Олег Шамшур, посол України у Франції
Дізнавшись про гастролі Рішара до окупованого Криму, написав йому дружнього листа
Інтерв'ю 02.02.2016 12:15 1203
  •  
  •  
  •  

Франція готується на початку лютого прийняти міністрів «нормандської четвірки» у Парижі. На цьому фоні у французькому уряді та пресі звучать заяви про можливе зняття санкцій з Росії та відставку чинного міністра закордонних справ Лорана Фабіуса, який доклав чимало зусиль для умиротворення агресора. Посол України у Франції Олег Шамшур розповів Укрінформу про своє ставлення до риторики Парижа, про політичний ландшафт після останніх виборів, найбільш вірогідні кандидатури на президентське крісло у 2017 році та порядок денний дій української дипломатії у Франції цього року.

ЗАЯВИ ПРО ЗНЯТТЯ САНКЦІЙ З РФ КОНТРПРОДУКТИВНІ

- Пане посол, як триває підготовка до зустрічі міністрів «нормандської четвірки»? Чи є ознаки зміни французької позиції щодо черговості виконання пунктів мінських домовленостей у частині проведення виборів на Донбасі?

- Триває переговорний процес на відповідному рівні та усталеними каналами. Французька позиція відома, вона була заявлена президентом Франсуа Олландом і міністром закордонних справ Лораном Фабіусом. Йдеться про першочерговість ухвалення українським парламентом відповідних конституційних змін, потім - проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей, і на наступному етапі - вирішення ряду інших принципових проблем. У зв'язку з цим виникає низка питань: зокрема, чи можливо собі навіть уявити демократичні та прозорі вибори за наявності (на Донбасі) іноземних збройних формувань і при неконтрольованій Україною великій ділянці кордону з Росією?

- А що ви думаєте про останні заяви міністра економіки Емануеля Макрона у Москві щодо зняття влітку санкцій проти Росії?

Будь-які розмови про зняття санкцій лише стимулюватимуть агресивну поведінку РФ

- Усі заяви у цьому сенсі - і тут у Франції, і в Німеччині, і у США, як на мене, є контрпродуктивними. Загальмувати Путіна та російську агресію в Україні вдалося саме завдяки тому, що діяв та продовжує діяти режим санкцій. Заявляючи про те, що ледь не обов'язково санкції будуть зняті або через кілька місяців, або влітку, мабуть, хтось розраховує пом'якшити позицію Росії. На моє переконання, навпаки, такі заяви створюють умови, щоб позиція РФ залишалася неконструктивною. Такі розмови є, як мінімум, передчасними. Допоки Росія в повному обсязі не виконає мінські домовленості й не припинить агресію проти України, будь-які розмови про зняття санкцій лише стимулюватимуть агресивну поведінку РФ. І не можна забувати про анексію Криму.

ПОЗИЦІЯ ПАРИЖА ЩОДО УКРАЇНИ МАЙЖЕ НЕ ЗМІНИТЬСЯ ВІД ЗАМІНИ ГЛАВИ МЗС ФРАНЦІЇ

- Як вплинуть можливі перестановки в уряді Франції, зокрема, чинного міністра Лорана Фабіуса, про що пишуть французькі ЗМІ та заявляв голова парламентської фракції соціалістів Бруно Ле Ру, на подальшу переговорну позицію Франції щодо України?

- Що стосується великих держав, якими є Франція, Німеччина, Велика Британія, США та інші, то вплив особистостей на формування їх зовнішньої політики, тим більше, якщо йдеться про міністра, а не президента чи голову уряду, не варто перебільшувати.

Існують національні інтереси, є політична лінія, яка узгоджується на урядовому рівні між різними державними установами. Звичайно, позиція міністра закордонних справ та зовнішньополітичного відомства є важливою складовою цього процесу, але, підкреслюю, лише складовою. Суттєвішим є його вплив на реалізацію політичної лінії.

На моє переконання, кадрові зміни на позицію Франції щодо України впливатимуть мінімально. Ми цінуємо Лорана Фабіуса, як професіонала, людину, яка відіграє одну з найактивніших ролей у контексті пошуку шляхів врегулювання ситуації на сході України, яка виникла внаслідок російської агресії. Це ми бачимо, констатуємо і сподіваємося на продовження цих дипломатичних зусиль новим міністром, хто би він не був.

- А, зрештою, які кандидатури розглядаються?

