Павло Петренко, міністр юстиції
Старі прокуратура та міліція не боролися з корупцією, бо вийшли б на себе як учасників «схем»
Інтерв'ю 29.01.2016 10:00 1391
  •  
  •  
  •  

Боротьба з корупцією нині є надзвичайно модною. Не говорить про це хіба що лінивий. Та поки ми мріємо про покарання у майбутньому ТОП-хабарників, розробники «схем» продовжують заробляти непогані гроші.

Про перспективи боротьби та здійснені Мін`юстом кроки у зменшенні масштабів корупції Укрінформу розповів міністр юстиції України Павло Петренко.

- Павле Дмитровичу, Україна зараз вибудовує нову інституційну систему боротьби з корупцією (Національне антикорупційне бюро, спеціальна антикорупційна прокуратура, Нацагентство із запобігання корупції, Державне бюро розслідувань).  Скільки часу нам необхідно, щоб ці структури запрацювали повноцінно?

- Дійсно, Україна за останні два роки зусиллями уряду, парламенту, президента пішла правильним шляхом зі створення абсолютно нових органів по боротьбі з корупцією фактично «з нуля». Старі прокуратура і міліція ніколи б не боролися з корупцією, тому що це призвело б до того, що вони виходили на себе, як учасників корупційних схем.

Національне антикорупційне бюро фактично створювалося менше року. Вже призначений керівний склад антикорупційної прокуратури, а найближчими місяцями запрацює антикорупційне агентство і Державне бюро розслідувань. Маю надію, що цей рік буде роком остаточного становлення нових антикорупційних органів.

- Якщо із антикорупційними бюро та прокуратурою все зрозуміло, то створення Національного агентства з питань запобігання корупції постійно супроводжується скандалами. Для старту органу не вистачає головного - 5-х членів. Експерти наполягають на прискоренні запуску агентства. Коли ж нарешті запрацює НАЗК?

- Порядок формування Національного агентства із запобігання корупції чітко прописаний у законі. Він є безпрецедентним для України, тому що більшість в конкурсній комісії, яка обирає членів НАЗК, є представниками громадськості.

З боку ані Мін`юсту, ані КМУ не може бути жодного тиску на конкурсну комісію

Завдання українського уряду полягає у тому, щоб забезпечити умови для проведення конкурсу і роботи конкурсної комісії. Тому станом на кінець минулого року дана комісія, яка була визнана всіма без винятку європейськими і американськими партнерами та нашими представниками громадськості такою, що створена на прозорих умовах, обрала трьох з п'яти членів антикорупційного агентства. Згідно з законодавством,  цього достатньо для того, щоб агентство почало працювати і робити хоча б перші кроки, пов'язані з запуском системи електронного декларування.

На дві вакантні посади уряд оголосив повторний конкурс. Наголошую: з боку ані Мін`юсту, ані Кабінету Міністрів не може бути жодного тиску на цю комісію. Я сподіваюся, що члени конкурсної комісії розуміють всю повноту відповідальності, яка на них лежить, та в максимально короткі строки проведуть повторний конкурс і таким чином повністю сформують НАЗК якнайшвидше.

- А коли ж запрацює Державне бюро розслідувань? Президент підписав закон про створення ДБР  14 січня 2016 року, але минулого тижня прем'єр-міністр заявив, що до 1 березня запустити роботу бюро нереально. Скільки часу потрібно на проведення усіх необхідних процедур?

- Може бути технічна поправка до закону з прив'язкою початку роботи бюро не до 1 березня, а до моменту, коли буде сформовано 50% складу детективів цього бюро. Уряд чекає пропозицій від правоохоронних структур щодо реальних термінів початку роботи Державного бюро розслідувань. При цьому відстрочка початку роботи бюро не може бути безстроковою - Кабінет Міністрів наполягає на початку роботи органу в 2016 році.

- Боротися із корупцією вкрай необхідно, але  превентивні заходи є не менш важливими. Що  робить влада в цьому напрямку?

- Дійсно, боротьба з корупцією - це не тільки кримінальні справи, і «посадки» чиновників.  Хоча це є важливий елемент боротьби з корупцією. Боротьба з корупцією - це превентивні заходи.

По-перше, це максимальна дерегуляція і дебюрократизація країни. Досі від чиновника, який був монополістом у наданні українцям якоїсь послуги, залежало все: які папірці треба було принести, скільки часу відстояти в черзі, скільки непотрібних довідок додатково принести. Саме в цьому і був основний розсадник корупції.

