«Дерегулятивний прорив»: міф чи реальність?

Підприємці, які протестували проти свавілля чиновників та надмірної корупційно-регуляторної політики держави, фактично на своїх плечах “витягнули” всю матеріально-фінансову логістику обох Майданів. Кожного разу після цього підприємці сподівалися, що нова, “революційна влада” згадає обіцянки та врешті послабить регуляторний і податковий тиск. Але якщо після Помаранчевого Майдану їхні надії не справдились, то після Революції Гідності вони отримали “дерегуляційний подарунок.”

Символічно, що “дерегуляційний подарунок” підприємці отримали від Уряду 23 листопада: на третю річницю початку Помаранчевої революції, Євромайдану та Революції Гідності.

23 листопада Уряд Гройсмана, скасувавши понад 300 застарілих і шкідливих нормативних актів, які шкодили розвитку підприємництва, вперше за роки незалежності розпочав масштабну реформу умов і правил ведення бізнесу в Україні.

Так що ж конкретно зробив Уряд? Для підприємців були вирішені проблеми в наступних сферах:

- зменшено накладні витрати бізнесу при укладенні угод;

- для мобільних операторів відкрито нові можливості покращення якості зв’язку та зон покриття;

- для IT-компаній зменшено витрати і час, необхідні на запуск у роботу нового обладнання;

- з 1 січня 2017 року втратять чинність 39 незаконних і 131 застарілих нормативних актів, що унеможливлює застосування штрафів для бізнесу за невиконання застарілих норм і правил;

- встановленні чіткі та зрозумілі правила роботи на ринках протипожежного обладнання, промислового вилову біоресурсів;

- за рахунок скасування низки обмежень зменшено витрати зернотрейдерів на зберігання зерна.

Складається враження, що розпочата дерегуляційна реформа - не хаотичний перегляд чинних нормативів, а чітка структурна реформа вітчизняного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, яка стосується абсолютно всіх суб’єктів господарської діяльності, для яких спростили процедури виходу і роботи на вітчизняних ринках.

Реформа має амбітні плани – ліквідувати корупцію, зменшити вплив держави на бізнес-середовище, ліквідувати нелегальні ринки, що спотворюють конкуренцію, зменшити витрати бізнесу на операційну діяльність і убезпечити його від невиправданих штрафів.

До речі, реформа дозволяє Україні піднятися на 47 позицій у наступному дослідженні Doing Business - одразу на кілька десятків пунктів. Для її повноцінного завершення Уряд, спільно з профільними бізнес-асоціаціями, має намір подати до Верховної Ради новий закон з дерегуляції, який наблизить правила ведення бізнесу в Україні до світових стандартів.

Віктор Таран, голова Центру політичних студій та аналітики, кандидат наук з державного управління

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства