Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації Президента України
Деякі люди звикли заробляти за рахунок сірості або темноти
Інтерв'ю 12.02.2016 10:30 1319
  •  
  •  
  •  

Дмитро Шимків є одним з небагатьох, хто не на словах знає про нинішній стан реформування України. Саме він в Адміністрації Президента України відповідає за проведення адміністративних, соціальних та економічних реформ. Відтак, він є відповідавльною особою, яка відразу може сказати, де є плюси, а де мінуси, що робиться добре, а що погано, і де треба долати сильний опір противників якісних змін у країні. Під час свого нещодавнього відрядження до Польщі він люб'язно погодився відповісти на запитання власного кореспондента Укрінформу.

БЕЗПЕКОВИЙ СЕКТОР - СЕРЕД ЛІДЕРІВ

- Дмитре Анатолійовичу, в Україні реформи є дуже болючою темою, і люди часто нарікають, що вони відбуваються дуже повільно або їх не видно. Як ви оцінюєте, в яких галузях можемо говорити про серйозний поступ у реформах, а які потребують активізації?

- Аналізуючи сьогодні досягнення в різних реформах, виділю кілька, де ми серйозно просунулися за попередній рік. Зокрема, оцінюючи виконання Стратегії сталого розвитку "Україна -2020", мушу сказати, що досить хороший прогрес спостерігається в безпековому секторі.

По-перше, це реформування Збройних сил, в чому є велика заслуга Президента, волонтерів, простих громадян щодо змін в армії. Йдеться про запровадження відповідних стандартів, відкритих електронних закупівель для армії, завдяки чому збережено в бюджеті 200 млн гривень. У Міністерстві оборони ефективно працював волонтерський десант, і було виконано дуже великий обсяг роботи.

Друге питання - це просування України і її сприйняття у світі. Ми маємо зовсім інший дипломатичний корпус, зовсім інше ставлення до України у світі, є міжнародна коаліція, яка підтримує Україну. У сфері міжнародних відносинах введено в дію Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС, серйозним досягненням є поступ на шляху візової лібералізації.

Зараз 60% українського суспільства довіряє поліції, і це - враховуючи, що раніше ця довіра було майже нульовою

Далі варто відзначити реформи правоохоронних органів, зокрема створення поліції. Зараз 60% українського суспільства довіряє поліції, і це - враховуючи, що раніше ця довіра було майже нульовою. Ми маємо на сьогодні 6,5 тис. поліцейських у десяти містах. Ми також значно зменшили адміністративний апарат у прокуратурі, кількість прокурорів скорочено на 23%, її позбавлено функції загального нагляду.

- Електронні закупівлі також є видимою частиною реформ...

- Це - реформа, яка визріла з пілотного проекту і перетворилася на мейнстрім-проект, де ми довели, що за допомогою електронних засобів можна економити. На сьогоднішній день це більше 40 тис. тендерів, а загалом обсяг торгів за минулий рік склав 6 млрд гривень. При цьому, вдалося зекономити понад 500 млн гривень. Це - жива історія, система побудована, вона запрацювала, міністерства її використовують. І ми прийняли закон, який дозволяє розповсюджуквати це далі.

Ми також ратифікувати угоду про СОТ у частині державних закупівель, і тепер українські підприємці можуть брати участь у державних закупівлях в інших країнах. Це дуже важливий елемент, оскільки він відкриває нові можливості для нашого бізнесу, особливо в Європі.

Якщо говорити про цифрові питання в Україні у контексті технологічного розвитку, то ми запровадили в минулому році закон про публікацію відкритих даних, відкрили реєстр, створили інструмент електронних петицій. Цього всього раніше не було.

МАСШТАБНІСТЬ ЗАВДАНЬ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

- Як ви оцінюєте перспективи реформи у сфері децентралізації?

- У процесі децентралізації зроблено великий шмат роботи. Я вважаю, що ми, нарешті, побачили її результати - почали працювати над темою об'єднання понад 6 тис. громад. На сьогодні маємо 159 об'єднаних громад, які працюють, вони пройшли всі процедури затвердження і функціонують. Ми зробили бюджетну децентралізацію, збільшивши фінансування регіонів на 43%, що теж є серйозним кроком.

Ми повинні досягнути моменту, коли в нас регіони і громади отримають значні повноваження. Це досить серйозні зміни, які повинні відбутися, і це є баченням Президента, багатьох осіб в парламенті й уряді. Ми повинні забезпечити, щоб на засіданнях Кабміну не розглядалися питання, які стосуються, наприклад, прокладання дороги в тому чи іншому селі, оскільки це питання місцевої влади, і вона повинна цим займатися. Це питання повсюдності і обов'язкової відповідальності громадян за те, що відбувається на їхній території, в їхній громаді. Це є також вихованням, культурною зміною і відповідальністю за те, що відбувається в їхньому регіоні.

Децентралізації в Україні бути: цього хочуть громади, і є успішні приклади усіх країн, які її проводили. Водночас, у децентраізації є багато питань, які стосуються операційного управління громадами, велика кількість регуляторних питань, що мають відношення до різних міністерств у питаннях соціальної, медичної, освітньої інфраструктури, і це все потрібно узгоджувати. Тобто питання децентралізації є дуже масштабним.

ПЕРЕХІД ДО ЕКОНОМНОГО ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ

- Диверсифікація джерел енергопостачання також є одним з пріоритетів для країни. Як ви оцінюєте ситуацію у цьому сегменті?

