Російські банки в Україні: бити вітрини, забирати ліцензії, не чіпати?

Аналітика 14.03.2016 09:00 2950

Банки РФ в Україні - інструмент розповсюдження політичного впливу, можливість легального фінансування проросійських сил

Днями голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль підписав розпорядження про частковий демонтаж вивісок «Сбербанка России». Згідно з документом, міському голові Ужгорода рекомендовано демонтувати з вивісок «Сбербанк России» в ужгородських відділеннях установи назву країни-агресора, залишивши слово «Сбербанк». А міському голові Мукачевого Андрію Балозі рекомендовано здійснити аналогічні дії в Мукачівському відділенні установи».

Це розпорядження можна назвати «косметичною» спробою не допустити в Ужгороді та Мукачевому погромів банків з російським капіталом. Погроми російських банків, які трапилися в лютому - справа рук радикалів. Хоча у питанні присутності російського бізнесу все суспільство налаштоване досить агресивно. Незважаючи на це, російські Сбербанк і «Альфа-банк» признаються, що це не впливає на стратегію довгострокового розвитку в Україні, попри проблеми.

Вони при цьому нарощують статутний капітал. Признаються, що планують працювати із проблемними активами, відновлювати кредитування.

Ми вирішили розпитати експертів. Факт присутності російських банків для них - це політика (прив'язати Україну кредитами), чи це все-таки економіка? Чи є плюси для російської економіки у присутності цього банківського капіталу. 

 «РОСІЙСЬКІ БАНКИ? ЦЕ СПРАВА ПРЕЗИДЕНТА ТА РНБО»

Олександр Сугоняко, голова Асоціації Українських банків:

Колись Леонід Данилович Кучма, будучи Президентом, питав на нараді у банкірів десь в 1995 році: «Чого це у нас банки такі маленькі? Давайте запросимо російські банки, хай вони у нас працюють та й будуть гроші давати». Ось приблизно на такому рівні думання у нас вище керівництво держави і залишилося. Вони не розуміють, що грошовий обіг - це відображений в національній валюті оборот матеріальних ресурсів в українській економіці. І неправильне відображення в грошах є тим, що б'є по самому реальному обороту в економіці. Банківська система будь-якої нормальної економіки є невід'ємною частиною цієї самої економіки. І тільки так може бути в нормальній, справді самостійній країні. Мені це відомо з самого початку. І позиція Асоціації українських банків була завжди такою, щоб допуск на наш ринок іноземного капіталу, будь-якого, мав бути обмежений, контрольований, зрегульований в інтересах української економіки. Саме через те, що цього зроблено не було, у нас немає ні банківської системи, ні економіки. В частині, що стосується російського капіталу, це так само як і до будь-якого іншого - тільки помножене на два, а може й на три. Тому що російський капітал в Україні представлений в основному державними банками. В Росії ніколи державна економіка, державні банки не проводили виключно економічні тільки операції. Вони завжди супроводжуються політичними чи ще якимись іншими мотивами. Це так само мені було зрозуміло - і саме тоді, коли це робилося, коли запускали державні банки Росії сюди. Знову ж таки, на тих самих умовах без будь-яких обмежень. Асоціація українських банків виступала проти цього. Що стосується сьогоднішнього дня, і що з ними треба робити, це треба питати у Президента, у керівника Ради національної безпеки й оборони.

Мене деколи запитують, чому російські банки не йдуть - попри кризу, вороже ставлення, відток депозитів? А я у відповідь запитую, а чому Радянський Союз не йшов з Чехії, з Угорщини, з Польщі, хоча він знав, що його там не люблять. Це те саме запитання. Чхати вони хотіли на те, що їх хтось любить чи не любить. У них є свої інтереси.

Якщо ми хочемо, щоб в Україні була самостійна економіка, самостійна грошова система і банківська, має бути так, як я сказав: допуск іноземного капіталу обмежений, регульований і контрольований.

