Останні новини

7 грудня

Спадок великого мужа Церкви і народу

Аскольд Лозинський Блоги 23.11.2016 00:57 912

До двох насправді знаменних річниць...

У радянській пропаганді від 1974 року під заголовком «Про справжнє обличчя українського буржуазного націоналізму» появився пасквіль на адресу Українського Вільного Університету та Блаженнійшого Патріярха Йосифа Сліпого, де вказано: «Кошти УВУ значною мірою використовуються для публікації антирадянської писанини. Результати «досліджень» публікуються передусім під фальшивою назвою «Наукові записки». У червні 1969 р. вийшов черговий том «записок», присвячений українській католицькій церкві та одному з її ватажків Йосипові Сліпому... На ІІ Ватиканському соборі митрополит Сліпий виступив з планами створення уніатсько-католицького патріархату з центром... у Києві. Але ж добре відомо, що на Україні уніатської церкви не існує, а тому це слід розцінювати лише як чергову провокацію».

Йосип Сліпий

Наступного року буде 125-ліття від дня народження великого українського сповідника Християнської віри Блаженнійшого Патріярха Йосифа Сліпого, а також п'ятилітня підготовка до 100-ліття заснування і розбудови УВУ у Мюнхені. Крім радянської пропаганди, яке пов'язання цих двох великих річниць? Пов'язання настільки тісне, що до великої міри сьогоднішній УВУ може завдячувати своєму існуванню Блаженнійшому Патріярху Йосифу.

Йосип Сліпий

Він був надзвичайно освіченою людиною і дуже високо цінив важливість науки. При відкритті Богословської Академії у Львові 6 жовтня 1929 р., він сказав: «Наука – це один із наріжних каменів-стовпів відродження і сили народу, а богословська наука — це євангельський заповіт Христа: «Ідіть і навчайте всі народи» (Мт. 28.19). Наука є «остоєю для Церкви в нашім народі» – вона через свої научні і виховні установи є «виховницею народу». Бо через неї «одиниця стає тим багатіша, чим сильніше опановує її ідея, що обнімає небо і землю, час і вічність, історію і сучасність, серце і ум”.

Багато у його виступах і писаннях можна знайти посилань до важливості науки, а зокрема до української науки. Ось, наприклад, читаємо у його Заповіті: «Рефлектуючи так над значенням і цінністю науки, в обличчі вічності, яка невідхильно зближається до мене, заповітую Вам: Полюбіть науку, плекайте і збагачуйте її своєю працею і своїм знанням, будьте її служителями! Здвигайте храми науки, вогнища духовної сили Церкви і народу, пам'ятаючи, що немислиме повне життя Церкви і народу без рідної Науки — це їхнє дихання жизні».

Зближення Патріярха з УВУ, мабуть, походило також від знайомства Його з поодинокими особами, зокрема, з ректором УВУ Володимиром Янівом, який був також професором Українського Католицького Університету. 2 вересня 1969 року Український Вільний Університет відзначив Блаженнійшого почесним докторатом свого Філософічного Факультету у 30-ліття владичих свячень і 25-ліття вступу на митрополичий престол у княжому городі Львові. Ректор УВУ Володимир Янів згадав на тризні Блаженнійшого 13 вересня 1984 року слова, які промовив Блаженнійший ще у 1969 році:

«Це тоді у слові подяки почули приявні знаменні і зобов'язуючі слова, що владика себе завжди найкраще почував у середовищі науковців, з якого і сам вийшов; це тоді він коротко відзначив ролю університету для цілої спільноти в екзилі, як духового центру, що об'єднує розпорошених у цілому світі і утримує їх у готовості працювати для рідної Церкви і рідного народу. І дальше приявні почули запевнення, що відзначення було главі і батькові нашої Церкви ціннішим, ніж чужі подібні відзначення, бо докторат був рідний».

В середині 1970-их років новий баварський закон про вищу освіту передбачав, що для існування Університету конечним було власне приміщення. Такого приміщення в той час в Мюнхені УВУ не мав. Таке приміщення, втричі більш, ніж те, чим досі користувався УВУ, було знайдено у гарній дільниці, недалеко центру з відповідним навіть городом. Баварський уряд погодився дати на це діло других 40%. Одначе треба було, щоби хтось дав перших 40%, а решта, плюс фонди на пристосування приміщення до потреб Університету, можна було б зібрати. Бути фундатором зголосився Блаженнійший. Фонди було забезпечено пізніше іпотекою на Св. Софію. Будинок придбано на початок 1974 року.

Наслідки цієї благородності Блаженнійшого не можна переоцінити. У 2008 році УВУ продав це приміщення майже в сім разів більше, ніж його було куплено. Придбано нове приміщення за значно менші фонди, підготовлено його до потреб, а решту, після виплати іпотеки Блаженнійшого та іпотеки Фундації УВУ, оформлено у залізний фонд. З того фонду та також з допомоги Фундації УВУ в США, УВУ продовжує свою вагому роботу.

Для ясності, повернено на руки Товариства Св. Софії позику Блаженнійшого без відсотків і без інфляційно росту, тобто ту саму суму, яку Блаженнійший позичив УВУ у 1974 році. Так сталося, бо так розпорядився Блаженнійший.

Будівля Ukrainische Freie Universitat на Barellistrasse 9a.

Сьогодні в УВУ студіюють майже 250 студентів, здобуваючи магістерські та докторські дипломи. Ці студенти переважно з України, з різних її частин, включно з Кримом та Донбасом.

Леся ledilid із ректором УВУ Ярославою Мельник

Без залізних фондів УВУ та Фундації УВУ вони не могли би студіювати в УВУ. Для них, як і для української освіти, УВУ – це вікно в Європу. Ось так до сьогоднішнього дня благочинність Блаженнійшого відчувають теперішні студенти УВУ та українська наука. Це, мабуть, ще один спадок великого мужа української Церкви і Народу.

Аскольд Лозинський

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-