Дуда в Києві. Візит друга

Аналітика

14.12.2015 08:30

Укрінформ

Україні, враховуючи російську агресію і зміни на європейському континенті, в буквальному сенсі треба порахувати своїх союзників

Київ приймає з дводенним офіційним візитом президента Польщі Анджея Дуду. В його програмі - зустрічі з Президентом та прем'єр-міністром України. Цей приїзд певною мірою можна вважати візитом ввічливості, адже Дуда вперше в Україні в якості глави польської держави.

Мета зустрічей - "звірка годинників", визначення основних напрямів співпраці на найвищому рівні на ближчу перспективу. Не варто очікувати за підсумками візиту якихось тектонічних змін в українсько-польських відносинах. Утім, можливі нові ініціативи.

ВІЗИТ ПРЕЗИДЕНТА ЯК ПОЛІТИЧНИЙ СИГНАЛ

Дуда став президентом Польщі ще на початку серпня, а тому на перший візит лідера стратегічного союзника України на Заході у Києві чекали вже віддавна. Утім, активна пора парламентської виборчої кампанії в Польщі й повне "перезавантаження" влади у республіці відтягнули його здійснення. Водночас, у польських дипломатичних колах натякають, що Дуда й без того робить чіткий позитивний жест у бік України, оскільки, враховуючи баланс двосторонніх зустрічей на рівні президентів, саме польські лідери останнім часом частіше відвідують Україну, а не навпаки.

Взагалі, історію контактів на рівні президентів можна сміливо вносити до активу українсько-польських відносин. Починаючи від президентів Кучми і Кваснєвського, відносини між президентами України й Польщі завжди були тісними і дружніми. Навіть у період перебування при владі президента-утікача Віктора Януковича його польський колега Броніслав Коморовський до кінця намагався утримувати з ним нормальні контакти. Як потім пояснював екс-президент Польщі, розуміючи певні втрати від цього для власного іміджу, він свідомо йшов на підтримання контактів з Януковичем, щоб Україна, від президента якої вже почав відвертатися весь демократичний світ, не випала з європейської орбіти.

Візит Дуди повинен підтвердити стратегічний рівень відносин між Україною і Польщею

Цей візит є важливим, оскільки Україні, враховуючи повзучу російську агресію й динамічні зміни на європейському континенті, у буквальному сенсі треба порахувати своїх союзників. У світлі зростання терористичної загрози в Європі, ряд країн, як Франція, вже фактично готові підписати "пакт з дияволом" (читай Росією - авт.) заради спільної боротьби з тероризмом. Інші, наприклад як Італія, зараз зовсім були б не проти відмінити санкції проти Росії. Тому, запевнення з боку польського лідера у повній підтримці України на зовнішньополітичній арені, зокрема і в її протидії зовнішньому агресору, зовсім не будуть зайвими. Певні політичні "сигнали" в цьому напрямі вже полетіли до Києва. Зокрема, в четвер під час зустрічі у Варшаві президент Дуда і прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон погодилися, що, у світлі невиконання Росією Мінських домовленостей, продовження санкцій є закономірним явищем і про їх відміну взагалі не може бути й мови. Дуже важливим жестом Варшави у бік Києва можна вважати нещодавнє прийняття у Сеймі Польщі резолюції щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору в Україні і засудження дій сталінського режиму, які призвели до мільйонів жертв.

Позитивні "сигнали" у бік Польщі спостерігаються і з боку України. Восени завершено передачу ділянки у Львові під будівництво Польського дому, що віддавна було предметом дискусій у двосторонніх відносинах. Україна в цьому році також відмінила ембарго на польське м'ясо, зокрема свинину і яловичину. Тобто, останнім часом підготовлено сприятливий грунт для інтенсифікації українсько-польських відносин на різних площинах і рівнях, візит Дуди повинен це підтвердити.

ПОЛЬСЬКА ДОПОМОГА: УКРАЇНА В ЛІДЕРАХ

Україна традиційно - суб'єкт польської допомоги та підтримки. Щоправда, ця допомога не є якоюсь надзвичайно великою, але усе ж її можна вважати активною й послідовною. В 2014 році пряма допомога Польщі Україні склала 16 млн євро, цього року вона буде на такому ж рівні. Як нещодавно зауважив заступник глави МЗС Польщі Конрад Павлік, упродовж останніх десяти років найбільшим бенефіціаром польської допомоги на розвиток була Білорусь (114 млн євро), яка дещо випереджала в цьому плані Україну (90 млн євро). Утім, зараз, як зауважує Павлік, ситуація змінюється, і Україна виходить у лідери.

Крім того, нинішнього року Варшава і Київ підписали міжурядову угоду на надання Києву кредиту у розмірі 100 млн євро. Основні кошти повинні піти на розвиток прикордонної інфраструктури, зокрема будівництво доріг. Відтак, зараз основна робота, як зауважують польські дипломати, вестиметься у напрямі "наповнення цього кредиту конкретним змістом".

Варто зауважити, що після початку Революції Гідності, а потім і з першими місяцями російсько-української війни, Польща активно включилася в допомогу Україні. Польські державні органи спільно з неурядовими благодійними організаціями зібрали і направили на схід України декілька гуманітарних вантажів. Варшава за власний кошт організувала ремонт кількох будівель для переселенців із зони АТО, продовжує це робити й надалі. У польських лікувальних закладах пройшли курси лікування і продовжують це робити десятки постраждалих як з Майдану, так і зони АТО.

Поляки намагаються "дути на зимне" і максимально допомагати сусідній Україні, щоб вогонь нестабільності не перекинувся на їхню територію.

Важко переоцінити внесок Польщі й у структурні перетворення в Україні. Україна взяла за зразок польську модель децентралізації, відтак польські експерти допомагали готувати законодавчу базу під відповідні зміни та їхнє втілення у життя в українських реаліях. Варшава також ділиться своїм досвідом у питанні протидії корупції, а польські військові інструктори навчають сержантський склад української армії.

Звичайно, польську допомогу Україні не можна вважати безкорисливою, цього і не приховують польські політики. Вони переконують, що безпечна, стабільна і демократична Україна є запорукою стабільності й безпеки Польщі. Відтак, поляки намагаються "дути на зимне" і максимально допомагати сусідній Україні, щоб вогонь нестабільності не перекинувся на її територію.

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ

Баланс українсько-польських відносин безперечно позитивний. Однак, це зовсім не означає, що у відносинах між країнами немає проблем, або напрямів співпраці, на які потрібно звернути особливу увагу.

У першу чергу, йдеться про історичні проблеми, зокрема ситуацію на Волині середини 40-х років минулого століття. Не є таємницею, що у Польщі є політичні сили й громадські організації, які, на радість російській пропаганді (не виключено, що й за активної організаційної, фінансової підтримки Кремля), дивляться на відносини Польщі з Україною виключно через призму Волинської трагедії. Відтак, їхнє ставлення до України й українців, м'яко кажучи, не дуже позитивне. Тому, над історичним примиренням між народами треба інтенсивно працювати, аби не додавати цим силам, а також Кремлю, додаткових аргументів і вбитих між двох народами клинів.

У цьому контексті вже є позитивні зміни. Зокрема, нещодавно під егідою Інститутів національної пам'яті України і Польщі почала працювати спільна група українських та польських істориків, яка повинна наблизити позиції сторін з цієї проблеми. Водночас, у цьому ж контексті польська сторона очікуватиме на рухи Києва щодо внесення змін до прийнятого у квітні закону, який усіх вояків УПА визнав борцями за незалежність України. У Польщі вважають, що надання такого статусу особам, причетним до вбивств польського цивільного населення на Волині, шкодить двостороннім відносинам.

Ще однією проблемною стороною, яка однак більше стосується простих громадян, а не стратегічного діалогу між країнами, є ситуація з перетином українсько-польського кордону і довгих черг на пунктах пропуску. Ситуація останнім часом не покращується, а навпаки - має тенденції до погіршення. Вона може ще більш ускладнитися після введення безвізового режиму між Україною і ЄС. А тому сторонам слід приділити значну увагу до покращення інфраструктури на кордоні, а також змінити методи роботи прикордонних та митних органів обох країн, які вперто не помічають проблеми та її можливих наслідків.

Очевидно, що обом країнам варто звернути увагу на канали політичної співпраці, які, з огляду на кризу в Україні, а також парламентські та президентські виборчі кампанії в Україні і Польщі, в останні роки не були задіяні. Зокрема, відновити роботу Українсько-польського форуму партнерства чи міжурядової комісії з питань економічної співпраці, що особливо важливо в рамках початку дії угоди про зону вільної торгівлі Україна-ЄС з 1 січня 2016 року.

Отже, візит президента Дуди повинен підтвердити стратегічний рівень відносин між Україною і Польщею. Київ і Варшава зможуть оцінити нинішній стан двосторонніх відносин, а також визначити пріоритети на подальшу співпрацю. Залишається сподіватися, що рівень співпраці з новою польською владою буде принаймні не гіршим, ніж у відносинах Києва з попередньою владною командою у Варшаві.

Юрій Банахевич, Варшава.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Актуально