- У французькій пресі згадувалися імена чинних міністрів Сеголен Руаяль та Мішеля Сапена, голови комісії у закордонних справах Національних зборів Елізабет Гігу, державного секретаря Матіаса Фекля та колишнього міністра закордонних справ Франції Юбера Ведріна. Якщо подивитися на логіку останніх призначень в уряді, то реальним кандидатом є Матіас Фекль, хоча я можу помилятися.

ШАНСИ САРКОЗІ НА ПРЕЗИДЕНТСТВО ЗМЕНШУЮТЬСЯ

- Поговоримо про французьку політику. Торік у грудні у Франції відбулися регіональні вибори, які стали останнім голосуванням перед президентськими 2017 року. Як ви оцінюєте їхні результати та їх можливий вплив на розклад політичних сил перед початком президентської кампанії?

- Справді, до цих виборів була прикута велика увага не лише політичного класу, а й усієї Франції. Такий інтерес пояснюється саме тим, що це була остання публічна спроба політичних сил перед початком президентського циклу.

У Франції на зміну двопартійній системі прийшла трипартійна

Можна зробити кілька висновків. По-перше, це чергова поразка соціалістів та лівих сил. Водночас, потрібно відзначити, що втрати соціалістів виявилися меншими, ніж очікувалися.

По-друге, це, безумовно, перемога правих, але разом з тим не така переконлива, на яку вони розраховували. Що свідчить про зміну балансу сил на користь правих, але не таку різку. Зокрема, багато оглядачів відзначає, що нижчий за очікуваний результат правих на регіональних виборах - це особиста поразка лідера партії «Республіканці» Ніколя Саркозі. Якщо подивитися на останні опитування, то його шанси перемогти на праймеріз і стати кандидатом у президенти від «Республіканців» зменшуються.

Але головним уроком і результатом цих виборів є показники Національного фронту. І, на мій погляд, не варто звертати увагу на той факт, що французькі праві екстремісти не очолили жоден із регіонів Франції. Потрібно уважно подивитися на результати першого туру цих виборів, коли ця політична сила набрала найбільшу кількість голосів. Фактично, в країні на зміну двопартійній системі прийшла трипартійна.

- Про що це говорить?

- Якщо переглянути програму та ознайомитися з ідеологією Національного фронту, то крайні праві екстремісти справляють серйозний вплив на французьку політику, мають електоральну підтримку на рівні 30%. Я не здивуюсь, якщо кількість прихильників Нацфронту у Франції зростатиме. Зараз не існує дискусії у політикумі, чи вийде Марін Ле Пен, лідерка Нацфронту, у другий тур президентських виборів. Обговорюються лише імена її вірогідного опонента від інших політичних сил. І це багато про що говорить.

- Тобто, ви припускаєте, що популізм та екстремістські заяви Національного фронту, шлейф від карних справ щодо корупції (зловживання бюджетом ЄС) та фінансування російськими грішми, щільні зв'язки з Кремлем не матимуть великого впливу на електоральну підтримку Ле Пен?

Французам потрібно серйозно задуматися про стан свого суспільства та дії своїх політиків

- Станом на сьогодні ситуація складається так, що Ле Пен потрапить до другого туру. На перший погляд, усе згадане вами, мало би впливати на її популярність, але ми бачимо, що цього не відбувається. Як на мене, тут в принципі французам потрібно ще більш серйозно задуматися про стан свого суспільства та дії своїх політиків.

- А що ви можете сказати про її гіпотетичних суперників?

- У французькій політиці, як зрештою й в українській, важко говорити про конкретні кандидатури за півтора року до президентських виборів. У решти двох провідних політичних партій посилилася внутрішньопартійна боротьба. У «Республіканців» вона загострилася насамперед між важковаговиками, колишнім президентом Ніколя Саркозі та мером Бордо Аленом Жюппе. Але зараз ми бачимо, що позиції Саркозі послаблюються і з'являються нові політичні фігури.

- Ви можете їх назвати?

- Так, це Лоран Вокьє, Бруно Ле Мер - молода генерація правих політиків. Франсуа Фійон не сказав свого останнього слова. Перед і на праймеріз «Республіканців» розгорнеться серйозна політична боротьба. І, до речі, дуже показово, що сам Саркозі не оголосив свою кандидатуру на політичні перегони за президентське крісло. В опитуваннях громадської думки, лідирує Ален Жюппе,

- А що робиться у таборі лівих? Хто може бути найбільш вірогідним кандидатом у президенти?