 - Я вважаю реформу щодо диверсифікації постачання енергоносіїв дуже важливим питанням. Ми брали раніше в Росії понад 60% газу, а тепер ті ж 60% беремо в Європі, а це безпечніше і дешевше. Ми також прийняли закон про газовий ринок, зменшили дефіцит "Нафтогазу України" з 8 млрд грн до 1,5 млрд, що також можна вважати успіхом.

- Важливим завданням на сьогодні у країні є енергозбереження. З цим є значні проблеми. Як влада працює над вирішенням цієї проблеми?

Зараз важливо повернути культуру економнішого споживання енергоресурсів

- Це дуже важливе питання, ми його винесемо найближчим часом на Національну раду реформ, тому що питання збереження енергії це - економія споживання, економія використання, використання альтернеливних джерел. Це зменшує нашу залежність від енергетичних ресурсів і сприяє розвитку власних енергетичних можливостей. Питання, що зараз потребує вирішення: як стимулювати громадян України бути енергетично ощадливими? Це є одним з найважливіших завдань. Повага до енергоресурсів в СРСР була відсутньою, у то час як у Європі вона була досить високою. Зараз важливо повернути культуру економнішого споживання енергоресурсів.

ОПІР РЕФОРМАМ: НОН-СТОП

- А як ви оцінюєте реформи у фінансовій та податковій сферах?

- З фінансової точки зору ми провели макростабілізацію, тобто переглянули наші борги, завдяки чому піднявся рейтинг країни до рівня "B-".

Упродовж року відбулася фінансова стабілізація. Торік в цей час інфляція становила 43%, малими були резерви Національного банку. На сьогодні ми маємо 13 млрд дол. резервів Нацбанку, упродовж 2014-2015 років ми ліквідували 65 неплатоспроможних банків, посилили їх інституційну незалежність, додали можливість контролю за розкриттям бенефіціарів банків і відповідальність банків за пов'язаних з ними осіб.

Натомість у податковій сфері ми вдвічі зменшили навантаження на заробітну плату, зменшили адміністрування. У нас більше немає попередніх платежів по податку на прибуток, що не виймає обігових коштів.

- З позитивними сторонами загалом усе зрозуміло. А в яких сферах спостерігався найбільший опір у процесі реформування?

- Опір спостерігався нон-стоп, поки ми робили всі ці реформи. Він триває і зараз, оскільки певним людям не подобається, що відбуваються зміни на краще. Деякі люди звикли заробляти за рахунок сірості або темноти. Зрозуміло, що для них це - погані зміни.

Кожна реформа потребує пошуку коспромісів: як безпосередньо робити ту чи іншу реформу і запускати її далі у виконання. Тому прийняття закону - це ще не все, далі йде сувора імплементація. Ну от як зараз: Закон про державну службу прийнято, але його треба впровадити в життя, і це також процес - підзаконні акти, процедури, доведення іншим того, що це правильно.

- На початку розмови ви сказали, що найбільші успіхи спостерігаються в системі обороноздатності країни. Водночас, в Інтернеті, соцмережах часто можна прочитати, що солдати на лінії фронту часом не забезпечені чимось найнеобхіднішим....

Досить часто інформація щодо нібито проблем в армії - це розповсюджувані російські провокації

- Я не можу говорити за всіх, але бувають ситуації, коли пишуть просто неправду. Звичайно, є ситуації, коли виникають якісь проблеми, і ми намагаємося вплинути на їх виправлення, адже не все було відразу. Але зараз результат є очевидним, якщо подивитися на нову форму, зброю наших солдат, зокрема і завдяки допомозі, яку ми отримували від США та інших країн. У будь-якій реформі будуть і позитиви, і негативи: десь виникли проблеми з імплементацією, десь не дотягнули, десь треба щось переглянути. Реформа - це живий процес вдосконалення, виведення системи чи процедур на кращий рівень. Тому, треба окремо розглядати кожен конкретний випадок. Водночас, мушу наголосити, що досить часто інформація з проблемами в армії - це розповсюджувані російські провокації, аби поширити певні негативні настрої в суспільстві.

- Що, на вашу думку, необхідно зробити, щоб українська армія стала ще сильнішою і самодостатньою, що дуже важливо у контексті опору на агресію Росії?

- На сьогоднішній момент чисельність Збройних сил України збільшено з 180 до 250 тис., а витрати на армію маємо на рівні 5% ВВП, а це досить серйозні видатки. Для прикладу, вимога НАТО до витрат країн Альянсу - не менше 2%. Ми повинні привести армію до стандартів НАТО, а це не лише зброя, а й система управління та керування, введення поняття J-рівнів, ліквідація дублювань функцій між Генштабом і Міноборони, питання співпраці з Альянсом. В НАТО є дуже конкретні критерії, яким слід відповідати.

Станом на зараз ми не можемо приєднатися до НАТО, але можемо перебувати в тісному партнерстві з цією організацією. На членстві України в НАТО деякі люди часто спекулюють. Але треба усвідомлювати: поки є військова агресія з боку однієї країни по відношенню до іншої, країна не може вступити до НАТО. Проте, ніхто не заважає співпрацювати, мати військову підтримку інших країн Альянсу - США, Канади тощо, і будувати свою сильну і потужну армію. Ми на сьогодні є єдиною армією Європи, яка протистоїть прямій агресії Росії.

Юрій Банахевич. Варшава.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-