Реформа ВНЗ: від зрівнялівки - до цільових грантів та іменних стипендій
Ціна питання – 4,2 мільярда гривень, що в умовах бюджетного дефіциту – досить значні кошти. Щоб краще уявити, який ефект дасть їх економія для бюджету, наведу кілька прикладів:
1). Це дасть змогу в наступному році збільшити зарплату всім воїнам на Сході України на 7000 гривень кожному.
2). Це дозволить уряду підвищити пенсію всім пенсіонерам майже на 400 гривень.
Противники та прихильники ініціативи наводять низку аргументів “pro” і “contra,” які, на жаль, обертаються переважно довкола соціальної складової, що не дає можливість побачити корінь проблеми – кризи вищої освіти в країні. Яскравою ознакою неефективного витрачання бюджетних коштів у цій сфері є той факт, що жоден з понад 450 вищих навчальних закладів країни, які утримуються за рахунок податків українців, не входить у ТОП-100 кращих вузів світу. В Україні існує чотири Академії наук, але при цьому жодних інновацій чи видатних результатів на міжнародній арені вони не продукують.
Як бачимо, мільярдні видатки з бюджету на вищу освіту, в тому числі й на стипендії, – є малоефективними та в умовах бюджетного дефіциту потребують серйозного перегляду.
Тому позиція Мінфіну, яка полягає у скорочені неефективних видатків у цій царині, і перехід від неефективного соціального популізму до раціональної цільової підтримки, є абсолютно логічною.
Не торкаючись інших проблем вищої освіти, у МОН лишається дуже мало часу запропонувати своє бачення – як в умовах бюджетного дефіциту розпочати реформу надання стипендій з боку держави.
Шлях у МОН по суті один: необхідно максимально оперативно протягом вересня-жовтня переглянути систему надання стипендій, яка передбачатиме відхід від стандарту “надання стипендії всім” до надання “цільових грантів”, “іменних стипендій за видатні досягнення” або “підтримки соціально вразливих студентів”. Паралельно з цим необхідно розпочати реформування ВНЗ, що має призвести до їх різкого скорочення. Це у свою чергу призведе до перерозподілу бюджетних видатків на користь більш ефективних ВНЗ, що неминуче призведе до підвищення якості надання освітніх послуг.
Такі системи працюють у майже всіх розвинених країнах світу (Польщі, Грузії, Іспанії, Англії, США), і саме так це має запрацювати й в Україні.
Віктор Таран
реклама