«Я НЕ БАЧУ СЕНСУ У ПРИСУТНОСТІ РОСІЙСЬКИХ БАНКІВ»

Володимир Лановий, президент Центру ринкових реформ:

З Росією треба змінювати міждержавну угоду. Я думаю, це можливо тільки після закінчення воєнних дій. Хоча в ідеалі - на період війни треба позабирати ліцензії у банків із російським капіталом. Просто наша влада пов'язана з російськими банками. Банки із російським капіталом кредитували наші підприємства, я впевнений - в тому числі й ті, що належать людям, які знаходяться при владі. Російські банки, до речі, купують наші облігації внутрішньої державної позики. Тобто, в принципі, якщо вони будуть скуповувати наші облігації, то ми потрапляємо в залежність від банків, які є державними російськими банками, бо більшість банків там державні. Тобто, фінансова залежність від Росії, м'яко кажучи, продовжується. І може бути й дефолт, і зриви, і тому подібне. Про що можна тут говорити: воювати з країною - і давати їй тут працювати, створювати їй фінансові можливості нашого послаблення. Банки для Росії - не бізнес. Це бізнес в іншому плані. Для РФ головне, наприклад, купівля наших активів, в першу чергу, промислових, енергетичних. Не сумніваюся у їхньому бажанні зайти у всі розподільчі системи, енергетичні компанії, захопити і диктувати нам різного типу умови. Їхні банки тут не для того, щоб скуповувати тут підприємства самі по собі, банки тут - інструмент розповсюдження свого політичного впливу. А крім того, це дасть можливість ймовірного ніби легального фінансування передвиборчих кампаній на Сході ставлеників Росії. 

Чи можна говорити про банки із російським капіталом як про ресурс для інвестицій? Російські банки, на мою думку, фінансують лише російський бізнес на території України. Вони ж поширені тут в торговельних мережах і звичайних, супермаркетах, у торгівлі бензином,  керосинами для літаків тощо. Вони мають та фінансують свої підприємства, допомагають їм приймати участь і в приватизації, і в купівлі збиткових чи збанкрутілих наших підприємств. І так вони поширюють економічну активність. І для них виробничий сектор, в тому числі енергетика, це ключові речі - для того, що управляти державою. Вони будуть здійснювати свою стратегію,  будуть зростати в обсягах послуг. 

Я не бачу сенсу для України у їхній присутності. У нас було двісті банків. Ну тепер вже сто (насправді, станом на 1 січня 2016 року в Україні було 117 діючих банків, з них 41 - з іноземним капіталом - автор). Є достатня кількість конкурентів на ринку, щоб не створювати монополій в окремо взятих містах. Тобто, вони нічого не додають з точки зору конкуренції якоїсь. А з точки зору інвестицій російських у нашу економіку - то розмов дуже багато, а насправді інвестицій немає. Вони тут заробляють, я повторюю, і звідси гроші беруть для своїх же операцій, у тому числі - купівлі наших активів, промисловості, землі тощо. Нічого з Росії вони не переводять. У нас взагалі була така статистика, що за 20 років до Януковича, нашої такої незалежності від Росії, тільки сорок мільйонів доларів інвестицій було в економіку України. Тому що, коли вони забирають наші нафтопереробні заводи чи нафтохімічний завод, як «Оріану» в Калуші, то це не інвестиції, вони ж майже безкоштовно їх забирали. Можливо, при Януковичу - купували у нас тут землю, будували готелі і об'єкти нерухомості, дуже сильно вкладали і в Києві, де завгодно - і в Криму. Тоді вже у короткому періоді інвестували більше. У них надлишок капіталу був, вони особливо в нерухомість вкладали значні суми. У цей період збільшився обсяг, але це несерйозно - говорити про російські інвестиції як ресурс для української економіки.

«РОСІЙСЬКИМ БАНКАМ СЛІД ЗАБОРОНИТИ РОБОТУ ІЗ ФІЗОСОБАМИ»

Борис  Кушнірук, економічний експерт:

Питання з банківською системою - непросте. Банк - це доволі хитра установа, там є, наприклад, активи і пасиви. І пасиви - це зобов'язання банку. Ці зобов'язання формуються за рахунок клієнтів, і ці клієнти банку українські переважно - українські фізичні та юридичні особи. Як тільки у банка виникають проблеми, то, по великому рахунку, це автоматично призводить до того, що клієнти втрачають свої гроші. Як тільки починається процес ліквідації банку чи обмеження, то є доволі суттєвий ризик, що він просто почне припиняти свою діяльність, і постраждають в першу чергу вкладники. На жаль, таких прикладів багато було з українськими банками. Тому, якщо, наприклад, прийнято рішення - а давайте закриємо банк, або, якщо банк банкрутується чи закривається, то він буде робити все, щоб гасити якомога довше свої зобов'язання перед вкладниками. Зрештою, його змусять щось заплатити, але це не буде так швидко як хочеться. А у нас є зобов'язання - держава гарантує виплату вкладів. Тобто, це буде означати ніщо інше, як ви просто-напросто зіштовхнетеся з проблемою, щоб закривати дірки в цьому банку за рахунок державних коштів. 

Це не означає, що я не прихильник обмеження російського капіталу. Я вважаю, що його треба обмежувати. Я би прийняв рішення, що в цих банках не можуть відкриватися нові угоди по вкладах фізичних осіб. Тобто, існуючі вклади є, а нових відкривати не можна. Таким чином, поступового зменшується залежність від ситуації, що ці банки зможуть просто припинити видавати гроші по вкладникам - фізичним особам. Ми забороняємо роботу з фізичними особами. При цьому потрібно розуміти проблему Національного банку. У Нацбанку сума активів значно менша, ніж сума зобов'язань перед фізичними і юридичними особами. І, умовно кажучи, той власний капітал, який є у банків, його не достатньо навіть для того, щоб закрити ту діру в існуючих активах. Тож НБУ намагається змусити банки збільшити загальну суму активів, і виходить так, що російські банки виглядають непогано, їм материнські банки гроші дають. І таким чином Національний банк ставлять перед вимогою закривати банки, які збільшують власний капітал. А якщо ми закриватимемо у той чи інший спосіб стабільні банки, то загальна ситуація по банківській системі лише буде погіршуватися. 

Тому рішення по фінансовому сектору слід приймати, але тоді мають бути політичні рішення по всім секторам: торгівлі, транспортуванню, експортно-імпортним операціям.  

Слід зважати: як тільки ми встановлюємо ці обмеження для росіян, у нас зразу виникає додатково проблема по цим банкам, у банківської системи, у виконавців і Нацбанку як такого.

Тобто, помилково думати, що можна просто вирішити забрати банк. Банк, по великому рахунку, це приміщення, фонди. Все інше доволі складно відібрати, бо це довіра клієнтів. Вдасться лише забрати приміщення, більше нічого. Борги перед вкладниками теж потрібно буде гасити за рахунок цих приміщень. Тому, ви нічого там не виграєте, якщо просто без продуманої стратегії будете забирати фінустанову. Я - за витіснення російського фінансового капіталу, але за те, щоб це робити продумано, а не наскоком.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Фото: Українська правда

Насправді, тема російських банків в Україні - не лише на шпальтах сторінок електронних ЗМІ, але й на вустах у політиків, чиновників, співробітників кредитних рейтингових агентств, економічних клубів. І якщо журналісти - частіше фіксують розбиті вітрини, політики - плюються, але думають, як убезпечити тих представників російського фінансового капіталу, хто несе в регіон гроші, то фінансисти та економісти, які не бажають називати себе, публічно переконані: єдиний спосіб боротьби із фінустановами - широка інформкампанія із закликом не класти туди гроші й не кредитуватися там. «Думати по-європейськи - це переконати 27 тисяч клієнтів «Сбербанку Росії» не обслуговуватися там, - переконував автора досвідчений фінансовий консультант, - по-іншому просто не вийде».

Олена Мігачова, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-