- У соціалістів до цього часу, здавалося б, незаперечним лідером залишався чинний президент Франсуа Олланд. Водночас, у партії спостерігаються досить сильні відцентрові процеси. І абсолютно не виключено, що праймеріз відбудуться й у цій лівій партії, і ми побачимо нових політиків. До того ж, рівень електоральної підтримки Олланда знову знизився після терактів у Парижі 13 листопада. Олланд намагається висувати нові кадри, прискорити процес реформ, підтримує нові ініціативи, які пов'язані, у тому числі, з його майбутнім.

- Ви сказали про нові імена серед соціалістів. Можете назвати цих людей.

- Гадаю, що в разі проведення праймеріз серед соціалістів чинному президенту намагатимуться скласти конкуренцію насамперед відомі політики - представники лівого крила партії - такі, як колишній міністр юстиції Крістіан Тобіра.

ЄВРО-2016 ВИКОРИСТАЄМО, ЩОБ ПРЕДСТАВИТИ УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО У ФРАНЦІЇ

- Олеже Владиславовичу, розпочався новий рік, які завдання стоять перед посольством України у Франції у 2016 році?

- Завдання не змінилися. Безумовно у центрі нашої уваги залишається та роль, яку відіграє і може відігравати Франція у підтримці зусиль України щодо протидії російській агресії й стабілізації ситуації на сході України. Інші напрями - це співробітництво з Францією в економічній, культурній, освітньо-науковій площинах, у вирішені питань в рамках співробітництва України з ЄС. Зокрема, це допомога Україні на шляху здійснення реформ. Я б зробив особливий наголос на роботі з французьким та українським бізнесом, оскільки стан двосторонніх економічних відносин не може нас задовольнити. Безумовно, це також питання інформаційної роботи. Її потрібно проводити більш ефективно для того, щоб об'єктивно показувати, що саме відбувається в Україні, як вона реформується, як протистоїть агресії, розвінчувати  міфи російської пропаганди. З цією метою активніше комунікуватимемо зі ЗМІ, політиками, експертами та простими французами, поширюватимемо знання про Україну, її історію та сьогодення.

- Які найбільші проекти ви зможете назвати, які визначатимуть поступ української дипломатії у Франції у цьому році?

- По-перше, це проведення українсько-французького інвестиційного форуму, який було перенесено через серію терактів у Парижі. Він має відбутися цього року в Парижі за участю прем'єр-міністрів обох країн. Крім того, ми плануємо провести ряд заходів довкола відзначення 30-річниці Чорнобиля і 75-ї річниці трагедії у Бабиному яру. Намагатимемося використати заходи з відзначення цих подій для більш широкого діалогу з французьким суспільством. У нашому календарі також низка культурно-мистецьких імпрез.

Зрозуміло, ми готуємося до Чемпіонату Європи з футболу. Маємо намір використати можливості, які надає Євро-2016 для того, щоб провести низку культурних заходів, у т.ч. представити українське мистецтво у Франції.

- Нещодавно ви відкривали перший форум франко-українських асоціацій та ініціатив. Як ви оцінюєте його потенціал?

- Це був перший форум і я розраховую, що він стане щорічним. Відзначу широке представництво практично всіх франко-українських асоціацій та ініціатив. Люди побачили одне одного, обмінялися контактами, почали координувати зусилля. Підтримавши форум, посольство прагне cприяти створенню нових спільних проектів та конкретних ініціатив з боку різних асоціацій, а також більш активно співпрацювати з ширшим загалом українців у Франції. Хоча українська громада тут не така й чисельна, як в інших країнах, але вона налічує 50 тисяч осіб.

- Пане посол, журналістська інтуїція мені підказує, що відомий французький актор П'єр Рішар, якого поважають та люблять українці, нещодавно змінив свої плани відвідати Крим не лише через те, що у його шафі висить вишита українська сорочка, подарована кілька років тому директором Української дитячої школи мистецтв Оленою Місталь. Чи були якісь дії з вашого боку, щоби донести українську позицію цьому мудрому акторові?

- Я також належу до кількамільйонної аудиторії шанувальників П'єра Рішара. Коли я отримав інформацію про наміри здійснити гастролі в Криму, я написав йому доброзичливого, але відвертого листа.

Роман Сущенко, Париж

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-