Україно-російські угоди щодо Криму фактично повністю розв'язували руки Росії в напрямку бойового застосування підрозділів ЧФ РФ з території України і на території України
- Навряд чи. Аналіз виконання вимог, закріплених у цих угодах, показував, що в основному обидві сторони їх виконували. Але досить часто російсько-українські відносини саме в питаннях перебування ЧФ в Криму обтяжувалися систематичними порушеннями з боку структур ЧФ Росії норм чинного законодавства. Зокрема, допускалися неузгоджені перетини державного кордону України, пересування техніки та підрозділів за межі місць дислокації, незаконне використання радіочастотного спектру нашої країни, неузгоджена заміна озброєння й інші порушення. Хоча в цілому, підкреслюю, Росія виконувала основні зобов'язання, і Україна, у свою чергу, не акцентувала увагу на виявлені порушення.
Але найголовніше, що у цих українсько-російських угодах ви не виявите цілей перебування ЧФ РФ на території України. РФ ретельно обходила це питання на всіх рівнях переговорів. Тепер вже остаточно зрозуміло, що мета була одна: створення умов для окупації Росією Криму. І закріплені в угодах положення фактично повністю розв'язували руки Росії в напрямку бойового застосування підрозділів ЧФ РФ з території України і на території України. Це - головне!
Бачило керівництво ВМС цю загрозу? Безумовно, особливо чітко вона окреслилася під час російсько-грузинського військового конфлікту 2008 року, коли з суверенноъ території України Росія використовувала групу кораблів ЧФ для участі в бойових діях на південному-сході Чорного моря. Таким чином, в 2014 році в Криму і Севастополі Росія реалізувала вже відпрацьовані сценарії 2008-го, використовуючи ту ж пасивність українського керівництва, що і в 2008 році.
- Так, в один з березневих днів був проведений референдум, підсумки якого згодом не визнали країни-члени Європейського Союзу і більшість держав-членів ООН. Доводиться констатувати, що не було, як я очікувала, частих масових акцій протесту на всьому півострові, ні тим більше таких акцій громадянської непокори. Про що це свідчить? Насамперед, вважаю, на півострові була створена певна атмосфера страху, внаслідок появи на вулицях і в держустановах збройних загонів громадських формувань, у складі яких, мабуть, були і прибулі з Росії "туристи-відпускники". Але не тільки. Є також підстави констатувати, що кримчани у своїй більшості були психологічно підготовлені до подій лютого-березня 2014 року.