«Євробачення»: Чи оголосять росіяни «гібридну війну» Джамалі?

З невеличкою, правда, різницею: у східного сусіда - ще й проти Джамали. Мабуть, з огляду на події останніх років це закономірно, бо треба ж в очах росіян виправдовувати військову агресію проти України. А тут такий привід!

Навіть не знаю, яку парадигму буде закладено у пропагандистський меседж проти Джамали. "Татарську карту" розіграють однозначно, але, боюся, це далеко ще не все.

Загострене сприйняття українцями втручань у справи нашої держави росіяни вважають "отчасти подростковыми проблемами". Це я буквально днями щось таке випадково вчула у "Фейсбуку", в коментарі Михайла Кожухова, автора програм про мандри і традиції різних народів. Як на мене, він - людина з широкими поглядами, незашореним світобаченням, і жодного разу він не дозволив собі зневажливого відгуку чи зверхньої оцінки на адресу навіть украй відсталого племені з диких джунглів. Кожухов дуже тверезо і делікатно оцінював роль своєї Батьківщини у проблемах України. Та все ж, ми у своїй громадянській і національній гідності - "отчасти подростки".

Утім, повертаючись до "Євробачення", зазначу: саме російське розуміння того, як мають "поводитись" українські учасники конкурсу та як треба ставитись до успіхів українців росіянам, виглядає на рівні підліткового, - "сьогодні дружимо проти N, бо вона погана, тому що погана".

Пригадую, коли з "Дикими танцями" виграла на "Євробаченні" Руслана, її російська колега Юлія Савічева була, здається, одинадцятою. Ну, от не можу згадати, щоб хтось із моїх знайомих, чи в українських ЗМІ ганив росіянку. Співчували, що дівчина важко переживає програш, тому, який тиск вона витримує у себе на Батьківщині. Але ж як реагували російські медіа! Пам'ятаю те сичання і коментарі на кшталт: "подуставшая тридцатилетняя тетка", "отсутствие у украинской исполнительницы интересного материала - отсюда и вторичность, микс псевдогуцульщины" тощо.

Або пригадайте оте "лаша тумбай" Андрія Данилка, з "рашею гудбай" та російською істерію 2007 року? Тоді була можливість клацати каналами, переходячт з УТ-1 на їхній "Первый". У студії працював Андрій Малахов, якогось біса цвіла ружею Наталя Вітренко. Перемогла тоді Марія Шерифович із Сербії з піснею "Молитва". Вєрка Сердючка була другою, а російський гурт "Серебро" виборов бронзу.

Голосувала вся Європа, Данилко обігнав російських дівчат на 28 очок, і ні про які політичні впливи на голосування наче не йшлося - був мирний і ще відносно ситий 2007-й.

Але що коїлося у російській студії! Паплюжили "антиросійського фрика" Данилка, обсмоктували орієнтацію переможниці та захвалювали своїх дівчат попри відверте розчарування продюсерів гурту і, власне, самих росіян. Але "протестний патріотизм", вже тоді спрямований проти "розбещеної Європи", зашкалював. Андрій Малахов аж змок, управляючись у потрібних фразах. Він мало не вводив себе у транс захватом від російського третього місця. 

У 2008 році Україну представляла Ані Лорак з піснею "Shady Lady", яка вдруге для України здобула 2-е місце. Але тоді все з боку росіян було ok. Бо Діма Білан був першим, а Лорак водилась із ним за ручку, "знаючи своє місце". Та і як свого ж Кіркорова кривдити, що продюсував українку?

Власне, "Євробаченню" політичні підтексти не чужі. Країни краще голосують за своїх сусідів, гірше - за представників тих держав, з якими мають конфлікти. Але так, щоб усі незаслужено, на зло комусь, "засудили" виконавця, чи, навпаки, "витягли", - навряд чи цим можна дорікнути європейцям. Пригадаєте хоча б фіаско українських "Ѓринджол", попри їхні симпатії до Майдану 2004 року.

Європа іронізує, голосуючи за фінських "монстрів". Демонструє симпатії до бородатих виконавиць, не лякаючись епатажності трасгендерів. Країни-учасниці й ті, хто приймає "Євробачення" у себе, роблять усе можливе для промоції своєї землі, культури, туристичних вигод і цікавинок. Але нікому при тверезому глузді не спадає на думку використовувати розважальне телешоу задля гідридних воєн.

Наша Джамала, попри дуже складну, емоційно важку пісню про трагедію свого народу "1944", стала переможцем фестивалю European song opening 2016. Попри відверту непопсовість і джазову манеру виконання. Як складеться на "Євробаченні" - побачимо, але щиро бажаємо їй успіху. І стійкості. Бо поллється на неї з "райського" боку. Ой, поллється!..

Антоніна Мніх, Вінниця.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства