Останні новини

Ця операція готувалась кілька останніх місяців

Ірина Геращенко Блоги 26.05.2016 12:41 747

А ми - працюємо далі. Маємо звільнити всіх.

Цьому Дню передували десятки нарад у президента, сотні виснажливих міжнародних зустрічей, де повторювалося одне ім'я - Надя, важкі розмови з мамою Марією Іванівною про долю її доньки, зусилля українських дипломатів і політиків, зусилля її родини - мами і сестри, тисячі акцій підтримки Надіі від всіх людей доброї волі по всьому світові, мінські переговори, де опоненти шаленіли від однієі згадки про Савченко. Не було жодної міжнародної зустрічі президента і міністра закордонних справ, де б не говорили про політв'язня номер 1 в Росіі - Надію Савченко. Де б не вимагали її звільнити. 

Ця операція готувалася кілька останніх місяців. Ми чекали від РФ відповіді про процедуру передачі Надії. Найбільше ми боялися всіляких коментаторів-всезнайок всіх мастей і фасонів, які чули дзвін, не знали, де він, але бігли на всі ефірі розповідати... І друга сторона брала паузу... Навіть 25 травня, коли інформація про звільнення Надії передчасно просочилася в російські ЗМІ і її підхопили украінські - ми дуже переживали, щоб операція не зірвалася.

Для нас зі Святом був майже детективний день. 6.30 - виізд в аеропорт. В 8 - вже літак. Президентський борт вилітає за Надією. Ростов. Ми не маємо права сходити з трапа. Операцією за дорученням Президента керує керівник СБУ. Згідно з домовленостями, Надія має зайти в літак у ту хвилину, коли російський літак, що в цей час приземлився у Києві, забере на свій борт двох російських вбивць-грушників. 

..... Година очікування. Починається рух двох машин без номерів. Там - спецназ, ФСБ і десь там, за темними вікнами Надія... Чекаємо її виходу.

Раптом у нас зі Святом починають обриватися телефони: в російських ЗМІ запущено інформацію про літак, звільнення і тд... Все затримується. Ми нервуємо. Дивимося з відчинених дверей літака в очі тим, хто в машині. 

Все! Пішов рух! Вона виходить в оточенні десяти чоловіків у формі. Вона дивиться на небо і жадібно хапає повітря. Вона піднімається на борт і кричить : "Слава Україні!" Ну, і ще дещо, але то нехай залишиться за кадром.... Даруємо їй букет в патріотичних кольорах. "Я не люблю квіти!" - відрізає Надія (чуєте, дорогі колеги, раджу вам Надії квіти не дарувати). Кладе букет поряд: "Це мамі віддам"- каже. Нарешті ми обнімаємося. Вона - як натягнута струна, ще не вірить в те, що відбувається, розповідає, що 5 годин сиділа в тому автобусі без номерів, очікуючи руху додому, в Україну. Вона, мабуть, інакше уявляла собі ці перші емоційні хвилини. 

Тим часом нашому борту поки що не дають виліт. Надя скидає зимові чоботи, психологічно відходить - відмерзає, показує нам свій нехитрий скарб, який везе в Україну: саморобки з паперу, які конструювала-збирала, аби зайняти себе в камері. І подарунок мамі на день народження: тарілочку, яку сама склеїла, і тоді, у березні, не могла віддати сама. 

І ще - два величезних пакети з листами. Це тільки ті, що отримала цього місяця! 

Вона мчить в кабіну пілотів і нарешті посміхається. Щиро, широко і щасливо. Вона вже не Їжачок. Тільки в кабіні вона відчула, що все, що відбувається - це правда. 

У нас, якщо чесно, теж післястресся, бо перехивлювалися, бо знаємо, як важко боролися багато людей за звільнення Надії, і як усе було хитко і непевно. 

Надія говорить ті перші слова, які хоче сказати всім, хто іі підтримував. Потім знову різко піднімається з крісла і мчить в кабіну пілотів: "Я мушу побачити перетин кордону!!! О! Украіна! Харків! Полетіли в Чугуїв!" - сміється вона. 

Дві години дороги ми спілкуємося про головне: звільнення всіх інших. Надія жадібно розпитує про інших заручників: скільки їх ще залишаєттся в РФ і скільки в ОРДЛО, як просуваються переговори по їх звільненню. Розповідаємо про те, що найближчим часом очікуємо позитивних новин про Геннадія Афанасьєва і Юрія Солошенка і тому так переживали, щоб сьогодні все відбулося. Надія дуже хоче, щоб її Голос почув весь світ і щоб цей Голос допоміг звільнити нам всіх наших бранців. Вірю, так і буде.

Нарешті Украіна. Мама і сестра змогли обняти Надію.

Ірина Геращенко
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-