом перегляду усіх секторів економіки щодо виявлення й усунення випадків монополістських позицій. З діагнозу ситуації випливають очевидні пункти програми, і влада України усвідомлює це.

ПІДТРИМКА ЄВРОКОМІСІЇ І МВФ

- А чи ви ставили якісь умови перед українською владою: якщо за півроку, рік чи два не вдасться здійснити того й того, то я піду? 

- Ні. Мої партнери в України усвідомлюють, що я беруся за виконання завдань, але не тримаюся за посади.

- Чи маєте підтримку міжнародних організацій, таких як МВФ та інших?

- Від президента Порошенка я почув, і це було підтверджено з інших джерел, що Євросоюз підтримує цю ініціативу. Виїжджаючи з Києва у п'ятницю, я мав телефонні розмови з особами з Єврокомісії, які займаються Україною, і намагатимуся зав'язати з ними безпосередні контакти як і з представниками МВФ.

- Чи є якісь задуми як нейтралізувати негативний вплив (для України), що виникає з російського торговельного ембарго? 

Зменшення Україною імпорту газу з Росії до нуля - це світовий рекорд у контексті забезпечення енергетичної незалежності

Задуми є, але що можна зробити - це вже інше питання. Є таке прислів'я: все негативне має свої позитивні сторони. Можливо, трохи перебільшую, але в даному випадку це підтверджується: відбулася реструктуризація українського експорту. Для України Росія не є найбільшим партнером, ним є Захід, зокрема ЄС. Відбулося нечуване зменшення імпорту газу з Росії. Кілька років тому Україна імпортувала з Росії понад 44 млрд куб. м газу, а нинішнього року - нуль. Це - світовий рекорд у контексті забезпечення енергетичної незалежності. Це виникає з раціонального підходу, частково - з рецесії і значною мірою - з диверсифікації джерел енергопостачання.

- Чи ви більшість свого часу перебуватиме в Україні?

- Хороша команда створюється для того, щоб виконувати роботу. Більшість часу я перебуватиму в Польщі, а принаймні раз на два-три тижні упродовж двох-трьох днів перебуватиму у Києві. 

- А ваш помічник Єжи Міллер перебуватиме тут регулярно?

- Так, звичайно.

- А чи можете назвати інших осіб, які працюватимуть у групі?

- Спочатку я їх запрошу до групи, а вже потім озвучу цю інформацію.

Юрій Банахевич, Варшава
 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-