Російська казка про Крим і Хрущова: Адаптація для Парижа

Аналітика 20.03.2016 10:13 3837

Французам важливо навчитися не потрапляти у лещата дезінформації «фабрики тролів» месьє Путіна

Не так давно Париж відвідала представницька делегація із 7 «ввічливих» сенаторів із Росії. Її очолював керівник комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачєв. Порядок денний візиту передбачав форум у Сенаті Франції, на якому сторони планували відверто поговорити про стратегічне французько-російське співробітництво. Діалог обмежили чотирма офіційними темами: російсько-українська війна (оголошена як «українська криза») та виконання мінських угод, безпека в Європі, ситуація в Сирії і на Близькому Сході, двосторонні відносини. Неофіційно - гості пробували шукати підтримки Франції, вимагали зняття санкцій з Росії та її парламентської еліти. Про баталії аргументів та ультиматумів і піде розповідь.

ФОРМУЛА ДЛЯ САНКЦІЙ

Цікаво, що напередодні зустрічі у Люксембурзькому палаці (місце розташування Сенату Франції) на закритому засіданні Національних зборів (нижньої палати французького парламенту) відбулися слухання щодо тактики переговорів з урядом РФ про скасування санкцій на постачання європейських, у тому числі французьких продуктів харчування до Росії.

Позицію уряду обгрунтовував державний секретар (у статусі міністра) Франції з питань зовнішньої торгівлі, сприяння розвитку туризму і французьких громадян за кордоном Матіас Фекль. Досвідчений дипломат на пальцях розтлумачив депутатам, чому саме Франція не змінюватиме свою позицію і не ініціюватиме скасування санкцій щодо РФ, уведених у зв'язку з російською агресією проти України та анексією Криму. Як повідомили Укрінформу дипломатичні джерела, набір аргументів, що лунав у сесійній залі Бурбонського палацу (де засідають Національні збори), був доволі переконливим. «Зовнішня політика Франції базується на її ролі у Раді Безпеки ООН та відповідних рішеннях Європейської Ради, а отже швидких змін по відношенню до РФ чекати не варто», - підкреслив Матіас Фекль. Тим більше, за його словами, серйозне загострення ситуації на Донбасі прямо впливає на безпекову ситуацію на зовнішніх кордонах Євросоюзу. Тому Париж спільно з Берліном наполягатимуть на беззастережній формулі: спочатку виконання мінських домовленостей, а потім часткове зняття санкцій з Росії.

Говорячи про економічні наслідки від санкцій, урядовець розвіяв міфи, які у Франції роздмухує пропаганда Кремля. За його словами, економічна рецесія розпочалася в Росії ще до початку російської окупації Криму та агресії на сході України. «Обсяги товарообігу між країнами почали знижуватися ще у 2013 році, а після лютого 2014 року ця тенденція зміцнилася. Така ситуація, за словами Матіаса Фекля, пояснюється, передусім, падінням ВВП Росії, що пов'язано з обвалом світових цін на енергоносії та зниженням курсу рубля. За даних обставин платоспроможність російських партнерів Франції катастрофічно знизилася. Тому падіння обсягів французького імпорту, головним чином, сільськогосподарської продукції, спричинене не введенням російським урядом контрсанкцій, а низькою купівельною спроможністю росіян.

