Історичні проблеми між українцями й поляками є наслідком

Історичні проблеми між українцями й поляками є наслідком "асиметрії пам’яті" – експерти

Укрінформ
Проблеми України і Польщі в історичній площині, зокрема у ставленні до Волинського злочину 1943 року, викликані асиметрією пам’яті й історичних знань в обох країнах.

На цьому наголосили учасники дискусії щодо майбутнього українсько-польських відносин, які організував варшавський Євромайдан, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Польщі.

"Історії в Україні приділяють менше уваги, ніж в Польщі, і це свого роду асиметрія сприйняття. В Україні ніхто ж не скаже: якщо ми не розв’яжемо певних проблем, то щось не відбудеться, а в Польщі це повторюється дуже часто. В Польщі це пов'язано з відсутністю інформації про Україну, і люди часто повторяють те, що чують", - заявив польський історик Казімєж Вуйціцький.

Він зауважив, що після 1 січня наступного року, коли набере чинності Угода про асоціацію України з ЄС, країни Спільноти повинні захищати українців від пропаганди, зокрема яку підігріває Росія.

"Коли Україна стане асоційованою з ЄС і почнуть функціонувати певні юридичні рамки, розповсюдження ненависті проти України має переслідуватися на території Польщі, адже такими є зобов’язання Євросоюзу", - констатував Вуйціцький.

Він підкреслив, що про тематику Волинської трагедії до 2013 року – 70-ї річниці Волинської трагедії – в Польщі згадувалося мало, але це змінилося з активним підключенням пропаганди, зокрема і російської. Він зауважив, що ще в часи радянської Польщі комуністи здійснювали пропагандистську обробку польського населення, аби показати українців в найгіршому світлі.

З думкою про "асиметрію пам’яті" погодився польський журналіст, автор книги "Полюбити Україну" Яцек Ленський. Він підкреслив, що в кожній країні по-різному ставляться і знають історію. Водночас дискусію про відповідальність за Волинський злочин, на його думку, ускладнює той факт, що жертви і злочинці були з обох сторін.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця наголосив, що Верховна Рада України, ухвалюючи у квітні закон про визнання УПА борцями за незалежність України в один день з візитом до Києва президента РП Броніслава Коморовського, не хотіла цим образити поляків, а лише констатувати, що ці люди боролися за вільну Україну.

Експерти зауважили, що останнім часом в Польщі зросла кількість ксенофобських висловлювань по відношенню до осіб інших національностей, зокрема й українців. За словами Дещиці, це вписується в загальну картину антиімігрантських настроїв, які проявляються в Польщі та інших країнах регіону.

У свою чергу, Ленський зазначив, що по відношенню до українців це не має жодних підстав.

"В Польщі зараз перебуває понад 400 тис. українців, і через це немає жодних конфліктів між нашими народами", - підкреслив журналіст.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-