Рік Парламенту. Що обіцяно і що вдалося?
Точкою відліку для нинішнього складу Верховної ради стала Революція Гідності. Саме вона, точніше, збуджена енергія і творчість громадянського суспільства, привели цих людей, нових депутатів, у велику політику. Тому сам факт існування нового парламенту можна віднести до здобутків Революції Гідності, яка принесла з собою до складу Верховної Ради, принаймні, 56 відсотків «нових облич».
Ці «нові обличчя» вже протягом року в стінах Верховної Ради продовжують розпочату на Майдані справу. Або хотіли б вважати, і щиро вірять, що продовжують.
Між тим, всі вони, народні обранці, є дуже різними. Сесійна зала поєднала під своїм склепінням запальних й врівноважених, випускників закордонних ВНЗ і людей без вищої освіти, цивільних та військових, активістів Євромайдану та екс-регіоналів. За цей час парламент став не тільки гідним місцем для професійних та фахових правових дискусій, а й ареною для банальних та прикрих бійок, які на весь світ ганьбили не лише депутатів Ради, але й усю Україну.
Непростим виявився цей склад Парламенту. Але й час, в якому цим людям довелося брати на себе відповідальність за долі цієї країни, є далеко не простим.
Чи вдалося депутатам-початківцям реалізувати задумане? Які обіцянки, з тих, що вони давали українцям, залишилися невиконаними? Як парламентські «новачки» почуваються в ролі законотворців?
Про це та про інше Укрінформ запитав у самих народних обранців, нагадавши при цьому їхні власні заяви річної давнини.
Ігор Кононенко, перший заступник голови депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка", член Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Кількість поданих законодавчих ініціатив ( автор/співавтор): 20.
Листопад, 2014, з обраних висловлювань:
«Ключовим для України буде наступне півріччя. Нам потрібно побачити перспективу, заслужити довіру з боку міжнародних фінансових донорів».
Крім того, БПП у передвиборчій програмі викладав принципи правової держави: «...Антикорупційна люстрація судових, правоохоронних, податкових і митних органів; встановлення публічного контролю за призначенням та діяльністю суддів і створення системи їхнього автономного функціонування, незалежного від законодавчої та виконавчої гілок влади; формування професійного корпусу державних службовців, їх соціальний захист та посилення відповідальності.
«...Має відбутися децентралізація влади. Громади на місцях отримають більше прав і грошей на реалізацію повноважень».
Листопад, 2015, оцінка зробленого:
- За рік у Верховній Раді вдалося виконати частину обіцянок нашої політсили, але багато чого і не вдалося поки. З позитиву: ми глобально перезавантажили правоохоронну систему. Поліція, Національне антикорупційне бюро, Нацбюро розслідувань, демонтаж прокуратури сталінських часів. Що стосується судочинства, то тут менше успіху. Прийняли закон про справедливий суд, перезавантажили Вищу раду юстиції, але щодо перепризначень суддів, то поки це питання не вирішено.
Окремо скажу про економічні обіцянки: абсолютно незадоволений швидкістю, з якою ми працюємо у цьому плані. Маємо здобутки у виконанні меморандуму, підписаного з МВФ і пакету законів щодо безвізового режиму. Тут все згідно з розкладом. Що ж стосується поліпшення умов для бізнесу, програма Doing business, то ще багато роботи. Зараз ключове питання - податкова реформа. Нам треба дати кисень бізнесу, що збільшить надходження до бюджету від податків і можна буде допомогти біднішим верствам населення, які цього потребують.
Щодо децентралізації: ми її розпочали. Цього року працює децентралізація коштів, і це відчули більшість громад. Наприклад, у Львова, завдяки цьому, більше мільярда надходжень, додаткові надходження в інших великих містах - Київ, Одеса. Якщо місцева громада раціонально скористається цими коштами, це буде відчутно вже в наступному році. Але надважливо все ж знайти триста голосів і проголосувати зміни до Конституції щодо децентралізації. Таким чином, реально дати більше повноважень на місця.
