Лінас Лінкявічус, міністр закордонних справ Литви
Я отримав би Нобелівську премію, якби міг передбачити вирішення конфлікту в Україні
Інтерв'ю 18.11.2015 10:20 1205
  •  
  •  
  •  

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус нещодавно був гостем Варшавського безпекового форуму. Він люб'язно погодився порозмовляти з власним кореспондентом Укрінформу на теми, що стосуються безпеки Балтійського регіону, протидії російській пропаганді, майбутнього санкцій проти Росії.

СЦЕНАРІЙ "РОСІЙСЬКОЇ ВЕСНИ" У ЛИТВІ НЕ ПРОЙДЕ

- Пане міністре, країни Балтії хочуть отримати від Росії, як правонаступниці колишнього СРСР, компенсацію за окупацію Литви, Естонії та Латвії в минулому столітті. Це можна вважати політичним механізмом тиску на Росію, чи ви й справді сподіваєтеся, що вона виплатить компенсацію?

- Насправді, це питання було поставлено на двох наших референдумах - про виведення російських військ і, власне, про вимогу компенсації. Тобто, воно вже порушувалося певний час тому і зараз залишається актуальним. Я не думаю, що ми дуже часто про це говоримо, але намагаємося досягнути прогресу в цьому питанні.

Особисто я сумніваюся (у можливості отримання компенсації - авт.), але це - нагадування у моральному аспекті про завдану шкоду нашим людям, нашій національній спадщині. Одним словом, це є більше питання морального виміру, ніж певної матеріальної компенсації.

- Чи є загроза так званої "російської весни" в Балтійських країнах, зокрема Литві?

- Сумніваюся, що це реально. Я не можу говорити за всі країни (Балтії - ред.), але в Литві маємо 6,5% росіян. Це не дуже багато. Крім того, вони є лояльними громадянами, не асимільованими, а добре інтегрованими в суспільство. Вони можуть висловлювати свої побажання щодо культурних й освітніх потреб. Іншими словами, ними дуже складно маніпулювати. До речі, російськомовна меншина в Литві є другою за ліком після польської.

Пропагандистська війна є згубним явищем, і ми це знаємо на прикладі України, де велика пропагандистська машина проникла всюди, поширюючи брехню і засмічуючи свідомість. Вона дезорієнтовує людей. Можливо, це є найбільшою загрозою, але я не думаю, що є шанси (в Литві - авт.) на реалізацію цього сценарію.

БРЕХНЮ НЕ МОЖНА ЗАЛИШАТИ БЕЗ СПРОСТУВАНЬ

- Як Литва захищає інформаційну сферу країни від російської пропаганди?

- Як я вже сказав, це специфічне питання. Росіян не так багато в Литві, а тому нам потрібно спрямовувати інформацію не лише на російськомовне населення, а й на все суспільство. Нам дійсно слід посилити свою стійкість (від пропаганди - ред.) і виконувати свою роботу із ЗМІ по протидії брехні - найкраще, як тільки можемо, не тиснучи на них, але контролюючи їх відповідно до законодавства. Наприклад, якщо є пропаганда війни чи мова ненависті, то ми реагуємо і діємо у відповідності до європейського законодавства. Це стосується навіть російських телеканалів, якщо вони після кількох попереджень не змінюють способу подачі інформації. Було навіть кілька прикладів - тимчасова заборона на трансляцію телеканалів. Ми намагаємося діяти адекватно, але цього буває недостатньо.

Якщо брехня повторюється десять разів, то для пасивного слухача вона стає правдою, а цього не слід допускати

Нам слід дуже серйозно підійти до цієї проблеми на рівні Євросоюзу. Зовсім нещодавно була створена група зі стратегічної комунікації якраз із метою сприяння доступу до альтернативних джерел інформації. Йдеться особливо про російськомовних споживачів інформації, щоб переконувати їх у тому, що наша інформація є більш адекватною.

Як я вже сказав, ми будемо більш інформативними, більш відповідальними, оскільки, коли з'являється брехня, то її слід спростувати. Якщо брехня повторюється десять разів, то для пасивного слухача вона стає правдою, а цього не слід допускати. Таким чином, це дійсно проблема, яку ми не можемо знехтувати, а тому починаємо серйозно нею займатися. Зараз це лише початок. Ми дійсно повинні зробити багато, щоб покращити координацію, активність ресурсів.

ПРИПУСКАЮ, ЩО СПЕЦСЛУЖБИ РОСІЇ І БІЛОРУСІ ТІСНО СПІВПРАЦЮЮТЬ

- Президент Путін не так давно заявив, що Росія збудує свою військову авіабазу в Білорусі, що недалеко від Литви. Однак білоруський президент Олександр Лукашенко заперечив цю інформацію. Як ви думаєте, Лукашенко казав правду, чи може він щось недоговорює?

- Складно відповісти на це питання, воно завжди залишатиметься відкритим. Ми знаємо, наскільки глибоко Білорусь інтегрована з Росією. Це - союзна держава двох країн, і тому вони добре інтегровані по всіх напрямах: безпека, оборона, захист кордонів. Я припускаю, що їхні спецслужби теж тісно співпрацюють. Таким чином, наївно було б стверджувати, що це немає жодного впливу.