На прикладі Мін'юсту покажу, як дієво з цим боротися. У нас була Державна реєстраційна служба, яка вважалася одним з найбільш корумпованих органів. Вона здійснювала комунікації з бізнесом і громадянами. На початку 2015 року Міністерство ліквідувало цей орган і почало процес реформ, суть якого полягала в демонополізації і дебюрократизації реєстраційних сервісів, переведення їх в онлайн режим.

Протягом першого місяця роботи нових законів ми бачимо те, що бізнес і громадяни практично перестали скаржитися на наявність корупції при реєстрації, тому що у них є вибір

Протягом минулого року нам вдалося запустити цілу низку електронних сервісів - це і реєстрації компаній, і отримання інформації, витягів, довідок, реєстрація в сфері актів цивільного стану, коли ви реєструєте народження дитини, своє одруження. І головне, що нам вдалося зробити, - наприкінці минулого року парламент ухвалив великий пакет децентралізаційних законів, якими передано функції щодо реєстрації бізнесу та нерухомості місцевим органам влади і майже восьми тисячам українських нотаріусів.

Таким чином, ми прибрали монополію та спростили саму процедуру. І вже зараз можу сказати, що протягом першого місяця роботи нових законів ми бачимо те, що бізнес і громадяни практично перестали скаржитися на наявність корупції при реєстрації, тому що у них є вибір.

Нотаріуси не беруть хабарі. Якщо один нотаріус погано працює, можна піти до іншого, який знаходиться через дорогу. Так само створена конкуренція, і саме це є тим успішним прикладом реформи, яка прибирає корупцію з побутових послуг і сервісів, якими користуються українські громадяни.

Я б хотів, щоб й інші міністерства, які мають дуже багато контактів з громадянами, це і міграційна служба, яка видає паспорти, це і Державна фіскальна служба, яка має постійний контакт з громадянами, брали приклад з Мін`юсту. Міністерство юстиції ліквідувало реєстраційну службу в своїй структурі як клас і тих реєстраторів, які асоціювалися з корупцією й хабарами.

- Це велике досягнення. Але в Україні залишається велика армія чиновників, які мріють жити краще, а тому не відмовляться від хабарів.  Як тут можна уникнути корупції?

- Це другий блок превенції - достойний рівень заробітної плати державним службовцям, які працюють з громадянами. Вони мають зосередитися на роботі, а не бути змушеними думати лише про те, як прогодувати дітей, родину.

Тому в 2016 році перед усіма інститутами української влади постав великий виклик. Йдеться про реалізацію реформи державної служби. Ми прийняли європейський закон про держслужбу, який передбачає високі вимоги до державного службовця як професіонала, його аполітичність, а з другого боку - обов'язок держави забезпечити його достойною зарплатою, щоб на конкурентному ринку праці ми могли залучити найкращих. Залучити тих, хто готовий піти в державний сектор не у якості волонтерів. Повинні прийти фахівці, які отримуватимуть конкуренту заробітну плату і чесно виконуватимуть свої обов'язки перед українським народом. Тому другий запобіжник по боротьбі з корупцією - це реформа державної служби і достойна заробітна плата.

- Очевидно, що третім блоком має бути відкритість чиновників. Але як можна змусити їх не приховувати придбане на зароблені «непосильним трудом» гроші?

Державні службовці, які не зможуть пояснити, звідки вони отримали ті чи інші статки, нестимуть реальну кримінальну відповідальність

- Відкритість, прозорість і підзвітність чиновників обов'язково мають бути. Цей блок превентивних заходів взаємозв'язаний з першими двома. Тому ми протягом минулого року відкрили всі реєстри, які є в Міністерстві юстиції, що стосуються нерухомості і бізнесу, де можна подивитися статки, компанії, майно, яке належить державним службовцям.

Ми спільно за європейськими та американськими експертами доведемо до успішного кінця запровадження системи електронного декларування. Щоб кожен українець мав змогу побачити через електронну систему контролю декларацію держслужбовця та його родичів. І основне - державні службовці, які не зможуть пояснити, звідки вони отримали ті чи інші статки, нестимуть реальну кримінальну відповідальність.

- Коли ж це станеться?

- Новий механізм декларування доходів держслужбовцями має запрацювати в 2016 році, незважаючи на небажання окремих членів парламенту, щоб нова система почала діяти якнайшвидше. Ця електронна система вже в попередньому варіанті готова і найближчим часом буде презентована суспільству.

