Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Не зовсім стандартно про Євробачення

Не зовсім стандартно про Євробачення

Укрінформ
Було колись царство, та не людей, а птахів. О, яке то було царство!

Були тут і гордовиті орли, і кумедні колібрі, і граціозні голуби. Найчисленнішими були зграї солов’їв та павичів. Вони були дружні, величали один одного братами, та одного разу Голова павичів замахнувся на південну частину того лісу, де жили солов’ї та й силою відібрав її. Образилися солов’ї, посварилися з павичами і стали воювати один проти одного.

Йшов час, а птахи все ворогували. Близилося щорічне міжзграйове змагання на найкращий пташиний спів. Усі балачки були про заклятих конкурентів – солов’їв та павичів. І ось настала вирішальна мить: дійство розпочалося. Виступ за виступом, дійшла черга до представника зграї солов’їв. Вилетів він несміливо, розкрив дзьоба та полилася звідти пісня. Який то був голос, яка пісня! Всі слухали, ніби зачаровані, настільки виступ був чуттєвий та зворушливий. Зал заполонило ціле різноманіття пташиних вигуків, що означало схвалення та захват від солов’їного виступу.

Настала черга павичеві ступити на сцену. Він вийшов впевнено, налаштований на перемогу. Почала грати музика і птах почав то злітати верх, то навпаки вертався на сцену. Він хизувався своїм величезним яскравим хвостом, незвичайним окрасом, гордовито крокував по усій сцені, так ніби показуючи, що він найкращий. Дехто навіть не чув, що за пісню він співав. А ті, хто чули, були здивовані тим голосом, що нагадував скрип незмащеного колеса. Закінчивши виступ, павич розкланявся та покинув сцену.

Незабаром почали оголошувати результати. Перше місце дісталося соловейкові і його покликали виконати пісню на біс. Приголомшений успіхом, він вилетів на сцену та заспівав пісню ту, як востаннє.

Зачепила солов’їна перемога павичів, розлютилися вони, порозпускали свої хвости від злості, неначе віяло, та почали їх брудом поливати. Але солов’ї не звертали уваги на ображених рішенням суддів павичів, а соловейко-переможець ще й звання народного артиста своєї зграї отримав.

Не так важливо здобути перемогу, як вміти з гідністю прийняти поразку. Шкода, що горді павичі так цього і не зрозуміли.

Ксенія Рибка

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-