Володимир Іонов, російський опозиціонер
Через кордон на територію України я перейшов як класичний нелегал
25.12.2015 09:30 1105
  •  
  •  
  •  
Преображенський суд Москви зобов'язав поліцію 29 грудня примусово доставити на засідання опозиційного російського активіста Володимира Іонова. Але про це Володимир дізнався вже у Харкові, куди нелегально приїхав з Росії разом з цивільною дружиною Ольгою Браун у пошуках політичного притулку.
Кореспонденту Укрінформу вдалося зв'язатися з Володимиром Іоновим по телефону - за зрозумілих причин він не афішує місце проживання. Володимир відкритий для розмови, і, як одразу сказав, навіть будучи в еміграції, не збирається залишати свою діяльність, спрямовану на викриття Путіна - "царя единой і неделимой"...

- Ви питаєте, як ми добралися до України? Дуже просто: Оля - легально, за російським паспортом - через кордон у пункті пропуску "Гоптівка". Вона хоч і стояла поруч зі мною на опозиційних мітингах на Манежній площі в Москві, за два кроки від Красної, але в автозаки її не кидали і приводів у поліцію у неї немає. Інша справа я: за рік десятки приводів, чотири адміністративні справи з обвинуваченням у пікетах і штрафом у 150 тис. рублів, що дорівнює моєї пенсії за десять місяців. Потім і кримінальна стаття "за сукупністю": три роки тюрми, правда, умовно, але без права відвідувати масові заходи.

Поки що насолоджуємося вільним життям у вільній Україні

Самі розумієте, я б вдома не сидів, тому не став чекати, поки умовний термін перетвориться на реальний - і перейшов кордон як турист, який заблукав - зеленими стежками. Класичний нелегал!

- Ще не подали документи на політичний притулок?

- Збираємося. Поки що насолоджуємося вільним життям у вільній Україні. Мабуть, житимемо в Києві. Захочете мене знайти - приходьте до російського посольства. Може, і я там буду стояти зі своїми плакатами, відомими усій Москві: "Путин есть, ума не надо!" і "Путин - наш геморрой!".

- Ви налаштовані серйозно. За що ви не любите Путіна?

Путін зробив з Росії всесвітнє опудало, якого боїться цивілізований світ

- Він ворог Росії, моєї батьківщини, де я народився і виріс, і куди тепер через нього не можу повернутися. У путінській Росії інакомислячим жити небезпечно. Це він зробив з Росії всесвітнє опудало, якого боїться цивілізований світ, а Росія залишається великою країною і заслуговує на кращу долю.

- Але російські ЗМІ пишуть, що підтримують Путіна 80 відсотків росіян...

- Росіяни неоднорідні. Є громадяни зі своєю позицією і, як правило, широким світоглядом, і є ті, хто з ранку до вечора зайнятий добуванням хліба насущного і не вникає в високі політичні матерії - немає ні сил, ні часу, ні, вибачте, розуму або, м'якше сказати, освіти.

Останнім часом з'явилися нові прошарки: ті, яких годують з руки", я маю на увазі і діячів культури, які підписали лист на підтримку анексії Криму, і ура-патріотів з числа людей дна: бомжів, п'яниць, наркоманів, хуліганів... Для них, які втратили орієнтири в житті, Путін - цар і бог, на себе вони вже не розраховують. Але агресії у них багато. Приміром, як-то поліція засунула в загальну камеру в СІЗО активістів-опозиціонерів і алкашів, підібраних на вулиці. Почувши відому речівку з приводу "Путін - х..", один з них у безсилій злобі почав битися головою об розділяючі ґрати, і поліція тримала його, аби він не вбився до смерті.

- Готовий епізод для книги про пережите. Не обмірковуєте таку книгу?

- Було б самовпевнено щось обіцяти, хоча матеріал є. Пережито багато. Але я не письменник, я, швидше, читач. У свій час у Москві закінчив Інститут імені Плеханова і, будучи товарознавцем за фахом, все життя займався книгами. Але ось моя Оля (у трубці чути м'який жіночий голос) могла б. Адже вона за фахом-викладач англійської мови, лінгвіст з гарним літературним смаком. В цьому ми з нею зійшлися, причому в буквальному сенсі слова: познайомилися на одному з антипутінських пікетів. З тогочасу не розлучаємося, хоча мені 76, а їй - на 17 років менше (у трубці чути голос Ольги: "Та яке це має значення. Скажи краще, що ти пенсіонер без пенсії: картку-то в Росії заблокували!).

Коротше, я б написав книгу, але не про Путіна, він того не вартий, а про людей, яких знав і буду поважати все життя: Бориса Нємцова, Валерію Новодворську... Без таких людей в Росії стане темно. І тихо. Єдиним голосом "проти" може виявитися... свист. Років десять тому на одному з боксерських поєдинків Путін як любитель боксу вийшов з глядацького ряду до рингу, аби привітати російського боксера, а його освистали. Бачили б ви його обличчя у прямій телетрансляції... Це було перше попередження, а він не зрозумів!

- Ваш протест почався ще тоді?

- Раніше, ще за часів Брежнєва. Розсилав листівки в редакції газет з текстом типу "Советская власть - режим бездарности и насилия", при цьому вказав свою реальну домашню адресу. Два тижні психлікарні заробив... Але позиції не змінив. І так буде, поки я живий і поки живий Путін. Адже ось яка біда: його вчили мочити, а він керує державою.

Світлана Лігостаєва, Харків

Фото: Михайло Шнейдер, Дмитро Коган, Марк Гальперін

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-