- У корупції завжди винні дві сторони. Не можна звинувачувати лише чиновника-корупціонера,  адже для того, щоб він міг узяти, цей хабар йому має хтось принести. Що із цим робити?

- Треба вести роз'яснювальну та просвітницьку роботу серед громадян для того, щоб відпрацьовувати в нашій з вами свідомості неприйнятність будь-яких проявів корупції. Навіть тих, які нібито здаються нам не критичними, коли це подяка вчителю чи лікарю.

Корупція виникає там, де немає прозорості й відкритості. Саме тому ми максимально перевели наші сервіси в онлайн режим. Це дійсно дало результат. Понад два мільйони українців за неповний 2015 рік скористалися безкоштовними електронними сервісами на сайті Міністерства юстиції. Більше півмільйона скористалися платними сервісами по реєстрації компаній, отримання інформації. Це є ті реальні речі, які відчуває кожен українець. Коли немає контакту державного службовця з громадянином - це точно сприяє відсутності хабарів, тому що комп'ютер хабара не бере.

І ще хочу нагадати про п'ятий блок превенції - конкуренцію.

Це ті рецепти, які ми запустили в системі Мін`юсту. Я переконаний, що вони вже дали свої перші результати і будуть давати їх протягом наступних років.

Хабарі в системі юстиції підуть в історію, і наші люди забудуть про це явище, як про поганий сон, який мав місце в Україні протягом багатьох років.

- Павле Дмитровичу, ви сказали, що боротьба з корупцією - це не тільки кримінальні справи, але без них не обійтися. Проти керівників органів юстиції порушили чимало кримінальних проваджень, є вироки. Може треба ще більше саджати, щоб боялися брати хабарі?

- З початку 2014 року ми започаткували спільно з правоохоронними органами систему контролю за керівниками органів юстиції різного рівня. Тоді було порушено безпрецедентну кількість справ - близько 140. Майже половина цих справ дійшла до судів. Але, переконаний, тільки кримінальними провадженнями система не зміниться. Саме тому ми пішли далі та зробили фундаментальну реформу в своїй сфері, про яку я вам щойно розповів.

Дуже хотілося б, щоб інші органи влади так само провели аналогічні реформи. В першу чергу, мова йде про ті органи, які видають різного роду ліцензії, дозволи. Мова йде про Фіскальну службу та про Міграційну службу. Тому що подекуди українці помилково думають, що Міністерство юстиції займається питаннями, які входять у компетенцію інших органів: починаючи з притягнення до відповідальності суддів та закінчуючи видачею паспортів. Насправді, наші повноваження досить таки обмежені. Міністерство юстиції опікувалося реєстрацією українських компаній та нерухомості. Це наш блок відповідальності, який ми спромоглися, я вважаю, успішно реформувати. Зараз ми ці функції передали місцевій владі і нотаріусам. Нам вдалося зробили реальністю те, що ще рік тому було фантастикою - нині українську компанію можна зареєструвати «під ключ» за 24 години. Уряду спільно з Міністерством юстиції вдалося запровадити в Україні механізм, який передбачає можливість реєстрації компанії під ключ в усіх органах - податковій, пенсійному, статистиці - за добу. Це ті реформи, які реально можуть відчути українці.

- Подолати корупцію без чесних судів неможливо.  Громадяни вимагають повної зміни суддівського корпусу, водночас, відповідальним особам не вдалося відстояти цю позицію. На вашу думку, чи забезпечить переатестація суддів якісне оновлення судовоі системи?

Реальний зміст реформи - це оновлення судового корпусу

- Будь-які реформи не мають сенсу, якщо немає справедливості в суді. Тому дуже важливо, щоб судова реформа не була косметичною. Щоб ця судова реформа не просто набула форми змін до Конституції, але й змогла набути реального змісту. А реальний зміст - це оновлення судового корпусу, це прихід до професії судді тих людей, які пройдуть через публічний конкурс і які матимуть довіру у простих українців. Тому що не можуть виносити рішення іменем України ті люди, довіра громадян до яких складає тільки 5%. Таке рішення не вартує навіть паперу, на якому воно друкується.

Тому тільки оновлення судової системи через прозору процедуру і допуск до професії людей, які досі не працювали у ній, буде реальним результатом реформи.

Олена Собко, Укрінформ

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-