Михайло Гаврилюк, народний депутат України
Я з корупцією борюся-борюся-борюся, а вона так обросла, що важко побороти
Інтерв'ю 01.12.2015 15:32

- Вони мене не відпустили. Вони довго возили нас в одне відділення, в інше, але мене в РОВД не хотіли брати, всюди від мене відмовлялися. Нарешті, десь взяли, стали допитувати, а я то відключався, то приходив до тями. Вони мене відливали водою, а потім сказали відвезти до лікарів. За що я і вдячний тим людям: якби вони мене відправили до камери, потримати до ранку, то уже й не дожив би, хто його знає. Відправили мене у тринадцяту лікарню, занесли на ношах. У нас тоді було таке, що з лікарні викрадали майданівців, десь возили їх, катували. І цю лікарню взяли під охорону афганці. День я був там, а наступного Бог дав мені трохи сил, що я, тримаючись за стінку, я втік відти.

- Від кого втік?

- З лікарні втік, зібрався і втік, бо я знав, що вони прийдуть за мною. Там були і міліція, і афганці, я розумів, що може бути сутичка, тому вирішив йти. Після всіх процедур мене завезли в палату, і я в палаті набрав повну ванну гарячої води, потім полежав, а потім побачив, що там біля одного ліжка знаходяться чоботи - такі, також вже побиті, видно, що чиїсь з Майдану, штани і гольф. Запитав, чиє це. Та, тут, кажуть, з майданівців був якийсь киянин, його мати прийшла забрала, одежа його осталась. І я ту одежу на себе одів і потихеньку почав вибиратися з палати. Охорони не було, по стінці я почав потихеньку йти до виходу і тут ті афганці, які мене були прийняли, запитують, куди зібрався. Кажу: «Треба тікати звідки, бо зараз за мною приїдуть». А вони кажуть, ми тебе не віддамо. Я кажу: «Розумію, що не віддасте, але я краще погнав». Вони кажуть, ти тільки на вулицю вийдеш, тебе загребуть. Вони викликали людину з Автомайдану, і цей автомайдановець мене взяв у машину, і відвезли мене назад на Майдан.

- Ви не хотіли лікуватись?

- Як я міг оставити своїх козаків, у яких був обозним, і які на мене мали всю надію, вони, як діти малі, були, то їм зранку цигарок дай, то їм щось смачного поїсти, то шкарпетки дай, то взуття якесь найди, то фуфаєчку.

- Думаєте, без вас би воду не посвятили?

- У лікарні людина не швидко одужує, бо там усі хворі ходять, на них дивишся, ну психологічно не можеш зцілитися. А коли ти находишся хворий, але між здоровими, то навіть і цей дух здорових людей допомагає людині оздоровиться. Це моя така думка, бо якось так зі мною вийшло.

 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-