Турецькі уроки
Восени 2015-ого я, як член ПАРЄ, разом з колегами були спостерігачами на парламентських виборах в Туреччині. Ми з О. Сотник і В. Ар'євим працювали в Стамбулі і увечері обмінювалися враженнями, наскільки контрастно відрізняються один від одного навіть сусідні райони цього дивовижного міста: певні дільниці нагадували вельми європейські, на голосування приходили стильні жінки в вузеньких штанцях, з модними макіяжем, на високих підборах. На інших - турчанки, закутані в хиджаби або навіть в паранджах- тільки опущені додолу очі ...
На "світських" виборчих дільницях в заможних стамбульських районах більше голосів набирали опозиційні партіі; там, де ми з подивом для себе побачили багато жінок в паранджах, лідирувала партія Ердогана, яка впевнено виграла вибори в цілому по краіні.
У цей наш короткий візит ми відчули, принаймні, в Стамбулі, цей ідеологічній контраст, боротьбу між світськістю, європеізацією і клерикализмом.
Загрози терактів і боротьба з радикальними рухами курдів в останній час значно посилювали клерикальні настрої в Туреччині.
Звичайно, важко відчути країну і іі пульс за кілька днів. Але всю сьогоднішню ніч я згадувала ті вибори і думала, що все ще набагато складніше, аніж ми тоді бачили і спостерігали.
Які моі особисті висновки з цієї тривожної для всього світу, без перебільшення, ночі? Перше: наскільки важливо для політиків, навіть якщо вони знаходяться в різних політичних таборах, відчувати відповідальність перед країною. Всі парламентські партіі - і влада, і опозиція- виступили проти перевороту, залишивши за дужками ідеологічні розбіжності в ці хвилини. Цю відповідальну позицію особливо вітатимуть занепокоєні ЄС , США і НАТО. Можна тільки уявити, що вчора відбувалося в штаб - квартирах і офісах цих країн і інститутів.
Друге. Ніяке повстання, революція, Майдан неможливі, якщо ці діі не підтримує народ. Танки - нічого без підтримки критичної маси людей. Це - в контексті московських воплів про "переворот в Киеве" і "экспорт революций" .
Третє (і це для мене дуже важливо): я хочу подякувати українським дипломатам, для яких це була друга після Ніцци важка і безсонна ніч, але діяли вони бездоганно, відразу видали телефони гарячої лініі, займалися розшуком українців, закликали громадян Украіни, що перебувають в Туреччині, заради іх безпеки не брати участі в жодних акціях.
Ну, і останнє: влада має відчувати, до якого моменту можна закручувати гайки і до якоі лінії можна перебудовувати країну під ідеологію своєї політичної сили. Ердоган пережив дуже непросту ніч, він повернувся сильнішим. Очевидно, що заколотники будуть покарані в судовому порядку. Але чи стане ця ніч поштовхом для закручивання гайок, посилення клерикальних настроїв, чи, навпаки, буде проведено аналіз, чому еліта арміі виступила проти законного уряду і намагалася змінити владу під гаслами демократизації країни - не знаю. Слідкуємо за подіями у наших сусідів і бажаємо їм мудрості, єдності і витримки. Ми точно зацікавлені в тому, аби в Туреччині був мир і спокій.
P. S. Щирі співчуття родинам загиблих і поранених.
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама