Діти-квіти, або Сніданок із сюрпризом

Початок навчання в Івано-Франківську після затяжних "карантинних" зимових канікул приніс школярам і їхнім батькам відразу два сюрпризи. Перший - дітям дозволили безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Цю обіцянку мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа хоч і з потугами, але таки втілили в життя. Безкоштовний проїзд школярам дозволили лише у робочі дні, з 7 до 19 години, за учнівськими квитками.

Руслан Марцінків презентуючм цю новацію, переконував, що влада Івано-Франківська хоче зменшити навантаження на бюджети сімей, у яких є діти. Тим паче - у період кризи.

Втім, другий сюрприз від мера викликав чимало запитань і дискусій. Скасування безкоштовних сніданків для учнів молодших класів зовсім не в'язалося з турботою місцевої влади про дітей. Однак частина батьків таку ініціативу все ж привітала. Мовляв, бюджетні гроші все одно йшли на помиї, бо готували в школі погано, діти не їли, і взагалі, мода на "халявні" сніданки, як і комунізм, має закінчитись. Інша частина батьків натякала, що закінчився, швидше, здоровий глузд у місцевої влади. Невдоволені почали збирати підписи за повернення безкоштовних сніданків для малечі у школах Івано-Франківська.

Треба сказати, що ініціатива про збір підписів належить депутатам фракції УКРОП у міській раді. Після того, як уряд своєю постановою передав питання шкільних сніданків на розсуд органів місцевого самоврядування, кінець безкоштовному харчуванню у школах Івано-Франківська поставила ситуативна більшість у міськраді. (До цієї більшості входить найчисленніша фракція ВО "Свобода", яку представляють 12 депутатів і мер міста, депутати ВО "Батьківщина" та БПП "Солідарність" - разом ще 13 обранців.) Тоді УКРОП розпочав акцію "ТАК безкоштовному харчуванню школярів 1-4 класів" під гаслом "Марцінків, нагодуй дітей!"

УКРОПівці стверджують, що для цього потрібно знайти лише 9 млн грн в міському бюджеті. Як варіант, пропонують скоротити видатки сумнозвісного комунального підприємства ЄРЦ, яке у 2016 році з бюджету міста має отримати 39 млн грн на ремонти труб, дахів, каналізації та під'їздів. Саме ці питання для більшості у міськраді стали більш пріоритетними, ніж гарячі сніданки у школах міста.

Безкоштовними депутати залишили сніданки лише для повних сиріт, дітей учасників АТО, школярів із малозабезпечених та багатодітних родин. Решта учнів можуть харчуватись лише за гроші батьків, або приносити до школи термоси і бутерброди.

Невдоволено про це нововведення чи не першими заговорили вчителі молодших класів. Щоденний збір коштів на сніданки їх обтяжує, а діти, маючи в руках гроші, щохвилини можуть змінювати рішення, як ними розпорядитися. Учителі кажуть, не завше віддають їх на сніданок. Швидше витрачають кошти на чіпси, жуйки, цукерки та інші не дуже корисні смаколики, які можна знайти, якщо не в школі, то біля неї. Батьки за цим встежити не можуть, вчителі - не мають часу та й не зобов'язані.

Місцева влада у пританні харчування молодших школярів покликається на досвід європейської спільноти. Насправді ж у Європі важко знайти країну, яка б кардинально скорочувала соціальне забезпечення для найбільш уразливої категорії - дітей. До прикладу, у Фінляндії, де освіту вважають найкращою, для школярів безкоштовними є не лише сніданки у школах, а й підручники, проїзд до навчальних закладів, додому зі школи, екскурсії у музеях та доступ до бібліотек. Причому безкоштовне харчування там забезпечують не лише для молодших класів, але й для всіх старших учнів. Ані винятків, ані категорій.

У сусідній Польщі торік набув чинності закон про безпеку харчування у школах, який повністю "застрахував" дітей від чіпсів і шоколадних батончиків. За гарячі обіди та сніданки частково платять батьки, але держава жорстко карає буфети та їдальні за неякісну, а головне, некорисну їжу - аж до повного закриття такого бізнесу.

Останнім часом, розповідають поляки, дискусія торкнулась теми пампушок. Є батьки, які занепокоєні тим, що їхні діти забагато їдять жирної та смаженої їжі, інші ж схиляються до того, що пампушки подобаються малюкам, а тому мають право на присутність у шкільній їдальні.

