Дві реальності країни - жертовна й егоїстична

Вони вдягають військову форму, набивають автобуси харчами для військових, в кризу вони піднімають економіку, не тікаючи з країни, вони створюють українські продукти, захищають Україну всіма доступними і відомими їм способами.

Ні, вони не ідіоти. Вони знають, що армією і досі керують люди, які робили парад під час Іловайська, країною керують люди, які здавали донецький аеропорт в Мінську, депутати не спроможні призначити Генпрокурора і міністра охорони здоров’я, не спроможні покарати за злочини проти Майдану... Вони все це знають і бачать. Але в них є щось унікальне, і це національні інтереси. Вони щодня розуміють, що це їхня країна і вони мусять жертувати собою заради неї, заради своїх дітей, їх майбутнього...

І є інша реальність. Це політики, які переконані, що вони єдині хто знає як, це журналісти, які переконані, що вони єдині знають правду і святі апріорі, це громадські діячі, які виносять на порядок денний другорядні питання, але оплачені ззовні. Всі ці люди переслідують виключно свої егоїстичні інтереси, помішані на собі, і думають тільки про себе. Вони не здатні об’єднатись, нездатні думати конструктивно, думати майбутнім, все зводиться до: я, тут і негайно.

Так-от, "Миротворець" робили люди з першої реальності. А чи має майбутнє країна з такою конструкцією - думаю відповідь очевидна.

Віктор Андрусів

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства