Єжи Помяновський, виконавчий директор Європейського фонду за демократію
У перспективі до "коаліції" протидії російській пропаганді мають долучитися США і Канада 
Інтерв'ю 09.12.2015 11:17 1066
  •  
  •  
  •  

Європейський фонд за демократію (European Endowment for Democracy, EED) зі штаб-квартирою в Брюсселі, заснований Єврокомісією і окремими країнами Євросоюзу для підтримки демократії в країнах-сусідах ЄС - активний гравець на фронті протидії російській пропаганді. На цьогорічному ризькому саміті "Східного партнерства" у травні Фонд представив доповідь під красномовною назвою "Відновлення плюралізму і рівноваги в російськомовному інформаційному просторі". У червні цей документ отримали на розгляд всі країни ЄС, а у вересні у Варшаві відбулася перша конференція, під час якої учасники з 35-ти країн Європи та світу дискутували над його реалізацією.

Про те, хто з європейських країн найбільше розуміє інформаційні загрози з боку Кремля і готовий вкладати зусилля і фінанси в "коаліцію" з протистояння роспропаганді, а також про перші результати цієї роботи, в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспондентові Укрінформу у Варшаві розповів виконавчий директор Європейського фонду за демократію, колишній заступник міністра закордонних справ Польщі Єжи Помяновський.

ЧОМУ КОНТРПРОПАГАНДА ВИГІДНА ПУТІНУ?

- Як у Європейському фонді за демократію визначають основну мету та завдання протидії російській пропаганді?

- У нашій доповіді ми відділяємо пропаганду Кремля в неросійськомовних ЗМІ і вплив на російськомовного споживача, незважаючи на його етнічну приналежність. Адже маємо українців, молдаван, білорусів, які є об'єктами інформаційної агресії РФ, і водночас не завжди мають альтернативу у своїх країнах. Навіть в Україні незалежні російськомовні ЗМІ не мають такої сили впливу, як телеканали, які контролюються Кремлем.

Задум є наступним: не протидіяти пропаганді безпосередньо, а поширювати простір, де російськомовний споживач має змогу отримувати правдиву інформацію.

Якщо б ми зосередилися на контрпропаганді, як під час "холодної війни", то ми досягнули б мети, яка на руку Путіну: "Я маю свою правду, а ви свою, і залишімося на своїх позиціях".

Інколи українські ЗМІ не допомагають нам, оскільки діють на емоціях і пробують відповідати на брехню не зовсім точною інформацією, а подекуди контрпропагандою зі свого боку.

- Що ви маєте на увазі?

Чітке розмежування - "це правда, а це брехня" - Путіну не вигідне

- Прикладом може бути інформування про ситуацію в Донецькому аеропорту: його вже майже здобули сепаратисти, а в українському медійному просторі часто подавалася інша версія. В цьому не було потреби, адже це нічого не змінило, а лише додало аргументів Кремлю: "Ви маєте свою пропаганду, а ми свою". Ця формула дуже вигідна Путіну. Натомість, чітке розмежування, що це - правда, а це - брехня, йому невигідна.

Звичайно, у короткостроковій перспективі інформаційні дії України є зрозумілими, адже Україна є жертвою у протистоянні з Росією. Але якщо йдеться про середньо- чи довгострокову перспективу, то нам просто необхідно будувати простір правди, простір реальних дискусій росіян з росіянами, українців з росіянами, білорусів з українцями. Усі повинні мати можливість спілкуватися одне з одним, аби краще себе розуміти.

Зараз люди в Росії вірять Путіну, але це не триватиме вічно. Вони питатимуть себе: чому наші брати з іншого боку кордону мають іншу точку зору. Але вони мають почути ці голоси, їх треба поширювати. В нашій доповіді ми кажемо так: є багато незалежних, хороших російськомовних ЗМІ, які слід підтримувати. Водночас, інші незалежні ЗМІ, які передають інформацію своїми мовами, повинні також поширювати свій продукт російською мовою.

ЯКИЙ БЮДЖЕТ "КОАЛІЦІЇ"?

- Чи вдається зібрати достатньо коштів на реалізацію завдань, передбачених в доповіді?

- Мобілізація фінансових засобів в Європі на протидію російській пропаганді все ще є недостатньою. На це впливають кілька чинників.

У демократичних країнах все ще не бачать реальної загрози з боку російської пропаганди

Криза з напливом біженців до Європи призводить до того, що увага урядів багатьох європейських країн, які потенційно могли б виділяти більше коштів на протидію пропаганді, у сфері планування бюджету сфокусувалася на вирішенні проблеми мігрантів.

Крім того, у демократичних країнах все ще не бачать загрози з боку російської пропаганди і проблеми, якою є домінування прокремлівського інформаційного впливу у величезному російськомовному медіапросторі.

Кошти, які на сьогодні задекларовані країнами, є меншими ніж ті, які ми хотіли б бачити на першому етапі реалізації проекту з протидії пропаганді Росії. Ми розраховували на першому етапі збирати щороку 5-10 млн євро. Утім, задекларовані країнами кошти - це рівень 3-4 млн євро на рік. Зараз з офіційно виділених коштів маємо 3 млн євро безпосередньо на покращення ситуації російськомовних ЗМІ у країнах "Східного партнерства" і безпосередньо Росії.

