П'ятий термін Лукашенка: вибори чи спецоперація?

П'ятий термін Лукашенка: вибори чи спецоперація?

Укрінформ
«Демократичні вибори - 2015» в Білорусі, на думку незалежних спостерігачів, відбулися з численними порушеннями

11 жовтня о 20.00 завершилися президентські вибори в Білорусі. Центрвиборчком підбив попередні підсумки: Лукашенко йде на 5-ий термін. Однак у «демократичних виборах - 2015» виявилася тріщина. Незалежні спостерігачі розкрили величезний пласт фальсифікацій.

За високої явки у 87,2% голоси виборців розподілилися таким чином. За чинного президента проголосували 83.49% білорусів. Кандидат від опозиції Тетяна Короткевич набрала 4,42% голосів. Лідер білоруських ліберал-демократів вийшов з результатом в 3,32 %, а білоруський отаман Микола Улахович з 1,67 %. Проти всіх проголосувало 6,4 % виборців.

Вибори відбулися ще о 12 годинідня, як повідомили у Центрвиборчкомі (ЦВК), тому що явка на цей момент перевищила 50 %. Глава ЦВК Лідія Єрмошина, відповідаючи на запитання журналістів щодо рекордної явки, заявила: «Люди захотіли - люди прийшли». Вона висловила задоволення ходом і результатами виборчої кампанії-2015. Остаточний підрахунок голосів відкладено до 16 жовтня.

КАМПАНІЯ, ЩО «НЕ ЗБУДЖУЄ І НЕ ЦІКАВИТЬ»

Однією з головних тенденцій цих виборів стало зниження інтересу білорусів до виборчої кампанії. Грандіозна політична подія перестає бути такою. У більшості білорусів наперед не викликав сумніву результат виборів. До того ж опозиція ділилася з народом своїм гірким політичним досвідом: неважливо за кого голосувати, адже «зверху» намалюють, що треба. Не дивно, що найменший відсоток явки виборців зафіксовано саме в Мінську - 73%. Там опозиційні лідери провели найбільшу кількість політичних проповідей.

«Це перша за 20 років президентська кампанія, яка не збуджує і практично не цікавить масового виборця. Навіть у фанатів клубу імені Лукашенка не горять очі», - розповів білоруський політик Анатолій Лебедько. Він пояснив також, що у нас (у Білорусі) голосування проводиться не бюлетенями, а протоколами: «Абсолютно неважливо, за кого виборець віддасть голос, його ніхто рахуватиме - адже протоколи з потрібними цифрами складаються заздалегідь».

Ситуація з явкою не могла не збуджуати владу, особливо в умовах пильної європейського уваги, а також ряд економічних проблем в Білорусі. В Європі визнають: економічна політика Лукашенка - це глухий кут. Білорусь потребує коштів на виживання. А Лукашенко - легітимації своєї влади.

«Мета Лукашенка - домогтися міжнародної легітимності. Завадити цьому може тільки бойкот «виборів». Цього диктатор боїться найбільше», - заявив колишній кандидат у президенти 2010 року Андрій Санніков.

Білоруська влада напередодні виборів стала гостро реагувати на заклики опозиції до бойкоту виборів. У боротьбі за голоси виборців державні ЗМІ Білорусі почали активно пропагувати важливість виборчої кампанії. На екранах білоруського телебачення весь час миготіли агітаційні ролики. Преса писала про громадянський обов'язок народу: «кожен голос буде почутий!». Масова смс-розсилка запрошень на вибори, іноді по кілька разів, була ще одним прийомом ЦВК.

«Важливо, з яким результатом виграє майбутній президент, це його багаж. І якщо президент сильний, як ви завжди мене підтримували - 80%, - ні в кого навіть питань не було. Якщо я приїжджаю і веду переговори, розуміють: 80% за нього проголосувало, весь народ за ним стоїть, отже, він висловлює його інтереси, і від цього нікуди не подінешся», - ясно дав зрозуміти глава держави, яку явку він бажає бачити.

І тільки незалежні спостерігачі «ставлять спиці в колеса». Це стосується не стільки міжнародних, скільки своїх національних і не угодних владі «сторожових псів».

З 6 жовтня (початок дострокового голосування) вони уважно рахували кількість виборців на дільницях. Слід уточнити: по всій Білорусі зафіксовано 6 129 дільниць голосування. Але спостерігачі були присутні у кращому випадку тільки на тисячі з них. «Право вибору» та «Справедливі вибори-2015» - найбільш досвідчені білоруські моніторингові організації - голосно заявили про масові маніпуляції з явкою.

«На тих дільницях, де ми проводимо спостереження, дані наших представників і дані виборчих комісій не так сильно відрізняються. Але де наших спостерігачів немає, там явка просто зашкалює. Влада там навіть не намагається створити видимість приходу громадян на дільниці, а просто приписує ту цифру, яку їй «спускають» зверху», - пояснив координатор кампанії «Право вибору» Денис Садовський. За словами Садовського, щодня дані офіційних протоколів голосування та підрахунку спостерігачів на контрольованих ділянках розходилися в середньому від 5,5% до 6% на користь протокольних даних. Це означає, що комісія приписувала людей, яких не було на дільниці. Як говорять спостерігачі, бюлетені за «мертвих душ» складають пізніше. Найчастіше голови виборчих комісій не вважали за потрібне навіть ознайомлювати спостерігачів з підсумками голосування за минулий день. У своїх звітах спостерігачі констатували надзвичайно низький відсоток явки виборців. В основному пенсіонери і студенти. Проте в протоколах все було «як треба» - явку свідомо завищували.

З'ясувалася ще одна цікава деталь. В умовах низької явки влада штучно нею маневрує, а саме показником явки.

Показник явки - це співвідношення між кількістю громадян, які отримали виборчі бюлетені, та кількістю внесених у списки для голосування. Прецеденти з явкою виявилися в обласних центрах. В одному з районів Мінська величезна кількість виборців «випарувалася в повітря», а точніше 230 тисяч осіб. Як заявили в ЦВК: «ми не готові прокоментувати ситуацію». Ось і виходить, що на загальному фоні не включених у списки (а ці люди приходять голосувати), загальна явка виглядає куди приємніше.

ДОСТРОКОВО-ПРИМУСОВЕ ГОЛОСУВАННЯ

«Вільне волевиявлення громадян Білорусі», - так зазначено у виборчому кодексі. Як же тоді пояснити присутність тисяч студентів на виборчій дільниці? І чи свідомо вони прийшли?

«Ми були змушені закритися в блоці на ключ зсередини, - пишуть студенти радіотехнічного університету, - тому що до нас практично вдираються завідувач (Денисова Світлана Михайлівна) і вихователь, намагаються загнати нас на дострокові вибори, погрожують не дати гуртожиток у майбутньому році».

У 2015 році був зафіксований рекорд явки на достроковому голосуванні - 36, 05%. Для порівняння у 2010 році - 23,1%, у 2006 році - 31,3%.

За словами Лідії Єрмошиної, дострокове голосування на виборах президента Білорусі починає користуватися все більшим успіхом. Зазвичай так голосують близько 30% виборців.

6 жовтня (початок дострокового голосування) незалежні спостерігачі і фотокореспонденти Білорусі стали очевидцями натовпів студентів на виборчих дільницях. Там, де учнів не примушували голосувати, адміністрації навчальних закладів обіцяли дати відгули учням в тому випадку, якщо ті проголосують у перший же день. Білоруські правозахисники навіть створили сайт, куди студенти можуть поскаржитися у разі тиску на них. Адже їм загрожує відрахування або виселення з гуртожитку.

У ЦВК прокоментували так: «посилене запрошення» студентів з боку адміністрацій навчальних закладів на виборчі дільниці під час дострокового голосування не є порушенням законодавства: «Якщо їх запрошують, чому ні? Це виховання».

ПОКАРАННЯ ЗА «НЕПРАВИЛЬНІ ЗАПИТАННЯ»

Критики дострокового голосування відзначають факт використання владою залежних категорій громадян, за рахунок яких забезпечується підсумковий відсоток явки на виборчих дільницях.

Крім того, правозахисники зафіксували низку скарг з державних підприємств, де також співробітників «запрошували проголосувати» під загрозою звільнення (наприклад, ВАТ «Мінський автомобільний завод» - МАЗ). Ну і, наостанок, силовики Білорусі - міліція, армія.

Новинкою виборчої кампанії стали «карусельники» - це групи людей, які відвідують по колу виборчі дільниці і голосують за певного кандидата. Як правило, члени комісій знають їх в обличчя. «Карусель» активізувалася під кінець виборчої кампанії. День у день спостерігачі бачили одних й тих самих осіб, про що повідомляли у своїх доповідях.

Крім того, будь-кого з незалежних спостерігачів в будь-який момент дільнична комісія могла позбавити акредитації. Причини: «неправильні» запитання, звинувачення в нетверезому стані, фото та відео зйомка. Однак у білоруському законодавстві на неї немає заборони. Згідно із законом «Про вибори»: діяльність комісій має відбуватися відкрито і гласно». Було зафіксовано 2 випадки побиття спостерігачів.

Серед інших порушень спостерігачі відзначили присутність на дільницях сторонніх людей, не опечатані урни і приміщення, після того як дільниця закривається на перерву або на ніч. Часто приміщення не охоронялися міліцією.

Як повідомили координатори «Право вибору», щодня у ЦВК надходило багато скарг. Вони стосувалися порушень на дільницях і обмеження спостерігачів в їхніх законних правах. Однак голова виборчої комісії не визнала їх серйозними: «зауваження спостерігачів в основному надумані. Її заступник, Микола Лозовик, попередив спостерігачів про те, що їм буде важко довести розбіжності в явці.

У БІЛОРУСІЇ ПОПЕРЕДУ - "ДОВГИЙ ГАК" ДО ДЕМОКРАТІЇ

За виборами в Білорусі спостерігали такі міжнародні організації: місіЇ з країн Союзу незалежних держав (СНД) і Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Західних спостерігачів представили Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), а також спостерігачі з Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

Всього на вибори акредитовано 142 спостерігачі.

12 жовтня міжнародні спостерігачі прокоментували «Вибори-2015».

Першу оцінку підсумків президентських виборів у Білорусі дав глава виконкому СНД Сергій Лебедєв.

«Минулі вибори відповідали принципам проведення демократичних виборів, були прозорими, відкритими і конкурентними», - прокоментував Лебедєв.

Генсек ШОС Дмитро Мезенцев не помітив порушень на дільницях для голосування. На його думку, демократичні стандарти і вимоги народного виборчого законодавства були дотримані.

Однак спостерігачі від ОБСЄ і ПАРЄ у виборах розчарувалися.

«Білорусі ще належить пройти довгий гак, щоб виконати демократичні зобов'язання», - сказав на прес-конференції у Мінську голова короткочасної місії спостерігачів ОБСЄ Кент Харстедт.

Глава тривалої місії Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Жак Фор зазначив: діяльність білоруських виборчих комісій викликала безліч запитань. Він залишився незадоволениМ відсутністю можливості спостерігати за процесом підрахунку голосів. Також Жак Форр вважає, що є підстави для серйозних побоювань щодо безспірності роботи виборчих комісій.

Жак Форр критично висловився щодо втручання виконавчої влади, непрозорості законодавства - особливо під час дострокового і виїзного голосувань; непрозорих умов формування виборчкомів, які дали можливість місцевій владі діяти на свій розсуд; більш вигіднІ умови по збиранню підписів, створені для президента, і непрозорі умови перевірки зібраних підписів.

Він був також незадоволений тим, що більшість спостерігачів представляли організації, що фінансуються державою. Також не було можливості спостерігати за всіма етапами роботи виборчкомів.

Координатор ОБСЄ Джим Волш додав, що «не впевнений, що бюлетені в урнах для дострокового голосування насправді були дійсно заповнені виборцями».

Глава місії пообіцяв незабаром підготувати остаточний звіт з рекомендаціями та запропонував допомогу ОБСЄ у виконанні Білоруссю своїх зобов'язань.

Нагадаю, що президентська кампанія 2010 року не була визнана ОБСЄ. З приводу кампанії-2015 Кент Харстед констатував: «кампанія не сильно відрізняється від кампанії 2010 року».

Загалом виборча кампанія в Білорусі пройшла мирно. Опозиція провела кілька акцій протесту проти нечесних, на їхню думку, виборів. Найбільшу кількість прихильників протесту - близько 1 500 осіб зібралися увечері 10 жовтня в центрі Мінська. Вони оголосили бойкот білоруському диктатору. Акція проходила мирно і без розгону мітингувальників. Опозиційні лідери пов'язують це з тим, що в країні знаходидися міжнародні спостерігачі з Заходу. Останні негативно оцінили дії влади, яка застосувала до протестувальників адміністративні заходи - штрафи. Опозиція не погодилася з результатами голосування, називаючи їх повністю сфальсифікованими.

«Це не вибори, а спецоперація», - висловився колишній політв'язень Микола Статкевич.

Зараз Лукашенко насолоджується перемогою, а також чекає зняття Заходом санкцій: «Вони зрозуміли, що ми нормальна держава, що тут живе нормальний народ», - заявив глава держави.

У 1994 році Олександр Лукашенко став президентом Білорусі. Він править країною вже 21 рік.

Алеся Набережна, спеціально для Укрінформу

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-