Але, попри це, ми дуже цінуємо окремі заяви (Білорусі - авт.), які суперечать або відрізняються від позиції Росії. Наприклад, ми шануємо те, що позиція Білорусі щодо анексії Південної Абхазії чи стосовно Криму відрізняється від основної лінії Росії. Ми також цінуємо, що білоруси не приєдналися до економічних санкцій проти нас у відповідь на санкції ЄС проти Росії. Москва наполягала на санкціях проти сусідів, які постраждали б більше, але Білорусь не приєдналася до цього. Навіть заяви, про які ви нагадали, свідчать, що ситуація є неоднозначною.

Незважаючи на те, що відбудеться, буде ця авіабаза чи ні, це не змінює нашу лінію поведінки у контексті того, що ми робимо чи маємо зробити для оборони в рамках НАТО.

БІЛЬШЕ ВІЙСЬК НАТО НА СУШІ Й У ПОВІТРІ

- Литва потребує більшої присутності військ НАТО на своїй території?

Триває процес зміцнення поліцейської місії НАТО

- Так, ми хотіли б більшої присутності військ, і це було вирішено в Уельсі на саміті НАТО (восени 2014 року - авт.). Ми потребуємо більшої присутності на суші, в повітрі, більше навчальних підрозділів на ротаційній основі. Ми вітаємо рішення про те, що елементи штабів НАТО будуть розташовані у шести країнах Східної Європи, зокрема Литві. Ці штаби НАТО займатимуться плануванням, проведенням навчань. Їх використання буде незначним, але це крок уперед. Ці приклади показують, що йде процес зміцнення поліцейської місії (операція НАТО Baltic Air Policing по охороні повітряного простору Балтійських країн з 2004 р - авт.) згідно з лінією, визначеною в Уельсі. А зараз у Варшаві (на саміті НАТО в липні 2016 р. - авт.) ми маємо підвести підсумки і продовжити у тому ж дусі розвивати наші оборонні можливості.

- Як захистити Балтійські країни від провокацій російської сторони, зокрема від порушень кордонів військовими літаками і підводними човнами?

- Просто виконувати свою роботу, робити те, що ми повинні робити, а не приділяти занадто багато уваги пропаганді. Тому що наші сусіди (Росія - ред.) перебільшують, коли реагують на якісь символічні моменти, які у професіоналів викликають посмішку. Говорячи про винищувачі RAF (повітряних сил Великої Британії в рамках Baltic Air Policing - ред.), і якщо вони здійснюють тренування з перевірки зв'язку, то це викликає великий шум, що це якісь агресивні дії. Але ж кожен розуміє, що Air Policing не є обороною повітряного простору, а просто поліцейською місією. Це - мінімум дій для того, щоб контролювати повітряний простір, і для певності, що не буде провокацій. Подача цього, як агресивних дій, може бути лише з метою пропаганди. Тому, ми не звертатимемо на це уваги. Водночас, нам необхідно мати не лише поліцейську місію, але й протиповітряну оборону і відповідним чином розвивати наші оборонні можливості. Ми продовжуватимемо це робити, незважаючи ні на що.

У РАЗІ ПОГІРШЕННЯ СИТУАЦІЇ НА ДОНБАСІ, САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ ТРЕБА ПОСИЛЮВАТИ

- Яким чином ви бачите вирішення конфлікту на сході України?

- Я отримав би Нобелівську премію, якщо б я це міг передбачити... (сміється). Ми маємо бути послідовними, однозначно підтримувати Україну й усвідомлювати, що перед країною є багато завдань із реформування, по боротьбі з корупцією. Водночас, в Україні триває війна. Тому, ми маємо бути послідовними в нашій політиці, здійснювати тиск на Росію політикою санкцій.

Мінським домовленостям немає альтернативи: їх невиконання означатиме, що тиск на Росію має бути продовжено

Треба бути послідовними, оскільки ми визначили, що Мінським домовленостям немає альтернативи. Їх невиконання означатиме, що тиск (на Росію - ред.) має бути продовжено, а не призупинено. Ми повинні діяти відповідно і допомагати українській владі, наприклад, направляючи наших експертів, що ми й робимо.

Україні слід робити послідовні і зрозумілі для людей реформи, оскільки люди потребують змін, і вони хочуть розуміти, що зміни відбуваються, що у країні демократія, а не олігархічне правління. У цьому контексті ми повинні менше критикувати, а робити усе можливе, щоб надавати допомогу Україні.

- На вашу думку, чи ЄС повинен думати про посилення санкцій проти Росії за агресію на сході Україні й окупацію Криму?

- Як я сказав, я не бачу жодних можливостей (щодо відміни санкцій - ред.), якщо Мінські домовленості не будуть виконані. Якщо ми погоджуємося, що це має місце, то вони мають продовжитися. Водночас, у разі погіршення ситуації, санкції мають посилитися.

- Що означає погіршення?

- Якщо ситуація буде гіршою, ніж зараз. Зараз ми говоримо про виконання Мінських домовленостей. Якщо вони не виконуються, то санкції повинні продовжитися. Якщо ситуація погіршиться, то необхідно ввести додаткові санкції. Але знову ж таки, це питання консенсусу, ми всі (країни ЄС - ред.) маємо бути на це згодні. Йдеться як про економічні, так і про персональні санкції.

Юрій Банахевич. Варшава

Фото:Juliaus Kalinsko/15min.lt nuotr, http://www.lrs.lt

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-