Зараз триває завершення роботи над бюджетами в усіх країнах. Ми усе ж плануємо зібрати 5-6 млн євро на рік на перспективу роботи в 3-5 років. Якщо б вдалося зібрати понад 10 млн євро на рік, то це допомогло б реалізувати більшість завдань, визначених у доповіді.

ХТО З КРАЇН ЄВРОПИ В АКТИВІСТАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО ФРОНТУ?

- Які країни є найбільш активними у питанні фінансової підтримки заходів з протидії російській пропаганді?

Найбільше зацікавлені у протидії російській пропаганді країни Балтії, а також півночі - Швеція, Данія, Норвегія, а ще Німеччина. У перспективі - це США і Канада й ширше - Єврокомісія.

- Якщо говорити про конкретні країни, то на першу фазу реалізації проекту Голландія, наприклад, вже виділила 1,3 млн євро, а внесок Польщі має становити 1 млн євро. Нещодавня зміна польської влади повинна позитивно вплинути на цей процес, оскільки східна політика є пріоритетом нинішнього уряду.

Своє зацікавлення у спільному фронті проти російської пропаганди найбільше демонструють країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія), але вони мають невеликі бюджети. Крім того, до активних у цьому контексті можна віднести країни півночі - Швецію, Данію, Норвегію, а також Німеччину. У ширшій перспективі до "коаліції" можуть долучитися США і Канада. Крім окремих країн, Єврокомісія також включиться в цей процес.

Водночас, варто зауважити, що в доповіді ми вказуємо, що російські гроші на пропаганду витрачаються неефективно, бюджети, якими володіють російські телеканали, розкрадаються. Тобто, значно меншими коштами, ніж у росіян, ми можемо діяти більш ефективно.

Для цього потрібно мати нормальну альтернативу не лише у сфері інформації, але й у сегменті розважальних програм. Наприклад, одна з наших рекомендацій - фінансування високобюджетної розважальної продукції у рамках функціонування так званого Production Hub чи Production Center. Туди могли б прийти працювати талановиті люди, і цим можна компенсувати нестачу коштів. Насправді, на це потрібні невеликі кошти - 2-3 млн євро на рік, і цей центр міг би стати двигуном продукції розважального змісту.

Країни Європи планують і надалі координувати роботу зі збору коштів і реалізації відповідних проектів. Зокрема, після вересневої зустрічі країн-донорів у Варшаві вже було проведено зустріч у Голландії щодо створення центру підготовки інформації (News Hub), у грудні має відбутися зустріч у Ризі, а на початку наступного року - друга велика конференція по протидії російській пропаганді у Стокгольмі.

ДЕ ГРУПИ МОНІТОРИНГУ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ?

- Чи є країни, які скептично налаштовані на реалізацію проектів з протидії пропаганді Росії?

- Європейські країни по-різному ставляться до протидії російській пропаганді, і часто їхня допомога є символічною. Ті, які не є активними, не допомагають, вони, принаймні, не перешкоджали, наприклад, створенню при Єврокомісії центру з моніторингу російської пропаганди на сході (East Stratcom). Дуже важливо, що ця інституція слідкуватиме за інформаційним простором на сході Європи і пропонуватиме рішення, зокрема і фінансові, аби реагувати на виклики в інформаційній сфері. Ця група у своїй роботі керується, зокрема, і доповіддю нашої фундації. Через 2-3 місяці оцінюватимемо результати роботи East Stratcom, а також реалізацію кількох інших проектів - зокрема голландського по створенню "інформаційного хабу" (News Hub) і балтійського центру підвищення медіа кваліфікації (Baltiс Media Excelence Center).

До речі, свого роду групи моніторингу російської пропаганди створено також окремо у багатьох країнах. У Польщі, наприклад, вона функціонує при прес-службі МЗС, у Великій Британії - при міністерстві оборони, а в деяких державах вони діють у політичних кабінетах глав урядів.

КОГО ПІДТРИМУЮТЬ В УКРАЇНІ?

- Яким чином фундація реалізує свої проекти по підтримці незалежних російськомовних ЗМІ, зокрема в Україні?

- Фундація EED діє у двох площинах - зміцнюємо ті російськомовні ЗМІ, які вже існують (сайти, радіо, телебачення), і водночас створюємо центри, які об'єднуватимуться у більші структури для підвищення журналістських стандартів. Ми розуміємо, що різні ЗМІ мають різні стандарти: одні є високорозвинутими, а інші - не дуже.

Фундація активно підтримує незалежні російськомовні ЗМІ також і в Україні. Ця допомога загалом уже становила 1 млн євро. Наприклад, ми підтримуємо російську службу Громадського радіо та інформаційний продукт російською мовою на "Європейській правді". Ми також підтримали активістів Автомайдану, які знімали з безпілотника і розміщували в Youtube матеріали про корупцію чиновників в Одесі, а також процес нелегального видобутку бурштину в Житомирській області. Так, це не повністю інформаційні проекти, але вони дають суспільно важливий матеріал для ЗМІ.

Юрій Банахевич, Варшава.

Єжи Помяновський / Фото: www.msz.gov.pl /J. Cieślikowska

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-