Угорщина пропонує платні сніданки та обіди у школах. Утім, кожна родина отримує дотації на дітей, які повністю покривають вартість шкільного харчування.

Багато українських міст, зокрема Вінниця, Ужгород, Мукачеве, Київ, з розумінням поставились до цього питання і таки знайшли кошти на гарячі сніданки у школах. Навіть у гірському містечку Яремче, де майже у кожній хаті можуть нагодувати не лише своїх дітей, а й групу туристів, бюджет таки виділив гроші на гарячі сніданки у школах.

Івано-Франківськ на ці потреби грошей не знайшов. Від чіпсів та батончиків дітей теж не відгородив. Думки батьків ніхто не питав. Пояснення одне - в бюджеті нема на це грошей.

Якщо український уряд ще можна зрозуміти у цьому питанні, бо події на сході збільшили потреби оборонної та правоохоронної сфер, які фінансуються з держбюджету, то зрозуміти місцеві еліти тут важко. Тим паче, коли держава пішла на поступки у питанні відновлення фінансування профтехосвіти, остаточно знявши навантаження з місцевих бюджетів.

До речі, через такі ж причини - відсутність грошей у місцевих бюджетах і нарікання на несмачні страви - з 2016 року в Росії теж скасовують безкоштовне харчування для учнів 1-4 класів. Будемо вважати - "совпадєніє".

А тепер - на замітку батькам. Вартість сніданків учнів 1-4 класів в Івано-Франківську обернеться для сімейного бюджету у 205 грн на місяць, з розрахунку 11 грн за сніданок. Батькам, чиї діти залишаються у групі продовженого дня, трохи більшу суму доведеться викласти ще й за обіди. Середню зарплату в області фіксують приблизно на рівні 2500 грн, безробіття - близько 10%. З початку 2016 року в місті через здорожчання енергоносіїв майже на 16% підвищилася плата за позашкільну освіту, а вартість навчання у мистецьких закладах сягає від 40 до 160 грн. Отже, чимало батьків, аби оплатити дитячі сніданки, можуть відмовитись від музичних чи хореографічних шкіл і гуртків, інші ж зекономлять на дозвіллі або на вітамінах для дітей. Найважче буде матерям чи батькам-одинакам, які самотужки виховують одну або дві дитини. Однозначно, сімейний бюджет в усіх цих родинах схудне, а якість харчування у школах залишиться на тому самому рівні, бо вплинути на цей процес можна лише через контроль з боку влади, школи і батьків.

Прогнози. Питання безоплатного харчування для малечі у школах може суттєво змінити політичні симпатії на місцевому рівні. Адже проблема - досить гостра, оскільки торкається здоров'я дітей і б'є по гаманцях виборців.

Висновки. Харчувати дітей - потрібно. Страви в шкільних їдальнях мають готувати якісно. Буфети з наїдками треба брати під жорсткий контроль. За дерев'яні макарони чи несвіжі котлети - безжально карати, шкільне меню публічно обговорювати щомісяця у кабінетах директорів. Ця ініціатива має належати і батькам, і школі.

Відкрите питання - оплата. І про це теж не зайвим буде запитати у самих батьків. Не виключено, що місцевій владі доведеться знайти формулу співфінансування. Принаймні, на перехідному етапі. В іншому випадку, для влади існує загроза втратити довіру, а для шкіл - батьківські внески на різноманітні потреби, ремонти і таке інше. Однозначно, проблема гостра, оскільки торкається здоров'я найменших і б'є по кишенях людей у той час, коли зарплати та соцвиплати - заморожені, а ціни - у вільному плаванні. Та коли є проблема, то має бути й дискусія.

Очевидно, збір підписів в Івано-Франківську - її початок. Думок буде ще багато, як і різноманітних гасел та акцій. Тут варто пам'ятати, що політики стають особливо щедрими і винахідливими перед виборами. Однак у цій темі мають залишатися напутніми лаконічні слова лікаря Комаровського: "Щаслива дитина - це, насамперед, здорова дитина, і тільки потім - та, яка вміє читати і грати на скрипці".

Ірина Дружук, Івано-Франківськ.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства