Останні новини

Кремль заговорив про можливість втрати державного суверенітету

Тарас Колісник 01.03.2016 00:11 1303

Минулої п’ятниці президент РФ виступив на колегії Федеральної служби безпеки з неприхованим почуттям страху перед загрозами, які, на його думку, виникають у зв’язку з цьогорічними виборами до Державної Думи Росії. За ними – можливість втрати державного суверенітету.

Приводи, страхи і судоми

Як і належить кадровому гебісту, Путін відверто повідомив про те, що «регулярно знайомиться з донесеннями (!) кадрових співробітників (!!), з яких випливає, що до виборів проявляють інтерес не тільки політичні сили і партії, але й, як кажуть в народі, «наші недруги за бугром»».

А ось далі світ вперше почув з його уст страх перед можливою втратою суверенітету. «Потрібно присікати будь-які зовнішні спроби втручання в хід виборів, в наше внутрішньополітичне життя. Ви знаєте, що подібні технології існують і вже не раз використовувалися у цілій низці країн. Повторю: це пряма загроза нашому суверенітету, і ми будемо на неї відповідним чином реагувати», - підкреслив він.

Не менш цікавим за зізнаннями і за фактажем був виступ і глави ФСБ Олександра Бортнікова. Для журналістів став доступним лише початок цього виступу. Але й того вистачило для того, щоб відчути атмосферу повернення до сталінської доби. «Є бажання спровокувати нелегітимну зміну політичного керівництва нашої країни» (!), - констатував Бортніков. На його думку, опосередкованим показником інтересу заходу до внутрішньополітичної ситуації в Росії, є показники затримань іноземних «кадрових співробітників і агентів»: за 2014 рік ФСБ звітувала про затримання 290 осіб, а впродовж 2015 р. – 400. Отже, за два роки викрито близько 700 агентів!  Тобто, цілі зарубіжні мережі в РФ! Хочеться ще раз перечитати прізвище звітуючого, щоб не помилитися: Бортніков чи Берія… Кількісний склад департаменту контррозвідки ФСБ нам не відомий, але можна передбачати, що таким чином вистачало груп у складі 4-5 чоловік, щоб розкрити і затримати одного іноземного агента! Це фантастика! Від такої потужності будь-кого судома зведе! А де тоді масові присвоєння звань героїв контррозвідникам, хоча б без оприлюднення імен?!

Але, можливо, це звичайна російська брехня. 

Виходить так, що як тільки завтра в Росії вибори, то іноземні агенти чомусь геть масово втрачають професіоналізм і стають доступними для розкриття та затримання. Ну. наче самі підставляються. Звісно, справ по тих агентах ніхто нікому не покаже. Але це дуже схоже на 30-і роки минулого віку, коли так само масово насправді ні в чому невинні радянські громадяни «зізнавалися» у шпигунстві на користь німецької чи англійської розвідки. Тоді ж повідомлялося і про кількість викритих шпигунах – щоб народ усвідомлював масштаб ворожих проникнень і масштаб боротьби з ними. І щоб жив зі страхом, не втрачав пильність, а як десь щось почув чи підгледів, - щоб негайно доносив «куди слід».

Якщо вже на те пішло, то фахівці знають, що за нинішніх умов і з нинішніми технічними можливостями за рік реально викрити 1-2 агентів. А як  вдалося більше, то вже нетипова ситуація, як кажуть, нештатна. Але і про це ніхто ніколи не повідомляє – хоча б заради того, щоб ворог не дізнався, що його агента вже затримано, і контакт з ним – то вже контакт з протилежною контррозвідкою.

Хто ж і кому намагається виставити дуто-брехливі показники та ще й так, щоб вони відразу стали відомі всій країні і всьому світу? Мабуть, треба бути або геть невігласом і при цьому когось мати за геть телепня, або бути професіоналом «в кубі», щоб задля чогось влаштувати такий спектакль. Але ж президент – сам кадровий гебіст, екс-полковник. Невже його влаштовує ця показуха, невже повірить їй він сам, не поцікавиться рівнем затриманих? Чи не смішно виставлятися у такому ракурсі перед фахівцями спецслужб всього світу? Навіть, якщо врахувати, що Росія – велика за розмірами, і кількості будь-чого для неї мають бути відповідні. Проте були б і якісь сигнали з боку інших країн про ті чи інші затримання. Нічого такого ніхто не чув. Та справа вже й не в тих агентах.

Чи можуть бути банальні чергові вибори до Держдуми з передбачуваним результатом приводом для таких владних тривог, щоб президент особисто відвідав колегію спецслужби,  - зрозуміти важко. Проте той факт, що це відбулося, і саме  повідомлення про сотні затриманих шпигунів залишаються реальними фактами.

Вороги, технології-привиди і «ефективні протидії»

За президентом і главою ФСБ здіймається страхітливий ґвалт провладних «аналітиків». Вони б’ють себе в груди і заявляють, що ще до виступу президента на тій колегії вже давно все самі відчували і добре знають, хто вороги та якими будуть їхні технології.

Так, скажімо, вже наступного дня директор російського Інституту політичних досліджень Сергій Марков налічує цілих шість «ударів», яких буде нанесено з боку Заходу. Щоправда, в частині з них вгледіти «руку Заходу» неймовірно, але страх вже охопив чоловіком. Тож, коротко перелічимо суть «ударів»:

- буде організовано масові виступи в Москві і при цьому буде збережено нинішні санкції; - регіональні майдани – зокрема, в Петербурзі, Калінінграді, Єкатеринбурзі;

- спроба державного перевороту, організованого російськими олігархами – Касьяновим, Іларіоновим і Ходорковським;

- удар по російських ЗМІ, зокрема по телебаченню, де наразі майданна опозиція не переважає, але є чимало її «прихованих прибічників»;

- посилення санкційного режиму і викликаної цим кризи;

- теракти в Європі і в самій Росії з метою звинувачення російської влади.

На цьому, так званому аналітичному «комплексі» можна було б більше не тупцювати. Але цікавим видається те, що цей російський «аналітик» нині констатує: в російському Інтернет-сегменті «майданна опозиція вже домінує». Так воно чи ні – статистики щодо цього наразі ніхто не пропонує. Але у тому, що тенденція до цього відчутна, сумніватися, мабуть, не варто. В іншому місці того ж «коментаря» він стверджує, що українська Небесна сотня – це не що інше, як теракт, організований і реалізований негідником Заходом з метою влаштування державного перевороту. Тож, якщо в Росії буде використано той же прийом, то, на його «думку», заради тієї ж мети буде знищено значно більше людей.

Ну, що тут скажете? Така ось маячня і такі в неї привиди.

Не менше вражаючою постає «палітра» жахів провідного експерта військово-політичних досліджень Московського державного інститут міжнародних відносин, доктора політичних наук Михайла Алєксандрова. Передусім, на його «думку», найефективнішим результатом застосування «кольорових» революцій як технології є український Євромайдан. Проте в Росії можливий інший варіант перевороту – за допомогою «п’ятої колони» - прозахідного крила в органах російського державного управління. Ця колона, на його погляд, вельми представницька. І головна шкода йде «від економічного блоку уряду, який приймає контрпродуктивні заходи, на кшталт тиску на грошову масу, підвищення тарифів і девальвації рубля. На тлі санкцій з боку Заходу, це призводить до того, що економічні труднощі в країні наростають, а разом з ними неминуче зростає невдоволення населення».

А те, що далі говорить сучасний доктор наук в Росії, належить розглядати як неабиякий симптом настроїв пропутінських кіл. Він спершу всерйоз згадує про те, що «саме тому Сталін зачистив у 1937 році всю тодішню «п'яту колону», оскільки мати таку колону в період «гарячої» війни - значить, прирікати себе на неминучу поразку». А відтак треба мати на увазі, що «кольорова» революція провокується саме системними гравцями всередині самої влади. «Поки це не стане зрозуміло керівництву країни, поки не почнеться масштабна зачистка (!) державних структур від «п'ятої колони», ситуація буде тільки погіршуватися. І ніякі спецслужби з цим нічого не зроблять», - стверджує Алєксандров. А звісно, що спецслужби нічого не зроблять, бо тут вже немає «руки Заходу», тут – «всередині самої влади» проблема.

На запитання про те, чи Заходу ще потрібно проводити попередню роботу, щоб спробувати ініціювати держпереворот в Росії, ведучий «спеціаліст» запевнив, що «роботу вже проведено: суспільне невдоволення тільки зростає. Так і буде тривати, якщо ми збережемо нинішній економічний курс. На мій погляд, грунт для держперевороту в Росії Захід почав готувати ще два роки тому, відразу після подій в Україні, і на сьогодні він цілком готовий».

За його протирічливим переконанням, активно буде використано вибори до Держдуми у вересні цього року. «Можливо, наші західні партнери дійсно намагаються використовувати парламентські вибори 2016 р., щоб дестабілізувати обстановку, зігравши на темі фальсифікацій результатів голосування. Зрештою, «Єдина Росія» виборцям порядком набридла, і якщо єдинороси почнуть штучно підтягувати своїх кандидатів, це викличе невдоволення не тільки у прозахідної опозиції, а й у всього населення», - каже Алєксандров.  То де ж та «рука Заходу», якщо «підтягувати» чи то пак – фальсифікувати вибори будуть самі єдинороси, котрі і без Заходу вже народу «порядком набридли»?

Загалом, якщо послухати цих та інших «коментаторів», то виходить, що Захід організував непідписання  Януковичем угоди про Асоціацію з ЄС, побиття беркутівцями молоді в ніч на 30 листопада 2013 р на Майдані у Києві, сам Євромайдан по всій Україні, втечу Януковича, анексію Криму, війну в Донбасі, зрадливість російських державних управлінців… Ну, геть все зроблено ним!  Ні народ в Україні, ні народ в Росії, ні діючі влади та їхні опозиції самі по собі нічого не значать – Захід вже все спланував, все підготував і все ним буде дестабілізовано. То може справді не потрібна така влада, якщо вона ніяк не здатна протидіяти Заходу? Ось на те і відповідь: щоб не сталося ще одного державного перевороту, треба використати досвід Сталіна і вчасно провести «зачистку». Все просто і вже давно апробовано.

Яким би не був наш подив від рівня російської владної брехні та від рівня запопадливих  коментарів, Москва вже заговорила про небезпеку втрати суверенітету. Схоже на те, що будь-яка планова масштабна подія тепер може стати приводом для серйозних і загрозливих для російського керівництва рухів. Страхи зрозумілі, знає кіт, де нашкодив. Несподіваним є лише те, як гарячково те саме керівництво, забувши зберігати на собі бодай якусь маску, закидалося-заметушилося.

У радянському кінофільмі відомого режисера Вітаутаса Жалакявічюса «Кентаври» герой, що уособлює президента Чилі, соціаліста Альєнде, саме в момент перевороту нервово запитує: «Де вся ота служба держбезпеки?!».  Гадаю, то – адекватна мистецька ілюстрація тези про те, що ніяка спецслужба не стане панацеєю та надійним порятунком, якщо земля під діючою владою почне здригатися чи вибухне. Спецслужбі належатиме виконувати свої функції надалі, при іншій владі, і вона про це пам’ятає. А нинішній вирішення своїх проблем, зокрема, збереження державного суверенітету, належить шукати у собі самій.

Тарас Колісник, незалежний журналіст
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-