Загалом, наслідки конфлікту України і Росії, синдром Майдану і всі ціннісні орієнтири, які набуло суспільство в останні роки, перенеслись на цю виборчу кампанію. Ми бачили серед кандидатів майданівців, учасників антитерористичної операції, їх батьків, волонтерів. Це свідчить про позитивну активність громадянського суспільства, якому не байдужа доля  України. Вибори стали продовженням  реалізації тих завдань, які ставив перед собою Майдан.

В сенсі політичної реклами ми не побачили нічого нового. Політичні партії та кандидати застосовували класичні технології.

- Головною несподіванкою виборів в Івано-Франківську називають перемогу партії «Свобода» , яка знову отримує  найбільшу кількість мандатів у міськраді  та виводить у другий тур виборів мера свого  кандидата Руслана Марцінківа. Це реванш «Свободи» чи підтримка тієї сили, яка відкрито критикує діючу владу?

- Однозначної відповіді тут немає. Західна Україна і на попередніх виборах підтримувала  партію «Свобода», і ми пам'ятаємо, за яких умов це відбувалось: агресивність представників Партії регіонів, яка чинила тиск на політичне життя країни за президента Януковича. На той момент «Свобода»  була єдиною структурою, яка демонструвала опозиційність до тієї влади і реакція  була миттєвою. Регіональна партія отримала всеукраїнське визнання.

Події  31 серпня  розділили суспільство

Події  31 серпня, справді,  розділили суспільство. Інтелігенція та громадські діячі критично їх оцінили. Свідомі українці не сприйняли жертви та насилля під парламентом, де була «Свобода». Втім, подальші некваліфіковані дії Генпрокуратури, яка проводила після цього обшуки  у лідерів партії, додали «Свободі» позитиву. Вона знову опинилась в опалі і стала силою, яка не влаштовує владу.

Зізнаюсь, у мене були  сподівання, що виборці більш прискіпливо  оцінять дії свободіців в Івано-Франківську. Адже попередня  міськрада не була настільки ефективною, як того очікували. Та й корупційні скандали, робота комунальних служб , які  очолили представники «Свободи», не додавали їм симпатиків. Обернулось по-іншому. Діяльність «Свободи», особливо ті кроки, які партія зробила за останні місяці, сподобалась містянам. Відкриття меморіальних дощок, впорядкування вулиць, прибудинкових територій.  Не вплинуло на результат навіть те, що багато людей обурювались надмірною рекламою та піаром «Свободи» . Її  виборчий процес  був добре організований і мав достатню фінансову підтримку, що важливо. Результати не забарились. У міськраді «Свобода» отримала найбільше місць (15 з 42, - авт.), багатьом  депутатам вдалося зберегти мандат довіри. Своє представництво в обласній раді партія здобула на рівні 15%. Це говорить про те, що структура «Свободи» зберігається.  Втім, досі без відповіді залишається  питання джерела фінансування «Свободи».

- В Івано-Франківську усі соціологічні прогнози не виводили Руслана Марцінківа у другий тур виборів мера. Перевагу надавали народному депутату Олександру Шевченку. Проте, за даними ЦВК, до другого туру виборів міського голови Івано-Франківська вийшли представник БПП "Солідарність" Ігор Насалик (27,5%) і "Свободи" - Руслан Марцінків  (23,34). Як Ви це прокоментуєте?

- Коли на виборах з'явився  Ігор Насалик, стало зрозуміло, що ці два кандидати опиняться у головному протистоянні  за посаду міського голови.  Нас очікує цікава боротьба, бо різниця голосів  між лідером першого туру перегонів Ігорем Насаликом від БПП  та свободівцем Русланом Марцінківим незначна.

Олександр Шевченко, який балотувався від партії «УКРОП» на мера Івано-Франківська, не шкодував коштів на агітацію, мистецькі й благодійні акції  та навіть на  поїздки до «Буковелю», які називали підкупом виборців.

Думаю, що Олександр Леонідович не пройшов у другий тур виборів, бо погано спрацювала його команда. Вона не провела таку велику роботу, як свободівці, аби дисциплінувати своїх виборців. Саме партійна дисципліна і громадська відповідальність дали можливість цій партії  отримати високий рейтинг. Тим паче, коли явка людей становила менше  50%. 