ГЛУХИЙ КУТ ФРАНЦУЗЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИН

Офіційну позицію Парижа росіянам на всіх рівнях другий рік поспіль намагаються втлумачити дипломати, урядовці і парламентарії. Для цього французькі законодавці використовували всі дискусійні майданчики. Але росіяни, ігноруючи роботу в ПАРЄ, (недолуго або умисно) обмежили свої можливості, а персональні санкції не дозволяли вільно відвідувати Париж. Розвиток ситуації потребував обмінів. У пригоді стала доповідь групи французьких сенаторів «Франція-Росія. Уникнути глухого кута», оприлюднена ще 15 жовтня 2015 року. Авторами документу виступили члени сенатської комісії у закордонних справах, оборони та збройних сил Франції Робер дель Пікья, Жозетт Дюр'є і Гайтан Горсе. Цікаво, що ці сенатори не є одіозними прихильниками Росії, на кшталт сенаторів Ів Поццо Ді Борго та Емері де Монтеск'є, що неодноразово відвідували Москву, а один без українського дозволу - Крим. Сам документ є досить суперечливим. З одного боку, парламентарії у ньому наполягали на необхідності бути «твердими» у відносинах з Москвою, з іншого, запропонували негайно розпочати процес зняття санкцій, передусім, із фізичних осіб.

Автори доповіді припустили, що в основі погіршення відносин між РФ і Заходом лежить бажання Росії відновити свою роль на міжнародній арені шляхом заперечення справедливості світового порядку, нав'язаного їй після холодної війни, а «українська криза» є лише наслідком такого бажання. «Втрата можливостей та взаємне нерозуміння лише віддаляють Росію від Європи як у геостратегічному, так і в ідеологічному вимірах і формують вісь Росія-Азія», - вважають сенатори.

Водночас, у Парижі продовжують називати Росію «важливим співрозмовником», економічним, історичним і культурним партнером, який на додаток є ще й постійним членом Ради Безпеки. Сенатори припускають, що відсутність діалогу і спіраль ізоляції Росії викличуть додаткові ризики для безпеки в Європі і глобальної стабільності. У цьому зв'язку вони пропонують розробити комплексну стратегію щодо Росії, визнаючи її місце на міжнародній арені, але відповідно до міжнародних законів. Для цього Франція має взяти на себе ініціативу нового загальноєвропейського діалогу з Росією з питань безпеки та економічного розвитку, в рамках «нової Гельсінської конференції», що мала б на меті відновлення спільної політичної перспективи Європи і Росії. Проте перед початком виконання амбітного плану Росія має виконати Мінську угоду, за що частину санкцій і буде скасовано.

Можливість обговорення документу й стала формальним приводом візиту сенаторів. За нього, як за рятівну соломинку, вхопилися російські парламентарії та дипломати. Візит сенаторів довго й ретельно готувався.

СЕНАТОРСЬКІ БАТАЛІЇ: АРГУМЕНТИ ПРОТИ УЛЬТИМАТУМІВ

Головувати на форумі взявся керівник парламентської профільної комісії (до якої входить 57 сенаторів) республіканець Жан-П'єр Раффрен. Стратегічний французько-російський діалог розпочався з головної теми - «української кризи». Головуючий констатував, що двосторонні відносини серйозно деградували, тому в інтересах країн шукати вихід із ситуації, і передав слово колезі по партії Роберу дель Пікья.

Сенатор виклав французьке бачення проблеми, яка є складною і суперечливою. «Ми не можемо зрозуміти мотиви Росії: анексія Криму, агресія на сході України. Кількість жертв, руйнувань, переміщених осіб в Україні стали справжнім шоком для нас і для інших європейців», - щиро апелював він до «ввічливих» партнерів, наголошуючи, що для Франції і світу цей акт є справжнім гвалтуванням міжнародного права.

Спроби примирити Росію з Україною привели до підписання Мінської угоди, продовжив сенатор, але вона не дотримується, вогонь не припиняється, зброя не відводиться, насильство продовжується, заручники не звільняються, що порушує клімат довіри. «Відсутнє бажання проявити політичну волю і дотримуватися зобов'язань. Відповідальність за це має бути розділена, але не тільки між виконавчою владою України, її мають поділити обидві сторони (РФ у тому числі)», - зазначив дель Пікья. Він нагадав, що Париж і Берлін переконують Київ у необхідності компромісу, але й Москва повинна натиснути на сепаратистів. Без виконання Мінська не бачити Росії зняття санкцій, завершив сенатор.

Костянтин Косачєв стримано погодився з промовцем, додавши, що й справді годі суперничати і діяти один проти одного, потрібно шукати спільні рішення, а перед тим юридичну сторону російської позиції має обгрунтувати фахівець. І такий у складі росіян є. Ним виявився перший заступник голови комітету з конституційного законодавства і державного будівництва Ради Федерації, доктор юридичних наук, професор із Санкт-Петербурга Алєксєй Александров. Заслужений юрист відразу пов'язав «гармонізацію відносин, правові проблеми, непорозуміння та неточності» з відсутністю у французів «об'єктивної інформації».

Її він одразу ж і виклав. Мовляв у всьому «винне НАТО», а Росія «лише чинить опір, але не з відчуття несправедливості, а з бажання зберегти суверенітет, і щоб не стати колонією» Заходу. У Києві стався «антиконституційний державний фашистський переворот», продовжував виносити вироки «доктор юридичних наук», а Європа має бути вдячною, що Росія врятувала її від «від розповсюдження нацистських ідеологій та безладу». «Крим Хрущов передав Україні незаконно, а ось возз'єднання з Росією - це як об'єднання Німеччини», - сіяв кремлівські кліше Александров. Напевно, щоб підсилити об'єктивне сприйняття інформації французами, росіянин навіть змалював Україну у форматі 3D. «Насправді існує три України: Україна Януковича - визнана світом правова держава, Україна у період територіального розпаду, викликаного переворотом, і Україна Порошенка із зовнішнім впливом, зруйнованою державністю», - сказав із серйозним виглядом 64-річний російський законодавець. Після чого він вимовив ультиматум Кремля: або «Київ погоджується на децентралізацію з особливим статусом Донбасу, амністією та виборами, з повагою лідерів цього краю» і схід залишається у складі «неподільної України», або ж ЛНР-ДНР оголошують себе незалежною державою. У такому випадку, Росія «безумовно підтримає це державне утворення і територіальну незалежність уже сходу України», завершив Александров. Він також зауважив, що «Росія, це не лише просто правова держава», це «дуже миролюбна держава з великою територією, якій нічого не потрібно крім захисту свого суверенітету».

Насамкінець Александров подякував французам за будівництво у Калузькій області, яку він представляє, 10-ти заводів і пожалівся на несправедливість щодо персональних санкцій проти російських парламентаріїв.

Головуючий Рафарен, оговтавшись від ультиматумів, нагадав росіянам, що Франція виступає лише посередником у конфлікті і діє на основі незалежної зовнішньої політики, яка базується на міжнародному праві. «Питання Криму - це також питання міжнародного права, а не ваших рішень», - аргументував сенатор, додавши, що волюнтаристська позиція лише віддаляє країни від рішення. «Українське досьє - це єдине досьє, яке поглинає усі інші теми двосторонніх відносин між Францією та Росією як у загальному, так і в глобальному вимірах», - зазначив головуючий.

Утім російська делегація продовжила діалог мовою ультиматумів, ігноруючи прямі запитання сенаторів Ксав'є Пінта та Жозетт Дюр'є щодо безпеки та виборів на Донбасі. Зокрема, Косачєв продовжив нагнітати ситуацію загрозою «українського націоналізму», при цьому намагаючись запевнити, що саме «Москва вмовила сепаратистів залишатися у складі України, та дотримуватися перемир'я». Росіянин пропонував французам тиснути на Київ, оскільки той «зацікавлений у продовженні війни». Косачєв навіть оголосив «омріяну» Україною ціль - «створити якомога більше проблем для Росії», чим відверто здивував присутніх.

Подальші дискусії продовжилися у такому ж контексті й на інших панелях. Зокрема, під час обговорення безпеки в Європі, росіяни не пропонували нічого нового. Представники Ради Федерації Алєксєй Майоров та Михаїл Казаков повторювали завчені кліше про НАТО та роль Росії у боротьбі з міжнародним тероризмом.

