Вінниччани наполягають на будівництві мосту «Ямпіль-Косеуць»

Про це він наголосив у своєму виступі на парламентських слухання на тему “Транскордонне  співробітництво як чинник євроінтеграційних процесів України», що відбулись минулого тижня у Києві.

Також очільник вінницького депутатського корпусу запропонував додати до пункту 2.15 рекомендацій парламентських слухань пропозицію зобов’язати Кабінет Міністрів України поновити український склад міжнародної комісії «Україна-Молдова» щодо будівництва мосту «Ямпіль-Косеуць» та здійснити всі необхідні  заходи щодо будівництва цього мостового переходу.

«Переконаний, що будівництво мосту «Ямпіль-Косеуць» може стати тими воротами у Європу, які забезпечать швидке та вільне переміщення людей, товарів і капіталів через кордон та ще одним вагомим механізмом зближення України з Європейським Союзом, так би мовити, додатковим інтеграційним містком до Євросоюзу», - зазначив Анатолій Олійник.  

Будівництво міжнародного мосту «Ямпіль-Косеуць» через річку Дністер сприятиме і активному розвитку транскордонного та міжрегіонального співробітництва.

«Це стратегічний крок у розвитку України, що дозволить сформувати найкоротший шлях (економія 400 км) від центральних та східних областей України до країн Європи та Азії, поліпшить соціально-економічну ситуацію України, а також забезпечить стабільність розвитку», - переконаний керівник.

За підрахунками Харківського науково-дослідного інституту, вартість мосту разом з під’їзними шляхами складає 190 млн грн. З грудня 2013 року діє окремий фінансовий фонд «Інструменти об’єднання Європи», загальний бюджет якого складає 33 млрд євро. Однак, в Україні навіть немає програми транскордонного співробітництва, тому вона не може отримувати кошти з цього фонду на свій розвиток.

«Перевезення громадян та транспорту через річку Дністер в цій місцевості здійснюються через пункти пропуску «Ямпіль-Косеуць» і «Сорока-Цекинівка» за допомогою поромів, які працюють тільки у світлий час доби і теплу пору року та експлуатуються понад 20 років, -розповів А. Олійник. - Окрім того, при льодоставі та значному піднятті рівня води в Дністрі, перетин кордону за допомогою поромів заборонено. Ситуація негативно впливає на соціально-економічний розвиток цілого регіону та блокує встановлення постійних економічних зв’язків між мешканцями даних територій, а також України і Республіки Молдова в цілому».

Ініціатори звернення певні, що будівництво мосту «Ямпіль-Косеуц» може стати «воротами у Європу». Обгрунтування економічної доцільності дає статистика. Так, товарообіг Вінниччини із сусідніми країними ЄС, зокрема, Польщею складає 90,7 млн дол, з Румунією – 33,7 млн дол, зі Словаччиною – 2,5 млн дол, з Угорщиною – 6,03 млн дол, з Молдовою – 23,69 млн дол. Минулоріч неочікувано вийшов на перше місце товарообіг з Індією: якщо по Україні загалом він складає 102,7 млн грн, то із Вінниччини – 101,8 млн грн.

«Враховуючи перспективи розвитку індійського ринку,  ми розглядаємо найкоротший варіант виходу на Індію через цей міст, -переконує вінничанин. - Навколо мосту може бути створений серйозна логістична територія в центрі Європи».

Наразі міждержавний зв'язок між Україною і Молдовою через річку Дністер в межах Вінницької області забезпечується мостом, який знаходиться в зоні пункту пропуску «Могилів-Подільський – Отач».

«Технічний стан мосту - незадовільний, несуча здатність залізобетонних балок та опор моста погіршується, - інформує А. Олійник. - З метою розвантаження зазначеного мосту, було б доцільним направити потік легкового транспорту та пішоходів до села Бронниця, де знаходиться міст. Він використовується як пішохідний, хоча його ширина – 11 м, довжина – 180 м, тротуари - 2,5 м. Але рух автотранспорту через Бронницький міст неможливий через відсутність під'їзних колій до нього».

Очевидно, що міст "Ямпіль-Косеуць" необхідний і для вантажоперевезень, в першу чергу, для з’єднання транспортної інфрастурктури Європи та Азії з Україною по колишньому, так званному, "шовковому шляху". Відтак, є нагальна  пропозиція поновити роботу в складі міжурядової комісії Молдова та України, осмислити стратегічність об’єкту і зробити перші кроки по продовженню робіт щодо підготовки його будівництва. Адже відсутність мосту у цьому місці створює штучні логістичні перепони до прокладання найкоротшого шляху через Європу у Азію. «Вирішення всіх цих питань потребує втручання на рівні держави», - підсумував голова облРади і додав, що на співфінансування проектів транскордонного співробітництва, які фінансуються в рамках Програм Європейського Інструменту Сусідства та програм у рамках «Східного партнерства», мала би бути виділена щорічна обов’язкова субвенція з держбюджету.