- Ми теж розглядаємо це питання. Вибудовується дуже цікава конфігурація нової ради. Адже проходить «Свобода», в якій є активний і досвідчений політик Олександр Сич, присутньою тут будуть представники ВО «Батьківщина» разом з відомим політиком  Василем Гладієм. «Солідарність» теж заведе в раду нових впливових лідерів. Між ними буде серйозна конкуренція. Втім, думаю компроміс буде знайдений для конструктивної роботи ради та на користь жителів області. Адже  рада є тим органом, де є демократія, дискусія і діалог між депутатами і  владою.

- А що можна очікувати від успіху партії «УКРОП»?

У майбутньому протистояння «УКРОПу» з провладною силою дасть позитив для суспільства

- Позитивом кампанії партії «УКРОП» є те, що вона відкрила нам  людей, які готові критикувати владу, відмовитись від власних благ заради ідеї. Партія, яка, на перший погляд, створилась дуже швидко, у непростих умовах,  здобула перемогу і зуміла об'єднати  відомих та знакових людей.  По-різному можна ставитись до лідерів цієї політичної сили та її політради. Втім, якщо ця партія не стане одноразовою, то у майбутньому її  протистояння з провладною силою  дасть позитив для суспільства. Адже «УКРОП» - це не Опозиційний блок , який хоче повернути Україну у старе русло та знищити усе українське.

Протистояння провладних і опозиційних сил маємо у Маріуполі. Це питання потребує аналізу, бо там допущено багато помилок. Питання стосується і рішень ЦВК, і друку бюлетенів. Маріуполь - це стратегічний регіон, де діють три підприємства Ріната Ахметова. Їх працівники складають там головне ядро виборчого процесу і грають у ньому вирішальну роль.

- А це правильно, коли виборчі бюлетені друкують на місцях?

- Думаю, це - велика небезпека, яка була закладена у виборчому законі. Раніше були  з цим проблеми у  Івано-Франківську, в інших містах. Тепер ось - Маріуполь. Відомо, що у Закарпатті викинули величезні кошти через те, що допустили багато помилок у прізвищах кандидатів та назвах політичних партій. До цього питання треба поставитись цивілізовано. В країні достатньо державних підприємств, які б могли взятися за їх друк. Це, до речі, вирішить питання використання великих бюджетних коштів і можливості уникнення фальсифікацій.

- Сьогодні часто проводять паралелі між пропрезидентською «Солідарністю» та Партіє регіонів Януковича. Чи має іменний Блок Петра Порошенка майбутнє?

- Треба сказати, що «Солідарність»  була ефективною на місцевих виборах. Якби «Народний фронт» самостійно пішов на вибори, то це б створило додатковий прецедент для уряду і Арсенія Яценюка, бо його політична сила  могла й не подолати відсотковий бар'єр. Майбутнє буде залежати від лідерів тих партій , які увійшли до «Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Чи  будуть вони відчувати політичний ритм країни, чи зможуть бути єдиними, чи розбудовуватимуть нові партії.

Думаю, тепер не варто говорити, що ця політична сила не втримається. Іменному Блоку  Юлії Тимошенко теж не прогнозували великого політичного майбутнього. Втім, попри важкі часи її лідера, партія і нині отримала високий рейтинг в регіонах та зберігає своє представництво в парламенті. Якщо в БПП проникне хвороба вождізму, коли знову будуть роз'єднуватись і ділитись, тоді  можливий і розкол, і розпуск блоку.

БПП наразі виглядає, як технологічна партія

Наразі Блок Петра Порошенка  виглядає, як технологічна партія, але вона демонструє ідеологію і вибудовує певну модель, яка базується на патріотизмі, на боротьбі за самостійність країни. В Європі  є приклади пропрезидентських та пропрем'єрські партій, які стали  ідеологічними центрами і  навколо них  гуртуються авторитетні політики.

Найбільша небезпека у світі - це радикалізм політичних сил, які  вносять прецеденти на національному чи етнічному рівнях. Тому Росія хотіла представити у світі Україну, як державу, в якій після Майдану до влади прийшли нацисти та націоналісти. І це знайшло підтримку навіть в окремих заангажованих політиків Польщі та Німеччини. Втім, коли «Свобода» і КПУ, як дві крайні радикальні партії, не пройшли на виборах до парламенту, це підтвердило, що Україна відповідає критеріям цивілізованого світу і політичної  боротьби. Якби не військове вторгнення Росії , Україна б цивілізовано  могла вирішувати всі свої проблеми всередині країни.

Ірина Дружук, Івано-Франківськ