На що сенатор-соціаліст Гайтан Горсе заявив, що джерелом нових загроз для Європи виступає саме Росія. Він нагадав не лише про недотримання нею мінських домовленостей, а й порушення Будапештського меморандуму, принципів міжнародного права і сталого світового порядку. «Франція уважно стежить за еволюційними змінами в Росії, які суперечать мирній логіці мінського процесу», - сказав він. Оборонний бюджет РФ збільшується, і є найбільшим у Європі, військову доктрину змінено, у тому числі у частині застосування ядерної зброї та інших елементів, що яскраво свідчить про мілітаристські наміри російського керівництва та пряму загрозу НАТО, членом якої є також і Франція. Росія продовжує проводити серйозні військові навчання, розвивати власну ПРО у наближених до НАТО районах, і така політика не дозволяє зближатися і рухатися у напрямку прогресу. «Шляхом тиску його не можна досягти», - підкреслив сенатор, додавши, що для ефективної співпраці потрібен прозорий і відкритий процес, на основі існуючих механізмів ОБСЄ в Україні. Безпека в Європі є глобальним, рівноправним й активним діалогом та відповідальністю всіх учасників простору, проте розбіжності по лініям США-РФ, РФ-НАТО не дозволятимуть знайти ефективного рішення у найближчій перспективі, підсумував Горсе.

Підсумовуючи результати форуму, Костянтин Косачєв відзначив відвертість діалогу, який був мало схожий на стратегічний, швидше на боротьбу аргументів з ультиматумами. Російська сторона пообіцяла підготувати власну доповідь щодо позиції Франції та російсько-французьких відносин і обговорити її восени вже у Москві. У разі компромісу сторони планують вийти на спільний документ (меморандум або міжпарламентську угоду тощо) та пропозиції для зовнішньої політики. Французи пообіцяли щось зробити для зняття персональних санкцій для російських парламентаріїв, наприклад закликати до цього європейських колег.

Вже за кілька днів після від'їзду делегації росіян у Парижі відбулися неформальні консультації по Україні між главами зовнішньополітичних відомств США, Франції, Німеччини, Великої Британії та Італії, а також верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Дипломати напрацювали конкретний план дій.

Частина паризьких домовленостей лягла в основу рішення Євросоюзу. Наступного дня Федеріка Могеріні у Брюсселі офіційно оголосила п'ять керівних принципів відносин ЄС з Росією. Зокрема, повне виконання мінських домовленостей як ключового елемента для будь-яких суттєвих змін у відносинах; зміцнення відносин зі східними партнерами; зміцнення стійкості Євросоюзу у сферах енергетичної безпеки, кібербезпеки та стратегічних комунікацій; вибіркове співробітництво з Росією у зовнішній політтиці стосовно Ірану, Сирії та Близького Сходу, боротьби з тероризмом, подолання міжнародної кризи, кліматичних змін. Насамкінець, зміцнення підтримки російського громадянського суспільства та контактів між людьми, особливо серед молоді.

Згадали у Європі цього тижня і про об'єктивну інформацію, на якій так наполягали російські парламентарії. У Франції вийшла унікальна книга-розслідування «Мережі Кремля у Франції» французького політолога, професора університету Ренн-2 Сесіль Вессьє. Книга розповідає про конкретних французьких політичних та громадських діячів, на яких спирається «російський режим» у реалізації своєї зовнішньої політики на Заході. Автор наводить численні приклади діяльності та яскраво описує портрети нового кремлівського «Комінтерну». Як резюмують критики, книгу Сесіль Вессьє варто почитати. По-перше, тому що вона чітко поєднує агентів впливу Москви з Росією, яка їх фінансує й організовує. По-друге, книга забезпечує широкий огляд роботи цієї так званої коаліції в інтересах Кремля у Франції. І, зрештою, вона розкриває джерела діяльності російських симпатиків, щоб навчити французів не потрапляти в лещата дезінформації «фабрики тролів» месьє Путіна.

Роман Сущенко, Париж

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-