Субсидії на комуналку: світовий досвід

Субсидії на комуналку: світовий досвід

Аналітика
Укрінформ
Досвід країн Європи – як реалізуються схеми підтримання малозабезпечених громадян, зокрема – в сфері ЖКП

Цього року, за прогнозами уряду, документи на отримання субсидії на сплату житлово-комунальних послуг в Україні оформлять до 9-ти із близько 15-ти мільйонів українських родин. За період січня-серпня поточного року субсидії на оплату ЖКП були призначені для 4,2 мільйона сімей. А от середній розмір призначеної субсидії на одну сім'ю в серпні 2016 року (в порівнянні з аналогічним періодом 2015-го) зменшився на 25,6% - до 142 гривень. 

Про схеми підтримання малозабезпечених громадян, зокрема допомогу з оплатою ЖКП, які реалізують у країнах Європи, з'ясували кореспонденти Укрінформу.

ФРАНЦІЯ: КОМУНАЛКУ ОПЛАТЯТЬ ЧАСТКОВО І ЛИШЕ В СУМІ ОРЕНДИ

У Франції, як і в більшості європейських країн, відсутні будь-які субсидії на сплату житлово-комунальних послуг. Французи самостійно сплачують утримання будинків, прибудинкових територій, місць загального користування (під'їздів, газонів, басейнів, ліфтів, вивезення сміття тощо). Середній місячний платіж за ці послуги складає від 50 до 120 євро в залежності від характеристики помешкання та будинку. У країні розвинена система авансових платежів, яка дозволяє індивідуально розрахувати ліміт, що кожен домовласник може сплачувати щорічно. У разі, якщо споживачеві вдасться заощадити й не вичерпати ліміт, то держава повертає споживачу переплачені ним кошти за більш високим тарифом. Таким чином, держава стимулює населення до енергозбереження і економії споживання ресурсів. 

Водночас, у Франції існують субсидії на оренду житла. Як правило, вартість комунальних послуг включають до загального рахунку оренди житла, тому така допомога від держави може суттєво полегшити життя громадянам. У зв'язку з цим, певні категорії населення, які не мають власного житла і винаймають квартири, мають можливість отримувати субсидії на оренду житла в окремих, передбачених законодавством випадках. У Франції цим опікується спеціальний орган, так званий «Фонд сімейної допомоги» - CAF (Caisse d'Allocations Familliales). Через нього уряд і надає громадянам допомогу у вигляді субсидій - CAF повертає частину витраченої на орендну плату суми. Розмір допомоги залежить від кількох факторів, зокрема, вартості оренди, площі та типу житла, кількості проживаючих, віку, сімейного стану, заробітної плати або стипендії (для студентів). Обчислити приблизну суму майбутньої субсидії можна за допомогою калькулятора, розміщеного на офіційному сайті CAF. Для цього потрібно внести відповідні дані про ваше фінансове становище і орендоване житло, й калькулятор надасть відповідь, чи може людина претендувати на допомогу CAF, і на яку саме може розраховувати. У разі позитивної відповіді, необхідно заповнити досьє та підготувати низку документів (декларацію про доходи, довідки про оренду, про склад родини та доходи її членів, про сплату податків за останній рік та банківські реквізити, а також копію особистого документу чи дозволу на проживання у Франції). У разі позитивного рішення, CAF виплачує субсидії протягом усього терміну проживання, не враховуючи перший місяць. Зазвичай кошти переводять безпосередньо власнику житла, а різницю особа доплачує самостійно.

НІМЕЧЧИНА: ВЛАДА ОЧІКУЄ ПОКРАЩЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО СТАНУ ПОЗИВАЧІВ

У ФРН окремої системи субсидування комунальних послуг також немає, а програма з надання допомоги подібна французькій. В країні існують так звані Wohngeld - гроші на оплату житла (в більшості випадків це стосується оренди - Ред.), які завжди є доплатою і не покривають всю суму. На них можуть розраховувати лише ті, чий матеріальний стан не дозволяє повністю покривати витрати на житло. В окремих випадках Wohngeld може покривати і частину комунальних платежів, зокрема, якщо вони внесені в суму оренди. 

Важливо те, що претендувати на таку допомогу мають право лише ті, хто не отримує від держави ніякої іншої - ні допомоги по безробіттю, ні соціальної допомоги або інших видів державної підтримки. Тобто мова йде, в першу чергу, саме про людей, які тимчасово опинилися в скрутному становищі. Адресатами можуть бути також багатодітні сім'ї або пенсіонери з малою пенсією.

З 1 січня 2016 року система зазнала деяких удосконалень: змінилися рамкові умови, за якими нараховуються такі субсидії і розширилося коло тих, хто може на них претендувати. Так, окрім включення в систему студентів і матерів/батьків-одинаків, поправки також передбачають підвищення розміру допомоги у зв'язку з тим, що в багатьох містах ФРН істотно зросла вартість оренди житла (у деяких - аж до 60%). Тут слід зауважити, що багато людей у ФРН вважають за краще жити на зйомних квартирах, навіть якщо вони корінні жителі цих місць. 

Для отримання допомоги претенденти повинні заповнити спеціальну анкету, яку розглянуть відповідні органи та винесуть рішення з урахуванням всіх факторів і переконливості аргументів щодо недостатньої платоспроможності позивача. Сума допомоги залежить від конкретної ситуації і розраховується за спеціальною формулою, у якій враховуються різні чинники, в першу чергу, кількість людей у родині, сумарний місячний дохід і вартість оренди, причому враховується середня вартість оренди житла в регіоні.

Звичайно ж влада допоможе сплатити за квартиру, яка не відноситься до класу «люкс», обставлену без зайвої розкоші (це можуть перевірити чиновники під час раптового візиту). В принципі, розмір житла та кількість кімнат особливої ролі не грають, головне, щоб ціна була «адекватною». Існує й норма, яка передбачає, що для однієї людини житлова площа не повинна перевищувати 40 кв.м, для двох - 60 кв.м.

Що стосується місячного доходу, то, за вирахуванням страховок і медичних витрат, він не повинен перевищувати наступних лімітів: на одну людину 870 євро, на двох сумарно - 1190 євро, трьох - 1450 євро, сім'я з чотирьох членів - 1900 євро, з п'яти - 2180 євро. Що стосується батька чи матері, які самостійно виховують дитину, то для отримання допомоги дохід неповної сім'ї повинен бути меншим за 1320 євро в місяць. 

«Житлова допомога» надається, як правило, на рік. Мається на увазі, що протягом цього часу людина або сім'я зможуть вирішити свої проблеми, наприклад, знайти більш високооплачувану роботу. Якщо умови змінилися, допомогу або перестануть виплачувати, або вона буде перерахована.

БЕЛЬГІЯ: СОЦЗАХИСТ ВИСОКИЙ, АЛЕ КРИЗА СКОРОЧУЄ ХАЛЯВУ 

Королівство Бельгія, хоч невелике за територією та кількістю населення, але вважається одним із найбільш ліберальних у Європі в сфері соціального захисту, допомоги нужденним громадянам, включаючи шукачів притулку, біженців, і навіть нелегальних мігрантів. Цими питаннями безпосередньо опікуються публічні центри соціальної діяльності (CPAS), які функціонують при місцевих органах влади у форматі таких собі кас взаємної допомоги. Відтак, родини, особи, які перебувають у складних соціально-матеріальних умовах, можуть звернутися до центру по допомогу. Вона є індивідуальною і враховує конкретні умови, у яких перебувають сім'ї або одинокі особи. Йдеться про такі формати, як грошові виплати, медичну, психологічну допомогу, організацію навчання, працевлаштування, харчування, забезпечення житлом та одягом. Окремих субсидій на оплату комуналки в країні немає.

Конкретна допомога нужденним людям виходить із визначеного на законодавчому рівні прожитковому мінімуму. Наприклад, мінімальна зарплата у Бельгії становить 1501 євро. Мінімум, що отримує особа, яка не має права на допомогу по безробіттю, якщо з кимось живе (партнер, доросла людина), складає 550 євро на місяць (плюс додаткові доплати у розмірі 300-500 євро на кожну дитину, оплата житла, соціальне медичне забезпечення). Якщо особа проживає одна, то вона може розраховувати на 817 євро. Тут ідеться про людей, які перебувають на нижчих соціальних щаблях.

Але й ця політика ліберальної та високої системи соціального захисту нині у Бельгії перебуває у процесі перегляду. Це пов'язано із збільшенням напливу біженців, нелегальних і легальних мігрантів, погіршенням економічної ситуації. Відтак, нині соціальні центри прискіпливіше ставляться до оцінки реальних умов проживання родин і окремих осіб. Наприклад, дуже багато людей, отримуючи «соціалку» та ніде не працюючи, не прагнуть соціально адаптуватися та змінювати своє матеріальне становище. І вони можуть жити доволі непогано, що викликає незадоволення з боку платників податків. Ще б пак, податкові фіскальні виплати, до речі, у Бельгії можуть складати й більше половини зарплати, оскільки країна має досить агресивну податкову систему.

ПОЛЬЩА: МІНІМАЛІЗМ У РОЗРАХУНКАХ - 5 КВ.М ЖИТЛА НА ОСОБУ

У Польщі, на відміну від західних сусідів, існує окреме субсидування ЖКП - це так званий «Житловий додаток». Це доплата за житлово-комунальні послуги, які сумуються разом: холодна і тепла вода, центральне опалення, каналізація, вивезення сміття, у випадку об'єднання cпіввласників багатоквартирних будинків - передбачувані кошти утримання будинку і ремонту. Загалом надання «додатку» мало розповсюджене і стосується лише кількох відсотків громадян РП.

«Житловий додаток» надають самотнім особам і сім'ям, місячний рівень доходів яких є нижчим за мінімальну зарплату в Польщі (1355 злотих / понад 350$) та ще й за умови проживання у дуже невеликому за площею житлі. Аби отримати «Житловий додаток» необхідно відповідати наступним критеріям: дохід на особу не повинен перевищувати 1540 злотих (405$), а в сім'ях - 1110 злотих (понад 290$.) на одну особу. При цьому, житлова площа для самотньої особи не повинна перевищувати 35 кв.м, двох осіб - 40 кв. м, трьох - 45 кв.м, чотирьох - 55 кв.м., для кожної наступної особи додаються чергові 5 кв.м. Якщо у квартирі/будинку проживає інвалід, який пересувається на візку, то до цієї площі додатково дораховують ще 15 кв.м. У деяких випадках допомога може бути надана і за дещо більшої житлової площі, проте обов'язкова умова - житло має бути власністю людей, або вони повинні його винаймати офіційно.

Для надання грошової допомоги особа чи сім'я мають подати до місцевого центру соціальної допомоги документ про підтвердження суми, яку особа/сім'я щомісяця платять за утримання житла, а також довідку про рівень доходів за останні три місяці. Кожний випадок є індивідуальним, і його ретельно вивчають соціальні працівники. У ситуації, якщо особа відповідатиме умовам, але соціальні працівники визнають, що її матеріальний стан є кращим (людина володіє автомобілем, коштовними предметами, має іншу нерухомість),то їй може бути відмовлено у наданні «додатку». 

Сума допомоги вираховується спеціальною комп'ютерною програмою, і вона в кожному випадку різна. Наприклад, для самотньої особи, яка отримує, умовно, 1200 злотих (315$), і мешкає у житлі площею 35 кв.м, платячи при цьому за комунальні послуги 420 зл. (110$), житловий додаток становитиме приблизно 240 злотих, тобто майже 60% від загальної суми комуналки.

Кошти не надають позивачу безпосередньо в руки, а переводять від його імені на банківський рахунок для сплати житлово-комунальних послуг.

Крім «Житлового додатку», малозабезпечені, які відповідають вищезазначеним критеріям, можуть також розраховувати і на «Додаток на електроенергію». Для самотньої особи він становить понад 11 злотих (майже 3$), для сім'ї від двох до чотирьох осіб - понад 15 злотих (4$), для сімей від п'яти осіб і більше - понад 18 злотих (понад 4,5$). При цьому, місячна оплата за електроенергію, в залежності від споживання, у Польщі становить в середньому 30-80 злотих (8-20$) на місяць. 

ЛАТВІЯ ТА ЕСТОНІЯ: СУБСИДІЮ ДАЮТЬ ПО ФАКТУ ОПЛАТИ КОМУНАЛКИ

Житлово-комунальні субсидії в Латвії існують. Їх розмір і умови видачі залежать від місця проживання і відповідних рішень місцевих органів самоврядування. Для субсидування потрібно отримати статус «малозабезпеченого». Порядок субсидування, так би мовити, зворотний: гроші видають вже після того, як проведена оплата за ЖКГ за загальними ринковими цінами.

Претендувати на допомогу можна в разі, якщо після оплати рахунків за квартиру, газ і електрику на руках у заявника залишається сума менша, ніж ГМД - гарантований мінімальний дохід (рахунки за кабельне телебачення й інтернет не враховуються).

Розмір ГМД в Латвії в 2016 році становить 49,8 євро. Його давно планувалося підвищити в ході спеціальної реформи в 2,5 раза. Однак після чергового раунду переговорів міністерства добробуту і союзу самоврядувань Латвії було вирішено залишити колишню суму. Статус «малозабезпеченого» мають близько 100 тисяч латвійців (приблизно 5% населення).

Соціальні працівники в своїх розрахунках про допомогу враховують масу деталей: своя квартира або орендована; чи немає у заявника іншої власності (в такому випадку житлова допомога не надається); скільки має припадати на людину спожитого газу, води, електроенергії; опалюється житло централізовано або треба закуповувати дрова і вугілля. Також деякими органами самоврядування можуть прийматися рішення, скажімо, про виділення малозабезпеченим грошей на закупівлю дров або вугілля.

В Естонії система має свої особливості. У країні приватизовано практично все житло. Його обслуговуванням займаються квартирні товариства, об'єднані в союз квартирних товариств. Тому в Естонії ні в уряді, ні в меріях, місцевих самоврядуваннях взагалі нема чиновників, які займаються ЖКГ.

Субсидування житлових товариств може централізовано здійснюватися з різних приводів і у зв'язку з різними програмами. Наприклад, в рамках загальнодержавної програми «Фасади - до ладу».

Щодо персонального підходу, то, відповідно до закону про соціальний податок, малозабезпеченим виплачується допомога по бідності, як і в Латвії, прив'язана до комунальних сплат. Це робиться в тому випадку, якщо дохід, після вирахування витрат за комунальні послуги і товари першої необхідності, становить менше 90 євро. Для клопотання про допомогу по бідності потрібно подати заяву в міську управу за місцем проживання. Для пенсіонерів з обмеженими можливостями виплачуються також окрема допомога - за трьома градаціями: середня (12,79 євро), тяжка (26,85 євро) або дуже тяжка (40,91 євро) недуга.

Роман Сущенко (Париж), Ольга Танасійчук (Берлін), Андрій Лавренюк (Брюссель), Юрій Банахевич (Варшава), Олег Кудрін, Рита Болотська, Евгенія Богоявленська (Таллінн)

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-