Юлій Мамчур, член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Кількість законодавчих ініціатив (автор/співавтор): 20.
Жовтень, 2014, з обраних висловлювань:
«У парламенті, швидше за все, піду в комітет національної безпеки й оборони і працюватиму над цими питаннями». (Виконав - виходячи з назви посади у Комітеті ВР - ред.)
Листопад, 2015, оцінка зробленого:
- Перше, що нам вдалося у минулому році, це прийняти у рази більший бюджет для Міністерства оборони. 44 млрд гривень, які були виділені, - це величезна сума. Тому і збільшилася кількість відремонтованої техніки, закуплених технічних засобів, засобів зв'язку, кількість пального тощо. Зрушення доволі позитивні.
Я розумію, багато що хотілося зробити у перші дні, але доволі важко такі процеси і результати досягти протягом одного року. Проте, ми працюємо над цим.
(При цьому депутата Мамчура, як людину військову, в парламенті найбільше вразила, за його словами, «відсутність дисципліни» - ред).
Андрій Левус, член депутатської фракції політичної партії «Народний фронт», голова підкомітету з питань державної безпеки Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Кількість законодавчих ініціатив (автор/співавтор): 32.
Грудень, 2014, з обраних висловлювань:
«Продовжуватиму працювати у сфері національної безпеки в парламенті. Своїми пріоритетами вважаю підготовку та прийняття законопроектів про СБУ, сили спеціальних операцій, резервну армію та стратегію інформаційної безпеки».
Листопад, 2015, оцінка зробленого:
- У мене специфіка роботи - національна безпека й оборона. Я подав близько 40 законопроектів, із них 2 прийнято - вони стосуються саме питання національної безпеки. Один законопроект - по службі зовнішньої розвідки, яка дає дозвіл працювати, проводити операції за межами України, і другий законопроект щодо спрощення подання податкових декларацій учасниками АТО. Це два проекти законів за мого авторства і ще, можливо, з десяток у співавторстві.
Парламент можна оцінювати по-різному, але в мене було уявлення трішки більш оптимістичне, тому що, все-таки, пройшла серйозна революція і загинули люди. Проте, на жаль, політичні інтриги, ігри переважають. Але, при всіх негативах, мушу твердо сказати, що у випадку перевиборів, наступний парламент складатиметься з реваншистів і популістів... Поки є можливість зберігати якусь єдність провладної коаліції, хоча б мінімально приймати необхідні закони, треба зберігати цю єдність і робити все, щоб парламент працював далі.
Альона Шкрум, член депутатської фракції політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», голова підкомітету з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Кількість законодавчих ініціатив (автор/співавтор): 45.
Жовтень, 2014, з обраних висловлювань:
«Ми йдемо в політику з усвідомленням того, що нашій країні буде важко. Нам важливо хоча б трішки відкрити кватирку і запустити свіже повітря. Я, як юрист-міжнародник, хотіла би спеціалізуватися на реформі прокуратури і реформі судової системи, на реформі держслужби... Зміни почнуться з прокуратури. Прокуратура повинна стати тим органом, який має провести люстрацію. Люстрація повинна перезапустити владу. Ще одна тема - права людини».
Листопад, 2015, оцінка зробленого:
- Об'єктивно, дуже мало вдалося зробити за рік. Я прийшла у парламент з трьома законопроектами, вже реально готовими, просто треба було подати їх і зареєструвати. Два з них - щодо переселенців, а один - «Про державну службу». Щодо переселенців, то один законопроект буквально два тижні тому ми таки прийняли і спростили життя людям, але нам для цього знадобився рік. Законопроект «Про державну службу» вже проголосований у першому читанні, я сподіваюся, що і в другому читанні буде прийнятий.
Судова система абсолютно випала з нашого поля. Зараз сподіваємося, що будуть прийняті конституційні змін, які запропоновані, у тому числі, Президентом, що запустять цю реформу. Із реформою прокуратури трішки краще, зокрема, ще навесні ми забрали у прокуратури питання слідства.
Олег Березюк, голова депутатської фракції політичної партії "Об'єднання "Самопоміч", член Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Кількість поданих законодавчих ініціатив ( автор/співавтор): 52
Листопад, 2014, з обраних висловлювань:
«Впродовж останніх десяти років в Україні був парламент, але не було парламентаризму. Тому, що влада була насправді зосереджена в руках кількох людей, які й керували рішеннями парламенту. Мета "Самопомочі" у Верховній Раді - відновлення функціонального та професійного парламентаризму».
Листопад, 2015, оцінка зробленого:
- Парламентаризму в ідеальному вигляді в Україні досі немає, але є його зародки. Це вже добре. Зокрема, з'являються елементи професійної дискусії, коаліційності. Маємо першу в Україні коаліційну угоду, на яку тепер всі скаржаться або опираються. Ви, напевно, неодноразово бачили, як "Самопоміч" наполягає на дотриманні регламенту роботи Ради. Це база для успішного парламентаризму і ухвалення якісних законопроектів.
Водночас, на превеликий жаль, парламент у своїй основі залишається органом залежних людей. Я б сказав, до 80 людей - справжні парламентарі й вільні у своєму виборі та думці. Всі решта є кріпаками власників, олігархів. Треба боротися з цим, і ми почали. Представник нашої фракції Єгор Соболєв очолює комітет боротьби з корупцією. Можна констатувати, що за рік роботи ми вже маємо вагомий пакет антикорупційного законодавства. Тепер справа за новоствореними профільними органами та за МВС, СБУ з Генпрокуратурою.
Михайло Гаврилюк, член депутатської фракції політичної партії "Народний фронт", заступник голови Комітету Верховної Ради у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю. Кількість поданих законодавчих ініціатив (автор/співавтор): 39.
Листопад, 2014, з обраних висловлювань:
«Виборці передмістя Києва, які мені довірять свої голоси, можуть бути спокійними: я покажу - усім кому треба, і як треба відстоювати інтереси простих людей. У депутата Верховної ради достатньо можливостей піклуватися про своїх виборців, просто у попередників з цього округу не було бажання виконувати свій обов'язок. Стіни Верховної Ради - не будуть муром, який розділяє багатих від бідних, а панів від простолюдинів. Депутатів не потрібно просити працювати на людей, час примусити їх це зробити».
Листопад, 2015, оцінка зробленого:
- У роботі народних депутатів є зміни, але не такі масштабні, як хотілося б. Створена поліція, завдяки децентралізації будуть давати більше повноважень на місцеве самоврядування. Йдемо до кращого. Щодо себе, то я цього року був не нардепом, а простою людиною. Я не зміг багато добитися. На даний момент, намагаюсь активно реагувати на звернення, які надходять від людей до мене. Таких уже до тисячі. Наприклад, колективно звернулись мешканці 16-поверхового будинку у селі Чайки Києво-Святошинського району. Їхній будинок ніяк не могли підключити до газу. Я допоміг, і за тиждень-два питання було вирішено.
Щодо змушення нардепів працювати, то це мають робити люди. Вони повинні мітингувати, в інші способи нагадувати, щоб нардепи виконували обіцянки.
Микола Скорик, член депутатської фракції Політичної партії «Опозиційний блок», член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Кількість поданих законодавчих ініціатив (автор/співавтор): 15.
Листопад, 2014, з обраних висловлювань:
«Опозиційний блок, хоч і називається опозиційним, але має досить великі шанси стати частиною влади і змінити ситуацію у країні в кращу сторону.
У нас є пакет законопроектів, який будемо пропонувати у парламенті й будемо наполягати на тому, щоб він був проголосований. Один з таких законопроектів стосується прийняття мораторію на підвищення комунальних тарифів».
Листопад, 2015, оцінка зробленого:
- Практично, жоден із законів, які виносились представниками «Опозиційного блоку» стосовно оптимізації економіки і підтримки власного виробника, підвищення соціальних стандартів, не підтримала Верховна Рада. Тому реалізувати те, що я говорив, як тільки став нардепом, не вийшло. Входячи до складу законодавчої влади, «Опозиційний блок» мав би брати участь у такому виді влади, але нам не дали змоги цього робити.
Думаю, що втішити виборців можуть дострокові парламентські вибори. Переконаний, вони вже не за горами. Я не бажаю зла коаліції, але результати показують, що цей парламент має піти.
Юрій Левченко, позафракційний (член партії «ВО «Свобода»), голова підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету Верховної Ради з питань бюджету.Кількість законодавчих ініціатив (автор/співавтор): 135.
Листопад, 2014, з обраних висловлювань:
«У нас є наша партійна програма - «Програма захисту українців». У Раді ми будемо голосувати згідно з цією програмою. Неважливо: буде це голосувати «Блок Порошенка», «Народний фронт» чи «Самопоміч». Якщо голосування буде згідно з тим, що ми обіцяли людям, тоді ми за, якщо ні, тоді й ми проти».
Листопад, 2015, оцінка зробленого:
- Усе, що я обіцяв, я досяг. Обіцяв, що голосуватиму згідно з програмою, із якою ішов на вибори, і що працюватиму на окрузі - проводити зустрічі, працювати у приймальні, проводити особисті прийоми, розглядати і робити звернення, запити. Це й робив.
Втілити програму немає можливості навіть на 1%. Регламент Верховної Ради ставить позафракційних депутатів у дуже незручне становище в тому плані, що вони мають набагато менше прав, ніж інші депутати - фракційні. Це факт. У мене 135 законопроектів саме на зараз, десь 70 % - це економічні законопроекти, із них ухвалили один - про скасування мита на електромобілі.
Володимир Парасюк, позафракційний (безпартійний), член Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції. Кількість поданих законодавчих ініціатив ( автор/співавтор): 51.
Грудень, 2014, з обраних висловлювань:
«Я ніколи і нікому не дозволю ображати світлі ідеї Майдану. Усі ці дні сидів дуже тихо і спокійно в залі засідань, і спостерігав за усім, що там відбуваєтся. Я намагався списати все на брак досвіду спікера, на колосальні амбіції фракцій, на те, що систему не зламаєш за два дні, але сьогодні була остання крапля. Я не буду більше спокійно спостерігати за дерибаном і порушенням усіх можливих норм при прийнятті рішень... Я прийшов сюди ламати систему, і я це робитиму усіма можливими і доступними мені як депутату способами».
Листопад, 2015, оцінка зробленого:
- Щодо обіцянки побороти систему у Верховній Раді, то вдається хіба боротись за свідомість людей. Після того, як побув у системі рік, то зрозумів, що найслабше її місце - свідоме суспільство. Без цього нічого не вийде. Моє основне завдання сьогодні - показувати людям, кого вони обирають, як деякі нардепи маніпулюють ними.
Законодавчими ініціативами у співавторстві намагаюсь боротись із корупцією. П'ять із цих законопроектів вже ухвалені Верховною Радою.
Щодо бійок за моєю участю, то вибачаюсь і не вважаю це беззаперечно правильним елементом боротьби з системою. Хочу сказати, що наразі в Україні перехідний період парламентаризму. Наголошую, що вибачаюсь перед суспільством, але. коли емоції беруть гору і «болить», то важко стриматися. Запевняю, що готовий нести відповідальність. Якщо люди з мого округу скажуть мені скласти мандат, то складу. За недоторканність не тримаюсь. У цьому плані хочу наголосити, що в майбутньому такі депутати як я - непотрібні. Тут мають бути, в першу чергу, люди, які би займалися виключно законотворчою діяльністю, підковані юристи з вищою освітою. Ми, тобто я і ще деякі нардепи цього скликання, - вимога часу!
* * *
Ось такі думки. Різні настільки, наскільки різними бувають люди й політики... З іншого боку, усвідомлення того, що мету досягти не вдалося, є обов'язковою передумовою для досягнення поставленої цілі. Це вірна прикмета - парламент працюватиме. І досягатиме мети. Адже альтернативою може бути вже інший парламент.
Божена Чекусь, Олена Литвиненко. Київ.
